Рішення

від 11.01.2017 по справі 922/4182/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2017 р.Справа № 922/4182/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійські цінні папери", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар-Грант", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність від 30.05.2016 року;

відповідача не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Таврійські цінні папери" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАР-ГРАНТ" про стягнення заборгованості за Договором № 403238-UA40400196 про обслуговування рахунка в цінних паперах від 18.06.2014 року в розмірі 32815,03 грн., з яких: 15000,00 грн. - сума простроченої заборгованості з урахуванням п. 4.5. Договору, 173,24 грн. - пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 17209,70 грн. - втрати від інфляції, 432,09 грн. - 3% річних. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.12.2016 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.01.2017 року об 11:00 год.

В призначене судове засідання 11.01.2017 року з'явився представник позивача, який просив задовольнити позов.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причину неявки суд не повідомив. Ухвала господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі від 05.12.2016 року, яка була направлена на адресу відповідача, повернулась до суду з позначкою поштового відділення "Через незапит".

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, надаючи правову оцінку позовним вимогам, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України Про депозитарну систему України від 06.07.2012 № 5178-VI, рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства. Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах укладається між депонентом та депозитарною установою, відповідно до якого депозитарна установа в установленому Комісією по цінним паперам та фондовому ринку порядку на рахунку у цінних паперах веде облік цінних паперів, що належать власникові, співвласникам цінних паперів, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, а також облік прав зазначених осіб на цінні папери, що обліковуються на певному рахунку у цінних паперах, та обмеження таких прав.

18 червня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Таврійські цінні папери , що здійснює депозитарну діяльність депозитарної установи на підставі ліцензії серії АЕ № 263454, виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 01.10.2013 ( Депозитарна установа , надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Стар-Гранд ( Депонент , надалі - відповідач) був укладений Договір про обслуговування рахунку в цінних паперах № 403238-UA40400196, за умовами якого позивач зобов'язується у порядку передбаченому законодавством, внутрішніми документами позивача та цим Договором, надавати послуги щодо відкриття та обслуговування рахунку в цінних паперах відповідача, проводити депозитарні операції за рахунком у цінних паперах відповідача на підставі розпоряджень відповідача та в іншій спосіб, передбачений законодавством, а також надавати інші послуги у процесі провадження депозитарної діяльності відповідно до Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 № 735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.06.2013 № 1084/23616, внутрішніми документами позивача, а відповідач зобов`язується оплатити послуги позивача.

Відповідно до п. 7 ч. 1. ст. 1 Закону України Про депозитарну систему депонент - власник цінних паперів, співвласники цінних паперів, нотаріус, на депозит якого внесено цінні папери, яким рахунок у цінних паперах відкривається депозитарною установою на підставі відповідного договору про обслуговування рахунка в цінних паперах, а також депозитарна установа, яка відкриває собі рахунок у цінних паперах на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи.

Згідно п.п. 2.1.1 Договору позивач зобов`язаний відкрити відповідачу рахунок в цінних паперах протягом 3 робочих днів після надання відповідачем визначених законодавством документів для відкриття рахунку в цінних паперах.

Позивач виконав свої зобов`язання, передбачені Договором, та відкрив відповідачу рахунок в цінних паперах.

Відповідно до п. 3.1 Договору відповідач оплачує послуги позивача згідно з цим Договором та відповідно до тарифів позивача, які наведені на сторінці позивача в Інтернеті за адресою: www.csd.net.ua, та є чинними в період надання таких послуг відповідачу. Відповідач погоджується з тарифами, встановленими позивачем на момент укладення цього Договору (п. 3.2. Договору)..

Згідно п. 3.3 Договору оплата послуг позивача здійснюється відповідачем до 15 числа наступного за місяцем, у якому надавалися послуги, згідно рахунку та/або акту-рахунку, який надсилається позивачем відповідачу засобами поштового зв`язку, факсом або особисто/кур`єрскою службою доставки не пізніше п`ятого числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавалися послуги.

Відповідно до тарифів позивача, які наведені на сторінці позивача в Інтернеті за адресою: www.csd.net.ua, тариф за надані послуги по обслуговуванню рахунку у цінних паперах становив 300,00 грн. У випадку прострочення оплати вартості послуг більші ніж 6 місяців, вартість послуг може бути збільшена вдвічі (останнє речення п. 4.5 Договору).

У період з серпня 2014 року по жовтень 2016 року позивач факсом направляв відповідачу рахунки-фактури на оплату обслуговування рахунку в цінних паперах (копії рахунків-фактур з доказами факсимільного направлення в матеріалах справи).

Згідно п. 3.5 Договору у випадку неотримання рахунку та/або акту-рахунку до 15-го числа місяця, наступного за місяцем отримання послуг від позивача, відповідач зобов`язаний повідомити про це позивача листом, надісланим засобами факсимільного зв`язку та/або поштовим зв`язком.

Проте, позивач стверджує, що жодних відомостей щодо відсутності рахунків-фактури позивачем отримано не було.

Відповідно до п. 3.9 Договору послуги позивача вважаються наданими ним належним чином та в повному обсязі, якщо до 5-го числа, наступного за місяцем отримання послуг.

Від відповідача не отримано обґрунтованих заперечень, щодо обсягу та якості послуг, наданих позивачем та зазначених у рахунках та/або акті здачі-прийнятті робіт (надання послуг).

За період серпень 2014 - жовтень 2016 з врахуванням п. 4.5 Договору позивачем нараховано 15000,00 грн. плати за обслуговування рахунку в цінних паперах по Договору.

Згідно п. 3.6 Договору оплата послуг позивача здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на поточний рахунок позивача та/або у готівковій формі шляхом внесення грошових коштів у касу позивача.

Відповідно до п.п. 2.3.4 Договору відповідач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги позивача згідно з умовами та строками, передбаченими цим Договором, та тарифами позивача.

Згідно п. 5.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом року. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього Договору сторони не виявили бажання у письмовій формі його розірвати (п. 5.2 Договору).

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати вказаних послуг не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 15000,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Доказів оплати відповідачем суми 15000,00 грн. основного боргу до суду не надано, а тому суд вважає обгрунтованою вимогу щодо стягнення з відповідача 15000,00 грн. простроченої заборгованості..

Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас частиною шостою статті 232 ГК України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною шостою цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 3.6 Договору відсутність оплати з боку відповідача послуг позивача протягом трьох місяців може бути підставою для застосування позивачем штрафних санкцій, передбачених п. 4.5 цього Договору.

Пунктом 4.5 Договору встановлено, що у випадку порушення відповідачем умов оплати послуг позивача відповідно до п. 3.3 цього Договору, позивач має право крім основної суми заборгованості перед позивачем стягнути у відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючій у термін нарахування пені, за кожен прострочений день від несплаченої суми за весь період прострочення до моменту повної оплати.

Позивачем нарахована пеня в сумі 173,24 грн. за період з 15.09.2014 року по 14.03.2015 року.

Перевіривши періоди нарахувань та суми позивачем визначені вірно, згідно вимог діючого законодавства, що дає підстави суду задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 173,24 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 17209, 70 грн. та 3 % річних в сумі 432,09 грн. за період з 15.09.2014 року по 23.11.2016 року.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Перевіривши нарахування 3% річних та інфляційних втрат за період з 15.09.2014 року по 23.11.2016 року здійснених позивачем, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині. Так, стягненню з відповідача, за підрахунками суду, підлягає 3% річних у розмірі 432,00 грн. та інфляційних втрат у розмірі 4710,76 грн. В частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 12498,94 грн. суд вважає за необхідне відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України; ст.ст. 193, 216, 217, 230, 232 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " СТАР-ГРАНТ" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 65, код ЄДРПОУ 39049787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійські цінні папери" (03680, м. Київ, вул. Горького, буд. 172, офіс 1014, код ЄДРПОУ 32695089) 15000,00 грн. заборгованості за Договором № 403238-UA40400196 про обслуговування рахунка в цінних паперах від 18.06.2014 року, 173,24 грн. пені, 4710,76 грн. інфляційних втрат, 432,09 грн. 3% річних, 853, 13 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 12498,94 грн. - відмовити.

Повне рішення складено 16.01.2017 р.

Суддя ОСОБА_2

справа № 922/4182/16