Постанова

від 28.12.2016 по справі 804/9054/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2016 р. Справа № 804/9054/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сейлон до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Сейлон звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить, з урахуванням уточнень:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів №240320161 від 24.03.2016 року, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю Сейлон (ідентифікаційний код юридичної особи 40284472) та відповідачем - ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська головного управління ДФС у Дніпропетровській області;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відновити Договір про визнання електронних документів №240320161 від 24.03.2016 року, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю Сейлон (ідентифікаційний код юридичної особи 40284472) та відповідачем - ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська головного управління ДФС у Дніпропетровській області з моменту його розірвання;

- визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю Сейлон (ідентифікаційний код юридичної особи 40284472);

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію №1600020166 від 14.12.2016 року з податку на додану вартість, яку подано Товариством з обмеженою відповідальністю Сейлон (ідентифікаційний код юридичної особи 40284472) за податковий (звітний) період листопад 2016 року у день її фактичного отримання, а саме 14.12.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області безпідставно в односторонньому порядку розірвала договір про визнання електронних документів, у зв'язку з чим протиправно не було прийнято податкову декларація по податку на додану вартість за листопад 2016 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Сейлон зареєстроване, як юридична особа та знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

24.03.2016 року між Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Сейлон укладено договір № 240320161 про визнання електронних документів.

Згідно із договором орган ДПС зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді та їх комп'ютерну обробку, забезпечити направлення квитанцій на електронну адресу платника податків.

09.12.2016 року працівниками Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська було складено акт №482/012-01/40284472, про відсутність Товариство з обмеженою відповідальністю Сейлон за місцезнаходженням.

У зв'язку із тим, що місцезнаходження позивача не було встановлено, податковою інспекцію в односторонньому порядку було розірвано договір від 24.03.2016 року про визнання електронних документів на підставі пункту 6.4 зазначеного договору.

У зв'язку із розірванням в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів, позивач 14.12.2016 року подав безпосередньо до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська декларацію по податку на додану вартість за листопад 2016 року.

14.12.2016 року відповідачем прийнято рішення № 1711/10/04-65-12-01-16 про не визнання податкової декларації по податку на додану вартість за листопад 2016 року податковою звітністю, у зв'язку із порушенням вимог пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України.

Вирішуючи спір суд зазначає, що в силу приписів частини 1 статті 16 та частини 1 статті 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомості щодо юридичної особи, внесені до ЄДР, є достовірними, у т.ч. для відповідача, і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно пункту 12 статті 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців У разі надходження (поштовим відправленням або в електронному вигляді в порядку взаємообміну) державному реєстратору від органу

доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

В ЄДР відсутні відомості, зокрема, у період формування довідки про відсутність за місцезнаходженням та на момент розірвання договору, про не підтвердження відомостей про юридичну особу або про відсутність підприємства за місцезнаходженням.

Як вбачається із матеріалів справи підставою розірвання договору стало не встановлення місцезнаходження позивача податковим органом.

Між тим, під час розгляду справи з боку податкової інспекції не надано належних і допустимих доказів на підтвердження відсутності позивача за місцезнаходженням позивача станом на дату розірвання договору та вжиття ДПІ заходів по встановленню його місцезнаходження як-то: доказів спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків або запис про відсутність позивача за місцезнаходженням, то розірвання договору про визнання електронних документів податковим органом в односторонньому порядку є протиправним.

За таких обставин суд дійшов висновку, що Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області протиправно розірвала в односторонньому порядку договір про визнання електронних документів від 24.03.2016 року № 240320161.

Відповідно до пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно абзаців 2 та 3 пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.

Як вбачається із матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська станом на 14.12.2016 року договір з Товариств з обмеженою відповідальністю Сейлон про визнання електронних документів був розірваний в односторонньому порядку.

Таким чином, позивач у відповідності до норм податкового законодавства скористався правом подати декларацію особисто до податкового органу.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Як передбачено абзацом першим пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку-фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Оскільки декларація позивача по податку на додану вартість за листопад 2016 року містила всі необхідні реквізити передбачені пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, відповідач протиправно відмовив в її прийнятті.

Також суд зазначає, що у відповідності до пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Однак в рішенні Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 14.12.2016 року № 1711/10/04-65-12-01-16 не зазначено причину її неприйнятті, що суперечить вимогам пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Задовольняючи позовні вимоги щодо визнання протиправною відмови відповідача прийняти податкову декларацію, суд зауважує, що таке рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України. Тому в даному випадку обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

За таких обставин суд вважає, за необхідне відмовити в задоволенні вимоги про зобов'язання відповідача прийняти декларацію.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сейлон до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №240320161 від 24.03.2016 року, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю Сейлон та Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області поновити договір про визнання електронних документів №240320161 від 24.03.2016 року, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю Сейлон та Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області з моменту його розірвання;

Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю Сейлон по податку на додану вартість за листопад 2016 року, а податкову декларацію визнати такою, що прийнята Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області у день її фактичного отримання, а саме 14.12.2016 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сейлон судовий збір в сумі 1033,50 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 30 грудня 2016 року

Суддя ОСОБА_1