Рішення

від 16.01.2017 по справі 910/22793/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2017Справа №910/22793/16 За позовом Державного підприємства Науково-виробничий комплекс Прогрес

до Приватного підприємства Укртехспецкомплект

про розірвання Договору та стягнення 277 992,00 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Аніщенко О.Г., за довіреністю

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Державного підприємства Науково-виробничий комплекс Прогрес (далі - позивач) до Приватного підприємства Укртехспецкомплект (далі - відповідач) про розірвання Договору та стягнення 277 992,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі Договору поставки № 30/15-17 від 17.04.2015 здійснив оплату визначеного товару, втім відповідач зобов'язання по поставці товару не виконав, у зв'язку із чим позивач просить розірвати Договір поставки та повернути перераховану суму попередньої оплати в розмірі 277 992,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 порушено провадження у справі № 910/22793/16, розгляд справи призначено на 16.01.2017.

У судове засідання 16.01.2017 представник позивача з'явився, подав документи для долучення до матеріалів справи, надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 16.01.2017 не з'явився, про час, дату та місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.01.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством Укртехспецкомплект (далі - відповідач, постачальник) та Державним підприємством Науково-виробничий комплекс Прогрес (далі - позивач, покупець) було укладено Договір поставки № 30/15-17 від 17.04.2015 (далі - Договір) відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар, визначений у п. 1.2 даного Договору (далі - товар), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити визначений товар.

Згідно з п. 1.2 Договору товаром, що є предметом поставки за цим Договором є: підшипники, світодіоди, фотодіоди, роз'єми, вилки.

Відповідно до п. 1.3 Договору поставка товару відбувається окремими партіями згідно замовлень покупця.

Підтвердження прийняття постачальником до виконання замовлення покупця є рахунок-фактура постачальника, надана для оплати покупцю.

Згідно з п. 3.5 Договору розрахунки за товар здійснюється в національній валюті України - в гривнях, шляхом перерахування коштів в розмірі повної вартості товару, на розрахунковий рахунок постачальника на умовах 100 % попередньої оплати.

Відповідно до п. 4.1 Договору поставка товару здійснюється постачальником на умовах СPT (офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010), за адресою м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 29, Чернігівська область.

Пунктами 4.2 та 4.4 Договору визначено, що партія товару, що узгоджена відповідною специфікацією, повинна бути поставлена покупцю не пізніше 5 (п'яти) робочих днів після зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Про дату поставки постачальник повідомляє покупця шляхом листування телеграмою, через телефонний або факсимільний зв'язок, по електронній пошті e-mail або надаватися через представника постачальника у строк не менше одного дня.

Моментом здійснення поставки товарів постачальнику є їх отримання покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (видаткова накладна).

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2015.

В разі, якщо за тридцять календарних днів до закінчення строку дії даного Договору жодна сторона не виявить бажання розірвати його (припинити дію), то дія Договору автоматично продовжується на один календарний рік на тих же умовах (п. 6.1 Договору).

На підтвердження досягнутих домовленостей відповідачем було виставлено рахунок № 300902 від 04.08.2015 на суму 277 992,00 грн., в якому зазначено про купівлю Подшипник 5-1000084 ЮТ у кількості 700 шт. та Подшипник 105-200083Ю5Т у кількості 800 шт.

Державне підприємство Науково-виробничий комплекс Прогрес здійснило оплату вищезазначеного рахунку у розмірі 277 992,00 грн., що є повною вартістю товару, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 2663/712 від 10.08.2015 на суму 277 992,00 грн., з призначенням платежу: Передплата за підшипники зг.рах. 300902 від 04.08.2015, дог. 30/15-17 від 17.04.15 тендер не передб. У т.ч. ПДВ 46 332,00 грн.

Таким чином, позивач здійснив обумовлену сторонами в Договорі необхідну повну оплату вартості товару, що складає 277 992,00 грн. для здійснення відповідачем поставки товару.

В подальшому, позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу від 23.11.2015 за № 232/586, в якому просив здійснити поставку товару або повернути протягом 5 банківських днів передоплату за товар в розмірі 277 992,00 грн.

Проте, на момент звернення позивача до суду з даним позовом, відповідач кошти не повернув.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитись від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки відповідач, після отримання коштів попередньої оплати, ухилявся від будь-яких контактів з Державним підприємством Науково-виробничий комплекс Прогрес на виконання зобов'язань у відповідності до досягнутих домовленостей, позивач звернувся до Приватного підприємства Укртехспецкомплект з вимогою № 232/586 від 23.11.2015 в якій зазначив про необхідність здійснення поставки товарів або повернення коштів попередньої оплати.

Зазначена вимога Державного підприємства Науково-виробничий комплекс Прогрес була залишена Приватним підприємством Укртехспецкомплект без задоволення.

Станом на теперішній час, поставка товару відповідачем не здійснена, грошові кошти за непоставлений товар Приватним підприємством Укртехспецкомплект не повернуто.

В силу приписів ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Отже, враховуючи, що відповідач отримавши як попередню оплату за договором грошові кошти в сумі 277 992,00 грн., не надав доказів належного виконання свого зобов'язання щодо відповідної поставки товару в повному обсязі та в порушення норм ст. 693 ЦК України не виконав вимогу, викладену позивачем в листі від 23.11.2015 щодо повернення перерахованих коштів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 277 992,00 грн. попередньої оплати за товар.

Щодо вимог про розірвання Договору поставки, суд зазначає наступне.

Позивач зазначає суду про те, що в момент укладення Договору сторони виходили з того, що відповідачем буде здійснено поставку товару, а позивач здійснить розрахунки за отриманий товар, однак фактично позивач виконав свій обов'язок щодо здійснення попередньої оплати, в свою чергу відповідач ухилився від виконання взятих на себе зобов'язань та не здійснив поставку обумовленого сторонами товару, а відтак наявні правові підстави для розірвання Договору в судовому порядку на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Отже, за приписами норм вказаної статті для розірвання договору за рішенням суду однією із необхідних умов є істотне порушення цього договору, для підтвердження якого необхідно довести, що внаслідок такого порушення другій стороні договору було завдано шкоду та внаслідок цієї шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Однак, як встановлено судом, позивач не звертався до відповідача із пропозицією розірвати Договір поставки.

Разом з тим, недотримання позивачем вимог даної норми закону щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, та не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19 вересня 2011 року № 3-74гс11.

Таким чином, як встановлено судом, відповідачем було допущено істотне порушення умов договору, а саме не здійснено поставку оплаченого позивачем товару, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про розірвання Договору поставки.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму попередньої оплати та відсутність підстав для розірвання Договору.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір поставки № 30/15-17 від 17.04.2015 укладений між Приватним підприємством Укртехспецкомплект та Державним підприємством Науково-виробничий комплекс Прогрес

3. Стягнути з Приватного підприємства Укртехспецкомплект (03038, м. Київ, вулиця Івана Федорова, будинок 28; ідентифікаційний код: 32911890) на користь Державного підприємства Науково-виробничий комплекс Прогрес (16600, Чернігівська обл., місто Ніжин, вулиця Носівський Шлях, будинок 29; ідентифікаційний код: 14307297) попередню оплату в розмірі 277 992 (двісті сімдесят сім тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 547 (п'ять тисяч п'ятсот сорок сім) грн. 88 коп.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 19.01.2017.

Суддя О.А. Грєхова