Постанова

від 13.01.2017 по справі 803/1804/16

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2017 року Справа № 803/1804/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представника позивача Кушнір Ю.В.,

представника відповідача Пруса Б.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до Фермерського господарства Поділля про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, позивач) звернулася з позовом до Фермерського господарства Поділля (далі - ФГ Поділля , відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 17195,29 грн.

13.01.2017 представником позивача уточнено позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу в дохід місцевого бюджету Смолигівської сільської ради (а.с. 75-77).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФГ Поділля перебуває на обліку в Луцькій ОДПІ як платник податків та відповідно до статей 16, 36 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зобов'язане сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом. Проте, відповідач свої зобов'язання щодо сплати податків та інших обов'язкових платежів належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла податкова заборгованість в розмірі 17 195,29 грн., в тому числі: по орендній платі з юридичних осіб - 11396,43 грн. та по земельному податку з юридичних осіб в розмірі - 5798,86 грн. Позивачем в установлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак дані заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем. Просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

26.12.2016 та 13.01.2017 представником позивача надано суду додаткові пояснення, в яких зазначає, що у позовній заяві описано всі донарахування, які були здійснені ФГ Поділля з моменту виникнення податкового боргу - 21.09.2012. Всі сплати, які здійснювались відповідачем були спрямовані в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення. Відтак, податковий борг по орендній платі з юридичних осіб та по земельному податку з юридичних осіб виник внаслідок неповної сплати грошових зобов'язань, самостійно визначених відповідачем у податкових деклараціях за 2015-2016 роки.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 10.01.2017 відповідач адміністративний позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що у ФГ Поділля відсутній податковий борг, оскільки позивачем всупереч вимогам статті 102 ПК України враховано до стягнення суму податкового боргу за 2012-2013 роки, тобто після спливу 1095 днів. Крім того, у виставленій ФГ Поділля податковій вимозі від 23.08.2016 № 10613-17 сума боргу є меншою від суми податкового боргу, яка заявлена до стягнення. При цьому, відповідач не має заборгованості по податку на додану вартість, оскільки 14.01.2013 анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість. Відтак, Луцька ОДПІ не мала права зараховувати у відповідності до пункту 87.9 статті 87 ПК України чергові сплати податків та зборів в зв'язку з їх відсутністю. Враховуючи наведене, просить в задоволенні позову відмовити повністю (а. с. 58-60).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, з підстав, викладених у письмовому запереченні та просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно із пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Судом встановлено, що 16.05.1995 проведена державна реєстрація суб'єкта господарської діяльності ФГ Поділля , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1001836202 від 13.12.2016 (а.с. 40-41). Відповідач перебуває на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 1603081400282 від 20.04.2016 та має відкриті рахунки у банках, про що свідчить довідка позивача (а.с. 7,8).

Відповідно до довідки про наявність боргу та розрахунку сум податкового боргу станом на 17.10.2016 за ФГ Поділля рахується податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 11 396,43 грн. та по земельному податку з юридичних осіб в сумі 5798,86 грн.

Податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 11 396,43 грн. виник внаслідок неповної сплати відповідачем самостійно задекларованих платежів згідно з податковою декларацією від 18.02.2015 № 1500003658, якою визначена сума податку, яка підлягає сплаті до бюджету за серпень-грудень 2015 року в сумі 3392,28 грн. та податковою декларацією від 22.02.2016 № 1600003791, якою визначена сума податку, яка підлягає сплаті до бюджету за січень-серпень 2016 року в сумі 6883,76 грн. (а.с. 24-30) та нарахованої відповідно до статті 129 ПК України пені в розмірі 1120,39 грн.

Податковий борг по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 5798,86 грн. виник внаслідок неповної сплати відповідачем самостійно задекларованих платежів згідно з податковою декларацією від 22.02.2016 № 1600003802, якою визначена сума податку, яка підлягає сплаті до бюджету за січень-серпень 2016 року в сумі 5798,86 грн.

Про наявність за відповідачем податкового боргу в загальній сумі 17 195,29 грн. свідчить довідка про наявність боргу по платежах до бюджету, розрахунок боргу та копії картки особового рахунку платника (а.с. 8-19,48-50,67-70,78-89).

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).

У відповідності до вимог пункту 59.1. статті 59 ПК України Луцькою ОДПІ відповідачу надсилалась податкова вимога від 23.08.2016 № 10613-17, однак залишились без належного реагування (а.с. 36).

Вказана податкова вимога платником податків у визначеному законом порядку не оскаржена та недійсною не визнана. В добровільному порядку заборгованість відповідачем не погашена.

Підпунктом 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3, ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення рішення, крім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктами 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що Луцькою ОДПІ враховано до стягнення суму податкового боргу за 2012-2013 роки, після закінчення 1095 днів, а тому відповідач відповідно до вимог статті 102 ПК України вважається вільним від такого грошового зобов'язання, оскільки відповідно до розрахунку податкового боргу, картки особового рахунку платника по орендній платі з юридичних осіб, відповідачем здійснювались часткові сплати самостійно визначених грошових зобов'язань та податкового боргу, з урахуванням яких, податковий борг, який виник у 2012 -2013 роках був погашений у 2013-2014 роках та відповідно не включався позивачем в суму податкового боргу в межах заявленого позову.

Загальна сума платежів, нарахованих по даному виду податків за 2012-2016 роки, з урахуванням пені, становить 35 186,76 грн., а здійснених платежів відповідачем за цей період в сумі 23 790,33 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є податковий борг по орендній платі з юридичних осіб за період серпень 2015 року - вересень 2016 року та по земельному податку з юридичних осіб за січень-вересень 2016 року, який виник в межах 1095 днів в розумінні статті 102 ПК України.

Щодо посилання відповідача на неправомірне зарахування Луцькою ОДПІ коштів, які надходили від ФГ Поділля в рахунок погашення податкового боргу в порядку черговості, то суд зазначає, що таке зарахування позивачем здійснювалось правомірно, враховуючи наступне.

Порядок погашення податкового боргу регламентовано статтею 87 ПК України.

Пунктом 87.9 статті 87 ПК України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Отже, Луцькою ОДПІ відповідно до вимог статті 87 ПК України зараховувались кошти, які сплачувались відповідачем, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу за період з 2012 року по 2016 рік по орендній платі з юридичних осіб та по земельному податку з юридичних осіб нараховано грошових зобов'язань в сумі 30700,20 грн. та пені за цей період в сумі 4486,56 грн.

З досліджених судом карток особового рахунку платника податку по орендній платі з юридичних осіб та по земельному податку з юридичних осіб за 2012-2016 роки слідує, що податковий борг в розмірі 5183,20 грн., який виник у 2012 році був частково сплачений в сумі 1468,42 грн., податковий борг в сумі 7658,77 грн., який виник у 2013 році був частково сплачений в сумі 5873,64 грн.; податковий борг в сумі 1621,47 грн., який виник у 2014 році був сплачений в сумі 1725,00 грн.; податковий борг в сумі 8582,20 грн., який виник у 2015 році, був сплачений в сумі 10420,92 грн.; податковий борг в сумі 7654,67 грн., який виник в 2016 році був сплачений в сумі 4302,35 грн. (а.с. 67-70,78-89).

Відтак, відповідачем за період з 2012 року по 2016 рік фактично сплачено платежів в сумі 23 790,33 грн. (а нарахованих грошових зобов'язань по орендній платі з юридичних осіб та по земельному податку з юридичних осіб в сумі 35 186,76 грн.), які відповідно до статті 87 ПК України Луцькою ОДПІ зараховувався в порядку черговості його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного відповідачем. Дана обставина підтверджується картками особового рахунку платника податків ФГ Поділля .

Будь яких доказів на підтвердження обставин щодо відсутності податкового боргу за ФГ Поділля відповідачем суду не надано.

При цьому, суд зазначає, що сума податкового боргу з податку на додану вартість не є предметом розгляду даної справи.

Щодо твердження відповідача про те, що у виставленій ФГ Поділля податковій вимозі від 23.08.2016 № 10613-17 сума боргу є меншою від суми податкового боргу, яка заявлена до стягнення, то суд зазначає наступне.

Механізм формування, надсилання, вручення та відкликання податкових вимог органами доходів і зборів визначено Порядком направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 № 576.

Згідно з пунктом 3.1. вказаного Порядку податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.

Пунктом 59.5. статті 59 ПК України визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Оскільки після направлення податкової вимоги від 23.08.2016 № 10613-17 сума податкового боргу у ФГ Поділля збільшилася, але не була погашена, тому Луцькою ОДПІ відповідно до вимог статті 59 ПК України податкова вимога додатково не надсилалась відповідачу.

Вказана вимога у визначеному законом порядку відповідачем не оскаржена та недійсною не визнана.

Протилежного судом не встановлено.

Отже, за відповідачем рахується податковий борг, наявність якого підтверджується розрахунком, довідкою, зворотнім боком облікової картки платника та вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, а тому позов Луцької ОДПІ до ФГ Поділля підлягає до задоволення, а сума податкового боргу в розмірі 17 195,29 грн. повинна бути стягнута в дохід місцевого бюджету Смолигівської сільської ради.

Керуючись статтями 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з банківських рахунків Фермерського господарства Поділля (45614, Волинська область, Луцький район, село Смолигів, вулиця Миру, будинок 100, код ЄДРПОУ 13367668) в дохід місцевого бюджету Смолигівської сільської ради 17 195 (сімнадцять тисяч сто дев'яносто п'ять) гривень 29 копійок податкового боргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі до 18 січня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Р.С. Денисюк