Рішення

від 17.01.2017 по справі 924/1087/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" січня 2017 р.Справа № 924/1087/16

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом дочірнього підприємства пансіонат з лікуванням "Поділля" приватного Хмельницького обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Хмельницьктурист", м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області

до публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", м. Хмельницький

про визнання дій щодо нарахування 50610 кВт.год. незаконними; визнання недійсною угоди № 189 від 26.04.2016р.

Представники сторін:

позивача: Куц І.О. - за довіреністю від 20.10.2016р.;

відповідача: Гріх Л.В. - за довіреністю № 197 від 26.12.2016р.

Повне рішення складено 17.01.2017р.

Суть спору: позивач (дочірнє підприємство пансіонат з лікуванням "Поділля" приватного Хмельницького обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Хмельницьктурист") звернувся з позовом до господарського суду про визнання дій публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" щодо нарахування дочірньому підприємству пансіонат з лікуванням "Поділля" приватного Хмельницького обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Хмельницьктурист" 50610 кВт.год. незаконними; визнання недійсною угоди № 189 від 26.04.2016р. про реструктуризацію вартості обсягу спожитої електричної енергії (активна енергія), за нараховані пеню, інфляційні, 3% річних та перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності (підвищений тариф).

В обґрунтування позову посилається на укладений між сторонами договір про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам-суб'єктам підприємницької діяльності № 189 від 25.04.2012р. Зазначає, що 28.01.2016р. представником ПАТ „Хмельницькобленерго" було проведено контрольне зняття показів лічильників, згідно якого виявлено перевищення ліміту споживання електроенергії за січень 2016 року та зафіксовано обсяг використання електроенергії у розмірі 50610 кВт.год., на які нараховано заборгованість у сумі 205795,85 грн. Позивач вказує, що вищевказаний обсяг електроенергії не отримував та дії ПАТ „Хмельницькобленерго" щодо нарахування 50610 кВт.год. вважає протиправними та незаконними, оскільки перевірка була проведена з порушенням вимог чинного законодавства та умов договору. Крім того, позивач відмічає, що відповідно до п. 4.4. договору № 189 від 26.04.2016р. акт про порушення сторонами не складався, про перевірку лічильників ПАТ „Хмельницькобленерго" не повідомляло, а позивач отримав лише повідомлення про відключення електроенергії. Також при нарахуванні заборгованості за не спожиті 50610 кВт.год. відповідач керувався показами засобу обліку, який є несправним.

Крім того, позивач вимогу щодо визнання недійсною угоди № 189 від 26.04.2016р. про реструктуризацію вартості обсягу спожитої електричної енергії (активна енергія), за нараховані пеню, інфляційні, 3% річних та перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності (підвищений тариф) обґрунтовує тим, що ПАТ „Хмельницькобленерго" припинило постачання електроенергії, а відновлення постачання електроенергії було можливо лише при укладенні вищезазначеної угоди. Дочірнє підприємство пансіонат з лікуванням "Поділля" приватного Хмельницького обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Хмельницьктурист", посилаючись на ч. 1 ст. 233 ЦК України та п. 3.11. Постанови Пленуму ВГС України „Про деякі питання визнання право чинів (господарських договорів) недійсними", зазначає, що вказаний правочин було укладено під впливом тяжкої обставини на вкрай невигідних умовах. При цьому, за відсутності електропостачання позивач змушений припинити власну діяльність та фактично не мав би змоги вести господарську діяльність. Невигідними умовами, на думку позивача, є та обставина, що дочірнє підприємство пансіонат з лікування "Поділля" приватного Хмельницького обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Хмельницьктурист" взяв обов'язок щодо сплати коштів за електроенергію, яку фактично не отримував.

Представником позивача в судовому засіданні подано заяву від 28.11.2016р., в якій останній вважає за доцільне замінити первісного відповідача приватне акціонерне товариство "Хмельницькобленерго", м. Хмельницький на публічне акціонерне товариство "Хмельницькобленерго", м. Хмельницький та заяву від 28.11.2016р., в якій позивач у зв'язку із заміною відповідача, вважає необхідним уточнити позовні вимоги та просить суд визнати дії публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", м. Хмельницький незаконними та визнати недійсною угоду № 189, стороною якою є публічне акціонерне товариство "Хмельницькобленерго", м. Хмельницький.

Також представником позивача в судовому засіданні подано клопотання про призначення судової електротехнічної експертизи від 28.11.2016р., в якій посилається на те, що однією із підстав позову позивачем вказано несправність приладу обліку.

Ухвалою суду від 28.11.2016р. судом задоволено заяву позивача про заміну первісного відповідача, враховуючи те, що за спірним правочином стороною є саме публічне акціонерне товариство "Хмельницькобленерго", м. Хмельницький (відповідач у справі), заяву від 28.11.2016р. про уточнення предмету позову господарським судом прийнято, а у задоволенні про призначення судової електротехнічної експертизи від 28.11.2016р. відмовлено, оскільки вищезазначене клопотання не містить підпису, а лише зазначена дата, представник та прізвище.

Представником позивача подано клопотання про призначення судової електротехнічної експертизи від 12.12.2016р., в якій посилається на те, що однією із підстав позову позивачем вказано несправність приладу обліку. Задля встановлення даної обставини останній вважає за необхідне призначити та провести судову електротехнічну експертизу.

В задоволенні вказаного клопотання суд відмовляє з огляду на таке.

Господарський суд за необхідності може згідно із статтею 41 ГПК вирішити питання про призначення у справі відповідної судової експертизи.

Згідно з приписами ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Призначення експертизи можливе за клопотанням сторін, третіх осіб, прокурора та з власної ініціативи суду.

В пункті 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 4 „Про деякі питання практики призначення судової експертизи передбачено наступне, що відповідно до статті 1 Закону "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

З матеріалів справи вбачається, а саме з акту проведення експертизи лічильника електроенергії № 1525 від 29.03.2016р., висновку № 08-09 від 29.03.2016р. державного підприємства "Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", протоколу експертної повірки лічильника електричної енергії № 09 від 29.03.2016р., що сторонами у справі погоджено проведення експертизи приладу обліку (лічильника електричної енергії СА4У-И672М № 069134705), відповідно до якої метрологічні характеристики лічильника електричної енергії СА4У-И672М № 069134705 відповідають ДСТУ ГОСТ 8.259:2007 "Метрологія. Лічильники електричні індукційні активної та реактивної енергії. Методика повірки" та ГОСТ 6570-96 "Счетчики электрические активной и реактивной энергии индукционные. Общие технические условия", а сам лічильник визнано придатним для подальшої експлуатації.

Представником відповідача наголошено (що також не заперечується позивачем) те, що лічильник СА4У-И672М № 069134705 зберігається у позивача з часу проведення вказаної вище експертизи. Отже, на думку ПАТ "Хмельницькобленерго", даний лічильник міг зазнати будь-якого впливу, в т.ч. з боку позивача, що в свою чергу свідчить про недоцільність проведення судової експертизи, а як наслідок достовірності висновків. Окрім того, експертиза державного підприємства "Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" проведена саме на вимогу позивача згідно заяви від 11.02.2016 р., а останнім не надано жодних доказів, наявність яких викликало сумнів в достовірності висновків вказаної експертизи.

Крім того, у запереченні на клопотання про призначення судової електротехнічної експертизи від 12.01.2017р. відповідач відзначає, що 29.03.2016р. у присутності представника споживача (директора ДП пансіонату з лікування "Поділля") Арнаута В.М., комісією ПАТ "Хмельницькобленерго" у складі голови комісії Андрухова А.І., членів комісії Зінченко Д.Ю., Гальченка В.А., представника ДП "Хмельницькстандартметрологія" відділу ПМА та ДВ ЕР ЗВТ було проведено експертизу лічильника електроенергії тип СА4У-И672М, зав. 069134705. У протоколі № 09 експертної повірки лічильника електричної енергії індукційного у висновку зазначено наступне: метрологічні характеристики лічильника електричної енергії СА4У-И672М № 069134705 відповідають ДСТУ ГОСТ 8.259:2007 "Метрологія. Лічильники електричні індукційні активної та реактивної енергії. Методика повірки" та ГОСТ 6570-96 "Счетчики электрические активной и реактивной энергии индукционные. Общие технические условия". Тобто засіб обліку придатний для використання і електроенергія обліковувалась без порушень. Як зазначено відповідачем у запереченні, в середньому за один календарний місяць споживач, враховуючи дані із дійсного договору, може спожити - 62,8 кВт * 16 год. * 30 днів = 30144 кВт/год. Якщо врахувати, що контрольне зняття показів лічильника було проведено 08.10.2015р. начальником дільниці Поворозніком М.Є., показ становив 15887 кВт/год., та наступне зняття проводилось начальником дільниці Пасічником І.В. 28.01.2016р., і проказ становив 17674 кВт/год., то відповідно різниця показів за період з жовтня 2015р. по 28.01.2016р. склала - 17674-15887=1787*30=53610 кВт/год. (електроенергія спожита за чотири місяці, а не за один, як зазначає позивач).

Оскільки після проведення експертизи представник споживача не подав ніяких заяв про оспорювання висновку № 08-09 від 29.03.2016р., то засіб обліку йому було повернуто. На сьогоднішній день спірний засіб обліку не являється розрахунковим і є невідомою інформація про його стан. Після проведення експертизи у березні 2016 року минуло майже 10 місяців. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що проведення повторної експертизи є недоцільним і буде порушенням чинного законодавства.

Стосовно максимально можливого обсягу споживання електричної енергії в межах одного місяця враховується, що 28 січня 2016 р. відповідачем в присутності споживача проведено акт контрольного огляду засобів розрахункового обліку електричної енергії, де зафіксовано різницю у показах 50610 кВт/год, при цьому до 28.01.2016 р. останній контрольний показ електричної енергії лічильника СА4У-И672М № 069134705 (до спірного показу) відповідачем було проведено 08.10.2015 р. Останнє в свою чергу спростовує необхідність визначення, шляхом проведення судової експертизи, максимально можливого спожитого обсягу електричної енергії в межах одного місяця.

Окрім того, заявником не надано жодних доказів, в підтвердження неможливості споживання електричної енергії протягом жовтня 2015р. - січня 2016р. періоду (період між контрольними показами електричної енергії) в межах 50610 кВт/год.

Тому, зважаючи на наявність вказаної вище експертизи, відсутність будь-яких доказів, які б ставили під сумнів висновки вказаної вище експертизи, враховуючи предмет даного позову, проведення ще однієї експертизи, в т.ч. судової, є недоцільним і в задоволенні клопотання про призначення судової електротехнічної експертизи необхідно відмовити, оскільки в даному випадку суд не потребує спеціальних знань експерта.

Таким чином, необхідність призначення даної експертизи не спрямоване на відновлення порушених прав позивача, а спрямоване на затягування розгляду справи.

Приймається до уваги, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Представник позивача в судове засідання з'явився, на задоволені позову наполягає.

Представник відповідача в судове засідання з'явився та надав заперечення на позовну заяву від 12.12.2016р., в якому зазначає, що згідно додатку № 2 "Перелік місць установки розрахункових засобів обліку" договору № 189 від 25.04.2012р. споживач проводив розрахунки за спожиту електроенергію по засобу обліку № 069134705, тип СА4У- И672М, трансформатор струму 150/5. Даний лічильник було встановлено 15.04.2015р. згідно акту планової заміни від 15.04.2015р., а також складено акт пломбування лічильника від 15.04.2015р. Крім того, згідно п. 3.33. Правил користування електричною енергією передбачено, що електропередавальна організація не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку. Так 28.01.2016р. начальником дільниці Пасічником І.В. у присутності представника споживача Арнаута В.М. актом контрольного огляду засобів розрахункового обліку електричної енергії було зафіксовано показник електричної енергії - 17674 кВт/год, трансформатор струму 150/5. У грудні 2015 року споживачем було надано рапорт за спожиту електроенергію із кінцевим показником - 15987 кВт/год, трансформатор струму 150/5. Відповідно різниця у показах склала: 17674-15987=1687*30=50610 кВт/год на суму 96527,44 грн. В лютому 2016 року начальником дільниці Пасічником І.В. у присутності представника споживача Арнаута В.М. актом контрольного огляду засобів розрахункового обліку електричної енергії було зафіксовано показник електричної енергії - 17795 кВт/год, трансформатор струму 150/5. У січні 2016 року був показник - 17674 кВт/год, трансформатор струму 150/5. Відповідно різниця у показах склала: 17795-17674=121*30=3630 кВт/год на суму 6923,42 грн. Як наслідок, споживач не погодився із заборгованістю, що виникла внаслідок проведення контрольних оглядів лічильника і скористався правом, передбаченим п. 3.28. Правил, а саме: споживач або постачальник електричної енергії має право звернутись до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання або акредитованих метрологічних служб з метою позачергової повірки засобів обліку, а також до електропередавальної організації (оператора даних комерційного обліку) для позачергової технічної перевірки та/або перевірки програмування засобів обліку, схем їх підключення, правильності роботи, ремонту, заміни або експертизи. За результатами проведеної 29.03.2016р. експертизи складено висновок та протокол, відповідно до яких вищевказаний лічильник визнано придатним для подальшої експлуатації.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осі-підприємців та громадських формувань від 16.11.2016р. дочірнє підприємство пансіонат з лікуванням "Поділля" приватного Хмельницького обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Хмельницьктурист" знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул. Л. Українки, 122, ідентифікаційний код 02651635.

25.04.2012р. між дочірнім підприємством пансіонат з лікуванням "Поділля" приватного Хмельницького обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Хмельницьктурист" (споживач) та публічним акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" (постачальник) укладено договір № 189 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам-суб'єктам підприємницької діяльності, відповідно до п. 1 якого постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 62,8 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 2.1. договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Згідно п. 2.2. договору постачальник зобов'язується, зокрема, постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток 1 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"); згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком 5 „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності 62,8 кВт, визначеної додатком 7 „Величина приєднаної та дозволеної до використання потужності".

Як передбачено п.п. 2.3.2., 2.3.3., 2.3.5., 2.3.6. договору споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки: 16 годин на добу, 7 днів на тиждень. Оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків 10, 3 "Порядок розрахунків" та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії". Забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії. Уживати комплекс заходів, спрямованих на запобігання виникненню загрози життю або травматизму, пошкодженню обладнання та продукції, негативним екологічним наслідкам тощо у разі отримання повідомлення про припинення (обмеження) електропостачання згідно з умовами розділу 6 цього договору.

Пунктами 3.1.1., 3.1.2., 3.1.5. договору передбачено, що постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором. Обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживачу згідно з умовами розділу 6 цього договору відповідно до порядку, передбаченого ПКЕЕ. Доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.

У разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта, інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше двох уповноважених представників сторони договору, що складала акт (п. 4.4. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 30 вересня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток 1 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"). Споживачі, які розраховуються за електричну енергію за тарифами диференційованими за періодами часу, та споживачі постачальників за нерегульованим тарифом, електроустановки яких обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, додатково подають відомості про заявку величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми на відповідні розрахункові періоди. У разі потреби постачальник електричної енергії може вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваного обсягу споживання. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється постачальником на рівні відповідних періодів поточного року.

Згідно п. 6.1.3. договору електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником з повідомленням споживача не пізніше ніж за три робочих дні у разі, зокрема, несплати споживачем відповідних платежів у терміни, встановлені додатком 10 „Порядок розрахунків".

Як передбачено п. 7.1. договору облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ відповідно до додатку 2 „Перелік місць установки розрахункових електролічильників". У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії

визначаються постачальником розрахунково згідно з вимогами додатка 10 „Порядок розрахунків".

Пунктами 7.4., 7.5. договору передбачено, що заміна, ремонт, перепрограмування засобів обліку електричної енергії здійснюються за рахунок власника цих засобів обліку. На підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатка 3 „Графік зняття

показів засобів обліку електричної енергії" оформлюються такі документи: акт про використану електричну енергію; акт про прийняття-передавання товарної продукції; акт результатів замірів електричної потужності. За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку.

У разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, укладають договір щодо реструктуризації заборгованості. При цьому, оформлюється графік погашення заборгованості, який є додатком до цього договору. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник електричної енергії має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення. Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від оплати поточного споживання електричної енергії. У разі порушення споживачем графіка погашення заборгованості постачальник має право у порядку, визначеному пунктом 6.3. цього договору, припинити постачання електричної енергії споживачу до повного погашення заборгованості (п. 7.6. договору).

Відповідно до п. 9.1. договору додатки до цього договору: 1, 2, 3, 5, 7, 10, 12, а також повідомлення про встановлення договірних величин споживання електричної потужності є невід'ємними частинами цього договору.

Згідно п. 9.4. договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2012 р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Договір підписано представниками сторін та скріплено їх печатками.

Сторонами укладено додаток № 10 до договору № 189 від 25.04.2012р. (Порядок розрахунків), відповідно до п. 1 якого розрахунковий період споживання та оплати за електроенергію визначається календарним місяцем. Споживач самостійно здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, згідно додатку № 1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності до першого числа розрахункового періоду 100% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту електроенергію проводиться на підставі одержаного рахунку.

Пунктом 5 додатку № 10 до договору № 189 від 25.04.2012р. (Порядок розрахунків) передбачено, що уразі виникнення заборгованості за спожиту електроенергію сторони за взаємною згодою укладають угоду про реструктуризацію заборгованості . Угода про реструктуризацію заборгованості є невід'ємною частиною договору. У разі порушення споживачем угоди про реструктуризацію заборгованості постачальник має право припинити постачання електроенергії до повного погашення заборгованості з нарахуванням санкцій згідно п. 1 цього додатку до договору.

Відповідно до акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток № 5 до договору № 189 від 25.04.2012р.) на балансі ДП пансіонату з лікуванням "Поділля" знаходиться ЗТП 85, внутрішнє електричне устаткування.

25.04.2012р. сторонами погоджено додаток № 1 до договору № 189 від 25.04.2012р. („Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу на 2012 рік"), відповідно до якого споживачу постачається 56 тис. кВт.год. електроенергії (у травні - 7 тис. кВт.год., у червні - 7 тис. кВт.год.; у липні - 7 тис. кВт.год.; у серпні - 7 тис. кВт.год.; у вересні - 7 тис. кВт.год.; у жовтні - 7 тис. кВт.год.; у листопаді - 7 тис. кВт.год.; у грудні - 7 тис. кВт.год.).

Відповідно до додатку № 1 до договору № 189 від 25.04.2012р. („Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу на 2015 рік") споживачу постачається 18 тис. кВт.год. електроенергії.

Як вбачається з додатку № 1 до договору № 189 від 25.04.2012р. („Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу на 2016 рік") споживачу постачається 30 тис. кВт.год. електроенергії.

Додатком № 2 до договору № 189 від 25.04.2012р. сторонами погоджено перелік місць установки розрахункових засобів обліку, відповідно до якого споживач проводив розрахунки за спожиту електроенергію по засобу обліку № 069134705, тип СА4У-И672М, трансформатор струму 150/5.

Додатком № 3 до договору № 189 від 25.04.2012р. сторонами затверджено графік зняття та передачі показів лічильників постачальнику у 2016 році.

Згідно додатку № 7 до договору № 189 від 25.04.2012р. („Величина приєднаної та дозволеної до використання потужності"), сторони погодили: об'єкт - турбаза (вул. Л. Українки, 122); дозволена до використання потужність - 62,8 кВт.; приєднана потужність - 62,8 кВт.; потужність - 30,1 кВт.; середньо виважена кількість годин роботи за добу - 16; потужність освітлення - 32,7 кВт.; число робочих днів у тижні - 7; змінність роботи струмоприймачів - 3.

10.05.2012р. сторонами підписано додаток до договору № 189 від 25.04.2012р. („Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії"). Цей порядок складено відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами (затверджена наказом Мінпаливенерго України № 19 від 17.01.02, погоджена НКРЕ, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.02.02 за №93/6381). Споживач: ДП Пансіонат з лікування „Поділля". Адреса: м. Кам'янець-Подільський, вул. Л. Українки, 122. Режим роботи: 3 зміни.

11.04.2016 р. позивач звернувся до відповідача з листом про надання дозволу на заключення договору про реструктуризацію боргу за спожиту активну електричну енергію в сумі 90403,14 грн.

26.04.2016р. між дочірнім підприємством пансіонат з лікуванням "Поділля" приватного Хмельницького обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Хмельницьктурист" (боржник) та публічним акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" (кредитор) укладено угоду № 189 про реструктуризацію вартості обсягу спожитої електричної енергії (активна енергія), за нараховані пеню, інфляційні, 3% річних та перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності (підвищений тариф), відповідно до п. 1.1. якого на основі спільної домовленості між кредитором та боржником сторони досягли згоди про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 205795,85 грн. в т.ч. активна енергія - 97326,56 грн., 3% річних - 692,97 грн., інфляційні - 1796,63 грн., пеня - 10157,95 грн., підвищений тариф 95821,74 грн., що утворилась станом на 01.04.2016р. внаслідок неналежного виконання боржником умов договору № 189 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам-суб'єктам підприємницької діяльності від 25.04.2012р.

Згідно п. 2.1. угоди боржник зобов'язується, починаючи з 27.04.2016р. щомісячно протягом 18-ти місяців перераховувати на рахунок кредитора платіж з реструктуризованої суми, за яким наступив строк оплати з обов'язковим перерахуванням коштів за поточне споживання електроенергії -100%.

Пунктом 2.5. угоди передбачено, що у випадку не сплати суми, зазначеної в п.п. 2.1., 2.2. даної угоди до вказаної дати, подачу електричної енергії боржнику буде повністю припинено без попередження у той же день. Сплата боргу може бути здійснена і до завершення періоду, визначеного цією угодою.

Як передбачено п. 3.1. угоди виконання цієї угоди не звільняє боржника від зобов'язання щомісячно та у встановлені строки оплачувати поточне споживання електроенергії.

Ця угода складається у двох примірниках, по одному примірнику сторонам, кожен з яких має однакову силу і набирає чинності з дня підписання її сторонами та діє до 30.09.2017р. (п. 3.2. угоди).

Угоду підписано представниками сторін.

Згідно рапорту про відпуск електроенергії ДП пансіонат з лікуванням "Поділля" від 20.10.2015р. показники лічильника (№ 069134705): попередній - 15765; останній - 15887.

Відповідно до рапорту про відпуск електроенергії ДП пансіонат з лікуванням "Поділля" від 20.11.2015р. показники лічильника (№ 069134705): попередній - 15887; останній - 15937.

Як вбачається з рапорту про відпуск електроенергії ДП пансіонат з лікуванням "Поділля" від 21.12.2015р. показники лічильника (№ 069134705): попередній - 15937; останній - 15987.

Відповідно до акту про відпуск електроенергії ДП пансіонат з лікуванням "Поділля" від 19.12.2016р. показники лічильника (№ 069134705): попередній - 660; останній - 770.

Згідно акту контрольного зняття показників лічильників ДП "Поділля" № 189 від 08.10.2015р., складеного інженером - інспектором міського енергозбуту Поворозніком М.Є. в присутності представника споживача Арнаута В.М., покази лічильника (№ 069134705, тип СА4У-И672М) становили 15887.

Відповідно до акту контрольного зняття показників лічильників ДП "Поділля" № 189 від 28.01.2016р., складеного начальником дільниці № 1 Пасічником І.В., покази лічильника (№ 069134705, тип СА4У-И672М) становили 17674.

Згідно акту контрольного зняття показників лічильників ДП "Поділля" № 189 від 16.01.2017р., складеного начальником дільниці № 1 Пасічником І.В. в присутності представника споживача Арнаута В.М., покази лічильника (№ 069134705, тип СА4У-И672М) становили 2209.

Згідно заяви від 29.04.2016 р. позивач просив відповідача подати напругу в пансіонат, оплату по реструктуризації заборгованості та вартість за спожиту електричну електроенергію гарантував.

Публічним акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" Кам'янець-Подільський міський РЕМ вручено керівнику дочірнього підприємства пансіонат з лікуванням "Поділля" приватного Хмельницького обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Хмельницьктурист" попередження № 31 від 29.01.2016р. та № 32 від 03.02.2016р. про припинення (обмеження) постачання електроенергії за невиконання вимог п. 7.5 п.п. 3 ПКЕЕ: не сплату рахунку (90403,14 грн. - заборгованості за спожиту електроенергію, 92712,88 грн. - перевищення електроенергії, 1817,06 грн. - пеня, 214,04 грн. - 3% річних).

Відповідно до заявки (споживач) № 189 на покупку електроенергії для дочірнього підприємства пансіонат з лікування "Поділля" приватного Хмельницького обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Хмельницьктурист" на 2013 рік споживачу постачається на виробничі потреби 53730 кВт.год. електроенергії (у січні - 2200 кВт.год.; у лютому - 1980 кВт.год.; у березні 1860 кВт.год.; у квітні 1980 кВт.год.; у травні - 1950 кВт.год., у червні - 1740 кВт.год.; у липні - 7000 кВт.год.; у серпні - 7000 кВт.год.; у вересні - 7000 кВт.год.; у жовтні - 7000 кВт.год.; у листопаді - 7000 кВт.год.; у грудні - 7000 кВт.год.).

Як вбачається із акта про направлення на експертизу лічильника електроенергії № 1313 від 15.03.2016р. згідно із заявою від 11.02.2016р. споживач (ДП пансіонату з лікуванням "Поділля") висловив сумнів у правильності роботи лічильника електричної енергії СА4У-И672М № 069134705, встановленого за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Л. Українки, 122. Для проведення експертизи споживач оплатив 11.02.2016р. 108,61 грн. витрат, пов'язаних з експертизою, а 22.02.2016р. - 97,31 грн. Акт підписано представниками електропостачальника та споживача.

Згідно акта Кам'янець-Подільського РЕМ про пломбування засобів обліку електричної енергії від 10.03.2016р. на збереження споживача передано пломби: 1) лічильник електричної енергії СА4У-И672М № 069134705; 2) індикатори магнітного поля "МагнеТ" №№ М8748150, М8748149, М8748175; 3) опломбовано пакет в цілісності без розривів і пошкоджень (С22951513).

Відповідно до акта № 1525 від 29.03.2016р. комісією ПАТ "Хмельницькобленерго" за участю представника ДП "Хмельницькстандартметрологія" відділу ПМА та ДВ ЕР ЗВТ у присутності споживача (директора ДП пансіонату з лікуванням "Поділля" Арнаута В.М.) проведено експертизу лічильника зав. № 069134705 типу СА4У-И672М, покази 17813 кВт.год, встановленого за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Л. Українки, 122, на підставі заяви споживача від 11.02.2016р. За результатами проведеної експертизи складено висновок, відповідно до якого вищевказаний лічильник визнано придатним для подальшої експлуатації. Результати повірки лічильника наведені також в протоколі експертної повірки лічильника електричної енергії № 09 від 29.03.2016р.

Згідно висновку № 08-09 від 29.03.2016р. державного підприємства "Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" метрологічні характеристики лічильника електричної енергії СА4У-И672М № 069134705 відповідають ДСТУ ГОСТ 8.259:2007 "Метрологія. Лічильники електричні індукційні активної та реактивної енергії. Методика повірки" та ГОСТ 6570-96 "Счетчики электрические активной и реактивной энергии индукционные. Общие технические условия".

Як вбачається із наданого Кам'янець-Подільським МРЕМ розрахунку споживання та оплати по активній електроенергії ДП пансіонату з лікуванням "Поділля", за останнім рахується заборгованість у розмірі 4010,86 грн.

До матеріалів справи також додано копії рахунків-фактур: № 189 від 21.12.2015р. на суму 2737,44 грн., № 189 від 19.02.2016р. на суму 6923,42 грн., № 189 від 04.02.2016р. на суму 92712,88 грн., № 189 від 03.03.2016р. на суму 3108,86 грн.,

Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до суду із даним позовом, у якому просить суд визнати дії щодо нарахування 50610 кВт.год. незаконними та визнати недійсною угоду № 189 від 26.04.2016р.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом враховується наступне.

Згідно абз. 4 підпункту 3.12 Постанови Пленуму ВГС України № 18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом позовної заяви позивач визначає дві вимоги щодо визнання дій публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" щодо нарахування дочірньому підприємству пансіонат з лікування "Поділля" приватного Хмельницького обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Хмельницьктурист" 50610 кВт.год. незаконними та визнання недійсною угоди № 189 від 26.04.2016р. про реструктуризацію вартості обсягу спожитої електричної енергії (активна енергія), за нараховані пеню, інфляційні, 3% річних та перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності (підвищений тариф).

Підставою позову стосовно визнання недійсною угоди № 189 від 26.04.2016р. позивач зазначає те, що даний правочин вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах посилаючись при цьому на статтю 233 Цивільного кодексу України.

Лише позивач до початку розгляду справи по суті має право змінити підставу та предмет позову (ст. 22 ГПК України).

Судом встановлено, що 26.04.2016р. між дочірнім підприємством пансіонат з лікуванням "Поділля" приватного Хмельницького обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Хмельницьктурист" (боржник) та публічним акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" (кредитор) укладено угоду № 189 про реструктуризацію вартості обсягу спожитої електричної енергії (активна енергія), за нараховані пеню, інфляційні, 3% річних та перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності (підвищений тариф), відповідно до п. 1.1. якого на основі спільної домовленості між кредитором та боржником сторони досягли згоди про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 205795,85 грн. в т.ч. активна енергія - 97326,56 грн., 3% річних - 692,97 грн., інфляційні - 1796,63 грн., пеня - 10157,95 грн., підвищений тариф 95821,74 грн., що утворилась станом на 01.04.2016р. внаслідок неналежного виконання боржником умов договору № 189 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам-суб'єктам підприємницької діяльності від 25.04.2012р.

При цьому як з'ясовано, в суму боргу за активну енергію та в суму боргу за перевищення договірної величини (та як наслідок у погоджений сторонами 3% річних, пені та інфляційних втрат) увійшли суми боргу як за січень 2016 р. так і за лютий 2016 р., зокрема активна електроенергія: за показниками січня 2016 р. на 50610 кВт/год в сумі 96527,44 грн., за показниками лютого 2016 р. на 3630 кВт/год в сумі 6923,42 грн.; перевищення договірних величин: за показниками січня 2016 р. - 92712,88 грн., за показниками лютого 2016 р. - 3108,86 грн.

Отже сторонами в договорі правомірно зазначено вказані вище суми зважаючи на те, що позивач додатком до договору №189 (арк. спр. 84) визначив обсяги постачання електричної енергії по даному об'єкту в розмірі 2000 кВт/год. відповідно за кожен місяць. Таким чином, перевищення договірних величин за січень 2016 р. склало - 48610 кВт/год, за лютий 2016 р. склало - 1630 кВт/год.

Зі змісту позовної заяви та клопотань про призначення експертизи вбачається, що позивач не погоджується лише з фактом споживання електроенергії за січень 2016 р., незважаючи на це просить суд визнати недійсним весь договір, в т.ч. стосовно боргу за лютий 2016 р., з яким дочірнє підприємство погоджується.

Останнє в свою чергу, свідчить про необґрунтованість жодними підставами та недоведеність належними доказами позовних вимог щодо недійсності угоди про реструктуризацію боргу який виник в лютому 2016 р.

Відповідно до п. 1.3 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) затверджених постановою Постанова НКРЕ 31.07.96 N 28 контрольний огляд засобу обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку, пломб на

ньому, із зазначенням показів засобу обліку .

Електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку (п. 3.18 Правил).

Судом встановлено, що 28.01.2016р. згідно акту контрольного огляду засобів розрахункового обліку електричної енергії було зафіксовано показник електричної енергії - 17674, при цьому згідно рапорту від 21.12.2015 р. за кінцевим показником лічильника №069134705 є 15987. З огляду на викладене сторонами, в т.ч. відповідачем правомірно визначено різницю 1687 що склало 50610 кВт/год. Згідно показів лічильника № 069134705, знятих начальником дільниці Пасічником І.В. 19.02.2016р., зафіксовано показник електричної енергії - 17795 кВт/год. Таким чином різниця в показах в лютому у порівнянні з січнем 2016р. становила 121, що склало 3630 кВт/год. Крім того, судом враховується також та обставина, що 16.01.2017р. згідно акту контрольного огляду засобів розрахункового обліку електричної енергії було зафіксовано показник електричної енергії - 2209, при цьому згідно акту про використану енергію від 19.12.2016р. за кінцевим показником лічильника № 069134705 є 770. Отже різниця в показниках становить 1439, що складає 43170 кВт/год. Також правомірно визначено різницю в лютому 2016 р. в показах порівняно з січнем 2016 р., а саме 121 що склало 3630 кВт/год., згідно контрольного огляду за лютий 2016 р. відповідно до фото фіксації лічильника).

Враховується, що вказані акти контрольного огляду складені у відповідності до п.3.18 Правил, а дії представників відповідача щодо складання даних актів не оскаржені у встановленому законом порядку.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, укладають договір щодо реструктуризації заборгованості (п.6.5 Правил).

У разі виникнення у Споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, Сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, укладають договір щодо реструктуризації заборгованості (п.7.6 договору №189).

Зважаючи на встановлене вище, з врахуванням вимог цивільного законодавства та законодавства в сфері енергетики, сторони уклали договір № 189 від 26.04.2016р. про реструктуризацію вартості обсягу спожитої електричної енергії (активна енергія), за нараховані пеню, інфляційні, 3% річних та перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності (підвищений тариф).

Посилання позивача на п.4.4 договору не може розцінюватись судом як підстава для задоволення позову, зважаючи на те, що під час контрольного огляду засобу розрахункового огляду лише здійснено фіксування показів електричної енергії трансформатора, як того вимагають приписи п. 3.18 Правил.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами доводи позивача стосовно несправності засобу обліку лічильника СА4У-И672 М зав. 069134705.

Також вказані доводи спростовуються, актом - повідомленням про направлення на експертизу лічильника від 15.03.2016 р., актом №1525 від 29.03.2016 р. проведення експертизи лічильника електроенергії, висновком №08-09 від 29.03.2016 р., протоколом експертної повірки від 29.03.2016 р. При цьому вказана експертиза була проведена саме зважаючи на заяву позивача про направлення електролічильника на експертну повірку в лабораторію ПАТ "Хмельницькобленерго". Про проведення даної експертизи позивач повідомлявся завчасно згідно листа від 24.03.2016 р. №195. Враховуючи вказані вище докази в сукупності, судом встановлено відповідність проведеної експертизи Правилам (п.6).

Щодо можливості (неможливості) споживання електричної енергії на даному об'єкті судом враховується, що до січня 2016 р. відповідачем проводився контрольний огляд засобу розрахункового огляду лічильника СА4У-И672 М зав. 069134705 - в жовтні 2015 (акт від 08.10.2015 р.). Отже, зважаючи на те, що електропередавальна організація не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку, доводи позивача про неможливість споживання електричної енергії протягом одного місяця не підтверджені жодними доказами та не спростовують факту показів справного лічильника.

Окрім того, актом контрольного огляду засобів розрахункового обліку електроенергії від 16.01.2017 р. в порівняні з груднем 2016 р. (рапорт від 19.12. 2016 р.) зафіксовано споживання електричної енергії на даному об'єкті в розмірі що перевищує 40000 кВт.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6 ст. 203).

Згідно з частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За приписами частини першої статті 233 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Правочин, який вчиняється особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, характеризується тим, що особа вчиняє його добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена це зробити через тяжкі обставини. За відсутності тяжких обставин потерпіла особа взагалі або на зазначених умовах не укладала би правочин.

Правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Вказана правова позиція також викладена в п. 23 Постанови Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними".

Ознаками правочину, що підпадає під дію статті 233 ЦК України, є вчинення особою правочину на вкрай невигідних для себе умовах (зокрема, реалізації за низьку оплату майна, що має значну цінність), під впливом тяжкої для неї обставини (наприклад, під загрозою банкрутства) і добровільно, тобто за відсутності насильства, обману чи помилки, можливо, навіть з ініціативи самого позивача. Доведення того, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено або було б вчинено на інших умовах, покладається на позивача.

Наведене вище узгоджується з положеннями п. 3.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

Правочини, які вчиняються особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, характеризуються тим, що особа їх вчиняє добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена це зробити через тяжкі обставини. Тобто, в таких випадках немає обману або помилки. При цьому, невигідною умовою може бути низька плата за реалізацію коштовного майна, а тяжкою обставиною - виплата боргів.

Наявність тяжкої обставини - це той факт, який передусім має доводитися. Обставина, яка вплинула на особу, має бути наявною саме на момент вчинення правочину, а не виникнути в подальшому. Тяжка обставина, про яку йдеться в ч. 1 ст. 233 ЦК України, має вплинути на особу таким чином, що спонукала її вчинити правочин, який став оспорюватись. тобто лише при припиненні загрожуючих особі обставин вона стала здатна оцінити їх як такі, що змусили її укласти правочин, який за інших умов вона не уклала.

З наявних матеріалів справи вбачається, що позивач знав про можливість припинення подачі електроенергії 29 січня 2016 р. (зміст попередження №31), 03.02.2016 р. (зміст повторного попередження №32), зміст претензій від 03.03.2016 р., від 08.02.2016 р., отримання яких не заперечується позивачем (зміст позовної заяви та доданих документів) та відправлення яких підтверджується реєстрами відправлених листів. При цьому дії стосовно припинення постачання електроенергії узгоджуються з приписами п.6 Правил.

Враховується також, що листом №55 від 11.04.2016 р. позивач просив відповідача заключити договір на реструктуризацію заборгованості в сумі 90403,14 грн., що виникла в січні 2016 р.

Отже на час укладання спірного правочину не існувало тяжкої обставини, яка, на думку позивача, вплинула на останнього та спонукала для вчинення правочину. Оскільки станом на 26 квітня 2016 р. позивач знав про можливість припинення постачання електроенергії та сам виявив бажання укладати даний договір.

Окрім того, в заяві від 29.04.2016 р. дочірнє підприємство гарантувало сплату боргу за спожиту електроенергію.

Разом з тим, суд зазначає, що припинення ведення господарської діяльності за відсутності електропостачання суб'єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність на власний ризик, не може ототожнюватись з тяжкою обставиною, передбаченою ст. 233 ЦК України.

Невигідні умови безпосередньо пов'язані з обставинами вчинення правочину, при цьому вчинення правочину було єдиним шляхом вирішення тієї проблеми, які вимусили особу це зробити.

В даному випадку судом не встановлено наявність вкрай невигідних умов, оскільки позивач не був позбавлений можливості в період отримання повідомлень про припинення подачі електроенергії скористатися можливістю захисту своїх прав як споживача електричної енергії, зокрема в судовому порядку, оскарження дій працівників відповідача, проведення експертизи лічильника, тощо.

Звертається увага, що підставою для визнання правочину недійсним є наявність вкрай невигідних умов та тяжкий збіг обставин. Тобто обидві зазначені умови мають бути наявними, і необхідною та достатньою для застосування статті 233 ЦК України є їх сукупність. Має бути наявним і зв'язок указаних умов .

Враховуючи відсутність указаних умов, позовні вимоги позивача з посиланням на ст. 233 ЦК України щодо визнання недійсною угоди від 26.04.2016 р. як такої що вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, є необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами та у їх задоволенні належить відмовити.

Тобто позивачем не доведено існування правових підстав для визнання спірної угоди недійсною в порядку ст. 233 ЦК України.

Інших підстав для визнання даного правочину недійсним судом не встановлено, як і не наведено позивачем.

В зв'язку з відмовою у задоволенні вказаних вище позовних вимог та з огляду на встановлені факти і обставини справи, суд відмовляє також у задоволенні позову щодо визнання дій відповідача стосовно нарахування 50610 кВт.год. незаконними.

Так, приписами статті 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Захист же цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Згідно з частини 6 статті 13 Цивільного кодексу України у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом положень вказаних норм суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Звертаючись до господарського суду, позивач повинен вказати у позовній заяві предмет та підстави позову, тобто, самостійно визначити, яке його право, на його суб'єктивну думку, є порушеним, та в який спосіб належить здійснити судовий захист порушеного права; вирішуючи спір, суду належить з'ясувати наявність порушеного права позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним у законодавстві.

Виходячи із змісту ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, та ст. 20 Господарського кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не доведено наявності порушеного права, яке б підлягало судовому захисту саме у обраний ним спосіб і відновленню в примусовому порядку саме відповідачем.

Так, суд відзначає, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про визнання дій публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" щодо нарахування дочірньому підприємству пансіонат з лікуванням "Поділля" приватного Хмельницького обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Хмельницьктурист" 50610 кВт.год. незаконними, не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

При цьому, в даному випадку не можна застосувати приписи п.10 статті 16 ЦК України, оскільки відповідач не є суб'єктом органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Таким чином, у задоволенні позовної вимоги позивача про визнання дій публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" щодо нарахування дочірньому підприємству пансіонат з лікуванням "Поділля" приватного Хмельницького обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Хмельницьктурист" 50610 кВт.год. незаконними суд відмовляє.

При прийнятті рішення судом враховується, що позивач виконує умови спірного договору та періодично сплачує суми вказані у договорі.

Крім того, приймаються до уваги позиції Вищого господарського суду України, зокрема в постанові від 18.10.2016 р. по справі №50005/1178/2011.

Витрати по оплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача, в зв'язку з відмовою у позові.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 13, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи; 2 - позивачу (Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул. Л. Українки, 122); 3 - відповідачу (м. Хмельницький, вул. Храновського, 11 А).