Ухвала

від 18.01.2017 по справі 415/5986/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий суду 1 інстанції - Бойко С.Л.

Доповідач - Коротенко Є.В.

Справа № 415/5986/16-ц

Провадження № 22ц/782/22/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року

Судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Луганської області в складі :

головуючого судді Коротенка Є.В.,

суддів: Коновалової В.А., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря Козубської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду Луганської області в м. Сєвєродонецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 30 листопада 2016 року за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з Обласного комунального підприємства Компанія Луганськвода заборгованості із заробітної плати,

встановила:

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 30.11.2016 року заяву ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОКП Компанія Луганськвода заборгованості із заробітної плати на підставі ч.2 ст.121 ЦПК України визнано неподаною та повернуто заявнику.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою на неї та, посилаючись на порушення судом норм цивільного процесуального права, просила оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову по суті заявлених вимог.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, приймаючи до уваги положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

10 листопада 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Лисичанського міського суду Луганської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОКП Компанія Луганськвода заборгованості із заробітної плати (а.с.1-2).

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 14.11.2016 року заява ОСОБА_2 на підставі ч.6 ст.98, ч.1 ст.121 ЦПК України була залишена без руху та надано заявнику строк протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, для усунення вказаних ухвалою суду недоліків (а.с.6).

При цьому суд в ухвалі вказав, що заявником в заяві про видачу судового наказу крім заявника та боржника вказана заінтересована особа - ОКП Компанія Луганськвода в особі відокремленого підрозділу Управління по експлуатації західної фільтрувальної станції ОКП Компанія Луганськвода , участь якої в наказному провадженні ЦПК України не передбачена.

Крім того, заявником до заяви не додано будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати.

28.11.2016 року ОСОБА_2 на виконання вимог ухвали Лисичанського міського суду Луганської області від 14.11.2016 року до суду була названа виправлена заява про видачу судового наказу про стягнення з ОКП Компанія Луганськвода заборгованості із заробітної плати (а.с.9-12).

Але ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 30.11.2016 року заява ОСОБА_2 на підставі ч.2 ст.121 ЦПК України була визнана неподаною та повернуто заявнику, оскільки недоліки заяви виправлені не були (а.с.14).

При цьому суд в ухвалі, як одну із підстав повернення заяви, вказав, що заявник не зазначив дані про те, що підприємство-боржник було переміщено з тимчасово непідконтрольної території (з м.Луганська) на підконтрольну територію України.

Разом із тим, зазначений недолік (на думку суду першої інстанції) заяви в ухвалі Лисичанського міського суду Луганської області від 14.11.2016 року відображений не був, що унеможливило здійснення з цього питання будь-яких дій з боку ОСОБА_2 у встановлений судом строк.

Щодо ненадання заявником документу, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати, то колегія суддів зауважує, що ОСОБА_2 до заяви було додано відомості з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми нарахованих та виплачених доходів (і утриманих податків) відносно ОСОБА_2 за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року (а.с.36).

На вказаний документ суд першої інстанції уваги не звернув та належної оцінки цьому факту не дав.

Також колегія суддів Апеляційного суду Луганської області звертає увагу, що судом першої інстанції при посиланні в оскаржуваній ухвалі на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження наявності та розміру заборгованості по заробітній платі не було досліджено питання про наявність спору про право. При цьому наявність такого спору передбачає постановлення ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу, а не про повернення заяви.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що при вирішенні питання про можливість прийняття позову до розгляду суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для його вирішення, тому, відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, ухвалу суду слід скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

З огляду на наведене вище, та керуючись п.3 ч.1 ст.312, ст.ст.313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргуОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 30 листопада 2016 року скасувати та питання щодо можливості відкриття наказного провадження передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала Апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів без безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: