Рішення

від 04.01.2017 по справі 236/3063/16-ц

КРАСНОЛИМАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 236/3063/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2017 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Бєлоусова А.Є.,

при секретарі Колесник О.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об'єднаної територіальної громади м. Лиман в особі ОСОБА_2 міської ради Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в грудні 2016 року подано позов до Ярівської селищної ради Краснолиманського району Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування. Ухвалою суду від 04.01.2017 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_3 замінено відповідача у справі на об'єднану територіальну громаду м. Лиман в особі ОСОБА_2 міської ради Донецької області.

Свої вимоги позивач обґрунтовує наступними обставинами. 05.12.2010 року померла мати позивача ОСОБА_4. За життя померлій належало право власності на земельну ділянку площею 3,5595 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на землях колишньої Ярівської селищної ради Краснолиманського району Донецької області. Право власності ОСОБА_4 на вказане майно підтверджено державним актом серії ЯБ № 468226, виданим 20.02.2006 року Краснолиманською міською радою Донецької області.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на вказане нерухоме майно. Єдиною спадкоємицею за законом були донька померлої ОСОБА_1. Вона спадщину фактично прийняла, оскільки на момент смерті ОСОБА_4 мешкала разом з нею в с. Новоселівка Краснолиманського району Донецької області.

Належна ОСОБА_4 земельна ділянка площею 3,5595 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, була фактично поділена на дві ділянки пам'яткою археології. У зв'язку з цим позивач зверталась до Управління Держгеокадастру у м. Красний Лиман та Краснолиманському району Донецької області для поділу земельної ділянки в системі кадастру. Такий поділ за заявою позивача було здійснено, належна її матері земельна ділянка була розподілена на земельну ділянку площею 1,3555 га, із кадастровим номером 1423056600:04:000:0755, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на землях колишньої Ярівської селищної ради Краснолиманського району Донецької області, а також на земельну ділянку площею 2,2040 га, із кадастровим номером 1423056600:04:000:0270, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на землях колишньої Ярівської селищної ради Краснолиманського району Донецької області.

Однак ОСОБА_1 на сьогодні позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4 на земельної ділянки, що утворились після поділу належного спадкодавцеві об'єкта нерухомого майна, оскільки державний акт серії ЯБ № 468226, виданий 20.02.2006 року Краснолиманською міською радою Донецької області на ім'я ОСОБА_4, вже не є чинним у зв'язку з розподілом ділянки,а у позивача відсутній інший правовстановлюючий документ, який би підтверджував право власності спадкодавця на нерухоме майно. З метою оформлення спадкових прав представник позивача у вересні 2016 року зверталась до ОСОБА_2 державної нотаріальної контори Донецької області. Державний нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно (земельну ділянку) на ім'я померлої ОСОБА_4 З огляду на це, ОСОБА_1 вважає за необхідне звернутись до суду за захистом свого майнового права.

Для участі в судовому засіданні ОСОБА_1 не прибула, хоча була своєчасно повідомлена про дату, час та місце розгляду цивільної справи. Представник позивача ОСОБА_3 не прибула для участі в судовому засіданні, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі(а.с. 31).

Відповідача ОСОБА_2 міську раду, яка представляє об'єднану територіальну громаду, було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду цивільної справи, однак представник відповідача для участі в судовому засіданні не прибув, натомість відповідачем надана письмова заява про розгляд справи без участі такого представника, заперечень проти позову відповідачем не висунуто (а.с. 29,30).

З огляду на це та відповідно до ст. 169, ч.2 ст. 197 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності осіб, які беруть участь у справі, та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши подані позивачем докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження ЯЖ № 239656, виданого 31.08.1954 року Новоселівським ЗАГС Краснолиманського району Донецької області, УРСР, ОСОБА_4 є матір`ю позивача ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 23). 11.01.1975 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 уклали шлюб між собою, після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище з Барсукова на Гніденко (а.с.6,32).

На ім'я матері позивача ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 3,5595 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на землях колишньої Ярівської селищної ради Краснолиманського району Донецької області. Право власності ОСОБА_4 на вказане майно підтверджено державним актом серії ЯБ № 468226, виданим 20.02.2006 року Краснолиманською міською радою Донецької області(а.с.8).

05.12.2010 року ОСОБА_4 померла у с. Новоселівка Краснолиманського району, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії 1-НО № 947486(повторним), виданим 16.06.2016 року Краснолиманським МВ ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Донецької області (а.с.7). Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на її майно. В порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України донька померлої ОСОБА_1 прийняла спадщину за законом, оскільки мешкала разом зі спадкодавцем на день її смерті, була зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_2.

Належна ОСОБА_4 земельна ділянка площею 3,5595 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, була фактично поділена на дві ділянки пам'яткою археології. У зв'язку з цим позивач зверталась до Управління Держгеокадастру у м. Красний Лиман та Краснолиманському району Донецької області для поділу земельної ділянки в системі кадастру. Такий поділ за заявою позивача було здійснено, належна її матері земельна ділянка була розподілена на земельну ділянку площею 1,3555 га, із кадастровим номером 1423056600:04:000:0755, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на землях колишньої Ярівської селищної ради Краснолиманського району Донецької області, а також на земельну ділянку площею 2,2040 га, із кадастровим номером 1423056600:04:000:0270, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на землях колишньої Ярівської селищної ради Краснолиманського району Донецької області. Факт поділу земельної ділянки, належної спадкодавцеві, в системі кадастру підтверджено наданими позивачем копіями витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-1402119492016 від 26.08.2016 року та НВ-1402045602016 від 06.07.2016 року(а.с. 9-13,14-18).

За заявою позивача утвореним внаслідок поділу земельним ділянкам надані кадастрові номери, позивачем здійснена незалежна оцінка вказаного нерухомого майна станом на 08.11.2016 року (а.с.21-22).

Представник позивача ОСОБА_3 у вересні 2016 року зверталась до ОСОБА_2 державної нотаріальної контори Донецької області для видачі свідоцтва про право на спадщину, яка залишилась після смерті матері позивача - двох земельних ділянок, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державний нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно на ім'я померлої ОСОБА_4 (а. с. 19,20). Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії позивачем чи представником позивача в судовому чи адміністративному порядку оскаржена не була.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч.4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент її смерті.

Ст.1216 ЦК України наголошує, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст.ст.269-270,1219 ЦК України право власності померлої ОСОБА_4 не є таким, що нерозривно пов`язане з її особою, а отже, входить до складу спадщини.

Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. З огляду на це, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом.

На підставі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Отже, позивач ОСОБА_1 згідно зі ст. 1265 ЦК України віднесена до числа спадкоємців першої черги за законом після смерті її матері ОСОБА_4. Інших спадкоємців за законом, які б реалізували своє право на спадщину, немає, осіб, які б у порядку ст. 1241 ЦК України мали право на обов'язкову частку у спадщині, не встановлено.

Позивач ОСОБА_1 через відсутність належного оформлення права власності на нерухоме майно померлою ОСОБА_4 позбавлена можливості отримати право на спадщину в порядку вчинення нотаріальних дій, а отже її право оспорюється. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права (ст. 16 ЦК України).

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст.11,16,316,328,392,1216-1222,1225,1261, 1268-1270 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 15, 60, 61, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Об'єднаної територіальної громади м. Лиман в особі ОСОБА_2 міської ради Донецької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, народжена в с. Новоселівка Краснолиманського району Донецької області, зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3(теперішня назва - вул. Центральна) буд.32, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, яка померла 05.12.2010 року в сел. Новоселівка Краснолиманського району Донецької області, на таке майно:

на земельну ділянку площею 1,3555 га, із кадастровим номером 1423056600:04:000:0755, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на землях колишньої Ярівської селищної ради Краснолиманського району Донецької області;

на земельну ділянку площею 2,2040 га, із кадастровим номером 1423056600:04:000:0270, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на землях колишньої Ярівської селищної ради Краснолиманського району Донецької області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя -