Постанова

від 19.01.2017 по справі 826/14081/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 січня 2017 року письмове провадження № 826/14081/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еф Ес Маккензі-Україна"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві,

про скасування податкового повідомлення-рішення

Позивач - ТОВ "Еф Ес Маккензі-Україна" звернувся до суду з позовом до ДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 3 вересня 2014 року № 0012092213.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2014 року скасовано, позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 3 вересня 2014 року № 0012092213.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 лютого 2015 року постанову апеляційного суду залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 03 листопада 2015 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 жовтня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 року у справі № 826/14081/14, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд України вказав, що суди не дослідили, які саме первинні бухгалтерські документи підтверджували здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами та чи спричинили вони реальні зміни в майновому стані ТОВ "Еф Ес Маккензі-Україна".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2015 року справу прийнято до провадження суддею Арсірієм Р.О. та призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні 05.04.2016 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, наголошуючи на реальності господарських операцій та наявності всієї первинної документації яка складалася на їх виконання.

Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи оспорюване рішення правомірним та законним. Просив у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 05.04.2016 року суд за сумісним клопотанням представників сторін перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив :

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі пункту 78.1.11 пункту 78.1. статті 78, пунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 05 серпня 2014 року № 837 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Еф Ес Маккензі-Україна з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 01 травня 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 14 серпня 2014 року № 1299/2213/33835710.

В результаті проведеної перевірки позивача по взаємовідносинах із ТОВ Укроптпром (код 38756293), ТОВ Аленгрос (код 38930834), ТОВ Росс-Сталь (код 32471420) встановлено порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість, що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 261 059,83 грн., в т.ч. по періодам: липень 2013 року - 60 447,154,00 грн.; серпень 2013 року - 67 944,32 грн.; грудень 2013 року - 39 015,00 грн.; січень 2014 року - 32 308,33 грн.; лютий 2014 року - 23 026,66 грн.; березень 2014 року - 19 841,66 грн.; квітень 2014 року - 18 476,7 грн.

Податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 03 вересня 2014 року № 0012092213 Товариству з обмеженою відповідальністю Еф Ес Маккензі-Україна збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 391 589,72 грн., в тому числі: за основним платежем - 261 059,82 грн., за штрафними санкціями - 130529,90 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про нереальність господарських відносин позивача з його контрагентами: ТОВ Укроптпром (код ЄДРПОУ 38756293), ТОВ Росс-Сталь (код ЄДРПОУ 32471420), та ТОВ Аленгрос (код ЄДРПОУ 38930834).

Визнаючи нереальними операції з поставки ТОВ Укроптпром , ТОВ Аленгрос та ТОВ Росс-Сталь транспортно-експедиторських послуг позивачеві, податковий орган послався на те, що вказані суб'єкти мають ознаки фіктивності, а саме - зареєстровані на підставних осіб, які непричетні до фінансово-господарської діяльності цих товариств, відсутні за місцезнаходженням, не мають майна, основних засобів, виробничих активів, об'єктивно необхідних для провадження господарської діяльності та виконання розглядуваних поставок; діяльність з надання транспортно-експедиційних послуг не є характерною для цих суб'єктів господарювання.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

Відповідно до Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність (далі - Закон) діяльність позивача являється діяльністю з надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення експортних. Імпортних, транзитних та інших вантажів.(ст.1 Закону).

Відповідно до ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиційну діяльність - факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів, які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.01.2013 року по 01.05.2014 року ТОВ "Еф Ес Маккензі-Україна" мало взаємовідносини з ТОВ Укроптпром , TOB Росс-Сталь , TOB Аленгрос .

В підтвердження здійснення господарських відносин у спірний період, позивачем до перевірки були надані всі первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарської діяльності.

По взаємовідносинах з TOB Укроптпром (код ЄДРПОУ 38756293) позивачем суду було надано - договір № 03/07-2013 від 03 липня 2013 року про транспортно-експедиційне обслуговування в якому врегульовані відносини Сторін, що виникають в процесі надання транспортно - експедиційних послуг; на кожне перевезення, відповідно до договору, надано заявку якій було присвоєно номер. В заявці вказано відправника та одержувача вантажу, місце відправлення та розвантаження вантажу, маршрут перевезення, вартість фрахту, вид та державний номер транспорту; товарно - транспортні документи (коносаменти, CMR) які підтверджують переміщення вантажів, з підтвердженням про отримання вантажу вантажоодержувачем; Акти здачі-приймання робіт в яких вказана вартість до сплати відповідно до заявок, в актах вказані номери заявок відповідно до яких складені та підписані акти. Рахунки - фактури для сплати в яких також було вказано номери заявок.

Також, ТОВ Укроптпром виписано на адресу ТОВ ЕФ ЕС Маккензі-Україна податкові накладні за період за липень - серпень 2013 року на загальну суму 770349,02 грн., в тому числі ПДВ - 128391,47 грн.

Позивачем надано копії документів, що підтверджують про факт оплати наданих послуг (том. 1-8).

По взаємовідносинах з TOB Росс-Сталь (код ЄДРПОУ 32471420) позивачем було надано: Договір № 30/09-2013 від 30 вересня 2013 року про транспортно-експедиційне обслуговування. На кожне перевезення, відповідно до договору, оформлено заявку, якій присвоєно відповідний номер, вказано відправника та одержувача вантажу, місце відправлення та розвантаження вантажу, маршрут перевезення, вартість фрахту, вид та державний номер транспорту. Товарно - транспортні документи (коносаменти, CMR) які підтверджують переміщення вантажів з підтвердженням про отримання вантажу вантажоодержувачем. Акти здачі-приймання робіт в яких вказана вартість до сплати відповідно до заявок, в актах вказані номери заявок відповідно до яких складені та підписані акти. Рахунки - фактури для сплати, в яких вказано номери заявок; документи про оплату наданих послуг. Також, ТОВ Росс-Сталь виписано на адресу ТОВ ЕФ ЕС Маккензі-Україна податкові накладні на загальну суму 234090,00 грн., в тому числі сума ПДВ - 39015,00 грн. (том 2, 9, 10).

По взаємовідносинах з TOB Аленгрос (код ЄДРПОУ 38930834) позивачем було надано: Договір № 12/12-2013 від 30 вересня 2013 року про транспортно-експедиційне обслуговування. На кожне перевезення, відповідно до договору, позивачем надано суду заявку якій присвоєно номер, вказано відправника та одержувача вантажу, місце відправлення та розвантаження вантажу, маршрут перевезення, вартість фрахту, вид та державний номер транспорту. Товарно - транспортні документи (коносаменти, CMR) які підтверджують переміщення вантажів з підтвердженням про отримання вантажу вантажоотримувачем. Акти здачі-приймання робіт в яких вказана вартість до сплати відповідно до заявок в актах вказані номери заявок відповідно до яких складені та підписані акти, сам акт підтверджує факт надання здійснення господарської операції. Рахунки - фактури для сплати в яких також було вказано номери заявок; документи про факт оплати наданих послуг. Також ТОВ Аленгрос виписано на адресу ТОВ ЕФ ЕС Маккензі-Україна податкові накладні на загальну суму 561919,99 грн., в тому числі ПДВ - 93653,35 грн. (том 11-14).

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку .

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, що податкові накладні та інші первинні документи від імені ТОВ Укроптпром підписано - директором Клименко А.С.

Вироком Печерського районного суду м. Києва від 12.09.2014 року у справі № 757/24956/14-к, визнано Клименка А.С. винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 КК України, а саме щодо створення фіктивного суб'єкта підприємництва ТОВ Укроптпром . Клименко А.С. визнав, що наміру здійснювати підприємницьку діяльність не мав.

Позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, не доведено ким саме здійснювались господарські операції , а тому, з урахуванням вказаних обставин первинні документи, якими оформлені такі операції, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

При цьому, оцінюючи значимість наданих позивачем первинних та інших документів на обґрунтування реальності господарських операцій з його контрагентом, в контексті наведених вище положень законодавства з питань податкового і бухгалтерського обліку, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду України, що викладена в його постановах від 01.12.15р. по справі № 826/15036/14 та від 12.01.16р. № 21-3706а15, у яких вказано, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку .

Водночас у постанові від 26.01.16р. № 21-4781а15 колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг .

Відповідно до ст. 244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Доказів залучення ТОВ Укроптпром до співпраці з метою виконання взятих на себе позивачем зобов'язань перед його контрагентами матеріали справи не містять.

Разом з цим, перелічені вище первинні документи по контрагентам TOB Росс-Сталь , TOB Аленгрос містять усі необхідні реквізити, необхідні для надання їм юридичної сили, доказовості та містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяги вищевказаних господарських операцій.

Доказів, які б вказували на недійсність чи підробку первинних документів або їх невідповідність нормативно-правовим актам відповідачем в акті перевірки не вказано, під час розгляду справи на вимогу суду не надано.

Податковим органом під час розгляду справи не надано доказів про допущення контрагентами TOB Росс-Сталь , TOB Аленгрос порушення податкового законодавства, чи їх неправомірну діяльність, доказів умисного ухилення від сплати податків.

На момент здійснення господарських операцій між позивачем та TOB Росс-Сталь , TOB Аленгрос , останні були належним чином зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців, та зареєстровані в органах ДПІ України платниками податку на додану вартість.

Акт перевірки не містить жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість контрагентів позивача було скасовано чи визнано недійсним за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договору так і на дату складання податкових накладних.

Таким чином, на момент здійснення господарських операцій та видання податкових накладних, позивач та його контрагенти TOB Росс-Сталь , TOB Аленгрос були платниками податку на додану вартість, які зареєстровані відповідно до положень статті 183 Податкового кодексу України.

В даному випадку податковим органом не надано належних доказів вчинення позивачем дій, спрямованих на необґрунтоване одержання податкової вигоди.

Відповідач не навів в акті перевірки жодних доказів того, що контрагенти позивача TOB Росс-Сталь , TOB Аленгрос не звітували до податкового органу, не відображали результати господарських операцій з позивачем та не сплатили до бюджету обов'язкових платежів.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на основі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податку та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Матеріали справи містять первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами TOB Росс-Сталь , TOB Аленгрос . Таким чином, висновки податкового органу про порушення платником податку податкового законодавства в частині неправомірного формування податкового кредиту з податку на додану вартість за перевіряємий період щодо вказаних контрагентів мають характер припущення та не обґрунтовані.

Право платника податку на податковий кредит відповідно до ст. ст. 198, 201 Податкового кодексу України пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.

Тобто, за змістом положень Податкового кодексу України наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту, за наявності необхідних підтверджувальних документів первинного бухгалтерського обліку.

Податкові зобов'язання були визначені позивачеві у зв'язку з формуванням податкового кредиту за рахунок сум податку, сплачених контрагентам в складі вартості придбаних товарів та послуг.

На думку відповідача, послуги фактично не надавались. Водночас, відповідач не ставив під сумнів правильність здійснення позивачем математичного розрахунку витрат та податкового кредиту за первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Разом з тим, такі доводи відповідача не доведені належними доказами, адже відповідно до частини 4 статті 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України , якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Європейський суд та національне законодавство чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про порушення його контрагентами вимог податкового законодавства та невідображення в податковому обліку операцій з поставки товару позивачеві, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди відповідач в акті перевірки не навів, під час розгляду справи на вимогу суду не надав.

Факт надання контрагентами послуг обумовлених договорами підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, а право на включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої у складі вартості придбаних товарів і послуг посвідчується належним чином оформленими податковими накладними.

За таких обставин суд вважає, що вищевказані Договори носили реальний характер.

Суми податку на додану вартість які були сплачені згідно вищевказаних Договорів позивачем за вказаними податковими накладними включено ним до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як зазначалося, пунктом 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Як вбачається з матеріалів справи, контрагенти позивача TOB Росс-Сталь , TOB Аленгрос були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали право видавати податкові накладні під час господарських відносин з позивачем.

Під час розгляду даної справи податковим органом не доведено фіктивність господарських операцій між позивачем та його контрагентами та не представлені належні та допустимі докази в розумінні ст. 70 КАС України для підтвердження правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вказане, висновки податкового органу про завищення ТОВ "Еф Ес Маккензі-Україна" суми податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з TOB Росс-Сталь , TOB Аленгрос , є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 03 вересня 2014 року № 0012092213, є таким, що винесено протиправно та підлягає скасуванню в частині донарахування податку на додану вартість в розмірі 132 668,35 грн. та фінансових санкцій у сумі 66 334,17 грн., всього на загальну суму 199 002,52 грн .

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду даної справи податковим органом не доведено фіктивність господарських операцій між позивачем та його контрагентами та не представлені належні та допустимі докази в розумінні ст. 70 КАС України для підтвердження правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, (далі - Конвенція) проголошено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Надаючи тлумачення цієї норми міжнародного права в рішенні від 06 листопада 2008 року у справі Ісмаїлов проти Росії Європейський суд з прав людини зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції передбачає, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном повинно бути законним : у пункті 2 встановлено, що держави мають право контролювати використання майна шляхом введення законів . Крім того, принцип верховенства права - одна з підвалин демократичного суспільства - закріплений в усіх статтях Конвенції. Питання, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

Ухвала ВАС України від 30.06.2016 р. у справі №810/1860/14, при цьому, майном , що було предметом розгляду справи, є сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню платнику з бюджету.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмежено відповідальністю "Еф Ес Маккензі-Україна" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 0012092213 від 03 вересня 2014р. в частині нарахування податку на додану вартість у розмірі 132 668,35 грн. та фінансових санкцій у сумі 66 334,17 грн., всього на загальну суму 199 002,52 грн.

Судові витрати в сумі 243,60 грн. присудити на користь Товариства з обмежено відповідальністю "Еф Ес Маккензі-Україна" за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій