Постанова

від 08.05.2007 по справі 16/142

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/142

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "08" травня 2007 р.       Справа №  16/142

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді КоротченкоЛ.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 16/142

за позовом: Державної податкової інспекції в м. Кіровограді, м. Кіровоград  

до відповідача: приватного підприємства "Путивль-2000", м. Кіровоград

про припинення юридичної особи,

за участю секретаря судового засідання Котенко В.О.

та представників сторін:

від позивача - Патлатий В.М., довіреність № 126 від 04.04.07;

від відповідача - участі не брав.

Час прийняття постанови - 10:10 год.

Державною податковою інспекцією в м. Кіровограді подано позовну заяву про припинення юридичної особи - приватного підприємства "Путивль-2000", у зв'язку з неподанням протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством.

Відповідач в судове засіданні участі не брав, позов не заперечив, оскільки, ухвала господарського суду Кіровоградської області про відкриття провадження у справі № 16/142 від 12.04.07 року, примірник адміністративного позову разом з доданими до нього документами та повісткою про виклик у судове засідання від 12.04.07 р. повернуті органом поштового зв'язку з відміткою на конверті: "По указаному адресу фирма не зарегестрирована". Проте господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, виходячи з наступного.

Ухвалу про відкриття провадження у справі № 16/142 від 12.04.07 року, примірник адміністративного позову разом з доданими до нього документами та повісткою про виклик у судове засідання від 12.04.07 р. господарським судом надіслано на адресу відповідача, вказану в позовній заяві (а.с. 3) та в довідці Головного управління статистики у Кіровоградській області від 27.03.07 р. за                 № 15/1989  (а.с. 6), а саме: м. Кіровоград, вул. Володимирська, 72.

Таким чином, господарський суд вжив всіх заходів для повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, направляючи вищезазначені документи за місцем реєстрації відповідача.

Відповідач несе відповідальність за всі можливі наслідки неподання відомостей стосовно змін свого місцезнаходження, оскільки згідно правил статті    19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридичні особи зобов'язані подавати відомості стосовно змін свого місцезнаходження державному реєстратору.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, або не повідомлення ним про прибуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

                                          В С Т А Н О В И В :

Верховною Радою України 06.07.2005 р. прийнято Кодекс адміністративного судочинства України, який набрав чинності 01.09.2005 р.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року (1798-12), вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до Закону України  від 06.10.2005 року «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України» абз. 1, 2 п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України викладено в наступній редакції. До початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Вказані зміни набрали законної сили з дня опублікування (Урядовий кур'єр» № 207 від 01.11.2005 року).

Пунктом четвертим частини першої статті 17 вказаного Кодексу передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Вказане положення містить два критерії, за якими спір можна віднести до категорії адміністративних. По-перше, позов до суду повинен бути пред'явлений суб'єктом владних повноважень, а по-друге - лише у випадках, встановлених законом.

Визначення суб'єкта владних повноважень дається в пункті сьомому статті 3 Кодексу, згідно з яким - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Стаття 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні" передбачає право органів державної податкової служби на звернення до суду з заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності і не містить повноважень щодо звернення до суду із позовною заявою про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця та припинення юридичної особи.

Статтею 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно статті 2 Закону України “Про судоустрій”, суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Пунктом 3 статті 3 зазначеного закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до пункту 1 статті 6 Закону України “Про судоустрій”, усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Відповідно до пункту 3 статті 6 зазначеного закону, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року по справі №1-2/2002 визначено, що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими не забороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежене. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Отже, державну податкову службу  слід вважати уповноваженим органом держави, який має право на звернення до суду з позовними вимогами про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та припинення юридичної особи.

Згідно пункту четвертого частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України спори за зверненням державних податкових інспекцій про  припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та припинення юридичної особи підвідомчі адміністративним судам і повинні розглядатися відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин справа № 16/142 за позовом Державної податкової інспекції у м. Кіровограді до відповідача приватного підприємства "Путивль-2000" про припинення юридичної особи повинна бути вирішена відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Приватне підприємство "Путивль-2000" зареєстроване Кіровоградським міськвиконкомом 14.08.00 року в якості суб'єкта підприємницької діяльності, про що видано відповідне свідоцтво № 07217-ПП-1 від 14.08.00 р. (а.с. 12).

Відповідно до довідки Державної податкової інспекції у м. Кіровограді від 30.03.07 р. за № 7978/10/15-10 приватне підприємство "Путивль-2000" стоїть на обліку, як платник податку на прибуток та комунального податку (а.с. 4).

Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подати до державних податкових органів відповідно до законодавства декларації, бухгалтерську звітність та інші документи та відомості, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).  

Однак, відповідач більше одного року не подає до органу державної податкової інспекції декларацію про прибуток підприємства, податковий розрахунок комунального податку, що підтверджується актом Державної податкової інспекції у м. Кіровограді від 30.03.07 р. за № 7978/10/15-10 (а.с. 5).

Згідно зі статтею 33 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15.05.2004 р. №755-IV, юридична особа припиняється в результаті  передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам – правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, визначений статтею 38 вищезазначеного Закону.

Суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Підпунктом 4 пункту 2 статті 38 визначено, що підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органом державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Відповідач  доказів своєчасного  подання  до державної  податкової інспекції податкових декларацій i документів бухгалтерської звітності господарському суду не подав.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись  ст. ст. 71, 160, 163, 167, п. 6 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

                                              П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Припинити юридичну особу - приватне підприємство "Путивль-2000"           (м. Кіровоград, вул. Володимирська, 72, ід. код 31080180) зареєстроване Кіровоградським міськвиконкомом 14.08.00 р., свідоцтво № 07217-ПП-1.

Після набрання постановою законної сили, копію постанови направити  виконавчому комітету Кіровоградської міської ради для внесення державним реєстратором запису до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя