Ухвала

від 10.01.2017 по справі 755/195/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/195/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.06.2016 за № 1201610004008042за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358КК України,

в с т а н о в и в :

До слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва 05.01.2017 надійшло зазначене клопотання слідчого від 27.12.2016, яке погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_4 про надання тимчасового доступу до документів у вказаному кримінальному провадженні.

Після отримання цього клопотання, згідно положень ч. 1 ст. 163 КПК України, слідчим суддею було повідомлено заявника під розписку про день, час та місце розгляду цього лкопотання.

Однак, у судове засідання на визначений слідчим суддею день та час, сторони кримінального провадження не з`явилися, про поважні причини неявки визначені ст. 138 вказаного Кодексу також не повідомили.

За таких обставин, слідчий суддя, дослідивши надані матеріали, перевіривши подане клопотання на дотримання вимог КПК України, приходить до наступного.

З положень п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України убачається, що до компетенції слідчого судді віднесено судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному проводженні.

Частина 1 статті 159 КПК України регламентує, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії.

З положень ч. 5 ст. 163 КПК України випливає, що слідчий суддя постановляє ухвалу про надання доступу до речей і документів тільки стороні кримінального провадження.

Пунктом 19 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що з боку обвинувачення сторонами кримінального провадження є у тому числі слідчий та прокурор.

З положень ст. 22 КПК України слідує, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

З норм ст. 26 КПК України випливає, що, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Також, згідно правової позиції Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної в п.п. 8, п. 2.5 Розділу 2 витягу з Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, яка ураховується слідчим суддею виходячи з норм Закону України «Про судоустрій і статус суддів», слідує, що неявка без поважної причини сторони кримінального провадження, якою подане клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, свідчить про фактичне не підтримання поданого клопотання та не доведення згаданих обставин, що має оцінюватись як підстава для відмови в задоволенні такого клопотання.

За таких обставин, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) не містять належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у ньому обставин, які визначені ст.ст. 160, 163 КПК України, а неявка сторони обвинувачення, беручи до уваги вищезазначену позицію ВССУ, свідчить про фактичне не підтримання поданого клопотання та про не доведення в черговий раз згаданих обставин, що є підставою для відмови в задоволенні такого клопотання.

Тим паче, що клопотання подане у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.06.2016 за № 1201610004008042, у той час, як згідно самого витягу з ЄРДР дійсний його номер № 12016100040008042, що вказує на невідповідність цього клопотання вимогам ст. 160 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-2, 7-29, 36-41, 131-132, 159-166, 258, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей і документів в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.06.2016 за № 1201610004008042за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя : ОСОБА_1