Рішення

від 16.01.2017 по справі 289/2083/16-ц

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/289/185/17

Справа № 289/2083/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2017 м .Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого Свінцицький Л. В.

при секретарі Пергун Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Радомишльському районному суді Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кичкирівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, посилаючись на те, що після смерті його батька відкрилась спадщина, до якої входять, з поміж іншого, земельні ділянкі, виникла необхідність прийняти спадщину, однак в нотаріальній конторі йому відмовляють у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, спадщину він прийняв шляхом постійного проживання, обробітком земельної ділянки, ремонтував будинок, іншим чином ніж шляхом звернення до суду йому спадкові права не набути, просить суд визнати за ним право власності на земельні ділянки.

В судове засідання позивач не з'явився, про місце та час слухання справи був належним чином повідомлений, надіслав до суду заяву в якій просить слухати справу без його участі, свої позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився,про день та час слухання справи був належним чином повідомлений,надіслав до суду заяву в якій просить слухати справу без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 дійсно є батьком позивача відповідно до свідоцтва про народження серії ІV-УР № 1582837, він помер 27.02.2007 року у віці 69 років згідно свідоцтва про смерть серії 1-ТП № 055612, він був власником земельних ділянок: земельної ділянки площею 3,9564 га (кадастровий номер 1825084400:04:000:0040) цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Кичкирівська сільська рада, та земельної ділянки площею 0,0990 га (кадастровий номер 1825010100:08:000:0423) цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Радомишльська міська рада, що належали померлому згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №220654 від 15.06.2005 року, виданий на ім'я Грищенко Олександр Мусійович .

Крім того рішенням Радомишльського районного суду від 29.08.2016 року було встановлено факт, що Грищенко Олександр Мойсейович , який помер 27 лютого 2007 року у віці 69 років за місцем свого постійного проживання у ІНФОРМАЦІЯ_1 був і є батьком ОСОБА_1, який народився 15 грудня 1963 року в с. Кичкирі Радомишльського району Житомирської області, а він відповідно був і є його сином а також факт, що саме ОСОБА_2, який помер 27 лютого 2007 року у віці 69 років за місцем свого постійного проживання у ІНФОРМАЦІЯ_1 - належить Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №220654, який був виданий 15 червня 2005 року на підставі Розпорядження голови Радомишльської РДА від 20 вересня 2004 року за №188 на ім"я Грищенко Олександр Мусійович .

Також встановлено, що оригінал вищезгаданого державного акта втрачено та в державному акті містяться неточності, тому нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва на право власності за законом.

Встановлено, що позивач фактично вступив у спадщину шляхом постійного проживання, обробітком земельної ділянки, ремонтував будинок. Позивач є єдиним спадкоємцем за законом, на даний час ніхто не звертався до нотаріальної контори про прийняття спадщини, тому нотаріусом не було заведено спадкової справи.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.1261-1265 ЦК.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в своїй постанові Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30.05.2008 року у п. 20 … у разі неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя який його пережив та батьки.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.5 ст. 1268 незалежно від відкриття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 10 додатку №1 до п.2.1. "Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5 документом для реєстрації права власності може бути рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Відповідно до положень ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ст. 327 ЦК України). Однією з таких підстав, відповідно до ст. 1217 ЦК України, є спадкування майна, в тому числі за законом. Стаття 1216 ЦК України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилалась позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги викладене та те, що іншим шляхом права позивача на спадкове майно захистити неможливо, суд його позовні вимоги задовольняє.

Керуючись ст.ст. 3, 10-11, 15, 57-60, 88, 212-215, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 327, 392, 1216-1218, 1223, 1261, 1268, 1269 Цивільного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_2, який помер 27 лютого 2007 року в с. Кичкирі, Радомишльського району Житомирської області у віці 69 років області - право власності на спадкове майно, а саме:

земельну ділянку площею 3,9564 га (кадастровий номер 1825084400:04:000:0040) цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Кичкирівська сільська рада, та земельну ділянку площею 0,0990 га (кадастровий номер 1825010100:08:000:0423) цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Радомишльська міська рада, що належали померлому згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №220654 від 15.06.2005 року, виданий на ім'я Грищенко Олександр Мусійович .

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом десяти днів починаючи з дня його проголошення.

Суддя Л. В. Свінцицький