Постанова

від 17.01.2017 по справі 805/3744/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2017 р.                               Справа №805/3744/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І.С., при секретарі судового засідання Зимі М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Департаменту з питань цивільного захисту мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення № 0011291302/6576 про застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, -

встановив:

Позивач, Департамент з питань цивільного захисту мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення № 0011291302/6576 про застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 13 червня 2016 року в сумі 68910,51 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем 13.06.2016 року винесено рішення № 0011291302/6573 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким позивачу нараховано штраф за період з 21.08.2014 року по 02.02.2015 року у сумі 5938,07грн.(10%), за період з 23.01.2015 року по 30.07.2015 року у сумі 55017,87 грн. (20%) та пеню у сумі 7954,57 грн. (0,1%). Вважає, що при винесенні спірного рішення відповідачем не враховано приписи Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, який набрав чинності 15.10.2014 року, оскільки відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції до платників єдиного внеску не застосовуються. Таким чином, вважає спірне рішення податкового органу незаконним та таким, що підлягає скасуванню, просив позовні вимоги задовольнити.

Додатково позивач зазначає, що 16.01.2017 року отримав Сертифікати (висновки) Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №7192, №7193 якими засвідчено дії форс-мажорних обставин в період з 01.08.2014 року по 01.12.2014 року, які унеможливили виконання в зазначений термін подання звітності про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування до фіскальних органів та сплату єдиного внеску. Таким чином, вважає спірне рішення податкового органу неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, просив позовні вимоги задовольнити.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились. Представником позивача до суду надано заяву про здійснення розгляду справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач – Департамент з питань цивільного захисту мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації (до 11.06.2015 року - Управління з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації) зареєстроване в якості юридичної особи 27.03.2009 року, код ЄДРПОУ 36443329, місцезнаходження з 10.02.2015 року: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 11; (з 01.12.2014 року до 10.02.2015 року знаходився за адресою 84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, буд. 16; до 01.12.2014 року – 83015, Донецька область, м. Донецьк, вул.. Любавіна, 2) перебуває на обліку з 01.12.2014 року в Державній податковій інспекції м. Краматорська Головного управління ДФС у Донецькій області ( з 30.03.2009 до 01.12.2014 р. перебував на обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька).

Відповідач – Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.

13.06.2016 року Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області винесено рішення № 0011291302/6573 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким позивачу нараховано штраф за період з 21.08.2014 року по 02.02.2015 року у сумі 5938,07грн.(10%), за період з 23.01.2015 року по 30.07.2015 року у сумі 55017,87 грн. (20%) та пеню у сумі 7954,57 грн. (0,1%).

За результатами адміністративного оскарження позивачем спірного рішення до Головного управління ДФС у Донецькій області, ДФС України вказане рішення залишено без змін, а скарги позивача – без розгляду.

Ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Згідно ст. 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) № 2464 від 08.07.2010 (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Департамент з питань цивільного захисту мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації ” в даних правовідносинах виступає в якості платника єдиного внеску, визначеного п.1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 на платника єдиного внеску покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч.8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

У відповідності до ч.12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Частиною 6 ст. 25 Закону передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Аналіз наведених норм доводить, що платник повинен своєчасно та у повному обсязі сплачувати єдиний внесок. При наявності недоїмки у платника контролюючі органи мають право зараховувати сплачений єдиний внесок у рахунок погашення недоїмки за попередні періоди.

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону № 2464 рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Частиною 16 ст. 25 Закону № 2464 передбачено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року “Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України” та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” від 02.09.2014 року № 1669 (далі Закон №1669).

Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” №1669 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було внесено зміни в розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Крім того, суд враховує той факт, що позивач незважаючи на можливість бути звільненими від сплати єдиного внеску, сплачував необхідні платежі до Державного бюджету України, що передбачено частиною восьмою статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: № 192 від 15.09.2015 року на суму 12700,00 грн., № 180 від 28.08.2015 року на суму 2949,50 грн. № 166 від 14.08.2015 року на суму 11100,00 грн., № 178 від 28.08.2015 року на суму 28562,15 грн., № 158 від 30.07.2015 року на суму 48,51, № 157 від 30.07.2015 року на суму 2949,50, № 156 від 30.07.2015 року на суму 41441,32 грн., № 138 від 28.07.2015 року на суму 34598,90 грн., № 137 від 28.07.2015 року на суму 1388,00 грн., № 114 від 15.06.2015 року на суму 18950,00 грн., № 104 від 29.05.2015 року на суму 29026,94 грн., № 90 від 14.05.2015 року на суму 14155,00 грн., № 83 від 29.04.2015 року на суму 28104,70 грн., № 74 від 15.04.2015 року на суму 14065,00 грн., № 64 від 30.03.2015 року на суму 29484,86 грн., № 63 від 30.03.2015 року на суму 3470,00 грн., № 47 від 13.03.2015 року на суму 10365,00 грн., № 40 від 27.02.2015 року на суму 1627,91 грн., № 39 від 27.02.2015 року на суму 3470,00 грн., № 28 від 13.02.2015 року на суму 13321,00 грн., № 17 від 30.01.2015 року на суму 2429,00 грн., № 41 від 27.02.2015 року на суму 22452,67 грн., № 16 від 30.01.2015 року на суму 39785,86 грн., № 356 від 26.08.2015 року на суму 43537,01 грн.

Департамент з питань цивільного захисту мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації” здійснено сплату вказаних сум єдиного внеску до Державного бюджету України одночасно з виплатами заробітної плати, як того вимагає частина восьма статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Втім, суд критично ставиться щодо посилання позивача на вимоги Податкового кодексу України та твердження щодо порушення порядку та форми оскаржуваного рішення, оскільки сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування регулюється Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Законом України від 02.03.2015 №219-VIII “Про внесення змін до розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11; 2014 р., № 44, ст. 2040) внесли такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII вважати пунктом 9-4.

Суд зазначає, що 30.10.2014 року на виконання Закону №1669 Кабінетом Міністрів України було прийнято Розпорядження за №1053-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція”. Відповідно до Додатку до Розпорядження м. Краматорськ, м Донецьк (місто, в якому було зареєстроване підприємство позивача раніше) внесено до переліку населених пунктів, на які поширюється дія Закону №1669.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014року за №1079-р “Про зупинення дії Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014року за №1053-р” було зупинено дію Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014року за №1053-р.

Проте, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015року по справі №826/18330/14, яка була залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2015року, визнано нечинним Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014року за №1079-р “Про зупинення дії Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014року за №1053-р”.

За результатами касаційного оскарження ухвалою Вищого адміністративного суду України по справі № К/800/19984/15 від 30.09.2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року в частині задоволеного позову в цій справі скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Водночас, на виконанняабзацу третьогопункту 5 статті 11 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України” затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Пунктом 3 даного Розпорядження визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053“Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція”; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079“Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053”.

Згідно з додатком до зазначеного Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція віднесено м. Краматорськ, м Донецьк (місто, в якому було зареєстроване підприємство позивача раніше).

Також, суд зауважує, що основною задачею Закону України №1669, є, зокрема, забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст.10 Закону №1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

В свою чергу, позивачем отримано Сертифікати Торгово-промислової палати України №7192, №7193 від 16.01.2017 року, якими засвідчено дії форс-мажорних обставин в період з 01.08.2014 року по 01.12.2014 року, які унеможливили виконання в зазначений термін подання звітності про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування до фіскальних органів та сплату єдиного внеску.

Стосовно застосування до спірних правовідносин положень Закону України №1669 суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

В п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно правових актів зазначено, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на положення ч. 1 ст. 58 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від лютого 1999 року у справі №1-7/99, беручи до уваги той факт, що Законом України №1669 на момент його прийняття було встановлено звільнення платників єдиного внеску від виконання своїх обов'язків за певних умов безпосередньо на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, суд вважає що вказаний закон в даній частині не має зворотної дії.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску №0011291302/6576 від 13.06.2016 року в сумі 68910,51 грн. винесено відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, враховуючи недоведеність відповідачем обґрунтованості прийняття спірного рішення, позовні вимоги Департаменту з питань цивільного захисту мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2-14, 17, 18, 24, 71, 86, 94, 122, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Департаменту з питань цивільного захисту мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення № 0011291302/6576 про застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 13 червня 2016 року – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 13 червня 2016 року № 0011291302/6576 в сумі 68 910,51 грн.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39900454) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Департаменту з питань цивільного захисту мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації (код ЄДРПОУ 36443329) судові витрати у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Повернути Департаменту з питань цивільного захисту мобілізаційної та оборонної роботи Донецької облдержадміністрації (код ЄДРПОУ 36443329) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 72 (сімдесят дві) грн. за рахунок Державного бюджету України.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені у судовому засіданні.

Повний текст постанови виготовлено 20 січня 2017 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                   Молочна І. С.