Постанова

від 16.01.2017 по справі 910/14462/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2017 р. Справа№ 910/14462/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

за участю представників:

від позивача - Кузьмик І.П., представник за довіреністю №281216-14/с від 28.12.2016р.;

від відповідача - Штельмах В.Ю., представник за довіреністю №3457/18 від 27.12.2016р.,

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2016 у справі №910/14462/16 (суддя Якименко М.М.) за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" про стягнення 30 274, 25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" про стягнення 30 274, 25 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.09.2016 у справі №910/14462/16 позов задоволено повністю.

При ухваленні даного рішення, суд першої інстанції виходив з доведеності факту заподіяння шкоди водієм автомобіля "BMW 520", державний номер НОМЕР_1, цивільно-правова відповідальність власника якого на момент виникнення ДТП була застрахована ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування".

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2016 у справі №910/14462/16 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що вина водія автомобіля "BMW 520", державний номер НОМЕР_1, цивільно-правова відповідальність власника якого на момент виникнення ДТП була застрахована ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування", не доведена позивачем, а тому відповідно підстави для покладення відповідальності на відповідача відсутні.

Представник апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні 16.01.2017 підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між ОСОБА_4 (страхувальник) та приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (страховик) 09.04.2013 року укладено Договір страхування наземного транспорту №04/13-Тз/Св, за умовами якого застраховано транспортний засіб марки "Ford", державний номер НОМЕР_2.

У м. Севастополь 20.10.2013 року на вул. Руднєва сталася ДТП, за участю застрахованого транспортного засобу "Ford Fiesta", державний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_4, транспортного засобу марки "BMW 520", державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, автомобіля "Volkswagen Caddy", державний номер НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_6 та автобуса "Богдан А 09201", державний номер НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_7, у результаті чого застрахованому транспортному засобу завдано пошкодження (Довідка №9287259 від 20.10.2013р. про дорожньо-транспортну пригоду; Акт огляду колісного транспортного засобу від 25.10.2013 року, Висновок про матеріальні збитки, завдані власнику транспортного засобу №6454-10/13 від 07.11.2013 року - наявні в матеріалах справи).

Відповідно до відомостей №9287259 дорожньо - транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм транспортного засобу марки "BMW 520", державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5 ПДР.

За обвинуваченням вказаної особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 ККУ, було відкрито кримінальне провадження.

Позивачем було надіслано запит до Гагарінського районного суду м. Севастополя щодо отримання копії вироку відносно ОСОБА_5 У відповідь на даний запит судом 19.03.2014 р. була дана відповідь, що матеріали справи знаходяться у Гагарінському районному суді м. Севастополя, у судді Щербакової В.В., наступне судове засідання по справі призначене на 08.04.2014 р.

Також, повідомлено, що матеріали про притягнення вказаної особи до адміністративної відповідальності до суду не надходили.

Наразі територія Автономної республіки Крим визнана окупованою відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Відповідно до статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" справи, що перебувають у провадженні судів, розташованих на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, та розгляд яких не закінчено, передаються судам відповідно до встановленої цим Законом підсудності, протягом десяти робочих днів з дня набрання ним чинності або з дня встановлення такої підсудності.

Вказаною статтею змінено підсудність кримінальних проваджень, підсудних місцевим (районним, міським, районним у містах, міськрайонним судам), розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, - одним з районних судів міста Києва, визначеним Апеляційним судом міста Києва.

З метою з'ясування обставин щодо передачі кримінальної справи № 763/8760/13-к за обвинуваченням вказаної особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 ККУ з Гагарінського районного суду м. Севастополя до одного з районних судів міста Києва, апеляційний суд зобов'язував позивача надати відповідні письмові відомості щодо здійснення такої передачі та докази щодо результату розгляду справи.

Згідно відомостей Апеляційного суду міста Києва, наданих позивачем, за даними АСЕД "Апеляція" матеріали кримінального провадження про визначення підсудності їх розгляду або будь-які інші справи чи матеріали, в яких учасником є ОСОБА_5, в порядку ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" не надходили та не розглядались.

Також, повідомлено, що до Апеляційного суду міста Києва не передавались нерозглянуті судові справи, комп'ютерні бази даних та архіви судів, розташованих на території АР Крим.

Позивачем надсилався запит до Департаменту Державної автомобільної інспекції МВС України з проханням надати інформацію чи притягувався до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 внаслідок ДTП, що сталася 20.10.2013 р.

У відповідь на даний запит Департамент Державної автомобільної інспекції МВС України надіслав інформацію, що відповідно до обліково-реєстраційний даних підсистеми "Адміністративна практика" НАІС ДДАІ МВС України станом на 07.10.2015 р. інформація, про притягнення гр. ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, відсутня.

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "Ford", д/н НОМЕР_6 отримав механічні пошкодження, та його власнику, страхувальнику позивача, заподіяно матеріальну шкоду.

У зв'язку з названою подією, згідно Звіту № 6454-10/13 від 07.11.2013 p., наданого ЗАТ "Український центр після аварійного захисту "Експерт-сервіс" вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля "Ford", д/н НОМЕР_6, в результаті його пошкодження в ДТП, без урахування коефіцієнта фізичного зносу, склала 23 201,05 грн., з урахування коефіцієнта фізичного зносу - 31437,57 грн.

Відповідно до рахунків № АЧВ00008187 від 26.10.2013 р. та №АЧВ00009511 від 27.11.2013 p., наданих ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "СРС" вартість відновлювального ремонту застрахованого у позивача автомобіля становить 30 962,30 грн.

У зв'язку зі зверненням страхувальника до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування (копія заяви в матеріалах справи), позивачем було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що складено відповідний страховий акт, видано наказ на здійснення виплати страхового відшкодування страхувальникові (зазначені документи містяться в матеріалах справи) у розмірі 30 274,25 грн. (30 962,30 грн. - 688, 05 грн. франшизи).

Страховиком було здійснено перерахування СТО, яка здійснювала ремонт застрахованого автомобіля, страхового відшкодування на суму 30 274,25 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №900 від 11.11.2013 року на суму 29 641,75 грн. та №2900 від 04.12.2013 року на суму 632,50 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "BMW 520", державний номер НОМЕР_1, внаслідок порушення водієм якого ПДР сталася вказана ДТП, була застрахована приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" на момент виникнення ДТП за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС №6473027 (ліміт відповідальності відповідача: за шкоду по життю та здоров'ю 100 000,00 грн., за шкоду по майну 50 000,00 грн., франшиза 0,00 грн.).

Позивач, зазначає, що після сплати ним своєму страхувальнику страхового відшкодування згідно умов договору страхування до нього перейшло право вимоги до відповідача. Тому, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування"страхового відшкодування в розмірі 30 274,25 грн.

Судом першої інстанції було задоволено позов.

Колегія суддів вважає обґрунтованим такий висновок, з огляду на наступне.

У справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку із виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування, а саме - щодо застосування до таких правовідносин положень ст.ст. 993, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування".

Згідно зі ст.ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.

Перехід права вимоги за наведеними нормами права (ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування") слід відрізняти від зворотної вимоги (регресу), яка регулюється положеннями ст.1191 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Системний аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що для її застосування необхідні дві умови: 1) право регресної вимоги до винної особи має третя особа після виконання нею зобов'язання перед потерпілим; 2) регрес має місце після припинення зобов'язання з відшкодування шкоди.

Враховуючи викладене, саме положеннями ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування" регулюються правовідносини між сторонами у справі, яка розглядається: позивач - ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування", виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором майнового страхування, отримало від останнього права кредитора, а не регресу до ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування", яке застрахувало цивільно-правову відповідальність власника автомобіля "BMW 520", державний номер НОМЕР_1, перед третіми особами за шкоду, завдану внаслідок експлуатації цього транспортного засобу.

Таким чином, у спірному зобов'язанні відбулася заміна кредитора - страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

За таких обставин, які свідчать про перехід до страховика права вимоги, а не набуття ним такого права, правильним і обґрунтованим є застосування до спірних правовідносин положень ст.ст.257, 262, 512, 993 ЦК України, а не ст. 1191 ЦК України.

Відсутність у матеріалах справи судового рішення, яким названий вище громадянин був би притягнутий до відповідальності за скоєння ДТП не може бути достатньою підставою для відмови в позові, оскільки в силу приписів ст. 35 ГПК України таке рішення є обов'язковим для суду, проте, не єдиним доказом наявності вини заподіювача шкоди (аналогічного висновку притримується Вищий господарський суд України в постанові від 27.01.2016 року у справі №910/17113/15).

Враховуючи наявність інших доказів, які свідчать про те, що ДТП сталася внаслідок порушення ПДР водієм транспортного засобу, відповідальність власника якого застрахована ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування", відповідач зобов'язаний сплатити позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 30 274,25 грн.

Отже, доводи апелянта в наведеній частині відхиляються судом.

Безпідставними є також і посилання відповідача на необхідність врахування показників експлуатаційного зносу застрахованого транспортного засобу.

Так, при визначенні розміру страхового відшкодування, що підлягає виплаті страхувальнику, позивач не повинен керуватися нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" з огляду на наявність укладеного між ним та ОСОБА_4 договору добровільного страхування.

Положеннями п. 27.10 договору добровільного страхування передбачено визначення страхового відшкодування без урахування експлуатаційного зносу.

Згідно ч. 4 ст. 9 ЗУ "Про страхування" розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до ч. 1 статті 14 та статтею 204 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо договір не визнано недійсним в судовому порядку, він має такі ж правові наслідки, як і будь-який дійсний договір, зокрема, є обов'язковим для виконання його сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Сторонами доказів визнання недійсним вказаного Договору страхування повністю, або окремих його пунктів, зокрема, в частині виплати страхового відшкодування без урахування фізичного зносу, до суду не надано.

За наведених обставин, вказані доводи апелянта є також необґрунтованими.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2016 у справі №910/14462/16 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Матеріали справи №910/14462/16 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко