ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
17 січня 2017 року м. Київ К/800/30669/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Олендер І.Я., перевіривши дотримання статтей 17, 20, 210, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідність вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України касаційної скарги Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2015 року у справі за позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Титан-Дніпро до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 15 листопада 2016 року касаційну скаргу відповідача залишено без руху для усунення недоліків касаційної скарги та надано строк протягом 30 днів з моменту отримання ним вказаної ухвали для надання належних доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2015 року.
Зазначена ухвала від 15 листопада 2016 року була отримана скаржником 21 листопада 2016 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 4903807224896.
На виконання вимог ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 15 листопада 2016 року, 22 грудня 2016 року скаржник подав до Вищого адміністративного суду України клопотання про виправлення вказаних в ухвалі недоліків, однак недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі судді Вищого адміністративного суду України від 15 листопада 2016 року не усунув, а саме не надав:
- докази вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України з моменту звернення до суду з касаційною скаргою вперше;
- докази поважності пропуску строку на які посилається, зокрема відсутності коштів для сплати судового збору з часу повернення касаційної скарги поданої вперше до часу подання вдруге.
Скаржник вперше звернувся до суду з касаційною скаргою в грудні 2015 року.
В лютому 2016 року йому було повернуто касаційну скаргу, у звязку з несплатою судового збору.
Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області вдруге звернулася з касаційною скаргою 11 листопада 2016 року.
У поданому клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху, вказує, що відповідно до наданого тимчасового кошторису на 2016 рік, листа від 21 січня 2016 року, довідок з березня по травень 2016 року виділялось замало коштів на сплату судового збору, що є поважною причиною пропуску строку, однак такі доводи є необґрунтованими.
Як вказано вище, подану вперше касаційну скаргу повернуто у лютому 2016 року. Після її повернення скаржник лише у листопаді 2016 року, через 9 місяців подав таку повторно.
При цьому будь-яких доказів вчинення дій на отримання фінансування для її оплати судового збором протягом вказаного періоду не надав.
Крім того, надані скаржником довідки з березня по травень 2016 року про сплату судового збору свідчить про наявність у Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області коштів для оплати судового збору, а доводи про вибірковість оплати судового збору у різних судових справах не є поважними підставами для поновлення строку касаційного оскарження в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Скаржник не надав Вищому адміністративному суду України план асигнувань на 2016 рік та постійний кошторис на 2016 рік де вбачалося б всі надходження коштів на рахунки відповідача.
Таким чином, в частині доведення поважності причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, скаржник належних доказів на підтвердження цих обставин Вищому адміністративному суду України не надав та не довів що коштів на його рахунках було недостатньо для сплати судового збору у даній справі з часу повернення касаційної скарги поданої вперше до часу подання вдруге.
За наведених обставин у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и в:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2015 року у справі № 804/12973/15.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного суду України І.Я. Олендер
Суддя І.Я. Олендер
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2017 |
Оприлюднено | 19.01.2017 |
Номер документу | 64124770 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Олендер І.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні