Рішення

від 18.01.2017 по справі 920/1224/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.01.2017

Справа № 920/1224/16

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «СВІФТ-2016», м. Харків

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Чейзер», м. Суми

про стягнення 10 735 грн. 68 коп.

СУДДЯ                     Резніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність №5-С від 28.11.2016р.

Від відповідача: не з’явився.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 10 735 грн. 68 коп. заборгованості по договору поставки № СУ-16/770 від 25.05.2016р.

Представник позивача в дане судове засідання подав для долучення до матеріалів справи витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань №1001964263 від 10.01.2017р. щодо відповідача. Згідно витягу відповідач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, 40030. Тобто вказана адреса відповідача збігається з адресою, яка вказана позивачем в позовній заяві.

Також, представник позивача усно зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач в дане судове засідання не з‘явився, письмовий відзив на позов не подав, ухвала про порушення провадження у справі від 14.12.2016р. та про відкладення розгляду справи від 04.01.2017р., що направлялись судом на адресу відповідача, яка зазначена позивачем в позовній заяві, були повернуті поштою з відміткою «за зазначеною адресою немає будинку з №97».

Відповідно до ст. 64 ГПК України у разі відсутності сторін за адресою, що зазначена в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у даному судовому засіданні, клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача в дане судове засідання не надходило, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 25.05.2016р. був укладений договір поставки № СУ-16/770, за умовами п. 1.1 якого постачальник (позивач) зобов’язується здійснювати передачу товару-партіями, у власність покупця алкогольні та безалкогольні напої, продукти харчування (товар), а покупець зобов’язується прийняти товар та своєчасно його оплачувати на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору поставка товару здійснюється за домовленістю з постачальником по попередній заявці покупця, яку він складає на основі асортименту, постачальника.

Згідно п. 2.2 договору датою поставки вважається дата приймання товару покупцем. Приймання товару покупцем за кількістю та якістю здійснюється в день його фактичної передачі.

Покупець оплачує товар не пізніше 14 календарних днів, починаючи з дати його приймання, любим законним сторонам способом (п. 3.2 договору).

Строк дії договору визначений у п. 7.4 договору, даний договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2016р., якщо за 10 днів до закінчення договору ні одна із сторін письмово не по відоме про його закінчення, договір вважається продовженим на один календарний рік, на тих же умовах.

Згідно товарно – транспортних накладних № СФ-015105 від 19.08.2016р., № СФ-018548 та № СФ-018549 від 16.09.2016р. позивач поставив відповідачу за договором поставки № СУ-16/770 від 25.05.2016р. товар на загальну суму 11 635 грн. 68 коп.

За отриманий товар відповідач перед позивачем розрахувався частково і залишок заборгованості склав 10 735 грн. 68 коп.

Факт отримання відповідачем товару за договором підтверджується матеріалами справи, а саме товарно – транспортними накладними № СФ-015105 від 19.08.2016р., № СФ-018548 та № СФ-018549 від 16.09.2016р. на яких міститься підпис та печатка відповідача.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачу претензію від 27.10.2016р. з вимогою до 04.11.2016р. погасити заборгованість у розмірі 10 735 грн. 68 коп.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем склала 10 735 грн. 68 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання).

Частина 2 статті 612 Цивільного кодексу України встановлює норми, згідно яких боржник вважається таким, що прострочив своє зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його в строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 10 735 грн. 68 коп. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 612 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Чейзер» (40030, АДРЕСА_1, код 40467927) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «СВІФТ-2016» (61162, м. Харків, проспект Героїв Сталінграду, буд. 136/8, код 40156836) 10 735 грн. 68 коп. основного боргу та 1 378 грн. 00 коп. судового збору.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.01.2017р.

СУДДЯ О.Ю. Резніченко