Рішення

від 13.01.2017 по справі 910/23501/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2017Справа №910/23501/16

За позовом Фермерського господарства Нива

До Товариства з обмеженою відповідальністю Клін Гард ЛТД

Про стягнення 82 680,00 грн,

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Тишковський Є.А. - адвокат;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство Нива звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Клін Гард ЛТД про стягнення 82 680,00 грн, з яких 78 000,00 грн передплати за договором поставки №06102016/15 від 06.10.2016, 4 680,00 грн - пені за порушення зобов'язань щодо поставки товару.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 23.12.2016 порушено провадження у справі №910/23501/16 та призначено розгляд справи в режимі відео конференції на 13.01.2017.

03.01.2017 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

В судовому засіданні 13.01.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 13.01.2017 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи, суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутності представника відповідача.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.01.2017 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.10.2016 між Фермерським господарством Нива (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Клін Град ЛТД (постачальник, відповідач) був укладений договір поставки №06102016/15, відповідно до п. 1.1, 1.2 якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення (товар), номенклатура, обсяги, строк, графік поставки та ціни якої вказані у специфікаціях, доданих до цього договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець - оплатити та прийняти поставлений товар.

Відповідно до п. 2.1 договору поставка здійснюється постачальником зі складу постачальника на склад покупця: в Херсонська область Нижньосірогозький район село Демянівка вулиця Кутузова, згідно Інкотермс-2010 , якщо інше не передбачено сторонами у відповідній специфікації.

Пунктом 2.3 договору строк поставки всього обсягу товару, вказаного у специфікації до договору, становить п'ять календарних днів з дати здійснення покупцем першої 100% передплати за товар (за першу партію).

Згідно п. 4.1 договору ціна товару узгоджується сторонами у специфікаціях та оплачується згідно виставленого рахунку. Ціна договору визначається сумою укладених сторонами специфікацій.

Специфікацією №1 до договору сторони погодили вартість товару - 488 999,82 грн.

Оплата товару, що поставляється, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах 50% передоплати вноситься для подальшого фіксування цінової політики станом на 06.10.2016, та після сплати 50% в день отримання продукції (п.4.3 договору, п. 1.2 специфікації до договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2016 (п. 9.1 договору).

На виконання умов договору поставки №06102016/15 від 06.10.2016 та на підставі, наданого відповідачем, рахунку №КГ-0050121 від 06.10.2016, позивач перерахував відповідачу 78 000,00 грн попередньої оплати за договором, що підтверджується платіжним дорученням №51 від 10.10.2016.

Проте, як зазначав позивач, відповідач не здійснив відповідачу поставку, обумовленого договором товару.

Надіслана позивачем вимога від 15.11.2016 про повернення суми попередньої оплати, залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до статті 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом статей 525, 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 статті 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Як встановлено судом та підтверджується платіжним дорученням №51 від 10.10.2016, позивач, на виконання умов договору поставки №06102016/15 від 06.10.2016 та на підставі, наданого відповідачем, рахунку №КГ-0050121 від 06.10.2016, перерахував відповідачу 78 000,00 грн в якості попередньої оплати за товар.

Строк дії договору визначений сторонами у п. 9.1 договору, відповідно до якого договір діє до 31.12.2016. При цьому, як встановлено судом, на момент закінчення строку дії договору, сторони не реалізували його умови та не отримали те, на що розраховували, укладаючи між собою договір, адже передбачений до поставки товар відповідачем поставлений не був, в зв'язку з чим, перераховані позивачем грошові кошти в якості попередньої оплати за товар в сумі 78 000,00 грн, підлягають поверненню останньому.

Крім того, позивач, на підставі п. 8.3 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 4 680,00 грн пені за несвоєчасну поставку товару за договором поставки №06102016/15 від 06.10.2016.

Як вже зазначалось, пунктом 4.3 договору та п. 1.2 специфікації №1 до договору сторони погодили порядок оплати, зокрема, 50% передоплати та 50% в день отримання продукції.

Враховуючи вартість товару, погоджену сторонами (488 999,82 грн), розмір попередньої оплати за договором поставки №06102016/15 від 06.10.2016 становить 244 499,91 грн.

В свою чергу, позивачем в якості попередньої оплати за зазначеним договором, перераховано відповідачу лише 78 000,00 грн.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що поставка товару, вказаного у специфікації становить 5 календарних днів з дати здійснення покупцем першої 100% передплати за товар.

Згідно специфікації №1 до договору вартість товару становить 488 999,82 грн.

В силу вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилом ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Частиною 3 статті 538 ЦК України передбачено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Отже, в силу наведених вище норм невиконання позивачем умов договору поставки №06102016/15 від 06.10.2016 щодо попередньої оплати є порушенням зобов'язання, що є підставою для відмови відповідача від виконання свого зобов'язання з поставки товару та відсутність, у зв'язку з цим, підстав для застосування до відповідача штрафних санкцій у вигляді пені.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення пені за порушення відповідачем зобов'язань щодо поставки товару задоволенню не підлягають.

Щодо відшкодування витрат на оплату адвокатських послуг, які позивач просив стягнути з відповідача в розмірі 9 000,00 грн суд зазначає нижчевикладене.

На підтвердження надання позивачу адвокатських послуг та їх оплати, позивач надав суду: договір про надання правової допомоги від 10.11.2016, укладений між позивачем та адвокатом Тишковським Сергієм Анатолійовичем, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №436 від 12.03.2009 на ім'я Тишковського Сергія Анатолійовича, Витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, квитанцію від 11.11.2016 на суму 9 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 6.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України " розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

З огляду на викладене та враховуючи, часткове задоволення позову, співрозмірність ціни позову та розміру наданих позивачу адвокатських послуг, суд дійшов висновку про обмеження розміру відшкодування позивачу витрат на оплату послуг адвоката, та стягнення з відповідача на користь позивача витрати за послуги адвоката в розмірі 3 000,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Клін Гард ЛТД (місцезнаходження: 03134, м. Київ, вул. Симиренка, буд. 2/19, код ЄДРПОУ 37226803) на користь Фермерського господарства Нива (місцезнаходження: 74730, Херсонська обл., Нижньосірогозький р-н, с. Дем'янівка, вул. Кутузова, код ЄДРПОУ 31479387) 78 000 (сімдесят вісім тисяч) 00 грн - попередньої оплати, 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. - витрат на оплату послуг адвоката та 1 300 (одну тисячу триста) грн 00 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

18.01.2017

Суддя Спичак О.М.