ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.01.2017р. Справа№ 914/2973/16
За позовом: Керівника Стрийської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі:
позивача: Волосянківської сільської ради Сколівського району Львівської області, с. Волосянка, Сколівський район, Львівська область;
до відповідача: Славського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс , смт. Славське, Сколівський район, Львівська область;
про: відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Суддя Коссак С.М.
при секретарі Сало О.А.
Представники:
Від прокуратури: ОСОБА_1 - прокурор за посвідченням № 044203 від 19.09.2016 року;
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
На розгляд господарського суду Львівської області 23.11.2016р. надійшла позовна заява Стрийської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Волосянківської сільської ради Сколівського району Львівської області до Славського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» про відшкодування збитків завданих державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 24.11.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 12.12.2016р., про що сторони були повідомлені належним чином під розписку, що підтверджуються повідомленнями про вручення поштового відправлення (оригінали поштівок - в матеріалах справи).
З підстав зазначених в ухвалою суду від 12.12.2016р. розгляд справи відкладено на 16.01.2017р.
14.12.2016р. прокуратурою подано документи на виконання вимог ухвали суду (вх.№ 50229/16).
10.01.2017р. прокуратурою подано заяву (вх.№ 573/16) про уточнення прохальної частини позову, а саме, щодо розрахунку сум, які підлягають зарахуванню до спеціальних фондів.
10.01.2017р. прокуратурою подано клопотання про долучення до матеріалів справи листа відповідача щодо підставності користування угіддями в кварталі 30 та 32 Волосянківського лісництва з додатками.
В судове засідання 16.01.2017р. прокуратура явку повноважного представника забезпечила. Прокурор позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві просить позов задоволити повністю.
Так, позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення вимог чинного законодавства допущено порушення вимог природоохоронного законодавства України. Державною екологічною інспекцією у Львівській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів Славського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс . Про зазначене складено акт перевірки № 225/04/418 від 28.08.2015р.
В ході перевірки встановлено, що на території відповідача в кварталах 32 та 30 майстерських дільниць № 6 та № 7 Волосянківського лісництва невстановленими особами вчинено самовільну рубку лісу. Наведене стало підставою для нарахування відповідачу 13 477,62 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
З підстав наведеного, прокурор в інтересах держави в особі позивача просить суд стягнути з відповідача 13 477,62 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
В судове засідання 16.01.2017р. позивач явку повноважного представника не забезпечив. 16.01.2017р. від позивача надійшло клопотання (вх. № 1517) про розгляд справи без представника сільської ради.
Відповідач у судове засідання 16.01.2017р. явку повноважного представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, відзив на позов не надав.
У судовому засіданні 16.01.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши наявні докази заслухавши пояснення представника прокуратури, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів Славського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс з 11.08.2015р. по 28.08.2015р., було виявлено самовільну порубку дерев, а саме: що у кварталі 32 майстерської дільниці № 6 Волосянківського лісництва чотири дерева породи ялина та кварталі 30 майстерської дільниці № 7 три дерева породи ялина Волосянківського лісництва.
Про зазначене складено акт перевірки № 225/04/418 від 28.08.215р.
Даний акт є чинним на час вирішення спору, відомості, зазначені в акті, відповідачем за допомогою належних і допустимих доказів не спростовані.
На підставі даного Акту, відповідно до Порядку про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 року, державним інспектором проведено розрахунок шкоди, заподіяної лісовому господарству самовільною рубкою дерев, невстановленою особою, в кварталі кв. 30, майстерської дільниці № 7 Волосянківського лісництва заподіяна шкода становить 5 469,35 грн. та в кварталі кв. 32, майстерської дільниці № 6 Волосянківського лісництва заподіяна шкода становить 8 008,27 грн.
Отже, наведене стало підставою для нарахування відповідачу 13 477,62 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Сума завданих збитків та порядок її нарахування відповідачем не заперечується.
Вказана сума збитків підтверджена також польовими переліковими відомостями незаконно зрубаних дерев та розрахунковими довідками незаконного зрубання дерев.
Також, дане порушення вимог природоохоронного законодавства встановлено, в матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудового розслідування за № 12015140300000751 від 04.09.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.246 Кримінального кодексу України (незаконна порубка лісу).
Однак, постановою про закриття кримінального провадження від 22.10.2015р., кримінальне провадження № 12015140300000751 від 04.09.2015р. закрите через малозначність та у зв'язку з відсутністю в діяннях кримінального правопорушення.
На вимогу прокуратури Сколівського відділу Стрийської місцевої прокуратури Славське ДП ЛГП Галсільліс листом за вих.№ 492 від 29.12.2016 року повідомило, що останнє є лісокористувачем угідь в кварталі 30 та кварталі 32 майстерських дільниць № 6 та № 7 Волосянківського лісництва на підставі матеріалів базового лісовпорядкування 2002 року. В підтвердження подав ксерокопії картографічних матеріалів та матеріали базового лісовпорядкування 2002р.
Отже, факт користування лісовими угіддями відповідачем не заперечується.
У зв'язку з зафіксованими порушеннями природоохоронного законодавства, керівником Стрийської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача збитків в розмірі 13 477,62 грн., заподіяних державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
При цьому прокурор зазначив, що шкода з відповідача не стягувалася, вказана шкода на даний час не відшкодована,сільська рада самостійно з позовом до суду не зверталась.
Відповідач не спростував наведених обставин та не довів відсутності вини у заподіянні шкоди.
Доказів повного чи часткового відшкодування шкоди державі в особі позивача прокурором чи сторонами станом на час розгляду справи по суті суду не заявлено та не подано.
При прийнятті рішення суд виходить з такого.
Згідно статті 21 Конституції України представництво інтересів громадянина або держави в суді покладено на органи прокуратури України.
Приписами ч. 2 ст. 2 ГПК України визначено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі №1-1/99 з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.
Як вбачається із матеріалів справи, позов заявлено керівником Стрийської місцевої прокуратури в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Волосянківської сільської ради Сколівського району Львівської області, на яку державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» , Лісовим кодексом України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» , а тому суд вважає, що Прокурором доведено підставність звернення з відповідним позовом.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористані в економіці в даний період, зокрема, ліс, ландшафти та інші природні комплекси.
За приписами статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель.
Згідно положень статтей 86, 89, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, і від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
В порушення зазначених нормативних приписів відповідач не забезпечив охорону і збереження лісу від незаконної рубки.
Статтею 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Згідно з пунктом 5 статті 64 (Основні вимоги щодо ведення лісового господарства) зазначеного Кодексу, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Згідно ч. 1 ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Згідно з п. 1 ч. 2 статті 105 цього Кодексу, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи: винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників;
Відповідно до статті 107 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч. 1., ч.4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Згідно статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства факту правопорушення, слід виходити з того, що обов'язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання згаданих обов'язків, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок та пошкодження дерев.
Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) невстановленими особами. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у Постанові Вищого господарського суду України від 16.07.2014р. у справі №907/535/13, від 14.10.2014р. у справі №906/249/14, від 12.11.2014р. у справі №914/1138/14, від 30.07.2015р. у справі №927/56/15, від 08.10.2015р. у справі №912/1676/14 та від 28.10.2015р. у справі №909/132/15.
Відповідач у справі є постійним лісокористувачем, в обов'язки якого входить, забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання норм і правил використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
Відповідач є лісокористувачем угідь в кварталі 30 та кварталі 32 майстерських дільниць № 6 та № 7 Волосянківського лісництва, що ним не спростовується та також підтверджується інформацією, зазначеною у листі вих. № 492 від 29.12.2016 року Славського ДП ЛГП Галсільліс , картографічними матеріалами та матеріалами базового лісовпорядкування 2002р.
Із врахуванням вимог статей 1166 та 1172 ЦК України у спорі про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини порушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у Постанові Вищого господарського суду України від 14.10.2014р. у справі №906/249/14.
Цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев), внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків. Протиправна бездіяльності таких осіб полягає у незабезпеченні працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, відповідно до вимог чинного природоохоронного законодавства, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) невстановленими особами. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Вищого господарського суду України від 29.07.2015р. у справі №927/850/14, від 30.07.2015р. у справі №927/56/15, від 08.10.2015р. у справі №912/1676/14 та від 28.10.2015р. у справі №909/132/15.
Внаслідок протиправних дій державі, як наслідок заподіяння шкоди у розмірі 13 477,62 грн., яка відповідачем не заперечується належними та допустимими доказами.
Суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі позивача є обґрунтованими та мотивованими, підлягають до задоволення у повному обсязі.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В силу норм п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Відповідно до п.4.1. Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 січня 2013 року № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 лютого 2013 року за № 291/22823 платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України є джерелами формування спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень, крім власних надходжень бюджетних установ, зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в Казначействі України та Головних управліннях Казначейства відповідно до законодавства на ім'я органу Казначейства в розрізі територій та кодів бюджетної класифікації.
Згідно п. 6 Порядку взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної фіскальної служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 18.07.2016 № 621, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2016 р. за № 1115/29245 Головні управління казначейства передають відомості розподілу платежів до бюджетів, які надійшли на рахунок 3311 Кошти, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами , в електронному вигляді або її паперову копію.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Виходячи зі змісту наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, керуючись 22, 29, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Славського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс (82660, Львівська область, Сколівський район, смт. Славське, вул. Устияновича, 10; ідентифікаційний код 31619583) на користь Державного бюджету України, обласного бюджету Львівської області,спеціального фонду місцевого бюджету Волосянківської сільської ради 13 477,62 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, зарахувавши на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управління Державного казначейства України у Львівській області за балансовим рахунком 3311 Кошти, які підлягають розподілу між державними та місцевими бюджетами зарахувавши 50% стягнутої суми в розмірі 6 738,81 грн. до спеціального фонду місцевого бюджету Волосянківської сільської ради (р/р 33118331700510, код ЄДРПОУ 04370395,МФО 825014,ЗКПО 37904831); 20% стягнутої суми в розмірі 2695,52 грн. до спеціального фонду обласного бюджету Львівської області; 30% стягнутої суми в розмірі 4 043,29 до спеціального фонду Державного бюджету України.
3. Стягнути з Славського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП Галсільліс (82660, Львівська область, Сколівський район, смт. Славське, вул. Устияновича,10; ідентифікаційний код 31619583) на користь Прокуратури Львівської області (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19, ідентифікаційний код 02910031) 1 378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 20.01.2017 року.
Суддя Коссак С.М.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2017 |
Оприлюднено | 25.01.2017 |
Номер документу | 64197279 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Коссак С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні