Ухвала

від 19.01.2017 по справі 2-2921/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 2-2921/10 Головуючий у 1 інстанції: Смолка І.О.

Провадження № 22-ц/778/533/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Маловічко С.В., суддів Кочеткової І.В., Дашковської А.В.,

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 липня 2016 року про задоволення заяви Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку Надра , боржник - ОСОБА_2, про поновлення строку на пред явлення виконавчого листа до виконання,

В С Т А Н О В И Л А:

ПАТ КБ Надра звернулось до суду з заявою, зазначивши, що заочним рішенням від 01.11.2010р. було задоволено його позов до ОСОБА_2, з якого на користь Банку стягнуто заборгованість по кредитному договору в сумі 56 433,55 грн., судовий збір в сумі 564,34 грн. та витрати з ІТЗ в сумі 120 грн. Копію рішення і виконавчі листи Банк отримав тільки 19.10.2015р., тобто з простроченням строку пред'явлення їх до виконання. Тому в заяві ПАТ КБ Надра просив суд поновити строк на пред'явлення до виконання виконавчого листа № 2-2921/2010, виданого Жовтневим райсудом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 18/2008/11/0272ЮМК від 07.08.2008р. у розмірі 56 433,55 грн. та заборгованості за судовими витратами в загальному розмірі 684,34 грн. зважаючи на поважні причини його пропуску, якими є необізнаність банку про заочне рішення суду, постановлене за відсутності представника позивача.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 липня 2016 року поновлено строк на пред'явлення до виконання виконавчого листа №2-2921/2010.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її необґрунтованість у зв язку з порушенням судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити Банку в поновленні строку на пред явлення виконавчого листа до виконання.

Апелянт ОСОБА_2, будучи повідомлений про день, час та місце розгляду апеляційної скарги у відповідності до вимог ч. 3 ст. 76 ЦПК України шляхом вручення судової повістки за адресою зазначеного ним місця проживання його члену сім ї - матері ОСОБА_3, про що мається зворотне поштове повідомлення, в судове засідання апеляційного суду 19 січня 2017р. не з явився. Тому апеляційний розгляд здійснено за відсутності апелянта у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника ПАТ КБ Надра , який заперечував проти доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Жовтневого райсуду м. Запоріжжя від 01.11.2010р. було задоволено позов ПАТ КБ Надра до ОСОБА_2, та стягнуто з відповідача на користь банку заборгованість по кредитному договору в сумі 56 433,55 грн., судовий збір в сумі 564,34 грн. та ІТЗ в сумі 120 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, представник Банку ОСОБА_4 отримала судову повістку в судове засідання на 01.11.2010р., але не була присутня у ньому, надавши заяву про розгляд справи у відсутності представника банку ( а.с. 32).

Згідно з ч. 3 ст. 222 ЦПК України, особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії повного судового рішення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня його складання або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо в суді.

За матеріалами справи судом встановлено, що в них відсутнє підтвердження направлення канцелярією суду на адресу банку копії заочного рішення суду від 01.11.2010р.

Копію заочного рішення та виконавчий лист було отримано банком лише 19.10.2015р., але у виконавчому листі було зазначено строк пред'явлення його до виконання - 15.03.2012 р., тобто на день його видачі стягувачу цей строк вже був пропущений.

Задовольняючи заяву банку, суд вказував, що на теперішній час рішення суду не виконано, заборгованість не погашена, та, оскільки судом не було направлено банку копію рішення, яке він отримав лише в жовтні 2015р., є всі підстави вважати такі причини непред явлення виконавчого листа до виконання в установлений законом строк поважними, а відтак для поновлення цього строку на подачу виконавчого листа до виконання.

Колегія повністю погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

За положенням ч. 1 ст. 371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Відповдіно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

Виходячи з аналізу ст. 371 ЦПК України, ст. 24 Закону "Про виконавче провадження" суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа, повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Із матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01 листопада 2010 року задоволено позов ВАТ КБ НАДРА та стягнуто з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитним договором в сумі 56 433,55 грн., судовий збір в сумі 564,34 грн. та ІТЗ в сумі 120 грн.

Вказане заочне рішення було направлено судом відповідачу ОСОБА_2, але поштове відправлення повернулось без вручення йому ( а.с. 35, 36), та тільки 02.03.2012р. ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про надання йому копії цього рішення та отримав його ( а.с. 37).

Отже, враховуючи те, що протягом 10 днів з дня отримання копії рішення відповідач не подав заяву про його перегляд судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 228 ЦПК України, то рішення набрало законної сили з 12.03.2013р., та з цього часу у банку виникло право на отримання виконавчого листа, а строк для його пред явлення до виконання сплив - 12.03.2014р.

Проте, зважаючи на ті обставини, що банку не було відомо, що справу 01.11.2010р. було розглянуто з ухваленням заочного рішення, копія якого йому судом не направлялась, рішення ним було отримано самостійно тільки 19.10.2015р., про яке стало відомо в ході інвентаризації документів, яка проводилась банком у 2015р., то суд обґрунтовано вважав, що ці причини непред явлення виконавчого листа в установлені законом строки є поважними та задовольнив заяву банку про поновлення цих строків.

Ті обставини, що банк не вчиняв дій щодо отримання рішення та виконавчого листа для його примусового виконання, починаючи з 01.11.2010р., не є визначальними з огляду на обов язок суду направити стороні у справі копію ухваленого у справі рішення, що виконано судом не було, а відтак призвело до необізнаності позивача про наслідки розгляду його позову. Крім того, загальновідомою є інформація, що у банку Надра відбувалась нестабільна ситуація, що призвело до введення тимчасової адміністрації, а в подальшому до початку процедури ліквідації, яка триває до теперішнього часу.

Таким чином, колегія вважає, що під час розгляду заяви суд встановив фактичні обставини, які у відповідності до ст. 371 ЦПК України та ст.ст. 23, 24 Закону України "Про виконавче провадження , мають суттєве значення для правильного вирішення питання, та обґрунтовано задовольнив її, зважаючи на положення ст. 129-1 Конституції України, ст. 14 ЦПК України.

Беручи до уваги все вищенаведене, колегія визнає апеляційну скаргу необґрунтованою, тому у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України відхиляє апеляційну скаргу із залишенням без змін оскаржуваної боржником ухвали.

Керуючись ст. ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 липня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Судді: