Рішення

від 13.01.2017 по справі 916/3242/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2017 р.Справа № 916/3242/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Агромаркет» (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 2-А, код ЄДРПОУ 38050723)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро ОСОБА_1» (66330, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39790581)

про стягнення заборгованості за договором поставки від 12.05.2016 № 295 у розмірі 231 442,63 грн., з якої: 168 209,94 грн. - основний борг, 22 217,80 грн. - пеня, 34 415,63 грн. - 48% річних, 6 599,26 грн. - інфляційних втрат

Суддя Шаратов Ю.А.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 20.12.2016 № 20/12/16-7);

Від відповідача - не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Агромаркет» (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро ОСОБА_1» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки від 12.05.2016 № 295 у розмірі 231 442,63 грн., з якої: 168 209,94 грн. - основний борг, 22 217,80 грн. - пеня, 34 415,63 грн. - 48% річних, 6 599,26 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 01.12.2016 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 23.12.2016.

Ухвалою суду від 23.12.2016 відкладено розгляд справи на 13.01.2017 та доручено Господарському суду міста Києва забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференці.

Разом із позовною заявою від 21.11.2016 № 189 (вх. № 3472/16 від 28.11.2016) Позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову від 21.11.2016 № 190 (вх. № 2-6285/16 від 28.11.2016) шляхом накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на рахунках у банківських установах, в тому числі на поточний рахунок № 26001010318613 ПАТ „МІБ» , МФО 380582, а також інші рахунки, та/або рухоме і нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро ОСОБА_1» (ідентифікаційний код 39790581, місцезнаходження: 66330, АДРЕСА_1), що будуть виявлені під час проведення виконавчого провадження, у межах суми у розмірі 234 914,27 грн.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Достатнім обґрунтуванням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (пункт 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011).

Проте, позивачем жодним чином не мотивована заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на рахунках у банківських установах, в тому числі на поточний рахунок № 26001010318613 ПАТ „МІБ» , МФО 380582, а також інші рахунки, та/або рухоме і нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро ОСОБА_1» (ідентифікаційний код 39790581, місцезнаходження: 66330, АДРЕСА_1), що будуть виявлені під час проведення виконавчого провадження, у межах суми у розмірі 234 914,27 грн., та не надано доказів наявності обставин які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у справі за позовом про стягнення заборгованості за договором поставки від 12.05.2016 № 295 у розмірі 231 442,63 грн., з якої: 168 209,94 грн. - основний борг, 22 217,80 грн. - пеня, 34 415,63 грн. - 48% річних, 6 599,26 грн. - інфляційних втрат.

З огляду на наведене заява Позивача про вжиття зоходів до забезпечення позову від 21.11.2016 № 190 (вх. № 2-6285/16 від 28.11.2016) не підлягає задоволенню.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 525, 526, 530, 610, 629, 712 Цивільного кодексу України, статті 193, 265 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору поставки від 12.05.2016 № 295, щодо оплати поставленого товару.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (пункт 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду Одеської області „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18).

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання. Вимоги ухвали суду від 01.12.2016 не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив. Докази направлення судової кореспонденції Товариству з обмеженою відповідальністю „Агро ОСОБА_1» підтверджується Реєстром вихідної поштової кореспонденції за 27.12.2016 (а.с. 107).

Справа розглядалась за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд

в с т а н о в и в:

12.05.2016 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку № 295 (далі - Договір від 12.05.2016) /а.с. 12-17/.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору від 12.05.2016 постачальник (Позивач) зобов'язався передати у власність покупця (Відповідача) продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, або здійснивши розрахунок за товар авальованим векселем на умовах та в порядку, передбаченому договором та додатками до договору. Найменування товару, його кількість, ціна, строки та умови поставки покупцю, строки оплати ціни товару та її доларовий еквівалент, а також інші умови, визначені в додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно із пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Договору від 12.05.2016 ціна договору становить загальну вартість товару, що зазначена у додатках до договору, із врахуванням вимог пунктів 2.2-2.3 договору. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті, вказаній у додатках до договору. Сторони погодили, що на дату оплати, ціна товару підлягає обов'язковому коригуванню без додаткового узгодження. Коригування ціни товару здійснюється за наступною формулою: Ц=Цдод х (Коп./Кдод.), де Цдод - ціна товару на дату підписання додатку до договору, в українській гривні; Коп. - офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений НБУ на дату оплати; Кдод - офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений НБУ на дату підписання додатку до договору. Коригування відбувається, якщо на оплати товару значення показника Коп./Кдод більше або дорівнює значенню 1,01. У випадку відсутності повного розрахунку за товар та пред'явлення постачальником до покупця вимоги розрахунку, в якості Коп приймається офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений НБУ на дату складення вимоги.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частинами першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що Позивачем поставлено Відповідачу товар на загальну суму 164 011,99 грн., що підтверджується видатковими накладними та Додатками до Договору від 12.05.2016, а саме:

61 699,99 грн. - видаткова накладна від 20.05.2016 № 814 (а.с. 20); Додаток № 1 від 12.05.2016 до договору від 12.05.2016 строк оплати до 15.06.2016 (а.с. 18);

102 312,00 грн. - видаткова накладна від 25.05.2016 № 858 (а.с. 21); Додаток № 2 від 23.05.2016 до договору від 12.05.2016 строк оплати до 15.06.2016 (а.с. 19).

Докази оплати відповідачем поставлений товар в матерілах справи відсутні.

Отже, з урахуванням пунктів 2.2, 2.3 Договору від 12.05.2016 заборгованість Відповідача з оплати поставленого товару складає 168 209,94 грн. ((25,90 грн. / 25,33 грн.) х 61 699,99 грн.) + ((25,90 грн. / 25,20 грн.) х 102 312,00 грн.) = 168 209,94 грн.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 Договору від 12.05.2016 передбачено, що покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором строки ціни товару, сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Судом встановлено, що пеня за прострочення оплати за Договором від 12.05.2016, за періоди з 15.06.2016 по 21.11.2016 становить суму у розмірі 22 217,80 грн., яка розраховується наступним чином:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 61699.99 15.06.2016 - 23.06.2016 9 18.0000 % 546.20 61699.99 24.06.2016 - 28.07.2016 35 16.5000 % 1947.09 61699.99 29.07.2016 - 15.09.2016 49 15.5000 % 2560.72 61699.99 16.09.2016 - 27.10.2016 42 15.0000 % 2124.10 61699.99 28.10.2016 - 21.11.2016 25 14.0000 % 1180.05 102312.00 15.06.2016 - 23.06.2016 9 18.0000 % 905.71 102312.00 24.06.2016 - 28.07.2016 35 16.5000 % 3228.70 102312.00 29.07.2016 - 15.09.2016 49 15.5000 % 4246.23 102312.00 16.09.2016 - 27.10.2016 42 15.0000 % 3522.22 102312.00 28.10.2016 - 21.11.2016 25 14.0000 % 1956.78 Всього 22 217,80

Приписами частини другої статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.4 Договору від 12.05.2016 передбачено, що покупець у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару, сплачує на користь постачальника проценти в розмірі 48 % річних з простроченої суми.

Судом встановлено, що сума 48 % річних за прострочення оплати за Договором від 12.05.2016 за період з 15.06.2016 по 21.11.2016 становить суму у розмірі 34 509,92 грн., яка розраховується наступним чином:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 164 011,99 15.06.2016 - 21.11.2016 160 48 % 34 509,92

Проте, оскільки Позивачем заявлена позовна вимога про стягнення суми 48 % річних у розмірі 34 415,63 грн. задоволенню підлягає сума в межах позовних вимог.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (пункт 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14).

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому, прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Судом встановлено, що сума інфляційних втрат на суму заборгованості за Договором від 12.05.2016 за період з липня 2016р. по жовтень 2016р., складає 6 941,17 грн., яка розраховується наступним чином:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 01.07.2016 - 31.10.2016 164 011.99 1.042 6 941.17 170 953.16

Проте, оскільки Позивачем заявлена позовна вимога про стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 6 599,26 грн. задоволенню підлягає сума в межах позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором поставки від 12.05.2016 № 295 у розмірі 231 442,63 грн., з якої: 168 209,94 грн. - основний борг, 22 217,80 грн. - пеня, 34 415,63 грн. - 48% річних, 6 599,26 грн. - інфляційних втрат

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 18 січня 2017 р.

Керуючись частиною першою статті 11, частиною першою статті 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, статтею 549, частиною другою статті 625, статтею 629, частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, статтею 193 Господарського кодексу України, пунктом 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду Одеської області „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18, пунктом 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14, статтями 33, 34, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро ОСОБА_1» (66330, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39790581) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Агромаркет» (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 2-А, код ЄДРПОУ 38050723) 168 209,94 грн. (сто шістдесят вісім тисяч двісті дев'ять гривень 94 коп.) - суму основного боргу, 22 217,80 грн. (двадцять дві тисячі двісті сімнадцять гривень 80 коп.) - пені, 34 415,63 грн. (тридцять чотири тисячі чотириста п'ятнадцять гривень 63 коп.) - 48 % річних, 6 599,26 грн. (шість тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 26 коп.) .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро ОСОБА_1» (66330, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39790581) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Агромаркет» (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 2-А, код ЄДРПОУ 38050723) витрати на сплату судового збору у розмірі 3 471,64 грн. (три тисячі чотириста сімдесят одна гривня 64 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Шаратов