Постанова

від 18.01.2017 по справі 913/1180/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

18.01.2017 справа № 913/1180/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючогоОСОБА_1, суддів:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 за дов. від 25.10.2016, від відповідача:ОСОБА_5 за дов. № 5 від 20.05.2016, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля", м. Сєвєродонецьк Луганської області, на рішення Господарського суду Луганської області від 06.12.2016 у справі№913/1180/16 (суддя Іванов А. В.) за позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро, доПриватного акціонерного товариства "Краснодонвугілля", м. Сєвєродонецьк Луганської області, простягнення 73 890, 00 грн.

Публічне акціонерне товариство Українська залізниця (далі - ПАТ Укрзалізниця ), м. Київ, в особі регіональної філії Придніпровська залізниця , м. Дніпро, звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Приватного акціонерного товариства Краснодонвугілля (далі - ПрАТ Краснодонвугілля ), м. Сєвєродонецьк Луганської області, про стягнення штрафу за неправильне зазначення маси вантажу в сумі 73 890, 00 грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 06.12.2016 у справі № 913/1180/16 позовні вимоги ПАТ Укрзалізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 64 512, 00. Рішення мотивоване тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, однак за клопотанням відповідача розмір штрафних санкцій було зменшено на 9 378, 00 грн.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду Луганської області від 30.06.2016 у справі № 905/1853/16 та зменшити суму належних до сплати штрафних санкцій до розміру однієї провізної плати. Заявник апеляційної скарги посилається на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи. Зокрема, апелянт визнає факт невідповідності маси вантажу зазначеним у накладній відомостям, однак просить взяти до уваги майновий стан ПрАТ Краснодонвугілля та відсутність збитків ПАТ Укрзалізниця , спричинених діями відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує з підстав, викладених у відзиві на неї, та просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи і заперечення, викладені в апеляційній скарзі, та просить її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 ГПК України та на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд -

В С Т А Н О В И В :

ПрАТ Краснодонвугілля 04.03.2016 зі станції Краснодон Донецької залізниці за накладними № 52488673 (а. с. 13) та № 5248857 (а. с. 14) здійснило відправлення вагонів № 56969314 та № 55025514 відповідно з вантажем концентрат вугільний, завантаження з шапкою .

У процесі перевезення вантажу на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці було виявлено різницю в масі вантажу у вагонах № 56969314 і № 55025514 та здійснено контрольне зважування на вагонних вагах № 87, про що складено комерційні акти від 12.05.2016 АА № 044509/553/561 (а. с. 43) та АА № 044508/552/560 (а. с. 42) відповідно.

Зі змісту комерційного акта АА № 044508/552/560 вбачається, що відправником зазначена маса нетто вантажу 70000 кг, однак фактично маса нетто вантажу становить 64600 кг, що на 5400 кг менше, ніж вказано в залізничній накладній.

Відповідно до комерційного акта АА № 044509/553/561 маса нетто вантажу у вагоні № 56969314 становить: за відомостями накладної - 69000 кг, а фактично - 62750 кг. Різниця складає 6250 кг у бік зменшення.

За таких обставин ПАТ Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця звернулося до господарського суду з позовом про стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати в сумі 73 890, 00 грн.

Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду є законним і обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін, виходячи з такого.

За змістом статті 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються ЦК України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено ЦК України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами і правилами, що видаються відповідно до них.

Аналогічні приписи закріплені у статті 307 ГК України.

Відповідно до частини третьої статті 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі статтею 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

За приписами статей 23 і 24 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Як встановлено статтею 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України Про залізничний транспорт обставини, які можуть бути підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, посвідчуються актами.

Аналогічні положення закріплені у статті 129 Статуту залізниць України.

Згідно з пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 у разі, коли під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про код одержувача, його адресу, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Пунктом 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, передбачено, що комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Відповідно до пункту 12 Правил складання актів якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі Є комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено . Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

За змістом пункту 1.5 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442, для визначення маси вантажів, що перевозяться залізничним транспортом, можуть застосовуватися електромеханічні (електронні) та важільні вагонні ваги для зважування із зупинкою та зважування у русі, а також інші засоби ваговимірювальної техніки, передбачені Правилами приймання вантажів до перевезення.

Згідно з приписами статті 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг указується в перевізних документах. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній (пункт 5 Правил приймання вантажів до перевезення).

Таким чином масу вантажу визначає вантажовідправник, який несе відповідальність за достовірність внесених до залізничної накладної відомостей.

Тензометричні вагонні ваги, на яких здійснювалось контрольне зважування спірних вагонів, згідно з технічним паспортом засобу ваговимірювальної техніки на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, є справними та придатними до експлуатації (а. с. 17-18).

Оскільки зі змісту залізничних накладних № 5248857 та № 52488673 вбачається, що маса вантажу була визначена вантажовідправником, який несе відповідальність за достовірність внесених до них відомостей, а при перевірці вантажу на станції призначення різниці проти комерційних актів АА № 044509/553/561 від 12.05.2016 та АА № 044508/552/560 від 12.05.2016 виявлено не було, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є доведеними.

Крім того, колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо можливості впливу вологості вантажу на зміну його маси, оскільки усупереч вимогам статей 33-34 ГПК України заперечення ПрАТ Краснодонвугілля не доведені належними та допустимими доказами і ґрунтуються на припущеннях.

Отже, виходячи з розміру провізної плати за вагон № 56969314 (7 389, 00 грн.) та № 55025514 (7 389, 00 грн.) колегія суддів вважає, що на підставі статей 118 та 122 Статуту залізниць України позивач правильно визначив розмір штрафу в сумі 73 890, 00 грн. (п'ятикратний розмір перевізної плати) відповідно до вимог Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 317 від 26.03.2009.

Водночас, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції зменшив розмір належних до стягнення штрафних санкцій до суми 64 512, 00 грн., виходячи з тяжкого майнового стану відповідача, недоведеністю наявності збитків позивача, а також факту недовантаження, а не перевантаження вагонів, що не призвело до більшого зношення чи виходу з ладу рухомого складу.

На підставі статті 83 ГПК України господарський суд при прийнятті рішення має право зменшувати розмір неустойки, зокрема штрафу, передбаченого статтею 118 Статуту залізниць України.

Згідно з частиною першою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтями 83 ГПК України, 233 ГК України та 551 ЦК України суду надано право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки.

Відповідно до статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі статтею 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи, у тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (пункт 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18).

Колегія суддів зауважує, що зменшення розміру неустойки є правом, а не обов'язком суду, яке застосовується у виняткових випадках за його внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, колегія суддів, дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, вважає висновок місцевого господарського суду про зменшення розміру належного до стягнення штрафу до суми 64 512, 00 грн. законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення в цій частині.

Ураховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга ПрАТ Краснодонвугілля не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Луганської області від 06.12.2016 у справі № 913/1180/16 підлягає залишенню без змін як законне та обґрунтоване з наведених вище підстав.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Краснодонвугілля , м. Сєвєродонецьк Луганської області, на рішення Господарського суду Луганської області від 06.12.2016 у справі № 913/1180/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Луганської області від 06.12.2016 у справі № 913/1180/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Л.Ф. Чернота

ОСОБА_3