Рішення

від 17.01.2017 по справі 918/1278/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 січня 2017 р. Справа № 918/1278/16

Господарський суд Рівненської області у складі Суддя Марач В.В. розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Автодистриб"юшн ОСОБА_2"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Енергомаркет"

про стягнення заборгованості в сумі 15 357 грн. 01 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача : не з'явився;

Від відповідача : не з'явився.

Статті 20,22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Автодистриб"юшн ОСОБА_2" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Енергомаркет" про стягнення 14 516 грн. 78 коп. заборгованості за поставлений товар, 599 грн. 21 коп. - інфляційне збільшення суми боргу, 241 грн. 02 коп. - 3% річних. Свої вимоги позивач мотивує тим, що на підставі накладних №SI0000121266 від 21.07.2015 року та №SI0000121373 від 21.07.2015 р. він поставив товар, а відповідач прийняв товар на загальну суму 28 971,78 грн., однак платежі здійснювались відповідачем не в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням. (а.с. 75).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав.

До господарського суду повернулися ухвала суду про порушення провадження по справі та відкладення розгляду справи, які направлялись на адресу відповідача, вказану в позовній заяві - 35000, АДРЕСА_1, з відміткою поштового відділення "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Відповідача є Рівненська область, Костопільський район, м. Костопіль, вул. Сидорова, 5, кімната 6 (а.с. 47).

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того частиною першою статті 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п.п. 3.9.1., 3.9.2. Постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На підставі вищенаведеного, господарський суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та відзиву, з його боку, за наявними у справі матеріалами. Суд не вбачає ні підстав, ні доцільності для відкладення розгляду справи, в зв'язку з неявкою відповідача, так як від останнього повертаються ухвали суду направлені на адресу зазначену у ЄДР без можливості їх вручення останньому.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому господарський суд керувався наступним.

На підставі накладних №SI0000121266 від 21.07.2015 року та №SI0000121373 від 21.07.2015 р., ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Автодистриб"юшн ОСОБА_2" фактично передало, а ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Енергомаркет" отримало запчастини та експлуатаційні матеріали (далі - товар), всього на загальну суму 28 971 грн. 78 коп., накладні підписані уповноваженою відповідачем особою та скріплені печатками відповідача (арк.с.10, 12).

Так, технічні вимоги до розміщення відтиску печатки на документах, включаючи договори, встановлені у п.5.26 ДСТУ 4163-2003 "Вимоги до оформлювання документів". Відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи. Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ. Цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти , договори, листи тощо, створювані в результаті діяльності, у тому числі й підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підпис сторони (сторін) на накладних підтверджує лише форму накладної, в якій його вчинено - письмову, а відповідно, сам факт вчинення визнання відповідачем заборгованості підтверджується наявністю печатки на документі, що має письмову форму. Отже, наявність печатки на накладних є свідченням скріплення не підпису особи, а самого документа.

Як вбачається з матеріалів справи, на накладних від 21.07.2015 р. міститься печатка відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Енергомаркет" .

Тобто, проставляючи печатку підприємства в розділі "отримав", відповідач своїми діями підтвердив отримання товару за накладними №SI0000121266 від 21.07.2015 року та №SI0000121373 від 21.07.2015 р.

Крім того, відповідачем підписані та скріплені печатками товаро-транспортні накладні №SНР0000072161 від 21.07.2015 року та №SНР0000072250 від 21.07.2015 р.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково в сумі 14 455 грн. Вказана обставина підтверджується наявними у справі банківськими виписками та меморіальними ордерами (арк.с.26-36).

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 14 516 грн. 78 коп.

23 листопада 2016 року позивач направив на адресу відповідача лист - вимогу № 23/11 про оплату поставлених товарів (арк.с.15). Відповідь на вимогу у матеріалах справи відсутня.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства; крім того підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином з вищезазначених дій позивача та відповідача слідує, що між ними виникли правовідношення по купівлі - продажу товару.

За договором купівлі-продажу (ст.655 ЦК України), одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Доказів сплати заборгованості відповідач суду не надав.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 14 516 грн. 78 коп. є правомірною, обгрунтованою, а відтак підлягає до задоволення.

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 14 516 грн. 78 коп. заборгованості за поставлений товар, 599 грн. 21 коп. - інфляційне збільшення суми боргу (за період з 13.05.2016р. по 30.11.2016р.), 241 грн. 02 коп. - 3% річних (за період з 13.05.2016р. по 30.11.2016р.) підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на законі, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Енергомаркет" (35000, АДРЕСА_1, р/р 26002060481178, в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 333391, код ЄДРПОУ 36950817) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Автодистриб"юшн ОСОБА_2" (02222, м. Київ, вул. Закревського, 16, ПАТ "КРЕДІ ОСОБА_3", р/р 26007500176855, МФО 300614, код ЄДРПОУ 371411126525) 14 516 (чотирнадцять тисяч п'ятсот шістнадцять) грн. 78 коп. заборгованості за поставлений товар, 599 (п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 21 коп. - інфляційне збільшення суми боргу, 241 (двісті сорок одна) грн. 02 коп. - 3% річних, 1378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 19 січня 2017 року.

Суддя Марач В.В.