Рішення

від 17.01.2017 по справі 511/2871/15-ц

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2871/15-ц

Номер провадження: 2/511/162/17

17 січня 2017 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Панчук А. І.,

при секретарі Міщенко М.Ю.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованності по орендній платі.

ВСТАНОВИВ:

21.10.2015 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що 29.07.2013 року між ним ОСОБА_1, який є власником земельної ділянки загальною площею 2,0 га, яка розташована на території Новопетровської сільської ради Одеської області та Приватним підприємством Енко , Код 31217971, власником якого є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, був укладений договір оренди земельної ділянки площею 2,0 га, яка була передана йому значно раніше без укладання договору оренди, під час підготовки документів, терміном на сорок років.

Зазначив, що документи на оформлення зазначеної земельної ділянки, площею 2,0 га, яка знаходиться на території Новопетровської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, робив , тобто оформляв з 2010 року засновник Приватного підприємства Енко ОСОБА_4, який отримав від позивача всі необхідні грошові внески на погашення витрат по оформленню земельної ділянки у його приватну власність.

29.07.2013 року, додатково до договору оренди зазначеної земельної ділянки, між ними був також укладений акт передачі земельної ділянки та ним була надана схема розміщення належної йому земельної ділянки.

Згідно п. 9 зазначеного договору оренди від 29.07.2013 року орендар брав на себе зобов'язання виплачувати орендну плату у грошовому виразі у розмірі - 1917 (одна тисяча дев'ятсот сімнадцять) гривень 60 копійок починаючи з 29.07.2013 року.

За термін часу з 29.07.2013 року по теперішній час Приватне підприємство Енко , власником якого є ОСОБА_4, жодного разу не сплатив орендну плату за користування отриманої у оренду земельної ділянки.

Відповідно п.14 договору оренди від 29.07.2013 року Орендар брав на себе зобов'язання у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, а саме починаючи з 29.07.2013 року, сплатити пеню у розмірі 3% ( три відсотки) від несплаченої суми орендної плати за кожний день прострочення.

Заборгованість по орендній платі Приватного підприємства Енко в особі ОСОБА_4 складає: орендна плата за термін часу з 29.07.2013 року по 29.07.2015 року складає у розмірі 5752,8 ( п'ять тисяч сімсот п'ятдесят дві) грн.80 копійок; пеня за прострочення виплати орендної плати за термін часу з 29.07.2013 року по року складає у розмірі 1917,8 грн. х 2190 % = 419823 ( чотириста дев'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять три) гривні 80 копійок. Загальна сума заборгованості по орендній платі Приватного підприємства Енко в особі ОСОБА_4 за орендовану ним земельну ділянку складає 425 575 ( чотириста двадцять п'ять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 80 копійок. На час подачі позову йому стало відомо, що Приватне підприємство Енко , засновником та власником якого перебуває ОСОБА_4, ліквідоване у 2011 році. У зв'язку з цим вважає, що ОСОБА_4 повинен відповідати по боргам Приватного підприємства Енко , заснованого на його власному майні, належним йому майном.

Згідно чинного законодавства У країни, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов Цивільного Кодексу України, ( ст.526 ЦК України); землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом, ( ст.410 ЦК України ); однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату ( ст.15 ЗУ Про оренду землі );

У зв'язку з вищевикладеним позивач просить стягнути з ОСОБА_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на його користь заборгованість по орендній платі за орендовану Приватним підприємством Енко земельну ділянку, площею 2,0 га, яка розташована на території Новопетровської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області, у розмірі 425 575 ( чотириста двадцять п'ять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 80 копійок, а також судовий збір у розмірі 4141,20грн.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, надав суду заяву про слухання справи за його відсутності. Просив вимоги задовольнити.

Відповідач викликався належним чином, про що свідчить судовий виклик, в судове засідання не з'явився, суд визнає його неявку неповажною та проводить розгляд справи за його відсутності.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст. 224 ЦПК України встановивши, що відповідач не з'явився до суду з неповажних причин.

Суд, дослідивши всі докази по справі у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.3 ЦПК України особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Стаття 4 ЦПК України встановлює способи захисту, які застосовуються судом та визначає, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Згідно ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Стаття 11 ЦПК України визначає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Статті 15 та 16 ЦК України передбачають право на захист цивільних прав та інтересів та захист цивільних прав та інтересів судом.

Судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної особи ОСОБА_2 з вимогою про стягнення заборгованності за договором оренди, але договір оренди був укладений з приватним підприємством "ЕНКО" 29.07.2013 року Див. А.с. 6-7. Акт передачі земельної ділянки було оформлено 29.07.2013 року теж з приватним підприємством. Доказів того, що громадянин ОСОБА_2 знаходився в договірних відносинах з громадянином ОСОБА_1 суду не надано.

Суд приймає до уваги інформацію позивача про те, що приватне підприємство "ЕНКО" було ліквідоване в 2011 році. Виникає питання щодо законності укладеної угоди і як результат цього виникнення відповідних зобов'язань.

Клопотань щодо заміни відповідача або залучення відповідача відповідно до вимог ст.33 ЦПК України від позивача не надходило.

Суд зазначає, що позивач не надав суд доказів того, що саме громадянин ОСОБА_2 повинен виконувати зобов'язання по договору підприємства, яке було ліквідоване в 2011 році. З досліджених доказів по справі вбачається, що ділянка ОСОБА_1 на території Новопетровської с/Ради Велкомихалівського району Одеської області взагалі не виділялась Див.А. с. 44. Така інформація відсутня. Фактично відсутній предмет спору. Крім цього суду не надано доказів того, що саме ОСОБА_2 повинен нести відповідальність по зобов'язаннях ПП "Енко".

Порушення даного договору оренди землі судом взагалі не встановлено. Суд мотивує своє рішення відсутністю доказів належності земельної ділянки розміром 2 га саме ОСОБА_1 Суду не надано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку з вказанням кадастрового номеру.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон) відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов. За змістом ст.611 ЦК України правовим наслідком порушення зобов'язання є, зокрема, розірвання договору, якщо це передбачено договором або законом. За умовами договору сторони дійшли згоди про те, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яка істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Відповідно до ст.32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Одним із основних обов'язків орендаря відповідно до ст.24 Закону України «Про оренду землі»є своєчасне внесення орендної плати за умови належного оформлення відносин.

Згідно з п. «а»ч.1 ст.96 ЗК України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням. У свою чергу, орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди - ст.24 Закону «Про оренду землі» . Відповідно до ст.141 Земельного кодексу України, серед підстав припинення права користування земельною ділянкою зазначені такі як використання її не за цільовим призначенням, та систематична несплата орендної плати. Згідно зі ст.34 ЗУ «Про оренду землі»у разі припинення або розірвання договору оренди землі, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Відповідно до п.12 Договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (зі змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року №2) питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред'явлення позову про розірвання договору.

Відповідно до ст.651 ЦК України договір може бути змінено чи розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та і інших випадках, встановлених договором або законом.

Зазначене положення ЦК України повністю відповідає захисту права власності, яке гарантується ст.1 Першого Протоколу до Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, що у відповідності до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства. Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини.

Оскільки відповідно до вимог ст.60 ЦПК України на сторони в процесі, в тому числі і позивача та його представників лежить обов'язок довести ті обставини на які він посилається, крім випадків відповідно до ст.61 ЦПК України, то суд констатує, що позивач не надав суду доказів права власності на вказану земельну ділянку, доказів того, що відповідач ОСОБА_2 несе відповідальність по боргах приватного підприємства " ЕНКО".

Відповідно до вимог ст. 125 ЗК Укрїни право власності на земельну ділянку , а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Державна реєстрація вказаного договору відсутня.

Суд прийшов до висновку про те, що є всі законні підстави, які грунтуються на досліжених доказах для відмови в задоволенні позовних вимог повністю

В зв'язку з відмовою в задоволенні вимог позивача судові витрати покласти на позивача.

На підставі ст.ст. 526,610,611,651 ЦК України, ст.ст.25,32,34 Закону України «Про оренду землі» , ст.96, ст.141 Земельного кодексу України, ст.17 Закону України «Про плату за землю» , керуючись ст.ст. 10,11,60,209,212,214,215,218,224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованності по орендній платі відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Роздільнянський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після проголошення рішення. Особи,які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. І. Панчук