Рішення

від 18.01.2017 по справі 915/1361/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року Справа № 915/1361/16

м. Миколаїв

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40), код 23399393

до відповідача: Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області (54056, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1-б), код 08806381

про: стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію, за період з грудня 2015 по липень 2016 включно, в розмірі 89 620 грн. 78 коп.

суддя В.Д. Фролов

ПРИСУТНІ:

від позивача - ОСОБА_1 довіреність № 01/53-982 від 30.12.2016

від відповідача - представник не з'явився.

Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» (далі-Позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області (далі-Відповідач) про стягнення з останнього заборгованості за спожиту активну електроенергію, за період з грудня 2015 року по липень 2016 року включно в сумі 89 620,78 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14 грудня 2016 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 18 січня 2017 року.

Ухвала господарського суду від 14.12.2016 направлена на адресу відповідача повернулась до суду з відміткою «організація не зареєстрована» . За ініціативою суду було оглянуто витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про відповідача за допомогою офіційного сайту Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua, відповідно до якого адреса відповідача: вул. Новозаводська, 1-б, м. Миколаїв. Тобто, ухвала суду направлялаь на правильну адресу Відповідача.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

18 січня 2017 року від позивача до суду надійшла заява № 01/22-307 від 18.01.2017 року в якій позивач зазначає, що 29.12.2016 року боржником частково оплачена заборгованість, так станом на 17.01.2017 заборгованість споживача за спожиту активну електроенергію за грудень 2015 складає 43 420,78 грн. В заяві позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електроенергію за грудень 2015 складає 43 420,78 грн.

Враховуючи, що позивач скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, до прийняття рішенні, справа розглядається з урахуванням заяви № 01/22-307 від 18.01.2017 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві з урахуванням заяви щодо зменшення розміру позовних вимог від 18.01.2017.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі подані у справі докази, суд встановив:

23 лютого 2015 року між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії № 46/2 (надалі - договір) у відповідності до умов якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з дозволеною потужністю 258,6 кВт, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Точка продажу електричної енергії по кожному об'єкту споживача визначається додатком №8 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» .

Пунктом 2.1 Договору визначено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

У відповідності до п.2.3.3 та п.2.3.4 Договору, відповідач зобов'язаний оплачувати позивачеві вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатків №10 «Порядок розрахунків» та №4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» . Здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно з додатком №5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» .

Згідно з п.1 Додатку №10 «Порядок розрахунків» , розрахунковим вважається період 31 числа місяця (або в інший останній день місяця) до такого ж числа наступного місяця. Закінченням розрахункового періоду вважається місяць, у якому споживач зобов'язаний надати постачальнику дані про спожиту електричну енергію. Назва розрахункового періоду співпадає з назвою місяця, у якому цей період закінчується.

Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів споживача і точок комерційного обліку фіксуються споживачем на звітну дату кожного місяця та оформлюються «Актом про використану електричну енергію» по наведеному у Додатку №4 зразку у 2-х примірниках по одному для кожної сторони.

Пунктом 3 Додатку №10 «Порядок розрахунків» визначено, що рахунки на оплату за фактично спожиту за розрахунковий період електричну енергію та за перетікання реактивної електроенергії (за наявності додатку №5) має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.

Відповідно до п.1 Додатку №4, сторони домовились, що споживач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 31 числа (або в інший останній день місяця) і в цей же день повідомляє про них постачальнику (відповідну філію постачальника) по встановленій нижченаведеній формі, згідно зразку, підписаного «Акту про використану електричну енергію» (в оригіналі).

На виконання умов договору позивач, у період з грудня 2015 року по липень 2016 року відпустив відповідачу активної електричної енергії у кількості 49 453 кВт*год на загальну суму 89 620,78 грн., що підтверджується актами про прийняття-передавання товарної продукції: за грудень 2015 року (а.с.31), січень 2016 року (а.с.34), лютий 2016 року (а.с.37), березень 2016 року (а.с.40), квітень 2016 року (44), травень 2016 року (47), червень 2016 року (50).

Для оплати вартості отриманої в період з квітня по липень 2016 року електричної енергії позивачем були виставлені відповідачеві рахунки на суму 89 620,78 грн. (а.с. 30, 33, 36, 39, 43, 46, 49, 51, 54).

Відповідно до акту звіряння станом на 01.08.2016 за відповідачем наявна заборгованість в сумі 89 620,78 грн., даний акт підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств (а.с.53).

На виконання умов договору відповідачем частково виконі свої зобов'язання, та відповідно до платіжного доручення №13 від 29.12.2016, оплатив заборгованість в сумі 46 200 грн. 00 коп.

Так станом на 18.01.2017 року за відповідачем наявна заборгованість в сумі 43 420 грн. 78 коп., що також підтверджено представником позивача.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно приписів ст.ст.901, 903 Цивільного кодексу України, за договором послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем, рахунки за поставлену в грудні 2015 року активну електроенергію були отримані, але не сплачені.

На день розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення боргу за поставлену позивачем активну електроенергію у сумі 43 420 грн. 78 коп.

З огляду на викладене, вимога Позивача про стягнення з Відповідача за поставлену позивачем активну електроенергію у сумі 43 420 грн. 78 коп. є обґрунтованою, матеріалами справи підтвердженою, відповідачем не заперечена, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ч.1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Вимогами ч.1 ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача боргу за активну електричну енергію в сумі 43 420 грн. 78 коп., у зв'язку з неналежним невиконання Відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати поставленої електроенергії за договором № 46/2 від 23 лютого 2015 року про поставлення електричної енергії є обґрунтованою, матеріалами справи підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи зазначене, позов підлягає задоволенню повністю.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема витрат на оплату судового збору, у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82, 83-85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області (54056, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1-б, код 08806381) на користь Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код 23399393) заборгованість за спожиту активну електроенергію за грудень 2015 в сумі 43 420 (сорок три тисячі чотириста двадцять) грн. 78 коп., а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1 378 (одна тисячі триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішення законної сили.

Суддя В.Д. Фролов