Рішення

від 17.01.2017 по справі 910/23607/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2017Справа №910/23607/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями

Дока Україна Т.О.В.

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство

Євротехнології

про стягнення 293 059,13 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Браташов А.В. - по дов. № 002 від 03.01.2017

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Дока Україна Т.О.В. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Євротехнології 293 059,13 грн., з яких: 256 522,70 грн. боргу по орендній платі, 36 536,43 грн. вартості пошкодженого майна внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди майна (оперативна оренда) № 15.24 від 12.11.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2016 порушено провадження у справі № 910/23607/16 та призначено її до розгляду на 17.01.2017.

Позивач в судовому засіданні 17.01.2017 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в засідання суду 17.01.2017 не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, не виконав вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 26.12.2016.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04073, м. Київ, пр. С.Бандери, 21, офіс 4, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 26.12.2016 є місцезнаходженням відповідача.

Про поважні причини неявки в судове засідання представників позивача і відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від сторін не надходило.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.01.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.11.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Дока Україна Т.О.В. (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Євротехнології (орендар) було укладено договір оренди майна (оперативна оренда) № 15.24 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування та за плату будівельну опалубку (далі - майно), асортимент, ціна та кількість якої визначена в специфікаціях (додатки до договору), що є невід'ємними частинами цього договору. Орендар зобов'язується прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів.

Згідно з п. 1.2. договору майно передається у тимчасове користування орендарю для проведення будівельно-монтажних робіт.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оперативної оренди, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 256 522,70 грн. Також відповідачем було пошкоджено передане йому в оренду майно, а тому останній має відшкодувати його вартість в сумі 36 536,43 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Згідно п. 4.6. договору документом, який засвідчує факт та обсяг передачі майна орендарю є відповідна накладна, що підписується представниками обох сторін, та вручається орендодавцем орендарю в момент фактичного відвантаження майна у повному обсязі або в окремій його частині.

Пунктом 3.5. договору визначено, що фактичний обсяг майна, що передається орендодавцем орендарю підтверджується відповідними товарознавчими документами (накладна або акт прийому-передачі).

Як вбачається з матеріалів справи позивач передав, а відповідач отримав майно згідно накладних на переміщення у кількості 2 019 одиниць: № 13 від 12.01.2016, № 14 від 12.01.2016, № 15 від 12.01.2016, № 24 від 19,01.2016, № 25 від 19.01.2016, № 40 від 27.01.2016, № 41 від 27.01.2016, № 59 від 03.02.2016, № 76 від 09.02.2016, № 77 від 09.02.2016, № 80 від 09.02.2016.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1. договору сторонами погоджено строк дії договору до 29.02.2016, але у будь-якому разі до повного виконання ними взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до п. 2.1. договору строк орендних правовідносин встановлюється з моменту передачі майна або його частини орендарю і діє до моменту повернення орендарем майна у повному обсязі.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 3.1. договору загальний розмір платежів за тимчасове користування майном (орендна плата) розраховується за фактичний строк перебування майна в оренді, але в будь-якому разі не менше ніж за 1 (один) календарний місяць (п. 2.4. договору) та становить, згідно додатку 1 до договору, суму у розмірі 50 490,80 грн., у тому числі ПДВ 8 415,12 грн. на місяць.

Якщо орендарю було передано у тимчасове користування частину майна, інші або додаткові елементи опалубки, розмір орендної плати змінюється пропорційно зміні комплектації майна, що фактично передане відповідно до специфікації та товаророзпорядчих документів (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 3.11. договору щомісяця, протягом строку знаходження майна у тимчасовому платному орендному користуванні у орендаря за цим договором, орендодавець складає та направляє орендарю два примірники належним чином ним завіреного акту наданих послуг по оренді майна. Орендар не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання від орендодавця двох примірників акту наданих послуг по оренді майна зобов'язаний підписати їх, завірити своєю основною печаткою та повернути орендодавцю один примірник акту наданих послуг по оренді майна.

Згідно з п. 3.12. договору у випадку, якщо акт наданих послуг по оренді майна не буде підписано та повернуто орендодавцю у встановлений п. 3.11. даного договору строк, акт наданих послуг вважається підписаним та прийнятим орендарем.

В матеріалах справи наявні наступні підписані та скріплена обома сторонами акти наданих послуг: № 46 від 31.01.2016 на суму 37 412,22 грн., № 103 від 29.02.2016 на суму 211 450,91 грн., № 201 від 31.03.2016 на суму 206 024,92 грн., № 276 від 197 838,49 грн., № 377 від 31.05.2016 на суму 192 380,88 грн., № 448 від 30.06.2016 на суму 191 016,48 грн., № 501 від 31.07.2016 на суму 191 016,48 грн., № 586 від 31.08.2016 на суму 199 202,90 грн., № 671 від 30.09.2016 на суму 68 470,39 грн., № 766 від 31.10.2016 на суму 5 829,16 грн., № 855 від 30.11.2016 на суму 5 829,16 грн.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що орендна плата (п.п. 3.1., 3.2. договору) щомісяця перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні орендаря, до 20-го числа кожного місяця, наступного за поточним місяцем орендних правовідносин.

Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 7.1.1. договору орендар зобов'язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати перерахування орендної плати за тимчасове користування майном.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати, в результаті чого виникла заборгованість, яка становить 256 522,70 грн.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач повернув, а позивач отримав майно згідно накладних на переміщення у кількості 2 006 одиниць: № 115 від 23.02.2016, № 116 від 23.02.2016, № 121 від 01.02.2016, № 391 від 05.09.2016, № 402 від 08.09.2016, № 404 від 09.09.2016, № 406 від 09.09.2016, № 408 від 12.09.2016, № 410 від 12.09.2016, № 411 від 12.09.2016, № 426 від 15.09.2016, № 427 від 15.09.2016, № 473 від 01.10.2016.

Відповідно до п. 5.7 договору у разі втрати, знищення, пошкодження орендарем значного погіршення стану майна або його спеціальної тари (при неможливості відновлення), які унеможливлюють подальшу експлуатацію майна у відповідності до стандартів Дока, що визначені в Інструкції щодо повернення елементів опалубки Дока (додаток до договору), у тому числі в зв'язку з діями третіх осіб, орендар зобов'язується відшкодувати орендодавцю фактичну вартість такого майна за цінами, визначеними у специфікації (-ях).

Згідно з п. 5.8 договору у разі пошкодження або погіршення стану майна або спеціальної тари, що підлягає відновленню, орендар зобов'язується відшкодувати вартість відновлювального ремонту, яка зазначається у відповідному акті (п. 5.9. договору).

Відповідно до п. 5.9 договору факт знищення, пошкодження або погіршення стану майна або спеціальної тари (п.п. 5.7., 5.8. договору) фіксується складанням двохстороннього акту щодо виявлених недоліків майна, який підписується представниками обох сторін. Акт складається орендодавцем та підписується уповноваженими представниками сторін в момент повернення опалубки. Орендар має повернути належним чином затверджений акт протягом п'яти робочих днів з моменту його складання.

Складений акт є достатньою підставою для підтвердження факту знищення, пошкодження або погіршення стану Майна та служить підставою для проведення відповідного матеріального відшкодування.

Як свідчать матеріали сторонами при поверненні майна з оренди було складено наступні акти технічного стану опалубки, що повертається згідно договору, які містять виявлені дефекти майна та містять розміри суми відшкодування:

від 05.09.2016 на суму 28 373,09 грн.,

від 09.09.2016 на суму 6 867,10 грн.,

від 09.09.2016 на суму 1 296,24 грн.

Відповідно до п. 7.1.13 договору орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцеві фактичну вартість майна у разі його втрати, загибелі, пошкодження або погіршення стану (при неможливості його відновлення) або вартість відновлювального ремонту (у разі неможливості його відновити) протягом 15 календарних днів з моменту складання відповідного акту щодо виявлених недоліків при поверненні майна з орендного користування.

Відповідач в порушення умов договору вартість пошкодженого майна не сплатив, а отже існує заборгованість перед позивачем в сумі 36 536,43 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 256 522,70 грн. боргу по орендній платі та 36 536,43 грн. вартості пошкодженого майна обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Дока Україна Т.О.В. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство Євротехнології (04073, м. Київ, пр. С.Бандери, 21, офіс 4, код ЄДРПОУ 35489006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями Дока Україна Т.О.В. (04210, м. Київ, пр. Героїв Сталінграду, 20-А, код ЄДРПОУ 30530955) 256 522 (двісті п'ятдесят шість тисяч п'ятсот двадцять дві) грн. 70 коп. боргу по орендній платі, 36 536 (тридцять шість тисяч п'ятсот тридцять шість) грн. 43 коп. вартості пошкодженого майна, 4 395 (чотири тисячі триста дев'яносто п'ять) грн. 90 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 18.01.2017.

СуддяВ.В. Сівакова