Рішення

від 10.01.2017 по справі 732/1502/16-ц

ГОРОДНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 732/1502/16-ц

Провадження № 2/732/8/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2017 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючої судді - Карпинської Н.М., при секретарі - Шевеленко К.В., за участі представника позивача - ОСОБА_1., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Городнянської міської ради (треті особи: Городнянська районна державна адміністрація Чернігівської області, Державна архітектурно-будівельна інспекція України) про визнання права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

позивач звернулась до суду з позовом до Городнянської міської ради Чернігівської області та просила визнати за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно - А-1 - житловий будинок площею забудови 158,7 кв.м. з мансандрою площею забудови 81,6 кв.м., з а-1 - прибудовою площею забудови 22,4 кв.м., та з А 1 -1 - прибудовою площею забудови 39,7 кв.м., загальна площа приміщень (підрахована за формулами розрахунку площ) 181,8 кв.м. в т.ч. житловою 78,8 кв.м., допоміжною 103,0 кв.м., Б-1 - сарай площею забудови 78,6 кв.м.,б-1 - сарай площею забудови 9,2 кв.м., б 1 -1 - погріб площею забудови 18,0 кв.м., Б 1 -1 - сарай площею забудови 44,6 кв.м., В-1 - сарай площею забудови 11,9 кв.м., 1- хвіртка 2 шт., 2- огорожа суцільна 23,6 кв.м., 3- огорожа решітчаста 20,2 кв.м., яке збудовано на земельній ділянці, яка розташована по вул. Західній, 13 в м. Городня Чернігівської області площею 0,0936 га, кадастровий номер 7421410100:00:001:0105, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд і відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ЧН № 11 належить ОСОБА_2 на праві власності.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав і просив їх задовольнити. Посилається на положення ст. 376 ЦК України, згідно якої на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує прав інших осіб. Вказує, що з 31 грудня 2015 року порядок прийняття в експлуатацію об'єктів містобудування, які підпадають під категорію самочинного будівництва та збудовані після 1992 року, не врегульований. Єдиним способом захисту прав позивача є судовий захист.

Представники третіх осіб: Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області та Державної архітектурно-будівельної інспекції України, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в суд не з'явились, вираженої згоди на участь у судовому розгляді не заявили, що у відповідності до ст. 36 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті у їх відсутності.

Представник відповідача - Городнянської міської ради заявив письмове клопотання про розгляд справи без їх участі, позов визнають та проти його задоволення не заперечують (а.с. 50).

У відповідності до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши усі наявні матеріали справи, встановивши наявність обставин, якими обґрунтовуються вимоги, визначившись щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, а також щодо правових норм, якими врегульовані ці правовідносини, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані у процесі цього будівництва (створення майна).

Судом достовірно встановлено, що земельна ділянка була відведена під забудову та наявний затверджений відповідними органами дозвіл на виробництво робіт, визначених у Генеральному плані із строком виконання до 1999 року (а.с. 49-54). У відповідності до положення діючого законодавства позивач, звівши решту споруд після 1999 року, тобто після спливу відведеного строку, позбавлена можливості оформити своє право власності.

Так, до 2016 року легалізація такого будівництва відбувалась відповідно до Закону України Про внесення змін до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності щодо прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт від 13 січня 2015 року № 92-V111 та наказу Міністерства Регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.04.2015 року № 79 Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення 1 та 11 категорії складності, які збудовано без дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до пункту 9 розділу V Прикінцеві положення Закону України Про регулювання містобудівної діяльності орган державного архітектурно-будівельного контролю до 31 грудня 2015 року безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймав в експлуатацію індивідуальні житлові будинки, господарські будівлі і споруди, збудовані у період з 05 серпня 1992 року по 12 березня 2011 року.

Надалі Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт № 3696 від 22.12.2015 року прийнятий у першому читанні та станом на час розгляду справи у суді не є ухваленим. Тобто після раніше визначеної законодавцем дати: 31.12.2015 року, адміністративний порядок прийняття в експлуатацію об'єктів містобудування, які підпадають під категорію зведених без відповідних дозволів та збудованих після 1992 року, не врегульований.

Таким чином, єдиним способом захисту прав позивача є судовий захист її цивільного права та інтересу.

Так, згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Позивач реалізує своє право на захист свого цивільного права згідно ст. 15 ЦК України. При цьому кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок (стаття 90 ЗК ), землекористувачі (стаття 95 ЗК), особи, які набули права користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки (стаття 1021 ЗК) або з інших передбачених законом підстав.

Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.

Право на забудову виникає у особи, яка набула права на земельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею дій, передбачених статтями 26 - 32 Закону № 3038-VI .

Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п'ята статті 376 ЦК).

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ЧН № 11 (а.с.5) позивач, яка після одруження з ОСОБА_3 має прізвище Чехман (а.с.55) на підставі рішення виконкому Городнянської міської ради від 18 жовтня 1994 року № 184 є власником земельної ділянки площею 0,09 га в межах згідно з планом, розташованої за адресою: м. Городня, вул. Західна, 13, цільове призначення: обслуговування житлового будинку.

Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.6) свідчить про те, що такій ділянці привласнено кадастровий номер: 7421410100:00:001:0105 та реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 855297374214, власником значиться ОСОБА_2

Технічний паспорт на індивідуальний житловий будинок містить опис об'єкта нерухомого майна, що відповідає змісту позовних вимог. За висновком сектору містобудування архітектури житлово-комунального господарства Городнянської районної державної адміністрації (а.с. 8) розташування зазначених будівель відповідає державним містобудівним та будівельним нормам.

Один з колишнього подружжя відчужив свою 1/2 частку недобудованих споруд позивачу, що підтверджується відповідним договором від 19.07.1997 року (а.с. 7).

Доведено, що вимоги позову є законними, обґрунтованими, не порушують прав третіх осіб, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст 15, 328, ч.2 ст. 375 ЦК України, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, п. 9 розділу V „Прикінцеві положення» Закону України „Про регулювання містобудувної діяльності» , на підставі ст.ст.10, 11, 61, 88, 209, 212-216, 294 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно - А-1 - житловий будинок площею забудови 158,7 кв.м. з мансандрою площею забудови 81,6 кв.м., з а-1 - прибудовою площею забудови 22,4 кв.м., та з А 1 -1 - прибудовою площею забудови 39,7 кв.м., загальна площа приміщень (підрахована за формулами розрахунку площ) 181,8 кв.м., в т.ч. житловою 78,8 кв.м., допоміжною 103,0 кв.м., Б-1 - сарай площею забудови 78,6 кв.м., б-1 - сарай площею забудови 9,2 кв.м., б 1 -1 - погріб площею забудови 18,0 кв.м.,Б 1 -1 - сарай площею забудови 44,6 кв.м., В-1 - сарай площею забудови 11,9 кв.м., 1- хвіртка 2 шт., 2- огорожа суцільна 23,6 кв.м., 3-огорожа решітчаста 20,2 кв.м., розташовані за адресою: вул. Західна, 13, м. Городня, Чернігівська область, побудовані на земельній ділянці площею 0,0936 га, кадастровий номер 7421410100:00:001:0105, належної позивачу відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ЧН № 11.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Карпинська Н.М.