Постанова

від 19.01.2017 по справі 813/4625/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2017 року                                                   №813/4625/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Сасевича О.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аіко» про стягнення коштів з рахунків у банках для погашення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

28 грудня 2016 року на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аіко» із вимогою стягнути з відповідача кошти у сумі 11 646,01 грн. з рахунків у банках для погашення податкового боргу.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач має податкову заборгованість, яка виникла внаслідок несплати податкового зобов'язання по єдиному податку з юридичних осіб. При цьому, також наголошує, що оскільки вжиті позивачем заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, тому Буська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області звернулася із означеним позовом до суду.

Ухвалою судді від 29.12.2016 року в адміністративній справі №813/4625/16 відкрито скорочене провадження.

Відповідачу було надіслано судом копію ухвали про відкриття скороченого провадження, разом із витягом про процесуальні права та обов'язки сторін, копією позовної заяви і додатками до неї та запропоновано протягом десяти днів з дня одержання вказаних вище документів подати заперечення проти позову, а також необхідні документи або ж заяву про визнання позову. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, направлені судом документи уповноваженою особою ТзОВ «Аіко» отримані 06.01.2017 року. У встановлений строк заперечень чи пояснень відповідача щодо даного адміністративного позову до суду не надходило.

У відповідності до положень ч.4 ст.183-2, п.2 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки судом належним чином виконано свій обов'язок щодо повідомлення відповідача, тому суд прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для розгляду справи в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши і оцінивши повідомлені позивачем обставини та долучені до справи докази на їх підтвердження, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом із матеріалів справи встановлено, що ТзОВ «Аіко» зареєстроване як юридична особа й перебуває на податковому обліку як платник податків і зборів.

Відповідно до довідки Буської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області №б/н, б/д про заборгованість по платежах до бюджету, по відповідачу обліковується заборгованість по єдиному податку з юридичних осіб у загальному розмірі 11 646,01 грн. (у тому числі 6 063,40 грн. – основний платіж, 5 582,61 грн. – штрафні санкції).

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки і збори в строки та розмірах, встановлених цим Кодексом й законами з питань митної справи.

Згідно п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 ст.56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

При цьому, судом встановлено, що заборгованість відповідача по єдиному податку з юридичних осіб включає в себе: борг за основним платежем у розмірі 6 063,40 грн., який виник внаслідок несплати Товариством самостійно задекларованої суми податкового зобов'язання, згідно поданої податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) від 09.11.2016 року, у відповідності до якої сума податку за податковий (звітний) квартал становить 6 063,40 грн.; залишок боргу (враховуючи переплату) за штрафними санкціями у розмірі 5 582,61 грн., згідно податкових повідомлень-рішень №0002431100 та №0002441100 від 23.09.2016 pоку, якими контролюючим органом визначено Підприємству суму штрафу на підставі ст.126 Податкового кодексу України у розмірі 20% (4 260,15 грн.) і 10% (1 369,58 грн.).

Дані податкові повідомлення-рішення позивачем були вручені уповноваженій особі Підприємства, проте такі в адміністративному та судовому порядку оскаржені не були.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом із матеріалів справи з'ясовано, що оскільки податкові зобов'язання набули статусу узгоджених, позивачем було сформовано та вручено уповноваженій особі відповідача податкову вимогу від 04.10.2016 року №309-17 про сплату суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 5 582,61 грн.

При цьому, сторонами у справі доказів оскарження чи скасування зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку суду не було надано.

Зважаючи на положення пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, нові податкові вимоги платнику податків не надсилалися.

Таким чином, оскільки відповідачем не було погашено узгоджені суми грошових зобов'язань, тому в силу п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України ці суми набули статусу податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 вказаного Кодексу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2, 95.3 статті 95 ПК України).

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Станом на день розгляду справи у суді, відповідач відзиву на позовну заяву та жодних заперечень по суті позовних вимог чи доказів сплати податкового боргу до суду не надав.

Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Аіко» (код ЄДРПОУ 39885264) у банках, обслуговуючих такого платника податків на користь бюджету кошти у сумі 11 646 (одинадцять тисяч шістсот сорок шість) грн. 01 коп. для погашення податкового боргу.

Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження, виконується негайно.

Постанова може бути оскаржена сторонами до Львівського апеляційного адміністративного суду. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Сасевич О.М.