Рішення

від 16.01.2017 по справі 922/3953/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2017 р.Справа № 922/3953/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Самсоновій М.М.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "АТП - 16351", м. Дергачі до Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації , м. Дергачі про стягнення 447134,52 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_1 довіреність вих.№04-26/200 від 11.01.2017р., ОСОБА_2 вих.№04-26/201 від 11.01.2017р.;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "АТП - 16351" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації, в якій позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 43620,02 грн. за період з 15.04.2015р. по 18.11.2016р. та інфляційні у розмірі 403514,50 грн. за період з 01.03.2015р. по 01.11.2016р., які нараховані позивачем на суму заборгованості за договором №5 -10/09 від 24.03.2009р. та №33 -10/09 від 24.12.2009р., підтверджену рішенням господарського суду від 10.022014р. у справі №922/1990/13. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 6707,2 грн.

Представник позивача у судове засідання з'явився. Надав через канцелярію господарського суду 16.01.2017р. клопотання (вх. №1153) в якому він просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю прибуття у судове засідання, у зв'язку із знаходженням у період на який призначено судове засідання за кордоном у власних справах.

Присутні представники відповідача у судовому засіданні пояснили, що вирішення даного клопотання вони залишають на розсуд суду.

Вирішуючи це клопотання суд виходить з наступного. Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

В даному разі на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів справи достатніх для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, відкладено розгляд справи для надання можливості ознайомитись із матеріалами справи, надати нові докази тощо).

Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 28 ГПК громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю, або, якщо представником є адвокат, - ордером з доданим до нього договором чи засвідченим сторонами цього договору витягом з нього, в якому зазначено повноваження адвоката. Статус громадянина як суб'єкта підприємницької діяльності підтверджується відповідною випискою з Єдиного державного реєстру підприємств, організацій та установ України, а його особа - паспортом або іншим відповідним документом. При цьому довіреність, видана громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, також має бути нотаріально посвідченою.

Відповідно до п.3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Враховуючи вищенаведене та те, що строк розгляду даної справи закінчується 18.01.2017р., а клопотання про продовження строку розгляду справи ані від позивача, ані від відповідача до суду не надходило, тому у суду відсутня процесуальна можливість для відкладення розгляду даної справи на іншу дату, тому суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи відмовити.

Присутні представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували та просили у задоволенні позову відмовити, про що надали заперечення на позовну заяву, в яких зазначали що нарахування позивачем 3% річних та інфляційних є безпідставним та оскільки відповідач є органом виконавчої влади та фінансується з Державного бюджету України та оскільки у діях відповідача відсутні ознаки вини по сплаті боргу за рішенням у справі №922/1990/13 нарахування позивачем даних санкцій до відповідача є безпідставним.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10 лютого 2014 року по справі № 922/1990/13 за позовом Відкритого акціонерного товариства "АТП-16351" до Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне Управління Державної казначейської служби України у Харківській області, про стягнення коштів, позовні вимоги позивача задоволено частково, стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області (62300, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Залізнична, 31. Код ЄДРПОУ 03196437) на користь Відкритого акціонерного товариства "АТП-16351" (62300, Харківська область, м. Дергачі, вул. Залізнична, 4. Код ЄДРПОУ 14084041) заборгованість за договором № 33-10/09 від 24.12.2009 р. про відшкодуванню перевізнику втрат його доходів від перевезень окремих категорій громадян, що мають відповідні пільги за рахунок субвенцій з державного бюджету на 2010 р., в сумі 908 750,37 грн., інфляційні нарахування за період з 01.01.2011 р. по 01.04.2012 р. в сумі 48 163,77 грн., 3% річних за період з 01.01.2011 р. по 20.05.2013 р. в сумі 64 832,49 грн., судовий збір в сумі 20 434,93 грн. та витрати за проведення судової економічної експертизи в сумі 5 237,08 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03 березня 2015 року по справі № 922/1990/13, рішення господарського суду Харківської області від 10 лютого 2014 року у справі № 922/1990/13 залишено без змін.

Дане судове рішення набрали законної сили 03 березня 2015 року.

Згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 43 620,02 грн., за період з 15.04.2015р. по 18.11.2016р., інфляційні втрати в сумі 403 514,50 грн. за період з 01.03.2015 року по 01.11.2016 року, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України.

Матеріали справи не містять доказів виконання рішення суду у справі № 922/1990/13, представник відповідач в засіданні суду також вказав про невиконання рішення в цілому.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За змістом статей 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Таким чином, наявність рішення господарського суду Харківської області у справі № 922/1990/13 про відшкодування перевізнику втрат його доходів від перевезень окремих категорій громадян, що мають відповідні пільги за рахунок субвенцій з державного бюджету на 2010 р., яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (постанова Верховного Суду України від 20.01.2011 р. у справі № 10/25).

Відповідно до п. 4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування інфляційних та 3% річних суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 598-609, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4,4-2, 4-3, 12, 22, 32-35, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області (62300, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Залізнична, 31, код ЄДРПОУ 03196437) на користь Публічного акціонерного товариства "АТП-16351" (62371, вул. Курязька, 5, с. Подвірки, Дергачівський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 14084041; отримувач: ПАТ "АТП- 16351", код ЄДРПОУ 14084041, номер рахунку: 26003052210477, ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО банку: 351533) 3% річних у розмірі 43 620,02 грн., за період з 15.04.2015р. по 18.11.2016р., інфляційні втрати в сумі 403 514,50 грн. за період з 01.03.2015 року по 01.11.2016 року.

3. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області (62300, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Залізнична, 31, код ЄДРПОУ 03196437) на користь Публічного акціонерного товариства "АТП-16351" (62371, вул. Курязька, 5, с. Подвірки, Дергачівський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 14084041; отримувач: ПАТ "АТП- 16351", код ЄДРПОУ 14084041, номер рахунку: 26003052210477, ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО банку: 351533) судовий збір у сумі 6707,02 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.01.2017 р.

Суддя ОСОБА_3