Постанова

від 04.05.2007 по справі 15/235н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/235н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04.05.07                                                                                 Справа № 15/235н-ад.

Суддя Пономаренко Є.Ю.,

при секретарі судового засідання Подколзіній С.С.,

розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Аурум»,                м. Луганськ  

до Державної виконавчої служби у Кам`янобрідському районі м. Луганська, м. Луганськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Акціонерний комерційний банк «Форум», м. Київ в особі Луганської філії АКБ «Форум», м. Луганськ

про визнання недійсними п.п.4-5 постанови про відкриття виконавчого провадження та зняття арешту з автомобілів

в присутності представників:

від позивача: Козін В.М., представник по довіреності б/н від 23.04.07р.;

від відповідача: не прибув;

від третьої особи: Слєсарєва Н.І., начальник юр відділу по довіреності № 9156 від 28.12.05.

Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили  з 1 вересня 2005 року, до початку  діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України,  вирішуються відповідним господарським  судом  за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Позов подано та відповідно провадження у справі за ним відкрито відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Суть спору: позивачем за позовною заявою заявлено вимоги:

- визнати недійсними п.п. 4-5 постанови ВП № 2604493 Державної виконавчої служби у Кам`янобрідському районі м. Луганська від 08.12.2006р. про відкриття виконавчого провадження та зняти арешт з дев'яти автомобілів позивача  ГАЗ 2705 д/н ВВ 0170 АА, ВВ 0171 АА, ВВ 0172 АА, ВВ 0173 АА, ВВ 0641 АА, ВВ 0642 АА, ВВ 0643 АА, ВВ 0644 АА, ВВ 0703 АА.  

Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві, вказуючи зокрема на наступне.

Відповідач відзив на позовну заяву та інші витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином - ухвали направлялися за офіційним належним місцезнаходженням підприємства відповідача.

Представник третьої особи позовні вимоги вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Тому, враховуючи закріплений у процесуальному законі строк вирішення таких адміністративних справ, суд вирішує спір у даній справі в цьому судовому засіданні.

В ході судового розгляду справи судом досліджено  всі надані до матеріалів справи пояснення та документи як докази.

Сторони не досягли примирення.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Між позивачем та третьою особою у справі 30.09.2005р. укладено кредитний  договір №0116/05/09-А.

З метою забезпечення виконання позичальником –позивачем у справі грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором, між сторонами були укладені 5 договорів застави. За даними договорами в заставу передано 9 автомобілів.

Внаслідок неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань 30.11.2006р. нотаріусом вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на заставлене майно та визначено за рахунок коштів одержаних від реалізації транспортних засобів погасити вимоги АКБ «Форум»- борг за кредитним договором.

Даний виконавчий напис нотаріуса було пред'явлено до виконання Державній виконавчий службі у Кам'янобрідському районі м. Луганська. Державним виконавцем винесено постанову від 08.12.2006р. про відкриття виконавчого провадження № 2604493.

За пунктами 4, 5 даної постанови накладено арешт на спірні автомобілі, що перебували в заставі у третьої особи та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику в межах суми боргу.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Позивачем не доведено порушення відповідачем норм чинного законодавства або повноважень державного виконавця на момент винесення оскаржуваних у даній справі пунктів 4, 5 постанови від 08.12.2006р.

Тому, у задоволенні вимог про визнання недійсними пп. 4, 5 постанови від 08.12.2006р. про відкриття виконавчого провадження № 2604493 слід відмовити.

Після відкриття виконавчого провадження № 2604493 між стягувачем - Акціонерним комерційним банком «Форум» та боржником - Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Аурум»досягнуто домовленість щодо передачі стягувачеві заставленого майна –спірних автомобілів, що підтверджується листом позивача від 17.04.2007р. та листом банку від 18.04.2007р. №664.

Відповідно до ст. 11-1 Закону України «Про виконавче провадження»за виконавчим документом про стягнення коштів за погодженням із стягувачем боржник може передати стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу власне майно.

Відповідно до ч.  2 ст.  44 Закону України «Про виконавче провадження»у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги про стягнення з вартості заставленого майна.

Деякі особливості виконавчого провадження при зверненні стягнення на заставлене майно передбачені статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження», яка зокрема  передбачає наступні положення.

Стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. За постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеної у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення звертається на вільне від застави майно боржника.

У разі коли коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, виконавчий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, визначеному пунктом 6 частини першої статті 40 цього Закону.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

Спори, які виникають у виконавчому провадженні щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

Положення ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»передбачають можливість по незакінчених виконавчих провадженнях зняття арешту з майна чи коштів за рішенням суду.

Тому, враховуючи обставини справи та зокрема досягнення домовленості щодо передачі боржником - Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Аурум»заставодержателю - Акціонерному комерційному банку «Форум»заставленого майна –спірних автомобілів, арешт на які було накладено у виконавчому провадженні № 2604493, позовна вимога про зняття арешту з заставлених автомобілів підлягає задоволенню.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з невиконанням виконавчого документу у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, підлягає стягненню виконавчий збір.

Відповідно до ст. 87, ч.ч. 1, 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з частковим задоволенням позову судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому з Державного бюджету відповідно до задоволених вимог, а саме у сумі 01 грн. 70 коп. (витрати зі сплати судового збору).

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 136, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Зняти арешт з дев'яти автомобілів ГАЗ 2705 д/н ВВ 0170 АА, ВВ 0171 АА, ВВ 0172 АА, ВВ 0173 АА, ВВ 0641 АА, ВВ 0642 АА, ВВ 0643 АА, ВВ 0644 АА, ВВ 0703 АА, який було накладено у межах виконавчого провадження № 2604493 від 08.12.2006р.

3.          У задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 07.05.2007р.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко