Рішення

від 16.01.2017 по справі 914/3012/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2017р. Справа№ 914/3012/16

За позовом: Дочірнього підприємства Проектний інститут Львівський Промбудпроект державного публічного акціонерного товариства Будівельна компанія Укрбуд , м. Львів;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Біопакс Інвестментс - Україна , смт. Великий Любінь, Городоцький район, Львівська область;

про стягнення заборгованості в сумі 75 420,18 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Сало О.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 01/209 від 09.12.2016 року;

Від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області 25.11.2016 року надійшла позовна заява Дочірнього підприємства Проектний інститут Львівський Промбудпроект державного публічного акціонерного товариства Будівельна компанія Укрбуд до Товариства з обмеженою відповідальністю Біопакс Інвестментс - Україна про стягнення заборгованості за Договором № 3988-1 виготовлення детального плану території від 14.12.2011р. в сумі 75 420,18 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.11.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 12.12.2016р., про що сторони були повідомлені належним чином під розписку,що підтверджуються повідомленнями про вручення поштового відправлення (оригінали поштівок - в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі суду від 12.12.2016р. розгляд справи відкладено на 16.01.2017р.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач у порушення умов Договору № 3988-1 виготовлення детального плану території від14.12.2011р. не оплатив вартість виконаних робіт в сумі 40 970,86 грн. та за неналежне виконання умов Договору позивачем нараховано29 212,91 грн. інфляційних втрат та 5 236,41 грн. 3% річних,що в сумі складає 75 420,18 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 16.01.2017р. позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві, подав лист від 12.01.2017р. №01/05, в якому пояснено п. 3.2. Договору та докази виконання умов договору, зокрема копію проектної документації Детальний план території для розміщення водозабірних споруд, заводу розливу питної води та офісних приміщень в смт. В.Любінь Городоцького району Львівської області . Просив позов задоволити та стягнути 40 970,86 грн. заборгованості за виконані роботи та за неналежне виконання умов Договору 29 212,91 грн. інфляційних втрат та 5 236,41 грн. 3% річних.

Відповідач в черговий раз у судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.01.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено наступне.

14 грудня 2011 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено Договір № 3988-1 виготовлення детального плану території (далі - Договір).

Крім цього, сторонами підписаний Кошторис № 3988-1 на проектні (вишукувальні) роботи (Додаток до Договору) та протокол погодження ціни на виконання проектної продукції по Договору (Додаток № 2 до Договору).

Відповідно п.1.1. Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати проектну документацію (надалі - роботи): розроблення детального плану території розміщення водозабірних споруд, заводу розливу питної води та офісних приміщень в смт. В.ЛюбіньГородоцького району Львівської області у відповідності з вихідними даними для проектування,що надаються замовником. Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Загальна вартість робіт за даним Договором визначена Кошторисом (додаток №1), затверджена протоколом погодження договірної ціни (додаток№20 та становить 90 970,86 грн. з ПДВ (п.2.1. Договору).

Згідно п. 2.2 Договору, замовник у трьохденний строк з дня підписання Договору зобов'язується здійснити авансовий платіж виконавцю у розмірі 70% від загальної вартості робіт за Договором. Доказів сплати авансового платежу, відмови чи розірвання договору сторонами не надано.

Замовник протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня фактичного виконання робіт, що засвідчується підписанням акта приймання-передачі робіт,зобов'язується здійснити повну оплату робіт (п. 2.3. Договору).

Відповідно п.п. 4.1.,4.2. Договору приймання виконаних робіт за Договором оформляється актом приймання - передачі виконаних робіт (далі - Акт),що складається та підписується виконавцем та передається(надсилається) замовнику разом із проектною документацією упродовж 7 (семи) днів з моменту фактичного виконання робіт. Замовник зобов'язаний підписати Акт та повернути один примірник підписаного Акту виконавцю упродовж 7 (семи) днів з дня його отримання.

Згідно з п.4.8. Договору у випадку настання обставин, передбачених п.2.3. договору (прим. - п.2.3. договору торкається повної оплати вартості робіт) приймання - передача виконаних робіт відбувається за актом приймання -передачі частково виконаних робіт, в порядку визначеному у Розділі 4 договору.

На виконання умов Договору, позивачем надано послуги по розробленню детального плану території розміщення водозабірних споруд, заводу розливу питної води та офісних приміщень в смт. В.ЛюбіньГородоцького району Львівської області (часткове виконання) на суму 40 970,86 грн., що підтверджується відповідним Актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) №13 від 30.03.2012р.

Даний Акт підписаний та скріплений печатками сторін без жодних застережень.

26.08.2014р. позивач направив відповідачу претензію № 01/268 від26.08.2014р. про погашення заборгованості за Договором, яка отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору відповідачем не здійснено оплати наданих послуг в сумі 40 970,86 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач покладені на нього зобов'язання щодо оплати наданих послуг за Договором не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 40 970,86 грн., що підтримується позивачем та належними та допустимими доказами не заперечується відповідачем.

За неналежне виконання умов позивач просить стягнуть 5 236,41 грн. 3% річних та 29 212,91 грн. інфляційних втрат.

Доказів повного або часткового погашення заборгованості на момент розгляду справи в суді сторонами суду не подано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору підряду № 870, в силу пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (п. 1 ст. 843 ЦК України).

Відповідно до п. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (ст. 853 ЦК України).

Згідно з п.4.8. Договору приймання - передача виконаних робіт відбувається за актом приймання - передачі частково виконаних робіт, в порядку, визначеному у Розділі 4 договору. Порядок приймання - передачі робіт дотриманий.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по Договору підтверджується матеріалами справи, зокрема, наданою до матеріалів справи копією проектної документації детального плану території розміщення водозабірних споруд, заводу розливу питної води та офісних приміщень в смт. В. Любінь Городоцького району Львівської області та Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.03.2012р. в сумі 40 970,86 грн.

При цьому слід зазначити, що підписання актів здачі-приймання виконаних робіт свідчить про укладення договору підряду у спрощений спосіб, і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань (див. постанову Вищого господарського суду України від 11.05.2012 № 21/5005/14068/2011, оглядовий лист Вищого господарського суду України від 18.02.2013 № 01-06/374/2013 Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України ).

В даному Акті сторони погодили, що замовник (відповідач) претензій по об'єму, якості та строках виконання робіт (надання послуг) не має.

З даного Акта вбачається, що у відповідача були відсутні претензії щодо виконаних позивачем робіт з розробки проектної документації

Згідно із матеріалами справи, жодних зауважень зі сторони відповідача в акті не зазначено. Відтак, відповідач підписуючи Акт наданих послуг погодився із об'ємом та вартістю робіт виконаних позивачем.

Факт проведення відповідачем повної оплати вартості наданих послуг підтверджений не був. Відповідач не подав належних та допустимих доказів на заперечення факту існування заборгованості на суму 40 970,86 грн.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 40 970,86грн. за виконані роботи, оскільки такі обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши перерахунок 3% річних, дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення 3% річних в межах заявлених позовних вимог в сумі 5 236,41 грн. нараховані правомірно та підлягають стягненню.

Відповідно п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань зазначено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції , визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання (п.3.1).

Суд здійснивши перерахунок інфляційних втрат з врахуванням вище наведеного, дійшов висновку, що стягненню підлягає 26 467,18 грн. інфляційних втрат, в частині стягнення 2 745,73 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Статтею 33ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи.

Виходячи зі змісту наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Біопакс Інвестментс-Україна (81555, Львівська область, Городоцький район, смт. Великий Любінь, вул. І. Миколайчука, 17; код ЄДРПОУ 37965520) на користь Дочірнього підприємства Проектний інститут Львівський Промбудпроект державного публічного акціонерного товариства Будівельна компанія Укрбуд (79070, м. Львів, проспект Червоної Калини, 35; код ЄДРПОУ 33359271) 40 970,86 грн. основного боргу, 5 236,41 грн. 3% річних, 26 467,18 грн. інфляційних втрат та 1 327,83 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до статті 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 18.01.2017 року.

Суддя Коссак С.М.