Рішення

від 17.01.2017 по справі 189/1729/16-ц

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/1729/16-ц

2/189/83/17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.01.2017 року Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Лукінової К.С.

при секретарі - Копиця С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення грошового зобов'язання та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення грошового зобов'язання та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання посилаючись на те, що рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 08.04.2016 року стягнуто з відповідача на користь позивача 20000 грн. боргу за оренду належної позивачеві земельної ділянки за 2013, 2014 роки, 10296 грн. пені за затримку розрахунку за оренду землі в 2013 рік, 3944 грн. пені за затримку розрахунку у 2014 році. Також було ухвалено рішення про стягнення 3% річних від простроченої суми за 2013 та 2014 рр. 846 та 324 грн. відповідно. Період обчислення сум пені та 3% річних враховувався з 01.12.2013 року - день початку простроченого грошового зобов'язання по договору оренди земельної ділянки по 06.04.2016 року включно - день вказаний в розрахунках стягнення наведених у позовній заяві. З відповідача на користь позивача було стягнуто 491 грн. витрат по сплаті судового збору та 250 грн. витрат за публікацію оголошення в газеті "Вісті Придніпровя". Разом відповідач повинен був сплатити на користь позивача за рішенням суду 36151 грн. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.07.2016 року апеляційну скаргу відповідача відхилено, а рішення суду першої інстанції залишено без змін. Зобов'язання щодо виплати грошових коштів відповідачем досі не виконані. В зв'язку з цими обставинами вважає, що в нього є всі підстави на звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 0,1 несплаченої суми за кожен день прострочення, передбаченої п. 13 договору оренди земельної ділянки від 03.04.2013 року та ст..ст. 549-552 ЦК України, 3% річних від простроченої суми боргу та інфляційних збитків згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України - за період часу вже після винесеного рішення суду, а саме з 07.04.2016 року по час, поки відповідач не виконає свої грошові зобов'язання по рішенню суду. 11.01.2017 року позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій посилаючись на доводи поданого первісного позову просив: стягнути з відповідача на його користь 5720 грн. пені за затримку розрахунку за оренду землі в 2013 та 2014 році за період прострочення з 07.04.2016 року по 27.12.2016 року; 3% річних від простроченої суми боргу за період прострочення з 07.04.2016 року по 27.12.2016 року за невиконання грошового зобов'язання в сумі 469 грн.; 2138 грн. інфляційних збитків за період з квітня 2016 року по грудень 2016 року включно за прострочення виконання грошового зобов'язання по рішенню суду; судові витрати в сумі 551,20 грн. При цьому в самій заяві про збільшення позовних вимог позивач наводив розрахунки за період з 07.04.2016 року по 17.01.2017 року і просив стягнути суму саме за цей період.

Відповідач направив до суду письмові заперечення проти позову в яких просив в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що в нього з позивачем немає ніяких відносин: ні договірних ні грошових зобов'язань; Покровським районним судом Дніпропетровської області винесене рішення по справі № 189/1729/16-ц, яке знаходиться у виконавчій службі на виконанні; виплати по виконавчому листу проводяться згідно чинного законодавства - 20% з усіх надходжень, заборгованості в нього немає; договір, на який посилається ОСОБА_1 у своїх розрахунках перестав діяти 15.12.2014 року і відповідно перестали діяти всі умови, а тому не можуть братися судом до уваги.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, спираючись на доводи та розрахунки поданого позову та пояснив суду, що з 07.04.2016 року йому не виплачена сума заборгованості по орендній платі - 20000 грн. за 2013 та 2014 рр., а тому він несе збитки через інфляцію.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав в повному обсязі, посилаючись на те, що договір, що був укладений між ним та позивачем втратив свою чинність, а тому підстав для стягнення пені немає. Крім того рішення суду від 06.04.2016 року вже виконується у встановленому законом розмірі - 20% від його прибутку, тобто він заборгованості перед позивачем не має, а має державна виконавча служба. Він до цього часу заборгованість по сплаті орендної плати за 2013-2014 рр. не погасив, бо немає коштів.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, оцінивши їх в сукупності вважає, що позовні вимог підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено наступне:

Згідно копії рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 189/2485/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення орендної за оренду земельної ділянки, пені за затримку розрахунку за оренду землі, три проценти річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, інфляційних збитків та судового збору - стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20 000 (двадцять тисяч) гривень боргу за оренду земельної ділянки за 2013, 2014 роки; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10296 (десять тисяч двісті дев'яносто шість ) гривень пені за затримку розрахунку за оренду землі в 2013 році; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3944 (три тисячі дев'ятсот сорок чотири) гривень пені за затримку розрахунку за оренду землі в 2014 році; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 три проценти річних від простроченої суми за 2013 рік за невиконання грошового зобов'язання у розмірі 846 (вісімсот сорок шість) гривень; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 три проценти річних від простроченої суми за 2014 рік за невиконання грошового зобов'язання у розмірі 324 (триста двадцять чотири) гривні (а.с. 6-9).

06.07.2016 року апеляційним судом Дніпропетровської області видано виконавчий лист за даним рішенням суду (а.с. 10).

Згідно відповіді державного виконавця Кугаєнко Ю.С. № 14562/07-40 від 10.11.2016 року видно, що державним виконавцем було вжито заходів по виконанню рішення суду та вказано, що сума боргу за виконавчим листом № 189/2485/14-ц складає 36151,00 грн. Боржником було сплачено кошти в рахунок погашення боргу: 293,23 грн., 138,42 грн., 293,38 грн. (а.с. 11).

Згідно п. 13 умов Договору оренди земельної ділянки від 03.04.2013 року видно, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожен день прострочення (а.с. 30-34).

Суд дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до п.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з п.1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями ст. 628 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 792 ЦК України визначено, що за договором оренди земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Як вбачається з договору оренди земельної ділянки від 03 квітня 2013 року, земельна ділянка загальною площею 4,929 га з кадастровим номером 1224255100:02:001:0033, яка розташована на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області була передана позивачем - відповідачу у п'ятиденний строк після державної реєстрації Договору за актом її приймання - передачі.

Згідно п.2,5,7 договору ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 строком на п'ять років в оренду земельну ділянку загальною площею 4,929 га, в строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Покровської селищної ради Покровського району, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 129578,73 грн. Договір складено на 5 років.

Відповідно до акту приймання - передачі земельної ділянки по договору оренди від 03 квітня 2013 року, передачу та прийом земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_3, здійснено на підставі договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 03 квітня 2013 року, який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Цей акт складено про те, що ОСОБА_1 передав земельну ділянку площею 4,9289 гектарів в тимчасове користування на умовах оренди ОСОБА_2 .

Згідно частини другої статті 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У відповідності до ст.2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 93 ЗК України та ст. 1 Закону України Про оренду землі визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір,форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Пунктами 8,9,10 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у гривнях у розмірі - 2013 рік - 12000 грн., 2014 рік - 8000 грн., 2015 рік - 8000 грн., 2016 рік - 8000 грн., 2017 рік - 8000 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції. Орендна плата вноситься до 01 грудня поточного року.

В період за 2013,2014 роки відповідач не дотримувався умов договору, та не сплатив орендну плату у розмірі 20000 грн. На прохання позивача, а саме вимоги про сплату заборгованості за орендну земельного паю за 2013, 2014 роки, який є власністю ОСОБА_1 з виплати орендної плати, в зв'язку з чим рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області зі ОСОБА_2 було стягнуто на користь ОСОБА_1 20000 грн. за орендну плату за 2013-2014 роки. Вказане рішення суду прийняте до виконання і до цього часу не виконано.

Статтею 24 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач існуючу заборгованість по орендній платі не виплатив.

Так, відповідно п.13 договору, передбачено обов'язок орендаря своєчасно сплачувати орендну плату визначену у договорі та в разі її несвоєчасної сплати, сплатити пеню у розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожен день прострочення.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Згідно із ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що внаслідок порушення умов договору орендарем, орендодавець до цього часу не отримав заборгованість з орендної плати та має право згідно з умовами договору, на відшкодування збитків.

За період часу з 07.04.2016 року по 17.01.2017 року минуло 285 днів, а не 286 днів, як на те вказує позивач.

Відповідно до пункту 10 договору оренди, орендна плата вноситься до 1 грудня поточного року, згідно пункту 13 цього договору разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором справляється пеня у розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Суд вважає, що відповідач без поважних причин не виконав взятих на себе зобов'язань по виплаті орендної плати за користування земельним паєм та не виконав рішення суду про стягнення з нього заборгованості з орендної плати. Таким чином, станом на день розгляду справи в суді відповідач не сплатив суму заборгованості позивачеві в розмірі 20000 грн. за оренду належної йому земельної ділянки, тому вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню.

Крім того, судом не приймаються до уваги в якості підстав для відмови в задоволенні позовних вимог твердження відповідача про те, що договір оренди землі, що був укладений між ним та позивачем на даний час розірваний, а тому нема правових підстав для його застосування, оскільки спірні правовідносини щодо сплати заборгованості з орендної плати продовжують існувати між сторонами - орендна плата до цього часу не сплачена.

Наданий позивачем розрахунок пені перевірено судом та визнано частково не правильним. Суд наводить розрахунок станом на 17.01.2017 рік, тобто за 285 днів (а не за 286 днів, як розрахував позивач) прострочення сплати орендної плати, згідно остаточно уточненої позовної заяви: за період з 07.04.2016 року по 17.01.2017 року = 0,1% від несплаченої суми х 20000 грн. боргу (20 грн. пеня за кожен день прострочення платежу) х 285 днів = 5700 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому керуючись ст.625 ЦК України , яка передбачає сплату боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора суми боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення трьох процентів річних від простроченої суми такими, що підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача три проценти річних від простроченої суми за період з 07.04.2016 року по 17.01.2017 року за невиконання зобов'язання в розмірі 467,40 грн. (за 285 днів, а не за 286 днів - як того просив позивач).

Крім того, за період несплати суми боргу в розмірі 20000 грн. в рахунок орендної плати згідно рішення суду, позивач зазнав збитків в зв'язку з інфляцією, які підлягають відшкодуванню в силу ст.. 625 ЦК України за період з квітня 2016 року по грудень 2016 року включно в сумі 2138,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі наведеного та керуючись ст..ст. 88,209-218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення грошового зобов'язання та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за затримку розрахунку за орендну плату в 2013 та 2014 року за період з 07.04.2016 року по 17.01.2017 року в сумі 5700 грн. 00 коп.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних від простроченої суми боргу за період невиконання грошового зобов'язання з 07.04.2016 року по 17.01.2017 року в сумі 467 грн. 40 коп.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційних збитків за період з квітня 2016 року по грудень 2016 року за прострочення виконання грошового зобов'язання по рішенню Покровського районного суду Дніпропетровської області від 08.04.2016 року в сумі 2138 грн. 00 коп.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 551,20 грн. - судового збору.

В решті позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів до апеляційного суду Дніпропетровської області через Покровський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя: К.С. Лукінова