Рішення

від 11.01.2017 по справі 911/3698/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2017 р. Справа № 911/3698/16

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

при секретарі Литовці А.С.

розглянувши справу № 911/3698/16

за позовом Керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави

в особі ОСОБА_1 міської ради, м. Бровари

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ель Ексіто , м. Бровари

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у

Київській області, м. Бровари

про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості

представники сторін:

прокурор: Кулішенко О.Ю. - посвідчення № 034764 від 05.08.2015;

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність № 2-15/137 від 10.01.2017;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник ОСОБА_1 місцевої прокуратури Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі ОСОБА_1 міської ради (позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю Ель Ексіто (відповідач) з вимогами розірвати договір оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог, прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору оренди земельної ділянки від 02.08.2013, укладеного між ОСОБА_1 міської радою та товариством з обмеженою відповідальністю Ель Ексіто , у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в сумі 124237,45 грн., з огляду на наявність якої та статті 32 Закону України Про оренду землі , у ОСОБА_1 міській раді виникло право дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою суду від 16.11.2016 порушено провадження у справі № 911/3698/16; призначено розгляд справи в судовому засіданні; залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Київській області.

Ухвалою суду від 07.12.2016, у зв'язку із неявкою в судове засідання прокурора та повноважних представників відповідача та третьої особи, розгляд справи був відкладений.

Присутніми в судовому засіданні 11.01.2017 прокурором та представником позивача підтримані позовні вимоги вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 11.01.2017 не з'явились, вимоги ухвал суду від 16.11.2016 та від 07.12.2016 не виконали, відзив на позов або письмові пояснення по суті спору, що розглядається, до суду не надіслали.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи ухвалами суду від 16.11.2016 та 07.12.2016, які були направлені на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується наявним в матеріалах справи спеціальним витягом з ЄДР, зробленим судом. При цьому, ухвала суду від 16.11.2016 про порушення провадження у справі № 911/3698/16 повернута до господарського суду підприємством зв'язку ДП Укрпошта з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, за змістом ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом

Представник третьої особи також належним чином був повідомлений про місце і час судових засідань, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень третій особі щодо ухвал суду від 16.11.2016 та 07.12.2016.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18 роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами ст. 75 ГПК України.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

02.08.2013 між ОСОБА_1 міської радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Ель Ексіто (орендар) укладений Договір орендни земельної ділянки, відповідно до умов п. 1.1 якого орендодавець на підставі рішень сесії ОСОБА_1 міської ради Київської області № 929-32-06 від 18.04.2013 та № 979-36-06 від 04.07.2013 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, площею 1,5000 га для будівництва та обслуговування торговельно-логістичного виставкового комплексу - землі комерційного використання, що знаходиться за адресою: Об'їзна дорога, м. Бровари. Згідно з планом землекористування, що є невід'ємною частиною цього договору та довідки щодо державної статистичної звітності з кількісного обліку земель в межах ОСОБА_1 міської ради (форма 6-зем) виданої відділом Держземагенства у місті Броварах Київської області від 31.07.2013 за № 04-3/13-3/430 та земельно-кадастрової документації ця земельна ділянка рахується в межах ОСОБА_1 міської ради. Кадастровий номер земельної ділянки - 3210600000:01:056:0005.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період будівництва становить - 1064684,00 грн., нормативна грошова оцінка земельної ділянки з дати затвердження акту державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого об'єкту будівництва становить - 5323420,00 грн. (п. 2.3 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що договір укладений терміном до 18.04.2028. Після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. Орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Умовами п.п. 4.1, 4.2, 4.3 договору визначено, що розмір орендної плати становить 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і складає: 106468,40 грн. на рік на період будівництва та 532342,00 грн. на рік, з дати затвердження акту державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкту.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди або продовження його дії.

Орендна плата вноситься щомісячно рівними частками протягом 30 календарних днів, наступним за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця без урахування ПДВ, шляхом перерахування на рахунок, вказаний у договорі.

При цьому, п. 9.4.3 договору, орендар зобов'язався своєчасно сплачувати орендну плату.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється на протязі 5 (п'яти) днів після державної реєстрації речового права на оренду земельної ділянки за актом приймання-передачі. Орендар зобов'язаний в п'ятиденний термін після державної реєстрації договору та/або будь-яких додаткових угод, договорів про внесення змін та доповнень до договору тощо, надати відповідну копію органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки (п.п. 6.3, 6.4 договору).

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п. 7.1 договору).

Пунктами 11.1, 11.2, 11.3, 11.4 договору визначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Дія договору припиняється у разі закінчення строку, придбання орендарем земельної ділянки у власність, примусового відчуження земельної ділянки. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, за рішенням суду, за ініціативою однією із сторін або за ініціативою орендодавця, за умови невиконання орендарем умов договору. При цьому, договір вважається розірваним за ініціативи орендодавця з моменту набуття чинності відповідного рішення суду.

28.08.2013 між ОСОБА_1 міської радою та ТОВ Ель Ексіто було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, згідно з яким ОСОБА_1 міська рада передала, а ТОВ Ель Ексіто прийняло земельну ділянку, площею 1,5000 га, для будівництва та обслуговування торговельно-логістичного виставкового комплексу - землі комерційного використання по об'їзній дорозі в м. Броварах.

Згідно з ст. 1 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 № 161-XIV оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 зазначеного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ст. 21 Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Так, ОСОБА_1 міська рада належним чином та в повному обсязі виконувала взяті на себе зобов'язання, надавши відповідачу в оренду земельну ділянку, площею 1,5000 га, розташовану за адресою: Об'їзна дорога, м. Бровари.

Однак, в порушення умов договору, відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання в частині своєчасної сплати орендних платежів, у зв'язку з чим у відповідача перед ОСОБА_1 міською радою за період з 29.03.2015 по 16.09.2016 утворилась заборгованість в сумі 124 237,45 грн. Неналежне виконання відповідачем взятих на себе обов'язків щодо своєчасної оплати орендних платежів також підтверджується наданими до матеріалів справи податковими деклараціями, поданими 14.01.2015 та 19.01.2016. Крім того, листом ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області № 1328/9/1006-170 від 06.12.2016 також повідомлено про наявність у відповідача податкової заборгованості.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не забезпечив участі представника у судових засіданнях, письмових пояснень чи доказів повної оплати орендних платежів не надав, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем грошових зобов'язань за договором.

Оскільки заборгованість відповідача, в частині несвоєчасного внесення орендних платежів, передбачених умовами Договору оренди земельної ділянки від 02.08.2013, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 124237,45 грн. заборгованості визнається судом та підлягає задоволенню.

В якості істотного порушення договору та підстави для його розірвання позивачем зазначено про несвоєчасну сплату відповідачем орендних платежів, та надано довідку ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Київській області вих. № 1328/9/1006-170 від 06.12.2016 про наявність боргу.

Відповідно до пунктів 11.3, 11.4 договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; за рішенням суду; за ініціативою однією із сторін в односторонньому порядку. Розірвання договору за ініціативою орендодавця в односторонньому порядку допускається за умови невиконання орендарем умов договору. При цьому, договір вважається розірваним за ініціативи орендодавця з моменту набуття чинності відповідного рішення суду.

При цьому, п. 9.4.3 договору, орендар зобов'язався своєчасно сплачувати орендну плату.

Частиною 3 ст. 291 ГК України передбачено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст. 32 цього ж Закону, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно п. д ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.12.2012 у справі № 6-146цс12, в якій зазначено, що у справі яка переглядалася, предметом позову якої є розірвання договору оренди земельної ділянки, суд касаційної інстанції залишив поза увагою положення п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України та дійшов помилкового висновку про те, що положення Закону, які регулюють спірні правовідносини не вимагають систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання договору оренди.

Пунктом 2.20 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин передбачено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України Про оренду землі , у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України та іншими законами України.

Пунктом 2.23 цієї ж постанови передбачено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Однак, у будь якому випадку вимога про розірвання договору повинна бути безумовною.

Згідно з довідкою ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Київській області № 571/9/1202-122/524 від 19.05.2016, станом на 30.06.2015 за відповідачем рахується заборгованість в сумі 8896,64 грн. та виставлено податкову вимогу № 4497-23 від 21.09.2015. З довідки за вих. № 1328/9/1006-170 від 06.12.2016 ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Київській області вбачається, що станом на 06.12.2016 за відповідачем рахується податкова заборгованість по орендній платі з юридичних осіб в сумі 150854,56 грн.

Як зазначалось вище, пунктом 11.4 договору визначено, що розірвання договору за ініціативою орендодавця в односторонньому порядку допускається за умови невиконання орендарем умов договору. При цьому, договір вважається розірваним за ініціативи орендодавця з моменту набуття чинності відповідного рішення суду.

Відповідач в судові засідання не з`явився, вимоги позивача не оспорив та не спростував, доказів здійснення оплати орендних платежів у встановленому розмірі не надав.

Згідно з ст.ст. 1, 13 Закону України Про оренду землі , основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Несплата відповідачем орендних платежів у встановленому Договором розмірі та строки, не дозволяє позивачу отримати очікуване при укладенні Договору оренди, а саме щомісячне поповнення місцевого бюджету. Різниця між тим, на що розраховував позивач при укладенні Договору оренди, та тим, що в дійсності позивач зміг отримати, є дійсно істотною.

Згідно ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, надсилання відповідачу пропозицій про розірвання спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому не надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору оренди земельної ділянки не позбавляє позивача права звернутися до суду з позовом до відповідача про розірвання договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 № 28/5005/640/2012|3-53гс12.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з`явився, відзив на позовну заяву не надав, викладені в позовній заяві вимоги позивача не оспорив та не спростував доказами.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які згідно з законодавством повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині розірвання Договору оренди земельної ділянки від 02.08.2013, укладеного між ОСОБА_1 міською радою Київської області та товариством з обмеженою відповідальністю Ель Ексіто , підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, при повному задоволені позову покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1 . Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ель Ексіто (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, 90, приміщення 13, код ЄДРПОУ 33341547) в дохід Державного бюджету України (ОСОБА_1 УДКС України Київської області, код ЄДРПОУ 37893158, розрахунковий рахунок 332108127000005, код класифікації - 13050200, банк отримувача ГУ ДКСУ у Київській області, МФО - 821018) 124 237 (сто двадцять чотири тисячі двісті тридцять сім) грн. 00 коп. заборгованості по орендній платі та 3 241 (три тисячі двісті сорок одну) грн. 56 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Розірвати Договір оренди земельної ділянки від 02.08.2013, укладений між ОСОБА_1 міської радою Київської області (07401, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 15, код ЄДРПОУ 26376375) та товариством з обмеженою відповідальністю Ель Ексіто (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, 90, приміщення 13, код ЄДРПОУ 33341547), зареєстрований у Київській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах за № 040633800228 від 26.04.2006, на земельну ділянку, площею 1,5000 га, кадастровий номер 3210600000:01:056:0005.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Повне рішення складено - 18.01.2017

Суддя О.О. Христенко