Рішення

від 19.01.2017 по справі 904/12045/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.01.2017 Справа № 904/12045/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРТІН КОРД", м. Київ

до Приватного підприємства "ЛЕОФОН", м. Кам'янське, Дніпропетровська область

про стягнення 2 560,50 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 05-12/16 від 05.12.16р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРТІН КОРД" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "ЛЕОФОН" (далі - відповідач) про стягнення 2560,50 грн. - заборгованості та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 4 від 15.01.2016 про надання послуг щодо проведення розрахунків за надані послуги в частині повного та своєчасного розрахунку за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2016 р. по справі № 904/12045/16 порушено провадження, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 19.01.2017 р.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, до справи надіслав заяву про визнання позову та про розгляд справи без участі відповідача.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.01.2017 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРТІН КОРД" (виконавець) та Приватним підприємством "ЛЕОФОН" (замовник) укладений Договір про надання послуг № 4 (далі - Договір) відповідно п. 1.1. до якого виконавець надає замовнику послуги з організації супроводу транспортування хімічної продукції залізничним транспортом в цистернах і автомобільним транспортом у контейнерах та балонах, що включає в себе: в незалежності наявності і супроводу вантажу співробітниками виробника або залізниці - фізичний супровід та супровід засобами GPS транспортування речовини паралельно маршруту його прямування; під час руху - візуальний контроль цілісності тари і відсутності витоків, на зупинках - контактний контроль, при необхідності - із застосуванням спеціального устаткування; заходів щодо попередження витоку хімічно небезпечної речовини; ліквідація наслідків витоків; локалізація та запобігання екологічних наслідків аварій; проведення інших хімічних робіт; оренда, обслуговування і ремонт тари - далі послуги, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

Відповідно до п. 2.2. Договору оплата здійснюється шляхом 100 % передоплати послуг на розрахунковий рахунок виконавця, не пізніше 5 робочих днів з моменту виставлення рахунку-фактури виконавцем.

На виконання умов Договору, позивач надав відповідачеві послуги на загальну суму 922 560,50 грн., що підтверджується актами наданих послуг, копії яких долучено до матеріалів справи (а.с. 27-41).

Відповідач свої зобов'язання за Договором в частині оплати за надані послуги виконав частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем яка складає 2560,50 грн., що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача складає 2560,50 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні.

18.01.2017 р. відповідач подав до суду заяву про визнання позову (вх. суду 3240/17), в якій визнає позов у повному обсязі та просить розглянути справу без участі представника відповідача.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Зобов'язання відповідача, щодо сплати за надані послуги передбачені умовами Договору та нормами законодавства.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню в сумі 2560,50 грн. - заборгованості.

Згідно ст. 49 Господарський процесуальний кодекс України судовий збір по справі покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 78, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "ЛЕОФОН" (51931, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 35902935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРТІН КОРД" (01103, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 7; код ЄДРПОУ 40018097) 2560,50 грн. (дві тисячі п'ятсот шістдесят грн. 50 коп.) - заборгованості, 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя ОСОБА_2

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України « 20 » січня 2017 р.