Рішення

від 10.01.2017 по справі 911/3990/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"10" січня 2017 р. Справа № 911/3990/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Джулинське Хлібоприймальне підприємство", смт. Рокитне,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Голендрівське Хлібоприймальне підприємство", смт. Рокитне,

про стягнення 600 000,00 грн.

Суддя О.В. Конюх

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_1, уповноважений, довіреність від 21.11.2016;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Джулинське Хлібоприймальне підприємство", смт. Рокитне, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 05.12.2016 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Голендрівське Хлібоприймальне підприємство", смт. Рокитне, в якому просить суд стягнути з відповідача 600000,00 грн. авансу за договором купівлі-продажу від 26.11.2013 №КП 26/11/2013 та покласти на відповідача судовий збір в сумі 9 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно умов укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Голендрівське Хлібоприймальне підприємство" та товариством з обмеженою відповідальністю "Джулинське Хлібоприймальне підприємство" договору купівлі-продажу від 26.11.2013 №КП 26/11/2013, позивач здійснив попередню оплату за товар (зерно кукурудзи 3 класу) в розмірі 1 200 000,00 грн., а відповідач зобов'язався передати позивачу товар до 31 грудня 2013 року. Оскільки, відповідач свої зобов'язання з поставки товару на вказану суму не виконав, то у позивача виникло право вимагати від позивача повернення авансу. Частину авансу в сумі 600 000,00 грн. стягнуто рішенням господарського суду Київської області від 23.11.2016 у справі №911/3517/16, залишок суми в розмірі 600 000,00 грн. позивач просить суд стягнути з відповідача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.12.2016 порушено провадження у справі № 911/3990/16 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 10.01.2017.

28.12.2016 від товариства з обмеженою відповідальністю "Голендрівське хлібоприймальне підприємство" до господарського суду Київської області надійшла заява про визнання позову від 27.12.2016.

В судове засідання 10.01.2017 з'явився представник позивача, який надав пояснення по суті позовних вимог.

Відповідач в судове засідання 10.01.2017 не з'явився, вимоги ухвали господарського суду від 09.12.2016 не виконав, витребувані судом документи не подав, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та заявою про визнання позову.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю "Джулинське Хлібоприймальне підприємство", смт. Рокитне (далі - ТОВ "Джулинське ХПП") до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Голендрівське ХПП", смт. Рокитне (далі - ТОВ "Голендрівське ХПП") вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

26.11.2013 між ТОВ "Голендрівське ХПП" (продавець) та ТОВ "Джулинське ХПП" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №КП 26/11/2013, відповідно до умов якого:

- продавець в порядку і на умовах, визначених цим договором зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець в порядку і на умовах, визначених цим договором зобов'язується прийняти та оплатити зерно кукурудзи 3 класу, що надалі іменується товар (пункт 1.1 договору);

- одиниця виміру: тонна (пункт 1.2 договору);

- ціна за 1 тонну: 1000 грн. в тому числі ПДВ (20%) 166,67 грн. (пункт 1.3 договору);

- вартість всіє партії зерна 1 200 000,00 грн. в тому числі ПДВ (20%)- 200 000,00 грн. (пункт 1.5 договору);

- покупець зобов'язаний здійснити попередню оплату за товар (пункт 2.2 договору);

- продавець зобовязаний передати покупцю товар до 31.12.2013 (пункт 2.1 договору);

- цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (пункт 5.1 договору);

- строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений п.5.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2014 року (пункт 5.2 договору);

За своєю правовою природою укладений сторонам договір є договором поставки. Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Дана норма кореспондується зі ст. 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Рішенням господарського суду Київської області від 23.11.2016 по справі №911/3517/16, яке набрало законної сили 15.12.2016, було задоволено позовні вимоги ТОВ "Джулинське ХПП" до ТОВ "Голендрівське ХПП"; стягнуто з ТОВ "Голендрівське ХПП" на користь ТОВ "Джулинське ХПП" суму основного боргу в розмірі 600 000,00 грн. та судовий збір у сумі 9000,00 грн.

При розгляді справи №911/3517/16 господарським судом Київської області було, зокрема, встановлено, що ТОВ "Джулинське ХПП" належним чином виконало свої зобов'язання за договором купівлі-продажу №КП 26/11/2013 від 26.11.2013, і перерахувало відповідачу попередню оплату за товар в сумі 1 200 000,00 грн.

Крім того, господарським судом Київської області було встановлено, що відповідач свої зобов'язання за договором купівлі-продажу №КП 26/11/2013 від 26.11.2013 щодо поставки товару не виконав.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно із ст.ст.4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

За приписом ч.5 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

За змістом ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. визначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в закону силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, факт наявності заборгованості ТОВ "Голендрівське ХПП" перед ТОВ "Джулинське ХПП" в розмірі 1 200 000,00 грн. за договором купівлі-продажу №КП 26/11/2013 від 26.11.2013 встановлено рішенням суду Київської області від 23.11.2016., яке набрало законної сили 15.12.2016.

Крім того, додатково, суд зазначає, що факт виконання умов договору позивачем, а саме перерахунок на поточний рахунок відповідача суми авансу в розмірі 1200 000,00 грн. підтверджується також наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку позивача.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов договору купівлі-продажу від 26.11.2013 №КП 26/11/2013 відповідач до 31.12.2013 був зобов'язаний передати позивачу зерно кукурудзи 3-го класу на суму 1200000,00 грн., проте як твердить позивач, відповідач товар не поставив та аванс не повернув.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого обов'язку зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно, тобто або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного варіанту правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до відома продавця.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, прострочена заборгованість відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу №КП 26/11/2013 від 26.11.2013 становить 1 1200 000,00 грн., з яких 600 000,00 грн. стягнуто згідно рішення господарського суду Київської області від 23.11.2016 по справі №911/3517/16.

Позивачем у справі №911/3990/16 заявлено до стягнення залишок заборгованості в сумі 600 000,00 грн., яка відповідачем в порядку ст. 78 ГПК України визнана повністю шляхом подання до суду письмової заяви.

Згідно з вимогами статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами частини другої статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що сума боргу відповідача, яка складає 600 000,00 грн. підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідачем на момент прийняття рішення не надано документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Джулинське Хлібоприймальне підприємство" до товариства з обмеженою відповідальністю "Голендрівське Хлібоприймальне підприємство" про стягнення 600 000,00 грн. авансу, у зв'язку з чим даний позов підлягає задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається судом на відповідача.

З огляду на вищевикладене, керуючись статтями 2, 12, 22, 32-34, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Джулинське хлібоприймальне підприємство" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Голендрівське Хлібоприймальне підприємство" (09600, Київська область, Рокитнянський район, селище міського типу Рокитне, вулиця Вокзальна, будинок 222, ідентифікаційний код 35746523).

на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Джулинське Хлібоприймальне підприємство" (09600, Київська область, Рокитнянський район, селище міського типу Рокитне, вулиця Вокзальна, будинок 222, ідентифікаційний код 35996447)

600 000,00 грн. (шістсот тисяч гривень нуль копійок) основного боргу,

9 000, 00 грн. (дев'ять тисяч гривень нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 17.01.2017

Суддя О.В. Конюх