Рішення

від 13.01.2017 по справі 911/3989/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2017 р. Справа № 911/3989/16

За позовом Публічного акціонерного товариства Укртелеком

до Товариства з обмеженою відповідальністю Атакс Юкрейн

про стягнення 390 320,26 грн Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 792 від 07.12.2016);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство Укртелеком (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Атакс Юкрейн (далі - відповідач) про стягнення 390 320,26 грн заборгованості, з яких: 296 340 грн боргу за переданий згідно договору купівлі-продажу № 80D171-193-193/16 № 20-14 від 17.02.2016 товар, 65 356,73 грн пені, 22 818,18 грн інфляційних втрат та 5 805,35 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого згідно договору купівлі-продажу № 80D171-193-193/16 від 17.02.2016 товару.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.12.2016 порушено провадження у справі № 911/3989/16, розгляд справи призначено на 13.01.2017.

04.01.2017 до канцелярії господарського суду Київської області повернулася копія ухвали господарського суду Київської області від 07.12.2016, яка була направлена судом на юридичну адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Атакс Юкрейн (Київська обл., Обухівський район, смт Козин, вул. А. Солов'яненка, буд. 68). Примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органом поштового зв'язку з позначкою адресат вибув .

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» № 01-8/1228 від 02.06.2006 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув» , „адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, судом виконано обов'язок щодо повідомлення відповідача про час та місце судового засідання.

У судовому засіданні 13.01.2017 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання 13.01.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.02.2016 між Публічним акціонерним товариством Укртелеком (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Атакс Юкрейн (Покупець) укладено договір № 80D171-193-193/16, згідно якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю кабельні лінії зв'язку, що виведені з експлуатації, а покупець - прийняти їх та оплатити.

Згідно п. 2.3. договору після підписання замовлення покупець зобов'язаний сплатити продавцю аванс у розмірі та строки, визначені договором. Після сплати авансу продавець протягом 3 робочих днів з моменту отримання авансу, зобов'язаний передати товар покупцю за Актом приймання-передачі, а покупець прийняти такий товар.

Пунктом 3.2. договору визначено, що оплата за кожну партію товару здійснюється покупцем у наступному порядку: - аванс у розмірі 20 % вартості товару протягом 7 календарних днів з моменту підписання сторонами замовлення на відповідну партію товару; - наступна оплата у розмірі 80 % вартості товару протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі товару.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2016, але в будь-якому випадку - до виконання зобов'язань сторін за договором (п. 5.1. договору).

Судом встановлено, що на виконання п. 1.1. договору купівлі-продажу № 80D171-193-193/16 від 17.02.2016 позивачем 26.02.2016 було передано відповідачу товар на суму 370 425 грн, що підтверджується актом приймання-передачі товару від 26.02.2016 (а.с. 12), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору.

Відповідач за отриманий 26.02.2016 товар сплатив позивачу 74 085 грн, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 13-19), решту боргу у розмірі 296 340 грн (370 425 грн - 74 085 грн) за отриманий від позивача товар не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за переданий згідно договору купівлі-продажу № 80D171-193-193/16 № 20-14 від 17.02.2016 товар на момент прийняття судового рішення у справі склав 296 340 грн, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 13-19, 45-47).

Предметом позову є вимоги про стягнення 296 340 грн боргу за переданий згідно договору купівлі-продажу № 80D171-193-193/16 № 20-14 від 17.02.2016 товар, 65 356,73 грн пені, 22 818,18 грн інфляційних втрат та 5 805,35 грн 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що на виконання п. 1.1. договору купівлі-продажу № 80D171-193-193/16 від 17.02.2016 позивачем 26.02.2016 було передано відповідачу товар на суму 370 425 грн, що підтверджується актом приймання-передачі товару від 26.02.2016 (а.с. 12), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору; відповідач за отриманий 26.02.2016 товар сплатив позивачу 74 085 грн, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 13-19), решту боргу у розмірі 296 340 грн (370 425 грн - 74 085 грн) за отриманий від позивача товар не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за переданий згідно за переданий згідно договору купівлі-продажу № 80D171-193-193/16 № 20-14 від 17.02.2016 товар на момент прийняття судового рішення у справі склав 296 340 грн, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 13-19, 45-47).

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення складає 296 340 грн, який не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 296 340 грн боргу за переданий згідно договору купівлі-продажу № 80D171-193-193/16 № 20-14 від 17.02.2016 товар є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором купівлі-продажу № 80D171-193-193/16 № 20-14 від 17.02.2016, позивачем за період з 28.03.2016 по 21.11.2016 нараховано 65 356,73 грн пені на суму боргу 296 340 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У разі прострочення оплати, покупець на вимогу продавця зобов'язаний сплатити останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за увесь час прострочення (п. 4.1. договору).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому у позовній заяві розрахунку пені, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 28.03.2016 по 21.11.2016 на суму боргу 296 340 грн складає 65 356,73 грн. Відтак, вимога про стягнення 65 356,73 грн пені підлягає задоволенню судом повністю.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором купівлі-продажу № 80D171-193-193/16 № 20-14 від 17.02.2016, позивачем за період з 28.03.2016 по 21.11.2016 нараховано 22 818,18 грн інфляційних втрат та 5 805,35 грн 3 % річних на суму боргу 296 340 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 5-6), що вказані позивачем в поданому у позовній заяві розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, арифметично вірний розмір інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 28.03.2016 по 21.11.2016 на суму боргу 296 340 грн становить загалом 23 031,96 грн інфляційних втрат та 5 821,25 грн 3 % річних. Відтак, вимоги про стягнення 22 818,18 грн інфляційних втрат та 5 805,35 грн 3 % річних підлягають задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 296 340 грн боргу за переданий згідно договору купівлі-продажу № 80D171-193-193/16 № 20-14 від 17.02.2016 товар, 65 356,73 грн пені, 22 818,18 грн інфляційних втрат та 5 805,35 грн 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Атакс Юкрейн (08711, Київська обл., Обухівський, селище міського типу Козин, вул. А. Солов'яненка, буд. 68; ідентифікаційний код 37850910) на користь Публічного акціонерного товариства Укртелеком (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18; ідентифікаційний код 21560766) 296 340 (двісті дев'яносто шість тисяч триста сорок гривень) 00 коп. боргу за переданий згідно договору купівлі-продажу № 80D171-193-193/16 № 20-14 від 17.02.2016 товар, 65 356 (шістдесят п'ять тисяч триста п'ятдесят шість гривень) 73 коп. пені, 22 818 (двадцять дві тисячі вісімсот вісімнадцять гривень) 18 коп. інфляційних втрат, 5 805 (п'ять тисяч вісімсот п'ять гривень) 35 коп. 3 % річних та 5 854 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири гривні) 80 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 17.01.2017

Суддя П.В.Горбасенко