Рішення

від 17.01.2017 по справі 904/10348/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.01.2017 Справа № 904/10348/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСТАНДАРТ ЛЮКС", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепроспецремонт", смт. Слобожанське, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область

про стягнення 13 718,49 грн. за договором купівлі - продажу

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність № б/н від 20.09.2016 року

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОСТАНДАРТ ЛЮКС" звернулось до господарського суду з позовом в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепроспецремонт" основної суми боргу у розмірі 12 363,00 грн., 3% річних у розмірі 342,72 грн., збитків від інфляції у розмірі 1 012,77 грн., що разом складає 13 718,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору купівлі-продажу № 81 від 20.10.2015 р., в часті оплати за поставлений товар.

Позивач в ході розгляду справи підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні 13.12.2016р. проти позовних вимог не заперечив, заявив клопотання про відкладення розгляд справи для укладення мирової угоди.

Суд відклав розгляд справи до 04.01.2016р. за клопотанням відповідача.

Доказів укладення мирової угоди відповідачем до суду не надано.

Представник позивача у судовому засіданні 17.01.2017р. пояснив, що ТОВ "АВТОСТАНДАРТ ЛЮКС" не погодилося на умови мирової угоди в редакції ТОВ "Днепроспецремонт", та наполягав на розгляді позову.

Ухвалами суду від 04.01.2017р. продовжено строк розгляд справи до 31.01.2017р. та відкладено розгляд справи на 17.01.2017р.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.

В судовому засіданні 17.01.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2015р. Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОСТАНДАРТ ЛЮКС" (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Днепроспецремонт" (далі - відповідач - покупець) укладено договір купівлі-продажу № 81 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити на умовах договору продукцію, що іменується надалі товар. Найменування, марки, кількість і вартість (з врахуванням всіх податків і зборів, передбачених Українським законодавством) визначаються в рахунках і накладних, що є невід'ємною частиною цього договору.

Датою постачання товару (партії товару) вважається дата передачі товару (партії товару) покупцеві або представникові покупця, що діє на підставі доручення яка вказується у випадкових накладних (п. 2.2. Договору).

Продавець разом з товаром передає покупцеві наступні товаросупровідні документи: видаткова накладна; рахунок; податкова накладна; паспорт якості (сертифікат) (п. 2.3. Договору).

Пунктом 2.4. Договору встановлено, що право власності на товар (партію товару) і ризики переходять від продавця до покупця з моменту передачі товару (партії товару) покупцеві або представникові покупця.

Згідно п. 3.1. Договору загальна вартість договору визначається сумарною вартістю поставленого товару за час дії договору згідно з витратними накладними.

Відповідно до п. 3.2. Договору покупець здійснює передоплату 100% за товар (партію товару) згідно цін вказаних в рахунку, шляхом перерахування грошових коштів на р/р продавця, вказаний в розділі 10 даного договору.

Замовник зобов'язаний прийняти товар по кількості, якості і номенклатурі, згідно накладних, безпосередньо при його здобутті від продавця (п. 4.1. Договору).

Цей договір вважається поміщеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами по 31.12.2016р. На підставі ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони домовилися, що всі умови цього договору поширюють свою дію на стосунки, що виникли між сторонами з 2015р -16 роки.

У зв'язку з тим, що Позивач здійснив поставку товару без 100% передоплати вартості товару, він вчинив конклюдентні дії спрямовані на виконання умов договору без передоплати, тим самим виконав взяті на себе зобов'язання за Договором купівлі-продажу № 81 від 02.10.2015р. в повному обсязі, та здійснив поставку товару на загальну суму 12 363,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 454 від 24.10.2015р. на суму 12 363,00 грн. (а.с. 14), товар по видатковій накладній отриманий Відповідачем, що підтверджується підписом та відтиском печатки Відповідача.

Відповідач за отриманий товар не розрахувався, в наслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 12 363,00 грн., що і стало причиною спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд дійшов висновку про часткове задоволення позову на підставі наступного.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку товару в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується актом звірки (а.с. 15).

Доказів погашення заборгованості, на момент розгляду спору, не надано, доводи Позивача, належними та допустимими доказами, Відповідачем не спростовано, у зв'язку з чим сума основного боргу заявлена Позивачем у розмірі 12 363,00 грн. є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Крім основного боргу Позивач просить стягнути з Відповідача 3 % річних у сумі 242,72 грн. за період з 20.10.2015р. по 20.09.2016р. та інфляційні втрати - 1 013,77 грн. за період з жовтня 2015р. по вересень 2016р.

В силу п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних за період з 20.10.2015р. по 20.09.2016р. становлять 341,70 грн. та підлягають до стягнення.

В частині стягнення 3% річних у сумі 1,02 грн. слід відмовити.

При перевірці розрахунку інфляційних втрат позивача суд враховує приписи Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

З врахуванням викладеного, інфляційні втрати, за період з листопада 2015р. по вересень 2016р. становлять 1 149,60 грн., однак суд не може вийти за межі позовних вимог, тому до стягнення з Відповідача підлягає суму заявлена Позивачем - 1 012,77 грн.

Отже, з врахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з стягненням з Відповідача на користь Позивача суми основного боргу - 12 363,00 грн., інфляційні втрати - 1 012,77 грн., 3% річних - 341,70 грн.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепроспецремонт" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Слобожанське, вул. Радгоспна, буд. 54, код ЄДРПОУ 31256586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСТАНДАРТ ЛЮКС" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Геороїв Сталінграда, буд. 156 А, код ЄДРПОУ 39514456) суму боргу в розмірі 12 363,00 грн. (дванадцять тисяч триста шістдесят три грн. 00 коп.), інфляційні втрати - 1 012,77 грн. (одна тисяча дванадцять грн. 77 коп.), 3% річних - 341,70 грн. (триста сорок одна грн. 70 коп.), витрат по сплаті судового збору - 1 377,90 грн. (одна тисяча триста сімдесят сім грн. 90 коп.), про що видати наказ.

В частині стягнення 3% річних у розмірі 1,02 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 19.01.2017р.

Суддя ОСОБА_2