Постанова

від 16.01.2017 по справі 910/19047/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2017 р. Справа№ 910/19047/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Андрієнка В.В.

Дідиченко М.А.

за участю представників:

від позивача - Пономаренко Ю.Ю., довіреність №49юр-46 від 30.03.2016; Логашкін С.С., довіреність № 49юр-118 від 04.06.2014;

від відповідача - Щербаков В.О., довіреність №б/н від 12.01.2017,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" на рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2015 у справі №910/19047/14 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ковтун С.А., судді - Нечай О.В., Марченко О.В.) за позовом публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" до товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л.Індастріал" про стягнення 363 595,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л.Індастріал" 273 840, 00 грн. вартості неякісної продукції, 54 768 грн. штрафу, 34 987,20 грн. витрат (збитків), пов'язаних з проведенням експертного дослідження.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.11.2015 у справі №910/19047/14 у задоволенні позову відмолено повністю.

Так, у рішенні суду вказано, що наявні процедурні порушення порядку приймання продукції та відбору зразків унеможливлюють використання акту №1067 та акту відбору зразків від 08.04.2014 як допустимих доказів.

Крім цього, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що Акти № 1078 від 18.04.2014, № 1093 від 16.05.2014, № 1104 від 30.05.2014 вказують на наявність дефекту (напруга на контактах менше 1В), однак не містять висновку про причини його виникнення. За таких обставин, враховуючи наявні різнотлумачення сторін щодо причин дефекту, встановити їх об'єктивне походження (невідповідність якості чи порушення умов зберігання та експлуатації) можливо виключно за допомогою компетентної спеціалізованої установи.

Судом першої інстанції вказано, що оскільки сторони відмовились нести витрати щодо оплати експертизи та погодились з прийняттям рішення за наявними матеріалами, суд дійшов висновку, що зазначені недоліки та неповнота, які мали місце при прийманні акумуляторів по якості і складанні відповідних актів, унеможливлюють їх використання як допустимих доказів, що достовірно засвідчують факт порушення відповідачем умов Договору щодо якості поставленої продукції.

На думку суду першої інстанції, недоведеність даної обставини, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав покладення на відповідача відповідальності за порушення Договору шляхом повернення вартості акумуляторів та стягнення штрафу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2015 у справі №910/19047/14 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається, зокрема, на відсутність процедурних порушень порядку приймання продукції та відбору зразків, а також вказує на те, що невідповідність поставленої відповідачем продукції, а саме 163 шт. акумуляторів, вимогам "Технических условий и инструкции по эксплуатации никель-кадмиевых аккумуляторных батарей 90 КРМ 160Р CZ 89-3741221" заводу-виробника Сафт Ферак встановлена висновком експертного дослідження від 28.05.2014, яке проводилось Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. M.С. Бокаріуса.

Апеляційним судом призначалася експертиза у даній справі, за результатами якої складено висновок, про що докладніше буде наведено нижче у даній постанові.

В ході розгляду даної справи від відповідача до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про заміну первісного відповідача на завод - виробник акумуляторів Сафт Ферак.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на те, що оскільки висновком судової експертизи було встановлено обставини неналежності показників якості акумуляторів, причина яких пов'язана з прихованими заводськими дефектами при виготовленні акумуляторів, то саме завод-виробник вказаних акумуляторів є належним відповідачем у даній справі.

Представник позивача заперечив проти даного клопотання, зазначивши, що виходячи з положень чинного законодавства обґрунтовано визначено відповідачем продавця товару.

Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання, дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту (ч. 1 статті 679 Цивільного кодексу України).

Частина 2 статті 679 Цивільного кодексу України містить застереження, що якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Частиною другою статті 678 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором, зокрема, вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Крім цього, за ч. 5 ст. 268 Господарського кодексу України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Отже, вказаними нормами передбачено, що за умови поставки товару неналежної якості (у разі виникнення недоліків до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту) саме покупець відповідає за ці недоліки.

Крім цього, згідно ч. 3 ст. 678 Цивільного кодексу України покупець товару неналежної якості у разі якщо продавець цього товару не є його виготовлювачем може пред'явити свої вимоги як до продавця товару, так і до його виготовлювача.

Таким чином, пред'явлення позовних вимог саме до продавця товару, враховуючи також наявність договірних відносин між позивачем та відповідачем, не може бути підставою для заміни відповідача.

За наведених обставин, у задоволенні клопотання про заміну первісного відповідача слід відмовити.

Представники апелянта - позивача у справі в судовому засіданні 16.01.2017 підтримали вимоги за апеляційною скаргою.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового - про часткове задоволення позову, з наступних підстав.

Між публічним акціонерним товариством "Крюківський вагонобудівний завод" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Л.Індастріал" (постачальник) 14.06.2010 укладено договір № 475, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язаний поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію в кількості і по цінах, вказаних в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору.

У специфікації № 3 від 07.02.2011 до Договору сторони погодили поставку акумуляторів типу КРМ 160Р (виробництво Сафт Ферак (Чехія)) у кількості 2430 шт (далі - продукція) на суму 4082400,00 грн.

Згідно з п. 5.1 Договору якість продукції повинна відповідати вимогам CZ-KPM280-0117\44ГФ і підтверджуватися паспортом якості та сертифікатом відповідності.

Приймання продукції по якості і кількості здійснюється відповідно до Інструкцій Держарбітражу П-7 та П-6. У разі виявлення недоліків якості або кількісних розходжень виклик представника постачальника обов'язковий. В разі неприбуття представника постачальника за викликом покупця приймання продукції здійснюється за участю представника громадськості (п. 5.2 Договору).

Відповідно до п. 5.4 Договору заміна невідповідної продукції здійснюється за рахунок постачальника протягом 20 календарних днів з моменту отримання вимоги покупця.

Згідно з п. 6.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 22.10.2010) сторони погодили, що гарантійний строк становить 5 років з дати введення продукції в експлуатацію.

Відповідач поставив, а позивач прийняв 2430 штук акумуляторів типу КРМ 160 Р на загальну суму 4 082 400,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № ІО-Н1231-006, № ІО-Н1175-002, № ІО-Н1231-005 від 19.08.2011 у загальній кількості 810 штук, за накладною № ІО-Н1118-001 від 23.06.2011 - 1620 штук (т.1, а.с. 150-153).

На виконання умов договору позивачем поставлена відповідачем продукція була оплачена в повному обсязі, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: від 27.04.2011 №25/4230, від 23.06.2011 № 25/6483, від 05.07.2011 №25/6932, від 02.09.2011 №25/9397 на загальну суму 4 082 400,00 грн.

Позивач 05.12.2013 звернувся до відповідача з листом щодо виявлення невідповідності 56 акумуляторів, які надійшли за накладною № ІО-Н 1175-002 в кількості 405 штук.

У вказаному листі зазначено, що в процесі проведення регламентних робіт виявлено невідповідність 56 штук акумуляторів - недоліки пов'язані з тим, що ємність акумуляторів не відповідала п. 3.11 ТУ і інструкції з експлуатації CZ 89-3741221. У зв'язку з цим, позивач просив відповідача направити свого уповноваженого представника з посвідченням на 09.12.2013 для приймання продукції по якості.

Згодом, а саме 25.12.2013 позивач звернувся до відповідача з листом щодо виявлення невідповідності 18 акумуляторів, які також надійшли 25.08.2011 за накладною № ІО-Н 1175-002.

У вказаному листі зазначено, що виявлено невідповідність 18 штук акумуляторів - недоліки пов'язані з тим, що напруга на контактах акумуляторів менше 1В, що не відповідає п. 3.2 ТУ і інструкції з експлуатації CZ 89-3741221. Приймання даних акумуляторів по якості було призначено на 27.12.2013, у зв'язку з чим позивач просив відповідача направити свого уповноваженого представника.

Також 25.12.2013 позивачем було призначено на 27.12.2013 приймання по якості 8 акумуляторів, отриманих 25.08.2011, у зв'язку з тим, що ємність акумуляторів не відповідала п. 3.11 ТУ і інструкції з експлуатації CZ 89-3741221, розряд току 32 А до 1В повинен відбуватися протягом 5 годин, фактично 3 години 40 хвилин і менше. Даний лист містить прохання до відповідача направити свого представника для з посвідченням для приймання продукції.

Фактичне приймання акумуляторів за зазначеними викликами відбулось 14.01.2014. Приймання здійснювалось комісією складі представників позивача (директора по закупівлях-начальника УЗіМ Денисенка Р.А., заступника головного конструктора пасажирського моторвагонного рухомого складу Томица П.М., начальника ТУ Ларіонова В.В., начальника КПВ Духняк А.В., в.о. начальника БВП УКП Ванжула І.М., начальника БТК УКП КПВ Пантелєєва С.А) та представника відповідача ОСОБА_1

За результатами приймання комісією складено акт приймання продукції по якості № 2 (т.1, а.с.20-23), у якому зазначено, що пред'явлені до перевірки акумулятори КРМ 160Р в кількості 82 штуки, мають наступні недоліками:

56 штук - ємність акумуляторів не відповідає п. 3.11 ТУ та інструкції з експлуатації CZ 89-3741221;

18 штук - напруга на контактах акумуляторів менше 1В, що не відповідає п. 3.2 ТУ та інструкції з експлуатації CZ 89-3741221;

8 штук - ємність акумуляторів не відповідає п. 3.11 ТУ та інструкції з експлуатації CZ 89-3741221 (розряд току 32 А до 1.0В повинен відбуватися протягом 5 годин, фактично 3 години 40 хвилин і менше).

За висновками представників покупця акумулятори КРМ 160Р в кількості 56 штук є остаточно невідповідними з вини постачальника та підлягають заміні протягом 20 днів за рахунок постачальника, а 26 штук підлягають виконанню тренувального циклу (розряд-заряд) відповідно до вимог технічних умов та інструкції з експлуатації CZ 89-3741221.

Представник постачальника виклав особливу думку: 1) в ході перевірки наданих документів встановлено порушення строків зберігання залитих батарей на складі отримувача (більше 12 місяців з дня виготовлення без заряду акумуляторних батарей), 2) при експлуатації на вагонах немає достатнього контролю за зарядом акумуляторів; 3) відсутність показників напруги, призвело до недостатнього заряду, а також до виходу з ладу акумуляторів.

За участю представників позивача та відповідача 04.02.2014 відбулась нарада з приводу якості поставлених акумуляторів. Згідно з протоколом № 5 від 04.02.2014, який підписали вісім представників позивача та два представника відповідача (ОСОБА_2 та ОСОБА_1), із ізолятора невідповідної продукції вибраний акумуляторний елемент з напругою 0 вольт. Після відкриття його корпусу виявлено нерівномірне стискання нижньої частини пластин при виконаній операції бандажування; позивач для отримання уточнення надав представникам відповідача перелік зауважень щодо відсутньої та неточної інформації в технічних умовах і інструкції з експлуатації нікель-кадмієвих акумуляторних батарей КРМ 160 Р, параметрам експлуатації АКБ; уточнені дані для представників відповідача по невідповідній продукції в кількості 82 штуки; рішення про подальше використання невідповідних акумуляторів КРМ 160Р в кількості 96 штук постачальник зобов'язався прийняти і надіслати на адресу позивача в строк до 17.02.2014.

У подальшому позивачем було виявлено аналогічні невідповідності поставленої відповідачем продукції, про що складено відповідні Акти: №1067 від 08.04.2014 (130 невідповідних акумуляторів), №1078 від 18.04.2014 (9 невідповідних акумуляторів), №1093 від 16.05.2014 (10 невідповідних акумуляторів), №1104 від 30.05.2014 (14 невідповідних акумуляторів).

Представник відповідача для приймання продукції по якості незважаючи на виклики позивача не прибув.

Згідно висновків комісій зазначених у вказаних вище Актах продукція визнана невідповідною з вини постачальника та такою, що підлягає заміні за рахунок останнього протягом 20 днів.

Вказана продукція відповідачем замінена не була, що в свою чергу стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду з вимогами про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л.Індастріал" 273 840, 00 грн. вартості неякісної продукції, а саме 163 шт. акумуляторів, 54 768 грн. штрафу, 34 987,20 грн. витрат (збитків), пов'язаних з проведенням експертного дослідження.

Судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні вказаних вимог, з огляду на наступне.

Так, у рішенні суду вказано, що наявні процедурні порушення порядку приймання продукції та відбору зразків унеможливлюють використання акту №1067 та акту відбору зразків від 08.04.2014 як допустимих доказів.

Крім цього, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що Акти № 1078 від 18.04.2014, № 1093 від 16.05.2014, № 1104 від 30.05.2014 вказують на наявність дефекту (напруга на контактах менше 1В), однак не містять висновку про причини його виникнення. За таких обставин, враховуючи наявні різнотлумачення сторін щодо причин дефекту, встановити їх об'єктивне походження (невідповідність якості чи порушення умов зберігання та експлуатації) можливо виключно за допомогою компетентної спеціалізованої установи.

Судом першої інстанції вказано, що оскільки сторони відмовились нести витрати щодо оплати експертизи та погодились з прийняттям рішення за наявними матеріалами, суд дійшов висновку, що зазначені недоліки та неповнота, які мали місце при прийманні акумуляторів по якості і складанні відповідних актів, унеможливлюють їх використання як допустимих доказів, що достовірно засвідчують факт порушення відповідачем умов Договору щодо якості поставленої продукції.

На думку суду першої інстанції недоведеність даної обставини, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав покладення на відповідача відповідальності за порушення Договору шляхом повернення вартості акумуляторів та стягнення штрафу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Колегія суддів, розглянувши матеріали даної справи, заслухавши пояснення представників сторін дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 273 840, 00 грн. вартості неякісної продукції, з огляду на наступне.

Як вже зазначалось, предметом позову публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" є вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л.Індастріал" вартості неякісної продукції та штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач поставив позивачу товар - акумуляторні батареї 90 КРМ 160 Р CZ 89-3741221, в процесі експлуатації якого виявлено його невідповідність вимогам "Технических условий и инструкции по эксплуатации никель-кадмиевых аккумуляторных батарей 90 КРМ 160Р CZ 89-3741221" заводу-виробника Сафт-Ферак.

У зв'язку з цим позивач і вимагає повернення сплачених коштів та стягнення штрафу.

В свою чергу, відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає про те, що позивачем спірні акумулятори виробництва заводу Сафт-Ферак, Чехія експлуатувалися з порушенням вимог "Технических условий и инструкции по эксплуатации никель-кадмиевых аккумуляторных батарей 90 КРМ 160Р CZ 89-3741221".

Отже, обставини щодо відповідності акумуляторних батарей 90 КРМ 160 Р CZ 89-3741221, а також належність їх експлуатації вимогам "Технических условий и инструкции по эксплуатации никель-кадмиевых аккумуляторных батарей 90 КРМ 160Р CZ 89-3741221" заводу-виробника Сафт Ферак, входять до предмету доказування по даній справі та повинні бути досліджені господарським судом.

Разом з тим, для з'ясування вказаних обставин є необхідним застосування певних методик дослідження, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Отже, виходячи з того, що у даній справі є необхідним з'ясування обставин щодо відповідності та належності експлуатації акумуляторних батарей 90 КРМ 160 Р CZ 89-3741221 вимогам "Технических условий и инструкции по эксплуатации никель-кадмиевых аккумуляторных батарей 90 КРМ 160Р CZ 89-3741221" заводу-виробника Сафт Ферак, судом апеляційної інстанції було призначено у даній справі судову експертизу.

Так, для роз'яснення експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. M.С. Бокаріуса було поставлено наступні питання:

1) Чи відповідають вимогам технічних умов заводу виробника "Технические условия и инструкция по эксплуатации никель-кадмиевых аккумуляторных батарей 90 КРМ 160Р CZ 89-3741221" якісні показники акумуляторних батарей 90КРМ160Р у кількості 163 шт. (по кожній окремо), на які було складено акти №1067 від 08.04.2014, №1078 від 18.04.2014, №1093 від 16.05.2014, №1104 від 30.05.2014, згідно до умов договору №475 від 14.06.2010?

2) Чи може бути причиною виходу зі строю акумуляторних батарей КРМ160Р (згідно до актів №1067 від 08.04.2014, №1078 від 18.04.2014, №1093 від 16.05.2014, №1104 від 30.05.2014) використання неякісних матеріалів при виготовленні, порушення технології виробництва, порушення конструктиву при виробництві? Чи було це у даному випадку?

3) Чи експлуатувалися акумулятори КРМ160Р виробництва заводу Сафт-Ферак, Чехія (згідно до актів №1067 від 08.04.2014, №1078 від 18.04.2014, №1093 від 16.05.2014, №1104 від 30.05.2014) у відповідності до вимог "Технических условий и инструкции по эксплуатации никель-кадмиевых аккумуляторных батарей 90 КРМ 160Р CZ 89-3741221" заводу-виробника Сафт Ферак та "Методики №799.000.169ПМЗ обслуживания АКБ 90 КРМ, установленных на вагоны электропоезда в условиях КПВ"? Якщо ні, то чи стало це причиною невідповідності якісних показників на даний час?

4) Якщо акумуляторні батареї зараз мають неналежні показники якості, то визначити їх причину: недоліки при виробництві чи неналежне зберігання, введення в експлуатацію та експлуатація?

5) Чи має місце зменшення ємності акумуляторних батарей 90КРМ160Р, якщо так, то чи є це наслідком використання публічним акціонерним товариством "Крюківський вагонобудівний завод" зарядних пристроїв не рекомендованих заводом-виробником?

6) Чи могло призвести до зменшення ємності акумуляторних батарей 90КРМ160Р значна відстань від зарядного пристрою до акумуляторних батарей 90КРМ160Р під час проведення підзарядки акумуляторних батарей 90КРМ160Р при зберіганні на складі; використання несправного перетворювача системи живлення акумуляторних батарей 90КРМ160Р, або неналежне технічне обслуговування вказаних батарей? Якщо так, то чи мало це місце у даному випадку?

7) Чи проводилось періодичне технічне обслуговування вказаних акумуляторних батарей 90 КРМ 160 Р під час зберігання на складі? Чи було воно належним?

8) Чи могло привести до виходу з ладу акумуляторних батарей 90 КРМ 160 Р зберігання їх на складі більше одного року та без належного періодичного технічного обслуговування та чи мало це місце у даному випадку?

9) Чи було дотримано порядок введення в експлуатацію акумуляторних батарей 90 КРМ 160 Р рекомендований заводом-виробником?

За результатом проведеного експертного дослідження експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. M.С. Бокаріуса було складено висновок від 25.11.2016 №4724/10196/10197.

У вказаному висновку експертами були надані відповіді на питання, що були поставлені судом для роз'яснення.

Так, на перше, друге та третє питання суду експертами надано наступну відповідь:

З акумуляторами КРМ160Р під час зберігання на складі проводилось технічне обслуговування у відповідності до вимог п. 5.2 "Технических условий и инструкция по эксплуатации никель-кадмиевых аккумуляторных батарей 90 КРМ 160Р CZ 89-3741221" заводу-виробника Сафт Ферак.

Ввід в експлуатацію акумуляторних батарей 90 КРМ 160 Р спеціалістами ПАТ "КВБЗ" у складі вагонів електропотягу проводився у порядку та у відповідності до п. 5.4. "Технических условий и инструкция по эксплуатации никель-кадмиевых аккумуляторных батарей 90 КРМ 160Р CZ 89-3741221" заводу - виробника Сафт-Ферак.

Акумулятори КРМ 160 Р виробництва заводу Сафт-Ферак, Чехія (згідно до актів №1067 від 08.04.2014, №1078 від 18.04.2014, №1093 від 16.05.2014, №1104 від 30.05.2014) експлуатувалися у відповідності до вимог "Технических условий и инструкция по эксплуатации никель-кадмиевых аккумуляторных батарей 90 КРМ 160Р CZ 89-3741221" заводу-виробника Сафт-Ферак та "Методики №799.000.169ПМЗ обслуживания АКБ 90 КРМ, установленных на вагоны электропоезда в условиях КПВ". .

Щодо четвертого питання експертами зазначено наступне: Якісні показники досліджуваних 163 акумуляторів типу КРМ 160 Р номінальною ємністю 160 Ач у складі батареї акумуляторів, на які було складено акти № 1067 від 08.04.2014, № 1078 від 18.04.2014, № 1093 від 16.05.2014, № 1104 від 30.05.2014, згідно до умов договору № 475 від 14.06.2010, не відповідають вимогам "Технических условий и инструкция по эксплуатации никель-кадмиевых аккумуляторных батарей 90 КРМ 160Р CZ 89-3741221" заводу - виробника Сафт-Ферак за показниками зниження напруги (електрорушійної сили) та зниження ємності акумуляторів, значно нижче номінальних значень. .

Стосовно п'ятого, шостого, сьомого, восьмого та дев'ятого питань експертами вказано Досліджувані акумулятори КРМ 160 Р мають неналежні показники якості у вигляді прояву значних величин швидкості саморозряду та зниження ємності, значно нижче номінальних значень, причина яких пов'язана з прихованими заводськими дефектами при виготовленні акумуляторів. Неналежні показники якості акумуляторів КРМ 160 Р не пов'язані з умовами зберігання, введення в експлуатацію та експлуатацією акумуляторів на ПАТ "КВБЗ".

Причиною виходу зі строю акумуляторів КРМ 160 Р (згідно до актів №1067 від 08.04.2014, №1078 від 18.04.2014, №1093 від 16.05.2014, №1104 від 30.05.2014) є імовірне порушення технології виготовлення акумуляторів з проявом прихованих заводських дефектів, пов'язаних з проявом значних величин швидкості саморозряду та зниження ємності, значно нижче номінальних значень.

Зменшення ємності досліджуваних акумуляторних батарей 90 КРМ 160 Р має місце і це не є наслідком використання публічним акціонерним товариством "Крюківський вагонобудівний завод" зарядних пристроїв, струм заряду-розряду яких відповідає рекомендаціям заводу-виробника.

Під час проведення підзарядки акумуляторних батарей 90КРМ160Р при належному технічному обслуговуванні вказаних батарей при зберіганні на складі, при використанні перетворювача системи живлення акумуляторних батарей 90 КРМ 160 Р довжина та переріз кабелів від зарядних пристроїв до акумуляторних батарей 90КРМ160Р не могла призвести до зменшення ємності акумуляторних батарей 90 КРМ 160.

Зберігання акумуляторів КРМ 160 Р на складі більше одного року без належного періодичного технічного обслуговування не мало місця і тому це не могло привести до виходу з ладу акумуляторних батарей 90 КРМ 160 Р. .

Норми частини 1 статті 673 Цивільного кодексу України передбачають, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідно до статті 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов'язується передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передавання покупцеві, якщо інший момент визнання відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Згідно з п. 6.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 22.10.2010) сторони погодили, що гарантійний строк становить 5 років з дати введення продукції в експлуатацію.

Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту (ч. 1 статті 679 Цивільного кодексу України).

Частина 2 статті 679 Цивільного кодексу України містить застереження, що якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Тобто, законодавцем закріплені норми про те, що у разі надання продавцем гарантій щодо якості товару діє презумпція вини продавця, якщо будуть виявлені недоліки товару. Підставами для звільнення продавця від відповідальності буде доведення виникнення таких недоліків після передачі товару покупцеві. При цьому ці недоліки повинні бути зумовлені поведінкою самого покупця, третіх осіб.

Як встановлено експертним висновком неналежні показники якості акумуляторів КРМ 160 Р не пов'язані з умовами зберігання, введення в експлуатацію та експлуатацією акумуляторів покупцем - позивачем у справі.

Причиною виходу зі строю акумуляторів КРМ 160 Р (згідно до актів №1067 від 08.04.2014, №1078 від 18.04.2014, №1093 від 16.05.2014, №1104 від 30.05.2014) є порушення технології виготовлення акумуляторів з проявом прихованих заводських дефектів, пов'язаних з проявом значних величин швидкості саморозряду та зниження ємності, значно нижче номінальних значень.

Зменшення ємності досліджуваних акумуляторних батарей 90 КРМ 160 Р має місце і це не є наслідком використання публічним акціонерним товариством "Крюківський вагонобудівний завод" зарядних пристроїв, струм заряду-розряду яких відповідає рекомендаціям заводу-виробника.

Зберігання акумуляторів КРМ 160 Р на складі більше одного року без належного періодичного технічного обслуговування не мало місця і тому це не могло привести до виходу з ладу акумуляторних батарей 90 КРМ 160 Р.

Отже, недоліки переданого відповідачем позивачу товару виникли ще до такої передачі, а тому в силу ст. 679 Цивільного кодексу України продавець (відповідач) відповідає за ці недоліки.

Статтею 678 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки передання товару неналежної якості.

За змістом частини першої цієї статті покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Частиною другою статті 678 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором, зокрема, вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

У розумінні приписів наведеної норми істотними недоліками є недоліки, які не можна усунути (невиправні недоліки) чи усунення котрих пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу (недоліки, усувати які економічно невигідно), а також недоліки, що виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення (повторювані недоліки).

Крім цього, за ч. 5 ст. 268 Господарського кодексу України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені, зокрема, до продавця товару (ч. 3 ст. 678 Цивільного кодексу України).

Експертним висновком встановлено, що переданий відповідачем позивачу товар, а саме 163 акумуляторів, має істотні недоліки, що виникли до їх передачі покупцю.

З огляду на викладене, враховуючи доведення позивачем обставин наявності істотних недоліків у переданому відповідачем йому товару, що виникли до такого передання, продавець (відповідач у справі) є відповідальним за ці недоліки.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 273 840, 00 грн. вартості неякісної продукції, а саме 163 шт. акумуляторів, є обґрунтованими, а тому відповідно підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 54 768 грн. штрафу за нездійснення своєчасної заміни неякісної продукції.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено, зокрема, штраф (частина перша статті 230 ГК України).

Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 9.3 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної заміни невідповідної продукції постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20 % від вартості несвоєчасно заміненої продукції.

Заміна невідповідної продукції здійснюється за рахунок постачальника протягом 20 календарних днів з моменту отримання вимоги покупця (п. 5.4 Договору).

Отже, вказаними умовами договору передбачено, що у випадку не здійснення постачальником заміни невідповідної продукції протягом 20 календарних днів з моменту отримання вимоги покупця, останній набуває право на отримання від постачальника штрафу.

Позивач, обґрунтовуючи вказану вимогу, зазначає, що відповідачем у передбачений договором строк заміни неякісної продукції здійснено не було.

В свою чергу, настання строку сплати штрафу відповідачем за несвоєчасність заміни неякісної продукції пов'язано з отриманням постачальником вимоги від покупця щодо здійснення такої заміни.

Проте, позивачем належних доказів направлення відповідачу вимоги щодо здійснення заміни невідповідних 163 шт. акумуляторів до суду надано не було.

Претензія, надана відповідачем, також не може бути належним доказом направлення відповідачу вимоги про заміну неякісної продукції, оскільки в ній покупець вимагає повернення сплачених за таку продукцію коштів, а не її заміни.

За наведених обставин, у задоволенні вимоги про стягнення штрафу в сумі 273 840, 00 грн. слід відмовити.

Крім цього, вимога про стягнення з відповідача 34 987,20 грн. витрат (збитків), пов'язаних з проведенням експертного дослідження також підлягає залишенню без задоволення виходячи з наступного.

В обґрунтування вказаної вимоги позивач посилається на те, що для встановлення причин виникнення невідповідності поставленої відповідачем продукції ним було здійснено замовлення на проведення експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. M.С. Бокаріуса експертного дослідження, за результатами якого було складено Висновок.

Так, позивач вважає, що сплачені ним вказаній експертній установі кошти у розмірі 34 987,20 грн. за проведення експертизи, підлягають відшкодуванню на його користь.

Колегія суддів із наведеним не погоджується, оскільки по перше зазначені витрати не є збитками (шкодою) в розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України, і не можуть стягуватися під виглядом збитків (шкоди).

Також, вказані витрати не відносяться й до судових витрат, які можуть бути покладені на відповідача.

Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

При цьому, витрати здійсненні позивачем з метою отримання певних доказів для підтвердження тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, не можуть бути покладені на відповідача.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 34 987,20 грн. витрат (збитків), пов'язаних з проведенням експертного дослідження є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню лише в частині стягнення з відповідача на користь позивача 273 840, 00 грн. вартості неякісної продукції, у задоволенні решти вимог судом відмовляється.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарським судом не було всебічно, повно та об'єктивно розглянуто в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, що призвело до невірних висновків в частині відмови у задоволенні позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційна інстанція має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення - про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги, а також витрати за проведення судової експертизи покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" на рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2015 у справі №910/19047/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" до товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л.Індастріал" про стягнення 363 595,20 грн. задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2015 у справі №910/19047/14 про відмову у задоволенні позову скасувати.

3. Прийняти нове рішення по справі №910/19047/14, яким позов публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" до товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л.Індастріал" про стягнення 363 595,20 грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л.Індастріал" (м.Київ, вул. Симиренка, б.36, код за ЄДРПОУ 36702969) на користь публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (Полтавська обл., м. Кременчук, вул. І.Приходька, б.139, код за ЄДРПОУ 05763814) 273 840 грн. вартості неякісної продукції та 5 476 грн. 46 коп. судового збору.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Л.Індастріал" (м.Київ, вул. Симиренка, б.36, код за ЄДРПОУ 36702969) на користь публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (Полтавська обл., м. Кременчук, вул. І.Приходька, б.139, код за ЄДРПОУ 05763814) 6 024 грн. 05 коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 67 803 грн. 10 коп. витрат за проведення судової експертизи.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

6. Матеріали справи №910/19047/14 повернути до господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді В.В. Андрієнко

М.А. Дідиченко