Рішення

від 11.01.2017 по справі 910/19257/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2017Справа №910/19257/16

За позовом Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі філії Центр забезпечення виробництва

до Товариства з обмеженою відповідальністю Медраф

про стягнення 494713,88 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Кашуба К.Е. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано вимоги указаного позову про стягнення суми штрафу та пені за несвоєчасну поставку продукції за Договором поставки від 01.07.2016 № ЦЗВ-02-03016-01.

Відповідач відзиву на позов не подав, у судові засідання представників не направляв, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданнях суду, про час і місце їх проведення, оскільки ухвали суду надсилалися на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей, які містяться у ЄДР.

Зокрема, ухвалу про призначення даного судового засідання на 11.01.2017 Відповідачем було отримано 08.12.2016, що вбачається зі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення.

Від Відповідача 11.01.2017 через відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання, оскільки єдиним компетентним представником, який міг би представити Відповідача у суді, є його директор, який знаходиться на лікарняному.

Разом з цим суд зазначає, що Відповідач, як учасник судового процесу не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні свого іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами, якщо Відповідач, як довіритель, вирішив направити представника у засідання.

Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18).

Суд також приймає до уваги, що явка представників сторін у судові засідання обов'язковою не визнавалась, та Відповідачем не обґрунтовано підстав необхідності прийняття його директором особистої участі в судовому засіданні.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Крім того, суд приймає до уваги, що Відповідач не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) надати відзив, пояснення по суті спору та/або докази, якщо він вважав за необхідне їх подати, заздалегідь в письмовому вигляді через канцелярію суду або направити до суду поштою, кур'єром тощо.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, і також закінчився встановлений ст. 69 ГПК України строк розгляду спору, у тому числі з урахуванням його продовження ухвалою суду за клопотанням сторони спору, тому клопотання Відповідача суд відхиляє та здійснює розгляд справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі укладеного 01.07.2016 між Позивачем (в особі вказаної вище філії), як замовником, та Відповідачем, як постачальником Договору № ЦЗВ-02-03016-01 (далі - Договір), постачальник зобов'язався поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію (далі - Продукція), найменування, марка та кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору, на умовах, що викладені у цьому Договорі. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у

Специфікації до Договору, і загальна сума Договору на момент його підписання складає 4302900 грн. з ПДВ.

Сторони погодили (п. 5.1 Договору), що постачальник здійснює поставку Продукції автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ (перевезення сплачено до...) пункт призначення - згідно рознарядки замовника (відповідно до вимог ІНКОТЕРМС ред. 2010р.).

Відповідно до п. 5.2 Договору, поставка Продукції проводиться партіями протягом терміну дії Договору, тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому Продукції.

Рознарядка надається постачальнику в оригіналі та з застосуванням факсимільного зв'язку. Після отримання рознарядки по факсу постачальник повинен протягом доби направити замовнику копію отриманої рознарядки з відміткою, що підтверджує її отримання, або іншим чином підтвердити її отримання.

Кожна партія продукції постачається протягом 30 календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці.

Датою доставки Продукції вважається дата приймання цієї Продукції вантажоодержувачем - кінцевим одержувачем, реквізити якого зазначені в рознарядці замовника, що підтверджується належно оформленим актом прийому-передачі, який підписується представниками вантажоодержувача, постачальника та затверджується керівництвом служби залізниці вантажоодержувача, оригінал якого надається замовнику.

Так, 01.07.2016 Позивачем було складено рознарядку № ЦЗВ-20/3188 на поставку Відповідачем обумовленої Договором продукції (детально описана у рознарядці) на суму 3500000 грн.

За умовами Договору, кожна партія продукції постачається протягом 30 календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці.

Позаяк у рознарядці від 01.07.2016 № ЦЗВ-20/3188 не вказано іншого, то вказані у рознарядці партії продукції повинні були бути поставлені протягом 30 календарних днів з дати письмової рознарядки - тобто не пізніше 31.07.2016 (з урахуванням ст. 253 ЦК України).

Проте поставка у вказаний 30ти денний строк згідно рознарядки здійснена не була, натомість матеріали справи містять докази здійснення часткової поставки пізніше.

За умовами Договору, датою доставки Продукції вважається дата приймання цієї Продукції вантажоодержувачем - кінцевим одержувачем, реквізити якого зазначені в рознарядці замовника, що підтверджується належно оформленим актом прийому-передачі.

Залученими до справи актами приймання-передачі підтверджується, що 01.08.2016 визначеним у рознарядці вантажоодержувачем було отримано частину визначеної у рознарядці продукції на суму 95040 грн., і 10.08.2016 іншим визначеним у рознарядці вантажоодержувачем було також отримано частину визначеної у рознарядці продукції на суму 130200 грн. Указані поставки були повністю оплачені Позивачем 05.09.2016 в сумі 95040 грн. та 14.09.2016 в сумі 130200 грн., що підтверджено залученими до справи копіями платіжних доручень.

Предметом спору є стягнення з Відповідача передбачених п. 10.1 Договору 0,1% пені від суми непоставленої в строк продукції вартістю 3500000 грн. за 1 день в сумі 3500 грн. та 15% штрафу від суми непоставленої в строк продукції вартістю 3274759,20 грн. за прострочення поставки понад 30 календарних днів в розмірі 491213,88 грн.

Як було встановлено та вказано вище судом, рознарядка надається постачальнику в оригіналі та з застосуванням факсимільного зв'язку, та вказані у рознарядці партії продукції повинні були бути поставлені протягом 30 календарних днів з дати письмової рознарядки - тобто по рознарядці від 01.07.2016 № ЦЗВ-20/3188 не пізніше 31.07.2016 (з урахуванням ст. 253 ЦК України).

Судом встановлено, що указана рознарядка була направлена Відповідачу цінним листом з описом вкладення 04.07.2016 за № 0304906523638.

Як убачається з залученого до матеріалів справи витягу з бази Укрпошти, указаний цінний лист з рознарядкою місяць (з 06.07.2016 по 06.08.2016) пролежав на поштовому відділенні Відповідача, поштарю не вдалося вручити лист під час доставки (про що міститься відмітка у витязі), у зв'язку з чим лист було повернуто Позивачу поштою за закінченням нормативно встановленого терміну зберігання листа 06.08.2016.

При цьому, судом враховано, що хоча згідно Правил надання послуг поштового зв'язку (затв. постановою КМУ від 5 березня 2009 р. N 270) одержувач, якому адресовано лист з оголошеною цінністю, і повідомляється про його надходження поштою, проте саме на одержувача покладено обов'язок отримати цінний лист, який, за загальним правилом, підлягає врученню у відділенні пошти, та як виключення (за домовленістю зі службою пошти) може бути доставлений за адресою.

Докази зміни Відповідачем юридичної та/або фактичної адреси та повідомлення про це Позивача в порядку п. 13.5 Договору у матеріалах справи відсутні.

Відтак, неотримання Відповідачем цінного листа з рознарядкою від служби пошти є його власною відповідальністю (за відсутності доказів, що лист не було отримано не з вини Відповідача), тому Відповідач вважається таким, що отримав рознарядку від часу, коли міг би її отримати у поштаря - згідно з витягом це 09.07.2016.

При цьому, як вбачається з наданих Позивачем та не спростованих Відповідачем пояснень, він підтримував телефонний зв'язок з Відповідачем, по якому повідомив про складання рознарядки від 01.07.2016 № ЦЗВ-20/3188 та її зміст, тому не направляв її факсимільним зв'язком, що суперечить умовам Договору, але потім на виконання умов Договору направив цю рознарядку засобами пошти, що описано вище в рішення суду.

Судом враховано, що на підтвердження доводів Позивача про ознайомлення Відповідача в усному порядку зі змістом рознарядки (письмовий текст рознарядки Відповідач не отримав з не залежних від Позивача причин) свідчить те, що Відповідачем було здійснено поставку частини обумовленої у рознарядці продукції за вказаними в ній пунктами призначення (акти приймання-передачі підтверджується від 01.08.2016 та від 10.08.2016), а отже Відповідач був ознайомлений з необхідністю поставки продукції згідно рознарядки від 01.07.2016 № ЦЗВ-20/3188 в строк до 31.07.2016 (з урахуванням ст. 253 ЦК України) та за вказаними у рознарядці пунктами, чого ним у повному обсязі виконано не було.

Отже, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, Відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього відповідних правових наслідків.

Відповідно до п. 10.1 Договору, за порушення термінів постачання постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % від суми непоставленої в строк продукції на умовах п. 5.2 Договору, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 15% від суми непоставленої в строк продукції.

Судом встановлено та описано вище, що з порушенням п. 5.2 Договору Відповідачем було не поставлено в строк продукції на суму 3500000 грн., та ще на понад 30 календарних днів було прострочено поставку продукції на суму 3274760 грн. (3500000 - 95040 - 130200 = 3274760 ).

Розрахунок пені та штрафу, наведений у позові, судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним (зокрема, оскільки розраховані Позивачем санкції не перевищують дозволені до стягнення згідно з Договором законом), а їх розмір є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення 3500 грн. пені та 491213,88 грн. штрафу визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню. Судовий збір за ст. 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Медраф (м. Київ, проспект Перемоги, 67, кабінет 10/1; ідентифікаційний код 39815684) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі філії Центр забезпечення виробництва (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 11/15; ідентифікаційний код 40081347) 3500 (три тисячі п'ятсот) грн. пені, 491213 (чотириста дев'яносто одну тисячу двісті тринадцять) грн. 88 коп. штрафу, а також 7420 (сім тисяч чотириста двадцять) грн. 72 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.01.2017

Суддя Сташків Р.Б.