Рішення

від 18.01.2017 по справі 908/3116/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/143/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2017 Справа № 908/3116/16

За позовом: Концерну «Міські теплові мережі» (69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю підприємницької компанії «ГреС» (69035 м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 18)

про стягнення 17 920 грн. 57 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача - ОСОБА_1 (дов. № 243/20-19 від 11.07.2016 р.);

Від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Концерну «Міські теплові мережі» до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємницької компанії «ГреС» про стягнення 13070 грн. 66 коп. основного боргу, 712 грн. 18 коп. - пені, 533 грн. 35 коп. - 3% річних, 3604 грн. 38 коп. - інфляційних втрат.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2016 р., справу № 908/3116/16 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 24.11.2016 р. позовну заяву прийнято до розгляду суддею Дроздовою С.С., порушено провадження у справі № 908/3116/16, присвоєно справі номер провадження 27/143/16 та призначено судове засідання на 20.12.2016 р.

Ухвалою суду від 20.12.2016 р. на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача, враховуючи необхідність витребування додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті, розгляд справи був відкладений на 18.01.2017 р.

У судовому засіданні 18.01.2017 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув у судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві та на підставі ст.ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України, ст.ст. 11, 15, 16, 96, 258, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, Закону України Про теплопостачання , Правил користування тепловою енергією, закону України Про відповідальність про несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , умов договору № 201838 від 01.01.2007 р. просить позов задовольнити, стягнути з відповідача основний борг у сумі 13070,66 грн., 712,18 грн. пені, 3% річних у сумі 533,35 грн., інфляційні втрати в сумі 3604,38 грн.

Відповідач у судові засідання двічі не з'являвся, причини неявки суду невідомі. Письмовий відзив на позов та витребувані документи суду не надав . Будь-яких письмових заяв, клопотань від відповідача не надходило. Ухвали про порушення провадження в справі та про відкладення розгляду справи направлені відповідачу на адресу, зазначену в позовній заяві та у Витязі з ЄДРПОУ: 69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 18.

Зазначені ухвали повернуті на адресу суду з відміткою підприємства зв'язку: за закінченням терміну зберігання , організація вибула .

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. N 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оригінали яких оглядалися в судових засіданнях, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007 р. між Концерном «Міські теплові мережі» (теплопостачальна організація за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю підприємницькою компанією «ГреС» (споживач за договором, відповідач у справі) був укладений договір № 201838 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, згідно з яким позивач (теплопостачальна організація) зобов`язався відпустити споживачу теплову енергію в гарячій воді, а відповідач (споживач) - приймати та оплачувати вартість теплової енергії за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами (п. 1.1 договору).

Згідно з п.п. 3.2.1, 3.2.6 договору відповідач зобов'язався виконувати умови договору та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

У розділі 6 договору сторони обумовили порядок розрахунків. Відповідно до п. 6.1 розрахунки за договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2). Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3). Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію (п. 6.4). При наявності приладів комерційного обліку - обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку. Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями (п. 6.5). Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії (п. 6.7). Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів) (п. 6.7.1). У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений у п. 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.7.2).

Відповідно до п. 10.1 договір діє до 01.08.2007 р. Згідно з п. 10.2 договір припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття відповідного рішення господарським судом; ліквідації однієї із сторін.

Пунктом 10.4 встановлено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

Згідно з додатком № 1а до договору теплова енергія в гарячій воді відпускається споживачу в приміщення по вул. Сталеварів, 18.

Згідно з усними поясненнями представника позивача, наданими в судовому засіданні, та як вбачається з матеріалів справи, договір № 201838 був пролонгованим. Додатковою угодою № 3 від 04.07.2016 р. сторони вирішили вважати договір № 201838 від 01.01.2007 р. розірваним: у частині відпуску теплової енергії з 01.06.2016 р.; у частині проведення розрахунків за відпущену теплову енергію в сумі 13070,66 грн. станом на 01.06.2016 р. до повного погашення заборгованості.

Із матеріалів справи слідує, що позивач належно виконував умови договору щодо відпуску відповідачу теплової енергії в період із жовтня 2014 р. по квітень 2015 р., із жовтня 2015 р. по квітень 2016 р. включно. За зазначений період позивач щомісячно поштою направляв відповідачу рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії надання послуг з централізованого постачання гарячої води, що підтверджується реєстрами відправлених рахунків, актів виконаних робіт.

Усього за зазначений період були направлені акти та рахунки на загальну суму 13070,66 грн., а саме: за жовтень 2014 р. на суму 236,74 грн., за листопад 2014 р. на суму 1113,24 грн., за грудень 2014 р. на суму 1755,49 грн., за січень 2015 р. на суму 1729,16 грн., за лютий 2015 р. на суму 1490,47 грн., за березень 2015 р. на суму 2053,85 грн., за квітень 2015 р. на суму 713,77 грн., за жовтень 2015 р. на суму 176,05 грн., за листопад 2015 р. на суму 750,40 грн., за грудень 2015 р. на суму 652,82 грн., за січень 2016 р. на суму 1051,02 грн., за лютий 2016 р. на суму 740,95 грн., за березень 2016 р. на суму 500,27 грн., за квітень 2016 р. на суму 106,43 грн. ОСОБА_1 відповідачем не підписані, разом з тим на актах мається примітка, зроблена позивачем, про відмову споживача від підписання акту приймання-передачі теплової енергії, зазначено, що на підставі п. 6.2.7 договору акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий рахунок. Будь-яких письмових зауважень, заперечень на акти від відповідача позивачу не надходило.

Оплату за теплову енергію за вказаний період відповідач не здійснював.

12.08.2016 р. позивач направив відповідачу претензію з вимогою погасити заборгованість у сумі 13070,66 грн., відповідь на претензію не отримав.

Листом з описом вкладення позивач 15.10.2016 р. повторно направив відповідачу з супровідним листом рахунки, акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період, а також акт звірки та розрахунок заборгованості.

Враховуючи, що відповідачем заборгованість у сумі 13070,66 грн. погашена не була, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір. За приписами ст. 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Основним обов'язком споживача теплової енергії, відповідно до ст. 24 зазначеного Закону, визначено додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Відповідно до умов п. 6.4 договору № 201838 від 01.01.2007 р. відповідач зобов'язався до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідач наявність суми боргу в розмірі 13070,66 грн. не заперечив, доказів сплати заборгованості за отриману теплову енергію суду не представив, письмового відзиву на позов від відповідача до суду не надійшло.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача суми 13070,66 грн. боргу за договором № 201838 від 01.01.2007 р. обґрунтована, доведена матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь суми 533,35 грн. 3% річних, нарахованих за загальний період з 20.11.2014 р. по 31.10.2016 р., та суми 3604,38 грн. інфляційних втрат, нарахованих за загальний період з жовтня 2014 р. по квітень 2016 р.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт порушення відповідачем термінів розрахунків, передбачених договором, є доведеним і вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат заявлені обґрунтовано.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних, зроблений позивачем, судом встановлено, що він містить арифметичні помилки, зокрема, у визначенні кількості днів прострочення. Наприклад, за період з 20.01.2015 р. по 31.10.2016 р. включно кількість днів прострочення становить 651 дні, а не 652, як зазначено позивачем.

Здійснивши за допомогою інформаційної системи Законодавство перерахунок 3% річних судом встановлено, що сума 3% річних у межах заявленого позивачем періоду становить 541,01 грн.

Враховуючи приписи ст.ст. 22, 83 ГПК України суд не виходить за межі позовних вимог, з відповідача на користь позивача стягується сума 533,35 грн. 3% річних.

Розрахунок інфляційних втрат, зроблений позивачем, також містить арифметичні помилки. Позивачем неправильно визначений сукупний індекс інфляції. Так, за березень - жовтень 2016 р. сукупний індекс інфляції становить 1,088, а не 1,087, як зазначено позивачем. За червень - жовтень 2016 р. сукупний індекс інфляції становить 1,041, а не 1,040, як зазначено позивачем.

Здійснивши за допомогою інформаційної системи Законодавство перерахунок інфляційних втрат судом встановлено, що сума інфляційних втрат у межах заявленого позивачем періоду становить 3608,81 грн.

Враховуючи приписи ст.ст. 22, 83 ГПК України суд не виходить за межі позовних вимог, з відповідача на користь позивача стягується сума 3604,38 грн. інфляційних втрат.

Позивач просить також стягнути з відповідача суму 712,18 грн. пені, нарахованої за загальний період з 20.12.2015 р. по 31.10.2016 р.

Відповідно до ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 7.2.8 договору № 201838 сторони визначили, що в разі несплати або несвоєчасної сплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми, обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Згідно з вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем термінів розрахунків за договором, пеня заявлена до стягнення правомірно. При цьому розрахунок пені містить арифметичні помилки при вирахуванні кількості днів прострочення та, відповідно, суми пені.

Здійснивши за допомогою інформаційної системи Законодавство перерахунок пені судом встановлено, що пеня в межах заявленого позивачем періоду становить суму 711,44 грн., яку належить стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного вище, позов у цілому задовольняється судом частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1378,00 грн. покладається на відповідача повністю внаслідок неправильних дій останнього.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємницької компанії «ГреС» задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємницької компанії «ГреС» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 18, код ЄДРПОУ 20479424) на користь Концерну «Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський 137, код ЄДРПОУ 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» , код МФО 313957) суму 13070 (тринадцять тисяч сімдесят) грн. 66 коп. основного боргу. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємницької компанії «ГреС» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 18, код ЄДРПОУ 20479424) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський 137, код ЄДРПОУ 32121458, п/р № 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» , код МФО 313957) суму 711 (сімсот одинадцять) грн. 44 коп. пені, суму 533 (п'ятсот тридцять три) грн. 35 коп. - 3% річних, суму 3604 (три тисячі шістсот чотири) грн. 38 коп. інфляційних втрат, суму 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено та підписано 20 січня 2017 р.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів із дня проголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.