Рішення
від 18.01.2017 по справі 277/769/16-ц
ЄМІЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 277/769/16-ц

Номер рядка звіту 46

РІШЕННЯ

Іменем України

"18" січня 2017 р. смт. Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Греська В.А.

при секретарі: Сорока М.М.

розглянувши в смт Ємільчине справу за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Барашівської сільської ради Ємільчинського району до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, -

встановив :

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1, в якому просив визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №6-1278/14-14-сг від 26.08.2014 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на території Ємільчинського району за межами населеного пункту Барашівської сільської ради з кадастровим номером 1821780400:05:000:0017 та стягнути з відповідачів на користь прокуратури Житомирської області на р/р №35215069011049, МФО 820172, ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02909950 понесені нею судові витрати. Вимоги мотивує тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №6-1278/14-14-сг від 26.08.2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на території Ємільчинського району за межами населеного пункту Барашівської сільської ради з кадастровим номером 1821780400:05:000:0017. На підставі даного наказу ОСОБА_1 свідоцтво на право власності на земельну ділянку не отримано.

Позивач вважає, що вказаний вище наказ є незаконним та підлягає скасуванню. В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на території області, у тому числі в Ємільчинському районі, виявлено випадки незаконного видобування бурштину, який віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення. Власники земельних ділянок можуть видобувати корисні копалини даної категорії, тобто проводити на земельних ділянках господарську діяльність, способами, які завдаватимуть шкідливого впливу на стан земель та родючість грунтів, що в подальшому призведе до непоправного псування земель сільськогосподарського призначення, які входять до складу земельного фонду України. Так, надання земельних ділянок у власність у зоні незаконного видобування бурштину ставить під сумнів те, що земельні угіддя використовуватимуться за цільовим призначенням.

Позивач зазначив, що земельним законодавством встановлені підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку, яке здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та неусунення допущених порушень законодавства пошкодження і знищення родючого шару грунту.

Власник земельної ділянки повинен раціонально використовувати землю та вважає, що надання земельної ділянки у власність особі у зоні видобування корисної копалини загальнодержавного значення у разі використання земельних угідь не за цільовим призначенням призведе до порушення принципу раціонального використання земель.

З метою здійснення контролю за динамікою родючості грунтів систематично проводиться їх агрохімічне обстеження, видаються агрохімічні паспорти. Наявність агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки є обов'язковою при передачі земельних ділянок у власність, користування, наданні дозволу на зняття та перенесення грунтового покриву (родючого шару грунту) земельної ділянки, консервації та рекультивації земель і в інших випадках, передбачених законодавством.

Передача земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 проведена без агрохімічного паспорту земельної ділянки. Відповідно до положень чинного законодавства надання агрохімічного паспорту земельної ділянки для затвердження проекту землеустрою є обов'язковим.

Позивач вважає, що надання земельної ділянки без розроблення агрохімічного паспорту земельної ділянки є порушенням закону.

В судове засідання прокурор не з'явився, надав суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача ГУ Держгеокадастру у Житомирській області в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій позов не визнав, заперечив проти його задоволення, зазначивши, що надано заперечення до матеріалів справи. Із заперечення слідує, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК України або за результатами аукціону.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 ЗК України. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 ЗК України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені ст.118 ЗК України.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області здійснює затвердження проекту землеустрою відповідно до норм ЗК України. Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

ОСОБА_1 подала усі передбачені ЗК України для отримання у власність земельної ділянки документи та здійснила усі необхідні дії.

ГУ Держгеокадастру у Житомирській області на дату виникнення спірних правовідносин здійснювало свої повноваження керуючись Указом Президента Про Державне агенство земельних ресурсів України , Положенням про Головне управління Держземагенства у Житомирській області, Методичними рекомендаціями щодо порядку реалізації головними управліннями Держземагенства в областях, містах Києві та Севастополі, повноважень з передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування (на безконкурентних засадах) для всіх потреб , іншими нормативними актами, а тому не могло порушити норми ЗК України у частині вимоги надати агрохімічний паспорт земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, що відповідно до ст.126 ЗК України оформлюється відповідно до ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1821780400:05:000:0017 не зареєстроване.

Відповідно до п.3.5 Наказу Мінагрополітики від 11.10.2011 року №536 Про затвердження порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки наявність агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки є обов'язковою при передачі земельних ділянок у власність, користування, наданні дозволу на зняття та перенесення грунтового покриву (родючого шару грунту) земельної ділянки, консервації та рекультивації земель і в інших випадках, передбачених законодавством. Даний підзаконний акт встановлює лише необхідність існування документу, він не визначає особу, яка повинна його отримувати та не визначає обов'язку його подачі при бажанні отримати у власність земельну ділянку.

За інформацією Державного науково-технологічного центру охорони родючості грунтів Центрдержродічість через брак коштів на даний час у Ємільчинському районі паспортизовано 25% земельних площ. Тобто держава взяла на себе обов'язок паспортизації земель.

Представник Барашівської сільської ради в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив задовольнити позов.

В судове засідання третя особа ОСОБА_1 не з'явилася, хоча про час, місце розгляду справи повідомлялася належним чином судовими повістками, про що свідчать поштові повідомлення, причини неявки суду не повідомила, що свідчить про байдуже ставлення до вирішення даного позову.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. б ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ч.1 ст.116 ЗК України).

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. (ч.ч. 2, 3 ст.116 ЗК України).

Відповідно до п. б ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Частиною 6 ст. 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 03.02.2015 № 14, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2015 р. за № 177/26622 Головне управління Держгеокадастру в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та йому підпорядковане.

Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, його першого заступника та заступників, наказами Держгеокадастру, дорученнями Голови Держгеокадастру та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням.

Згідно п.9 вказаного Положення Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Зі змісту ст. 118 ЗК України слідує, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, який розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га на території Барашівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області приватним підприємством Земля поліського краю , згідно ліцензії Державного комітету України із земельних ресурсів серії АГ №583130, кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №001649 від 18.01.2013 року.

Згідно ч.1 ст. 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч.4 вказаної вище статті розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

Частиною 6 ст.186-1 ЗК України передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Згідно ч.7 ст.186-1 ЗК України органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:

додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій";

надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;

проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області №6-1278/14-14-сг від 26.08.2014 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 на території Ємільчинського району, за межами населених пунктів Барашівської сільської ради, надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 2,0000 га (кадастровий номер 1821780400:05:000:0017) для веденння особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Ємільчинського району, за межами населених пунктів Барашівської сільської ради, до використання земельної ділянки приступити після встановлення її меж в натурі (на місцевості) та здійснення державної реєстрації права приватної власності у Державному реєстрі речових прав.

У відповідності до пп. 1.1, 1.2, 1.3 Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2011 N 536, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2011 р. за N 1517/20255, що є джерелом права, цей Порядок встановлює єдину процедуру виготовлення, видачі та застосування агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки.

Агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки - документ, що містить дані щодо агрохімічної характеристики ґрунтів і стану їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами.

Агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки є результатом агрохімічної паспортизації всіх земель сільськогосподарського призначення, яка проводиться з метою державного контролю за зміною показників родючості, забруднення ґрунтів токсичними речовинами і радіонуклідами, раціонального використання земель сільськогосподарського призначення.

Згідно п.3.5 вказаного вище Положення наявність агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки є обов'язковою при передачі земельних ділянок у власність, користування, наданні дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, консервації та рекультивації земель і в інших випадках, передбачених законодавством.

У відповідності до ст.16 ЗУ Про охорону земель до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у галузі охорони земель, належать, зокрема, забезпечення проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Згідно ст.37 ЗУ Про охорону земель з метою здійснення контролю за динамікою родючості ґрунтів систематично проводиться їх агрохімічне обстеження, видаються агрохімічні паспорти, в яких фіксуються початкові та поточні рівні забезпечення поживними речовинами ґрунтів і рівні їх забруднення.

Дані агрохімічної паспортизації земель використовуються в процесі регулювання земельних відносин при:

- передачі у власність або наданні в користування, в тому числі в оренду, земельної ділянки;

- зміні власника земельної ділянки або землекористувача;

- проведенні грошової оцінки земель;

- визначенні розмірів плати за землю;

- здійсненні контролю за станом родючості ґрунтів.

Форму агрохімічного паспорта та порядок його ведення встановлює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Відповідно до ст.54 ЗУ Про охорону земель моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення включає:

агрохімічне обстеження ґрунтів;

контроль змін якісного стану ґрунтів;

агрохімічну паспортизацію земельних ділянок.

Моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно п. 6.2 Наказу від 26.02.2004 року №51 Про затвердження Положення про моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за №383/8982, фінансування заходів з агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення проводиться за рахунок державного бюджету з видатків, передбачених на їх фінансування, за рахунок землевласників, землекористувачів та інших джерел фінансування.

У ст.1 ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель наведено визначення поняття агрохімічної паспортизація земель сільськогосподарського призначення, згідно якої це обов'язкове агрохімічне обстеження ґрунтів з видачею агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, в якому фіксуються початкові та поточні рівні забезпечення поживними речовинами ґрунтів, рівні їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами.

Відповідно до Положення про моніторинг земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 1993 р. №661, об'єктом моніторингу є всі землі незалежно від форми власності на них.

Таким чином, проаналізувавши норми Законів та нормативно-правових актів зазначених вище, суд приходить до висновку, що при передачі земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність ОСОБА_1 необхідною умовою було виготовлення агрохімічного паспорта земельної ділянки з кадастровим номером 1821780400:05:000:0017.

Виготовлення агрохімічного паспорта земельної ділянки належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин і є обов'язковим при передачі земельної ділянки у власність, здійснюється за рахунок державного бюджету з видатків, передбачених на їх фінансування, за рахунок землевласників, землекористувачів та інших джерел фінансування.

За таких обставин суд не може погодитися з правомірністю прийнятого ГУ Держгеокадастру у Житомирській області 26.08.2014 року наказу №6-1278/14-14-сг, так як порушено норми законодавства щодо охорони та збереження земель сільськогосподарського призначення.

З відповідача підлягає стягненню на користь позивача, сплачена ним при подачі позовної заяви, сума судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 197, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Барашівської сільської ради Ємільчинського району - задовольнити.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №6-1278/14-14-сг від 26.08.2014 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність ОСОБА_1 на території Ємільчинського району за межами населеного пункту Барашівської сільської ради з кадастровим номером 1821780400:05:000:0017.

Стягнути з ГУ Держгеокадастру у Житомирській області на користь прокуратури Житомирської області на р/р 35215069011049, МФО 820172, ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02909950 судовий збір в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Житомирської області через Ємільчинський районний суд протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя /підпис/

Копія вірна:

Суддя: ОСОБА_2

Дата ухвалення рішення18.01.2017
Оприлюднено23.01.2017
Номер документу64127704
СудочинствоЦивільне
Сутьвизнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

Судовий реєстр по справі —277/769/16-ц

Постанова від 27.11.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Осіян Олексій Миколайович

Ухвала від 08.11.2019

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Осіян Олексій Миколайович

Ухвала від 03.07.2017

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Коротун Вадим Михайлович

Ухвала від 09.06.2017

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Коротун Вадим Михайлович

Рішення від 04.05.2017

Цивільне

Апеляційний суд Житомирської області

Павицька Т. М.

Рішення від 04.05.2017

Цивільне

Апеляційний суд Житомирської області

Павицька Т. М.

Ухвала від 27.02.2017

Цивільне

Апеляційний суд Житомирської області

Павицька Т. М.

Ухвала від 27.02.2017

Цивільне

Апеляційний суд Житомирської області

Павицька Т. М.

Ухвала від 15.02.2017

Цивільне

Апеляційний суд Житомирської області

Павицька Т. М.

Ухвала від 07.02.2017

Цивільне

Апеляційний суд Житомирської області

Павицька Т. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні