Рішення

від 12.01.2017 по справі 910/20690/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2017Справа №910/20690/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІАЙТІ ЛОГІСТІК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЮДІС"

про стягнення 13 821,46 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

Від позивача - Андрієнко Т.Є., представник за довіреністю;

Від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІАЙТІ ЛОГІСТІК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЮДІС" 13 821,46 грн. заборгованості, яка утворилася у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №СЛ-0050302 від 05.03.2012 в частині оплати наданих послуг, пені, інфляційних витрат та 3% річних.

Від відповідача відзиву на позову заяву чи письмових пояснень до суду не надійшло.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи була надіслана за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01103, м. Київ, Залізничне шосе, буд. 21, офіс 216.

Відповідно до ст. 64 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

На призначені судові засідання 06.12.2016р. та 12.01.2017р. представник відповідача не з'являвся, витребуваних судом доказів не надав, хоча про дату та час їх проведення повідомлений належним чином, про що зокрема свідчать наявні у матеріалах справи оригінали поштових відправлень, з яких слідує, що поштова кореспонденція з ухвалами суду про призначення судових засідань була вручена відповідачу 28.11.2016р., 03.01.2017р.

Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

05.03.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЮДІС" (надалі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІАЙТІ ЛОГІСТІК" (надалі - Виконавець) було укладено Договір №СЛ-0050302 на надання послуг по пошуку та підбору персоналу (надалі - Договір).

Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЮДІС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СІАЙТІ ЛОГІСТІК" були укладені наступні додаткові угоди до Договору №СЛ-0050302 на надання послуг по пошуку та підбору персоналу від 05.03.2012року: Додаткова угода № 24/12/12 від 24.12.2012р. та Додаткова угода № 22/12/14 від 22.12.2014р.

Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець бере на себе зобов'язання щодо пошуку, відбору та наданню Замовнику кандидатів для подальшого працевлаштування на роботу в Замовника у відповідності до вимог, вказаних у Заявці (далі - Послуги).

Згідно з розділу 3 Договору Позивач зобов'язаний прийняти від Замовника заявку на виконання послуг по пошуку та підбору персоналу на відповідну вакантну посаду Замовника. Здійснити пошук та підбір спеціалістів на вакантну посаду та надати Замовнику резюме-анкети з біографічними та кваліфікаційними даними на кандидатів, що відповідають Заявці. У разі необхідності Виконавець на прохання Замовника надає необхідну додаткову інформацію по кожному кандидату окремо. Надати Замовнику для відбору на кожну вакансію не менше трьох кандидатур, що відповідають вимогам, які вказані в Заявці.

Відповідно до п. 5.1, 5.2 Договору за виконання послуг зазначених в Договорі, Замовник сплачує Виконавцю суму згідно акту наданих послуг. Оплата роботи Виконавця з пошуку та відбору кандидатів Замовники проводить протягом 10 робочих днів з дня підписання акту наданих послуг на розрахунковий рахунок Виконавця перераховується сума узгоджена сторонами згідно акту наданих послуг.

Судом встановлено, що на виконання умов вищевказаного Договору, виконавцем було виконано свої зобов'язання з надання послуг пошуку та підбору персоналу, а саме: розміщення відомостей про вакансії в мережі Інтернет; розклейка об'яв по м. Києву та області; прийом та обробка резюме кандидатів; проведення телефонної співбесіди; створення інформаційної бази (відомостей про кандидатів); аналіз резюме та інших документів кандидатів; використання при інтерв'ю "проектних методик"; перевірка рекомендацій та відгуків з попередніх місць роботи; надання Замовнику анкет кандидатів, що відповідають його вимогам; гарантійний супровід; проведення співбесіди з кандидатами на відповідні вакансії на загальну суму 6 379,56 грн., згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0280902 від 28.09.2012.

Отже, судом встановлено, що Позивач належним чином виконав умови Договору та надав відповідачу послуги за умовами укладеного договору на загальну суму 6 379,56 грн.

Відповідачем не було сплачено жодних грошових коштів за надані послуги за договором №СЛ-0050302.

В матеріалах справи також наявний акт звірки взаємних розрахунків станом на 10.12.2012р., за якими відповідач визнає наявність заборгованості в розмірі 6 379,56 грн. Вказаний акт підписаний відповідачем та скріплений печаткою підприємства.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам договір є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст. 901-907 Цивільного кодексу України.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 5.1 Договору, за виконання послуг послуг, що є предметом цього Договору, Замовник сплачує Виконавцю суму згідно акту наданих послуг.

Відповідно до п. 5.2 Договору оплату роботи Виконавця з пошуку та відбору кандидатів Замовник проводить протягом 10 робочих днів з дня підписання акту наданих послуг на розрахунковий рахунок Виконавця перераховується сума узгоджена сторонами згідно акту наданих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем та Відповідачем підписано Звіт про розміщення вакансії в мережі Інтернет від 28.09.2012р., Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0280902 від 28.09.2012р. та Акт звірки розрахунків станом на 10.12.2012р., які підписані с обох сторін уповноваженими особами без зауважень. Також, позивачем надіслано лист (вимогу) від 10.12.2012 №039 на адресу відповідача з проханням перерахувати суму боргу у розмірі 6 379,56грн. на який Відповідач надав Лист (відповідь) від 14.12.2012р. №14/12/12-2, в якому підтвердив надання послуг за Договором №ОУ-0280902 від 28.09.2012р. у розмірі 6 379,56грн. та запевнив позивача, що суму боргу у розмірі 6 379,56грн. перерахує одразу після отримання грошових коштів від своїх контрагентів.

Відтак, строк оплати наданих послуг, відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України є таким, що настав.

Факт надання послуг підтверджується наявністю підпису та печатки на вказаних актах, Звіті та Листі від 14.12.2012р. №14/12/12-2. Будь-яких зауважень по наданню послуг від Відповідача не надходило.

Отже, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з Відповідача основної заборгованості в розмірі 6 379,56грн., яка виникла внаслідок порушення останнім грошового зобов'язання за Договором, підлягає задоволенню судом.

Оскільки відповідач у встановлені строки не виконав свого обов'язку щодо оплати наданих послуг, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 781,88 грн. та 6 183,46 грн. інфляційних втрат.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо інфляційних втрат.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція . При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року).

Суд зазначає, що інфляція є девальвацією грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, що збільшує суму основного боргу, який повинен існувати протягом місячного періоду прострочення виконання відповідачем його грошового зобов'язання.

Суд здійснивши перерахунок інфляційних втрат дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 6 183,46 грн. інфляційних втрат.

З розрахунком 3% річних суд погоджується, у зв'язку з чим задовольняє вимогу про стягнення з відповідача 781,28 грн. 3% річних.

У задоволенні вимоги про стягнення 477,16 грн. пені суд відмовляє, виходячи з наступного.

За правилами ст. 208 ЦК України правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма, належить вчиняти у письмовій формі.

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ст. 546 ЦК України неустойка є одним з видів забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Виходячи з зазначених норм закону, згоди щодо застосування такого виду відповідальності, як штраф та/або пеня, сторони мають досягти у письмовому вигляді.

Як вбачається з Договору, умова про застосування до відповідача відповідальності у вигляді пені відсутня, а тому, вимога позивача стягнути з відповідача пені в розмірі 477,16 грн. за порушення строків виконання зобов'язання визнається судом необґрунтованою.

При цьому, судом враховано посилання позивача на положення статей 1,3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , відповідно до яких платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з тим, суд зауважує, що вказані норми встановлюють лише граничний розмір договірної неустойки.

Враховуючи, що у тексті Договору сторони письмової згоди про застосування відповідальності у вигляді пені за порушення строків виконання, не досягли, а акт цивільного законодавства, в якому б йшлося про можливість застосування до відповідача у спірному випадку відповідальності у вигляді стягнення пені за порушення зобов'язань, позивачем не вказаний, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 477,16 грн. задоволенню не підлягає як така, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Отже, за встановлених обставин справи позов підлягає частковому задоволенню судом.

За приписами статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЮДІС" (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, буд. 21, офіс 216, код ЄДРПОУ 33940261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІАЙТІ ЛОГІСТІК" (юридична адреса: 02225, м. Київ, вул. Радунська, буд. 3, адреса для листування: 02081, м. Київ, вул. О.Пчілки,2, офіс 72, код ЄДРПОУ 37415287) 6 379 (шість тисяч триста сімдесят дев'ять) грн. 56 коп. основного боргу, 781(сімсот вісімдесят одна) грн. 28коп. річних, інфляційних втрат у сумі 6 183 (шість тисяч сто вісімдесят три) грн. 46коп. та 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 40 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

У решті в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 18.01.2017

Суддя І.І. Борисенко