Рішення

від 14.12.2016 по справі 369/7029/16-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/7029/16-ц

Провадження № 2/369/3209/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14.12.2016 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Дуплій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи

Лісниківська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Управління Державного геокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, Чотирнадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в :

У серпні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що після смерті його дядька ОСОБА_3 відкрилась спадщина на нерухоме майно, в тому числі і на земельну ділянку загальною площею 0,0878 га, що розташована в АДРЕСА_1. За життя ОСОБА_3 заповіту не склав. У встановлений законом термін він звернувсь до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але нотаріус йому відмовив через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на вказану земельну ділянку. Інші спадкоємці за законом відсутні. Оскільки спадкодавець набув право власності на спадкове майно у встановленому законом порядку, він спадщину прийняв, але не може отримати свідоцтво про право на спадщину, тому вважає своє право порушеним. При розгляді справи позивач уточнив позовні вимоги та остаточно просив суд визнати за ним право на завершення приватизації на земельну ділянку площею 0,0878 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_2, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

У судове засідання позивач та його представник не з'явилися. Направили до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Просили суд задовольнити позов.

У судове засідання ОСОБА_2 не з`явилася. Про час, день та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причини неявки суду невідомі. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У судове засідання представники третіх осіб Лісниківська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Управління Державного геокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, Чотирнадцята Київська державна нотаріальна контора не з`явилися. Про час, день та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду невідомі. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У зв'язку з чим суд з урахуванням заяви позивача вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та третіх осіб та відповідно до положень ст. 169 ч. 4, ст. 224 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга отримує право спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

У першу чергу право на спадкування за законом мають право діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Ст 1268 ЦК України надано право спадкоємцю за заповітом чи за законом прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

За ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

При розгляді справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3, виданого Відділом реєстрації смерті у м.Києві.

На час відкриття спадщини спадкоємцем за законом був ОСОБА_1.

Померлий ОСОБА_3 був дядьком для позивача ОСОБА_1, що підтверджується матеріалами спадкової справи.

За життя ОСОБА_3 заповіту щодо належного йому майна не склав.

З матеріалів спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 за №430/2007 вбачається, що 14 вересня 2007 року до Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті дядька ОСОБА_3 Окрім того, 15 вересня 2007 року із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 звернулась ОСОБА_2 Згідно довідки виданої Чотирнадцятою київською державною нотаріальною конторою 28 жовтня 2010 року за №1976/02-14 вбачається, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3

17 березня 2011 року державним нотаріусом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори видано ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на садовий будинок №6 з відповідними надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 01 жовтня 2012 року державним нотаріусом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори видано ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на гараж АДРЕСА_1. 25 вересня 2012 року державним нотаріусом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори видано ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на легковий автомобіль ГАЗ 24.

У видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 0,0878 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_2 було відмовлено у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку, що підтверджується постановою державного нотаріуса Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії №2362 від 23 грудня 2010 року.

Так, рішенням виконавчого комітету Лісниківської сільської ради №18/51 від 15 травня 2007 року передано ОСОБА_3 безкоштовно у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,0878 га в АДРЕСА_2

Листом ТОВ Еккер №265 від 04 березня 2008 року повідомлено ОСОБА_1 про те ,що відповідно до рішення Лісниківської сільської ради від 15 травня 2007 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів. Що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 та зареєстровано під №9643, але державний акт не виготовлявся у зв'язку із смертю власника земельної ділянки.

За життя померлий ОСОБА_3 державний акт на право власності на земельну ділянку не отримав, тобто не завершив процедуру приватизації земельної ділянки.

Ст. 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в інформаційному листі №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

За ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільсько-господарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За ст. 125 ЗК України, в редакції чинної на час відкриття спадщини, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1 і ч. 2 ст. 126 ЗК).

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; - визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу Х Перехідні положення ЗК.

Відповідно до ст. 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Без звернення спадкоємців до нотаріальної контори за одержанням свідоцтва про право на спадщину збільшується ймовірність порушення прав інших осіб, спадкоємців за заповітом, спадкоємців, які прийняли спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1298 ЦК свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини, тому спір про спадкування може бути вирішений лише після закінчення цього строку.

Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, встановлюється належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

У видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 на земельну ділянку було відмовлено з підстав відсутності оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку на спадкодавця - ОСОБА_3, що підтверджується постановою державного нотаріуса Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії №2362 від 23 грудня 2010 року.

Позивач спадкове майно прийняв так як, протягом шестимісячного строку подав у нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини. Отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку позивач ОСОБА_1 не може через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу.

За таких обставин суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, а саме за ОСОБА_1 необхідно визнати право на завершення процедури приватизації шляхом отримання оригіналу свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

Керуючись ст.ст. 1268, 1269, 1270, 1223, 1261-1265 ЦК України та ст.ст. 208, 213-215 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Лісниківська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Управління державного геокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, Чотирнадцята київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право на завершення приватизації та одержання свідоцтва про право власності на земельну ділянку площею 0,0878 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_2, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Києво-Святошинський районний суд Київської області. У разі якщо особи, які беруть участь у справі не були присутні під час ухвалення рішення, апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з моменту його отримання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя Н.С.Пінкевич