Рішення

від 10.01.2017 по справі 910/20207/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2017Справа №910/20207/16

За позовомВійськової частини НОМЕР_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю «Асистанс Україна»простягнення 18 153,06 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін: позивача:не з`явивсявідповідача:не з`явивсяОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військова частина НОМЕР_1 (надалі ВЧ НОМЕР_1 ) звернулася до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Асистанс Україна» (надалі «Товариство») про стягнення 18 153,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання з оплати наданих медичних послуг згідно договору про надання медичних послуг №12/3 від 07.04.2014 р. у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 18 153,06 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.11.2016 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 30.11.2016 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.2016 р. розгляд справи відкладено на 14.12.2016 р. у зв`язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

В судовому засіданні 14.12.2016 р. судом оголошувалась перерва на 11.01.2017 р.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, на виконання вимог ухвали суду через канцелярію подав документи та клопотання, в якому позовні вимоги підтримав повністю, розгляд справи просив здійснювати за його відсутності.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується підписом його представника в розписці в повідомленні про перерву.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2014 р. між Товариством (замовник) та ВЧ НОМЕР_1 (виконавець) був укладений договір про надання медичних послуг №12/3 (надалі «Договір»), відповідно до п. 2.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання у разі настання випадків, надавати медичні послуги застрахованим особам клієнтам замовника згідно умов договору.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що конкретний перелік медичних послуг за цим договором та тарифами вказуються в додатку №4, що є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 5.1 Договору замовник зобов`язується забезпечити покриття витрат виконавця, пов`язаних з наданням медичних послуг клієнтам.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що виконавець до 10 числа місяця, наступного за тим, у якому були надані медичні послуги, зобов`язаний надати замовнику оригінали наступних документів: рахунок-фактура, акт наданих послуг з калькуляцією наданих медичних послуг у двох примірниках.

За змістом п. 5.7 Договору оплата за надані виконавцем медичні послуги здійснюється шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок виконавця, до 5 числа місяця, наступного за тим, у якому були надані документи зазначені у п. 5.2 цього договору.

На виконання умов Договору позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги на загальну суму 18 153,06 грн., що підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг №216 від 30.06.2016 р.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов`язання по оплаті наданих послуг, у зв`язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 18 153,06 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов`язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу послуги з медичного обслуговування осіб на суму 18 153,06 грн., що підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг №216 від 30.06.2016 р.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов п. 5.3 Договору позивачем були направлені на адресу відповідача рахунок-фактуру та акт наданих послуг з калькуляцією наданих медичних послуг, які останнім підписані не були.

За змістом п. 5.7 Договору оплата за надані виконавцем медичні послуги здійснюється шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок виконавця, до 5 числа місяця, наступного за тим, у якому були надані документи зазначені у п. 5.2 цього договору.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 5.7 Договору, строк виконання грошового зобов`язання відповідача по оплаті наданих послуг у розмірі 18 153,06 грн. на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 18 153,06 грн. на підставі Договору за надані послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована. Доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Товариством обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ВЧ НОМЕР_1 про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 18 153,06 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Асистанс Україна» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б; ідентифікаційний код 35332288) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) заборгованість у розмірі 18 153 (вісімнадцять тисяч сто п`ятдесят три) грн. 06 коп. та судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.01.2017 р.

Суддя В.П. Босий