Рішення

від 11.01.2017 по справі 635/9164/15-ц

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/9164/15-ц

Пр. № 2/621/44/17

РІШЕННЯ

іменем України

11 січня 2017 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Вельможної І.В.,

за участю секретаря - Акулової А.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідача - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення витрат на утримання спадкового майна та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

09 грудня 2015 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до Харківського районного суду Харківської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення витрат на утримання спадкового майна та стягнення моральної шкоди, який ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27 січня 2016 року було передано до Зміївського районного суду Харківської області за підсудністю.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просили стягнути з ОСОБА_2 на їх користь суму відшкодування витрат, понесених на утримання спадкового майна в розмірі 38150 грн. 69 коп.; Стягнути суму відшкодування моральної шкоди - 5000 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 зазначено, що 12 травня 2011 року померла ОСОБА_6, після смерті якої відкрилася спадщина за заповітом. В коло спадкоємців входять ОСОБА_5, її рідна сестра - ОСОБА_2, та син позивача - позивач ОСОБА_4, кожен з яких успадкував по 1/3 частині житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в сел. Васищеве Харківського району Харківської області, вул. Паркомуни, 54. На земельній ділянці розташовані житловий будинок літ. А-1 дерево, обкладене цеглою, житловою площею 53,70 кв. м, загальною площею 96,4 кв. м, сарай Б , погріб В , вбиральня Г , літня кухня Д , № 1-3 огорожа, № 3 колонка. ОСОБА_7, кожен спадкоємець отримав у спадщину по 1/3 частині земельної ділянки, площею 0,1500 га, цільового призначення для обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 6325156400:00:007:0144, та земельної ділянки, площею 0,0324 га, цільового призначення для ведення особистого підсобного господарства, кадастровий номер 6325156400:00:007:0144, які розташовані в смт. Васищеве Харківського району Харківської області, вул. Паркомуни, 54. Позивачі здійснили поховання ОСОБА_6 - сплачували всі витрати на поховання та поминальні обіди. ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 прийняли спадщину та отримали відповідні Свідоцтва. За весь час до прийняття спадщини і після, відповідач жодного разу не сплатила витрати, пов'язані з утриманням будинку, його ремонту, за надані послуги газопостачання, електроенергії, водопостачання, телекомунікаційних послуг, податок на землю. На даний час будинок прийшов в аварійний стан внаслідок низької температури, так як вийшла з ладу система водяного опалення та будинок був залитий водою. Труби та батареї вийшли з ладу через мороз. Позивачі були змушені ремонтувати всю систему та приводити до ладу будинок, після чого постійного його опалювати, у зв'язку з чим змушені постійно приїжджати з м. Харкова до смт. Васищеве, щоб підтримувати будинок у належному стані. Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вважають, що зберігали спадкове майно в період з дня смерті матері, тобто з травня 2011 року по теперішній час, а саме охороняли спадкове майно відповідача від знищення та розкрадання, що призвело до витрачення чималих коштів, добровільно відшкодувати які ОСОБА_2 відмовляється. Позивачі також стверджують, що своїми діями відповідач заподіяла їм моральну шкоду, яка виразилась в перенесенні стресу, пов'язаного з неможливістю повернути витрачені кошти. ОСОБА_4, ОСОБА_5 втратили сон, у них погіршилося здоров'я, страждають на невроз серця, у зв'язку з чим їх самопочуття значно погіршилося. На підставі викладеного позивачі оцінили моральну шкоду в 5000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1167, 1283 ЦК України позивачі звернулися до суду з вказаним позовом.

У судове засідання позивач ОСОБА_4 не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Позивач ОСОБА_5 також не з'явилася у судове засідання, свої інтереси довірила представляти ОСОБА_8, яка у судовому засіданні позовні вимоги своєї довірительниці підтримала та просила їх задовольнити, вказуючи на те, що позивачі не перешкоджали ОСОБА_2 брати участь в утриманні спадкового майна, відповідач має вільний доступ до будинку. ОСОБА_4 постійно перебуває у житловому будинку в сел. Васищеве Харківського району Харківської області, вул. Паркомуни, 54, здійснюючи його охорону. При цьому, представник позивача зазначила, що до нотаріуса з приводу збереження спадкового майна ніхто не звертався. Позивачі зверталися в телефонному режимі до ОСОБА_2 з метою вирішення питання про спільне утримання майна. ОСОБА_7, ОСОБА_8 вказала на те, що докази щодо потреби провести ремонт будинку відсутні. Крім того, представник ОСОБА_5 зазначала, що позивач ОСОБА_5 зазнала стресу, однак, до медичного закладу не зверталася, а відповідно докази про причинний зв'язок між станом здоров'я та отриманою позивачем моральною шкодою надати не може.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 заперечувала в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачі чинять їй перешкоди у користуванні, доступі до житлового будинку та земельної ділянки. При цьому, житловий будинок після смерті матері був в належному стані. ОСОБА_7, ОСОБА_2 було надано письмові заперечення. Так, ОСОБА_2 не заперечувався той факт, що 12 травня 2011 року померла їх із ОСОБА_5 мати, а, відповідно, бабуся ОСОБА_4 Сторони прийняли спадщину та 18 травня 2015 року отримали Свідоцтва про право на спадщину, кожен, на 1/3 частину житлового будинку із надвірними будівлями та земельної ділянки, які розташовані за адресою сел. Васищеве Харківського району Харківської області, вул. Паркомуни, 54. В той же час, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в своїй позовній заяві вказують на те, що зберігали спадкове майно в період з дня смерті матері, тобто з травня 2011 року по теперішній час. На поліпшення та збереження майна ними, ким конкретно і у якому обсязі не вказано, було витрачено: у період з 2012 по 2014 роки на фарбування даху будинку 15 літрів краски на суму 5535 грн.; на оплату праці робітників - 2000 грн.; а всього 15070 грн.; на фарбування огорожі, воріт, арочних стовпів фарбою Зебра за 4 роки - 1716 грн.; прибирання за допомогою найнятих робітників земельної ділянки за 4 роки - 12000 грн.; на пічне опалення будинку з 4 роки придбано 3 тони вугілля, загальною вартістю за 4 роки - 45600 грн. Як на підставу своїх вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 посилаються на норми ст. 1283 ЦК України. ОСОБА_2 зазначала, що вирішення питання щодо стягнення витрат на утримання спадкового майна з інших спадкоємців з підстав, передбачених ст. 1283 ЦК України, можливо за умови, якщо такі дії з охорони спадкового майна мали місце та вживалися з метою збереження майна до прийняття спадщини спадкоємцями у встановленому законом порядку. Оскільки позивачами не додано до заяви жодного доказу на підтвердження своїх повноважень як осіб, які були призначені охоронцями спадковою майна, а відповідачу достеменно відомо, що після смерті матері, яку вона також разом із сестрою доглядала до смерті ніхто з них до нотаріуса із заявою щодо вжиття заходів щодо охорони спадкового майна не звертався за відсутністю такої потреби, ОСОБА_2 вважала, що правових підстав для стягнення з неї витрат, начебто понесених позивача по ремонту та опаленню будинку, вбиранню земельної ділянки, які віднесені ними до витрат, пов'язаних з охороною спадкового майна відповідно до ст. 1283 ЦК України, немає. ОСОБА_7, ОСОБА_2 стверджувала, що твердження позивачів про те, що вона не приймала участі у догляді за ОСОБА_6, витратах на її похованні, ремонті будинку, сплаті витрат, пов'язаних із його утриманням, не відповідають дійсності, оскільки між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було досягнуто згоди про спільний догляд за матір'ю, кожна з них приїздила та допомагала ОСОБА_6, утримували домоволодіння. Після смерті матері та набуття права власності на нього, ОСОБА_2 у спадковому будинку не проживала та не проживає. Відповідач деякий час після смерті матері приїздила до будинку, але приблизно через півроку позивачі змінили замки на вхідних дверях та дублікат ключів відповідачу не надала, на її запитання в чому справа, позивачі повідомили, що будуть користуватися спадковим майном особисто, самостійно. Отже, ОСОБА_2 не має доступу до спадкового майна. Таким чином, оскільки позивачі на власний розсуд розпоряджаються спадковим будинком та земельною ділянкою для його обслуговування, при тому, що в позовній заяві взагалі не зазначено доказів на підтвердження понесення ними вказаних витрат по охороні спадкового майна, і не обгрунтовано необхідності проведеного ремонту для його збереження, позовні вимоги є безпідставними. ОСОБА_7, ОСОБА_2 вважала, шо наведені позивачами доводи в обгрунтування заподіяння їм моральної шкоди, яка виразилась в перенесенні стресу, пов'язаного із неможливістю повернути витрачені на утримання спадкового майна кошти, погіршення стану здоров'я тощо, також є необгрунтованими та не підтвердженими належними доказами відповідно до ст. ст. 59, 60 ЦПК України. Отже, ОСОБА_2 зазначала, що позивачами не надано суду доказів щодо підтвердження своїх повноважень, як осіб, які були призначені охоронцями спадкового майна, та прийнятті будь-яких мір нотаріусом або органами місцевого самоврядування щодо охорони спадкового будинку та земельної ділянки від знищення та руйнування, а, відтак у ОСОБА_2 відсутній обов'язок щодо повернення грошових коштів, начебто витрачених на утримання будинку та прибирання земельної ділянки, а також відсутня вина відповідача у тому, що з 2011 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які самостійно користувалися спадковим майном, понесли витрати. Крім того, ОСОБА_2 звертала увагу суду на те, що позивачі жодного разу не зверталися до неї з вимогою про відшкодування витрат, оскільки зв'язок та спілкування між ними припинено. На підставі викладеного, ОСОБА_2 просила відмовити ОСОБА_4, ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні також заперечувала проти позовної заяви ОСОБА_4, ОСОБА_5 та просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях ОСОБА_2

Суд, заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку:

Встановлено, що 12 травня 2011 року померла ОСОБА_6 - копія Свідоцтва про смерть, серії 1-ВЛ № 307156, актовий запис № 35, яка була матір'ю ОСОБА_5 та ОСОБА_2, а бабусею ОСОБА_4 (а.с. 24).

Сторони - ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2 були спадкоємцями за заповітом та успадкували після смерті ОСОБА_6 житловий будинок з надвірними будівлями та земельні ділянки, які розташовані за адресою Харківська обл., Харківський район, смт. Васищеве, вул. Паркомуни, 54, що підтверджується копіями відповідних Свідоцтв про право на спадщину за заповітом, а також копіями Витягів про державну реєстрацію прав власності (а.с. 6-9, 15-21, 44-47).

Крім того, їх право спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями підтверджується копією технічного паспорту на будинок. (а.с. 10-14).

Предметом даного позову є, зокрема, стягнення коштів на утримання спадкового майна. Позивачі в обгрунтування своїх вимог посилалися на ст. 1283 ЦК України, якою передбачено, що охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою. Нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини за заявою спадкоємців або за повідомленням підприємств, установ, організацій, громадян, або на підставі рішення суду про оголошення фізичної особи померлою чи за своєю власною ініціативою вживає заходів до охорони спадкового майна. Охорона спадкового майна триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини, або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою. Особи або органи, що вживають заходів з охорони спадкового майна, мають право укладати договори з третіми особами, спрямовані на забезпечення охорони спадкового майна. Витрати на охорону спадкового майна відшкодовуються спадкоємцями відповідно до їхньої частки у спадщині, а у разі визнання спадщини відумерлою - органом місцевого самоврядування, який від імені територіальної громади здійснює право власності щодо спадщини, яку визнано відумерлою.

ОСОБА_5, ОСОБА_4 стверджували, що ними були сплачені кошти на утримання спадкового майна - житлового будинку та земельних ділянок, які розташовані за адресою Харківська обл., Харківський район, смт. Васищеве, вул. Паркомуни, 54, в т.ч. витрати, пов'язані з утриманням будинку, його ремонту, за надані послуги газопостачання, електроенергії, водопостачання, телекомунікаційних послуг, податок на землю. Крім того, позивачами було проведено ремонт опалювальної системи будинку.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

На підтвердження своїх доводів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було надано виключно квитанції про сплату комунальних послуг. (а.с. 25-26, 81-114)

Вказані квитанції та твердження позивачів не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються іншими, наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з ОСОБА_7 обстеження від 12 січня 2016 року та Довідки КП Зміїв-Сервіс від 12 січня 2016 року № 132 вбачається, що ОСОБА_2 дійсно мешкає за іншою адресою аніж Харківська обл., Харківський район, смт. Васищеве, вул. Паркомуни, 54, а саме в АДРЕСА_1. (а.с. 48, 49).

ОСОБА_7 від 01 березня 2016 року встановлено, що житловий будинок та земельна ділянка, розташовані у смт. Васищеве Харківського району Харківської області, вул. Паркомуни, 54, знаходяться в задовільному стані, будинок та надвірні будівлі зачинені на замки, зокрема, хвіртка для входу на ділянку також зачинена, у зв'язку з чим потрапити всередину не видалося за можливе. (а.с. 80).

Той факт, що ОСОБА_4 чинив перешкоди ОСОБА_9 у користуванні належною їй часткою спадкового майна, підтверджується листами начальника ОСОБА_10 (а.с. 78, 79).

В ході розгляду справи суду було надано копії квитанцій на придбання газового обладнання та необхідних матеріалів, однак, суд ставиться критично до вказаних доказів, оскільки листом Мереф'янського УЕГГ ПАТ Харківгаз від 22 липня 2016 року вих. № 01-05/1437 повідомлено, що особовий рахунок зі сплати житлово-комунальних послуг з газопостачання за адресою смт. Васищеве Харківського району Харківської області, вул. Паркомуни, 54 відкрито на ОСОБА_4 Договір про надання послуг з газопостачання укладено із ОСОБА_4 Оскільки, ОСОБА_4 сплачував кошти за отримані послуги з газопостачання, Договір вважається пролонгованим. Замовник до Мереф'янського УЕГГ ПАТ Харківгаз з питань проведення реконструкції систем газопостачання не звертався та роботи по заміні систем газопостачання не проводилися.

З системного аналізу положень ст. 1283 ЦК України вбачається, що ст. 60 Закону України Про нотаріат покладає обов'язок по вжиттю заходів до охорони спадкової маси, на нотаріальні контори, а в місцях, де їх немає - на виконкоми сільських, селищних, міських рад. Охорона спадщини може здійснюватися також виконавцем заповіту. Заходи, спрямовані на охорону спадщини, вживаються нотаріусом або посадовою особою відповідної ради за місцем відкриття спадщини як за повідомленням юридичних або фізичних осіб, так і за власною ініціативою, коли це необхідно в інтересах спадкоємців, кредиторів спадкодавця, відказоодержувачів або держави. Нотаріус на підставі всіх обставин справи на свій розсуд вирішує питання, чи існує така необхідність. Відповідно до Глави 9 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 перед вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна нотаріус вчиняє низку дій, які забезпечують повну охорону цього майна. Як свідчить аналіз законодавства, вжиття заходів до охорони спадщини є правом, а не обов'язком нотаріуса. Підставою для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна може бути власна ініціатива нотаріуса або заява спадкоємців чи виконавця заповіту. Охороні потребує передусім майно, щодо якого ще не виявилося спадкоємців, бажаючих його прийняти. Відповідно, немає достатніх підстав у вжитті таких заходів, коли, наприклад, до складу спадщини входить право власності на жилий будинок, а спадкоємцями є особи, які проживали в цьому будинку спільно зі спадкодавцем. Заходи щодо охорони вживаються нотаріусом за місце відкриття спадщини, як правило, безпосередньо. Проте, у разі необхідності охорона усього або частини спадкового майна може здійснюватися нотаріусом або відповідною посадовою особою за фактичним місцем знаходження цього майна. Про вжиті заходи обов'язкового повідомляється нотаріус за місцем відкриття спадщини. Крім того, нотаріус проводить опис спадкового майна, за участю не менше, ніж двох свідків. Заходи по охороні спадщини тривають до тих пір, поки не закінчиться строк для її прийняття, або набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою. ОСОБА_7, ст. 1283 ЦК України передбачає обов'язок спадкоємців відшкодувати витрати на охорону спадкового майна відповідно до їхніх спадкових часток. ОСОБА_7 витрати повинні бути відшкодовані спадкоємцями як нотаріусові (органові місцевого самоврядування), так і особі, яка безпосередньо зберігала спадкове майно. Термін витрати на охорону може бути підданий неоднозначному розумінню, оскільки не дає чіткої відповіді на питання, чи підлягають відшкодуванню лише фактичні витрати, яких зазнав охоронець, чи останній має право, крім того, претендувати на одержання від спадкоємців винагороди за свої послуги. Імовірно, що нотаріус та орган місцевого самоврядування права на винагороду позбавлені, адже виконують свої повноваження в силу прямої вказівки закону. Якщо майно охороняв виконавець заповіту, він одержує плату за виконання своїх повноважень в цілому, включаючи і винагороду за охорону спадщини. У випадку здійснення заходів до охорони спадщини іншими особами, в тому числі спадкоємцями, право вимагати сплати винагороди за рахунок спадкового майна не суперечить суті цих відносин, тим більше, що відповідне право особи, яка здійснює зберігання спадщини, крім спадкоємців, закріплено у ст. 62 Закону України Про нотаріат .

Позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5 не надано жодних доказів на підтвердження своїх доводів, зокрема, про понесені витрати, що факт охорони спадкового майна мав місце, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь позивачів витрат на утримання спадкового майна.

З урахуванням того, що вимога про стягнення моральної шкоди є похідною та підлягає вирішенню у разі задоволення зазначених вище вимог, а також враховуючи той факт, що позивачами не надано жодного доказу також і на підтвердження другої своєї вимоги, суд не наводячи правових підстав, що регулюють порядок стягнення моральної шкоди, приймає рішення про необхідність відмови у позові в цій частині.

Керуючись Законом України Про нотаріат , Наказом МЮУ від 22 лютого 2012 року № 296/5, ст. 1283 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення витрат на утримання спадкового майна та стягнення моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 17 січня 2017 року.

Головуючий: