Ухвала

від 12.01.2017 по справі 804/7107/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 січня 2017 рокусправа № 804/7107/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агротрейд

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2016 року

у справі № 804/7107/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агротрейд

до Софіївської районної державної адміністрації

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, товариство з обмеженою відповідальністю Євромоноліт , ОСОБА_1

про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агротрейд звернулося до суду з позовом до Софіївської районної державної адміністрації за участю третіх осіб: товариства з обмеженою відповідальністю Євромоноліт , ОСОБА_1, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 27356745 від 22.12.2015, яке прийнято державним реєстратором Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області Профатіловою Мариною Сергіївною.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним реєстратором здійснено державну реєстрацію права оренди за укладеним між ТОВ Євромоноліт та ОСОБА_1 договором оренди з порушенням норм законодавства, без з'ясування питання щодо наявності чи відсутності зареєстрованого на час такої реєстрації договору оренди у відповідних органів, які здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013, внаслідок чого оскаржуване рішення порушує право позивача на користування земельною ділянкою, прийнятою в оренду відповідно до договору оренди від 25.03.2009 №36 та допускає одночасне існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п.1 ч.1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України з тих підстав, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Роз'яснено позивачу, що дана справа повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Позивач зазначає, що суд не з'ясував природу правовідносин і дійшов помилкового висновку щодо предмету спору без з'ясування всіх обставин у справі. Право оренди на земельну ділянку набуто позивачем з 23.02.2009 і сам по собі факт державної реєстрації права оренди цієї земельної ділянки за ТОВ Євромоноліт не скасовує набуте позивачем право оренди. В даному випадку відсутній спір про право оренди, даний спір є публічно-правовим і стосується дій державного реєстратора як суб'єкта владних повноважень при виконанні функцій з реєстрації речового права від імені держави та встановлення факту правомірності реєстрації речового права - права користування земельної ділянки у разі наявного та зареєстрованого тотожного права на ту саму земельну ділянку за іншим користувачем.

Сторони по справі, треті особи про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, представники означених осіб у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, внаслідок наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Спір між сторонами виник з приводу дій державного реєстратора Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області щодо реєстрації 22.12.2015 за третьою особою - ТОВ Євромоноліт права оренди земельної ділянки при тому, що право оренди цієї ж земельної ділянки вже зареєстровано за позивачем відповідно до законодавчо встановленого на той час порядку.

Фактичні обставини, наведені позивачем в обґрунтування позовних вимог, полягають в наступному.

На підставі договору оренди земельної ділянки від 01.09.2008 № 36, укладеного ТОВ Агротрейд з ОСОБА_1, позивачем прийнято в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться на території Жовтневої сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, на строк 10 років.

Відповідно до діючої на час укладення договору оренди редакції ст.20 Закону України Про оренду землі , Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 № 2073, державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки проведено 25.03.2009 Софіївським відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру, про що у книзі реєстрації вчинено відповідний запис № 040913300271.

За даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно НОМЕР_2 від 31.05.2016 вказана земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1, є предметом договору оренди, який укладено між ОСОБА_1 та ТОВ Євромоноліт 09.10.2015.

На підставі рішення державного реєстратора Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області від 22.12.2015 № 27356745 за ТОВ Євромоноліт зареєстроване право оренди цю земельну ділянку, номер запису про інше речове право 12670353.

Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції, встановив, що предметом судового розгляду є земельна ділянка, яка фактично одночасно перебуває у користуванні декількох користувачів, і спір у даній справі стосується не стільки правомірності рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якого за ТОВ Євромоноліт зареєстроване право оренди на земельну ділянку, скільки фактичного користування цією земельною ділянкою, яку, на думку позивача, неправомірно використовує ТОВ Євромоноліт , так як у позивача таке право користування виникло першочергово і підстав для його припинення не було.

За висновком суду першої інстанції спір стосується відносин щодо користування земельною ділянкою, що з посиланням на певні конкретні обставини вказує на його належність до тих спірних правовідносин, які вирішуються за правилами не адміністративного, а цивільного судочинства відповідно до п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України

Також суд першої інстанції застосував правову позицію Верховного Суду України у постановах від 14.06.2016 у справі №21-41а16 та від 31.05.2016 у справі №21-678а16.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд не погоджується з судом першої інстанції.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч.1 ст.3 КАС України).

За змістом п.1 ч.1 ст.3 цього Кодексу справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

В даному випадку спірним питанням є правомірність дій державного реєстратора як суб'єкта владних повноважень стосовно реєстрації права користування певної земельної ділянки - оренди при тому, що таке право оренди цієї земельної ділянки вже зареєстровано за іншим користувачем (ТОВ Агротрейд ).

Як зазначає позивач, право оренди на вказану вище земельну ділянку набуто позивачем - ТОВ Агротрейд за відповідним договором від 01.09.2008, який є чинним, державна реєстрація його не скасована. Факт державної реєстрації права оренди за іншим користувачем - ТОВ Євромоноліт не є підставою для скасування набутого позивачем права оренди.

Отже у даній справі спір про право відсутній, спірним є питання правомірності рішення державного реєстратора як суб'єкта владних повноважень - особи, наділеної владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, відповідності такого рішення критеріям, визначеним в ч.3 ст.2 КАС України.

Застосування судом першої інстанції з посиланням на ч.1 ст.244-2 КАС України правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постановах від 14.06.2016 у справі №21-41а16 та від 31.05.2016 у справі №21-678а16, апеляційний суд вважає помилковим, оскільки відносини, що є предметом розгляду у даній справі не є тотожними з тими, що досліджувались Верховним Судом України у перелічених справах. У своїх рішеннях Верховний Суд України дійшов висновку, що спір у справі не є публічно - правовим, так як спірні правовідносини пов'язані із невиконанням умов цивільно-правової угоди (справа №21-41а16), стосуються оспорювання спадкоємцями правомірності передачі в приватну власність землі без погодження із суміжними землекористувачами (справа №21-678а16).

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Суд першої інстанції прийняв оскаржувану ухвалу при не повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання і відповідно до ст.204 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 199, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агротрейд задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2016 року у справі № 804/7107/16 скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко