Рішення

від 17.01.2017 по справі 914/2865/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2017р. Справа№ 914/2865/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В.П.,

при секретарі судового засідання Краєвському І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів, до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Західне відділення Центру антарктичних досліджень УкрА , м. Львів, про: стягнення неустойки в сумі 53.039,73 грн., За участю представників: позивача:ОСОБА_1 - представник (довіреність №2302-вих-97 від 11.01.2017 р.), відповідача:не з'явився.

Присутнім представникам учасників судового процесу права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено. Заяв про відвід суду не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу учасниками судового процесу заявлено не було.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Західне відділення Центру антарктичних досліджень УкрА про стягнення неустойки в сумі 53.039,73 грн. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.11.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.11.2016 р. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.11.2016 р. розгляд справи відкладався на 14.12.2016 р., на 17.01.2017 р.

Рух справи відображено в попередніх ухвалах та протоколах суду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Ш-6530-8 від 28.08.2008 р. не повернув орендоване приміщення після припинення дії договору. Внаслідок чого позивачем нарахована відповідачу неустойка у розмірі 53.039,73 грн. за період з 27.08.2011 р. по 21.08.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позові та надав усні пояснення по суті справи.

В судове засідання представник відповідача повторно не з'явився, причин неприбуття не повідомив, хоч був належно повідомлений про час, місце та дату розгляду справи, проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4. XI .1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представника відповідача.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (підпункт 3.9.2 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями).

Враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечив, не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Ш-6530-8 від 28.08.2008 р. (надалі - Договір).

За цим Договором Орендодавець (позивач у справі) на підставі наказу управління комунальної власності від 12.07.2006 р. №464-0, договору оренди від 28.02.2007 р. №Ш-5070-7 передає, а Орендар (відповідач у справі) приймає у строкове платне користування нерухоме майно (надалі - об'єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП Збоїща , надалі Балансоутримувач (п. 1.1. Договору).

Об'єктом оренди є приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Грінченка, 6, загальною площею 36,5 кв.м., у тому числі: перший поверх 36,5 кв.м. (п. 1.2. Договору).

Згідно з п. 4.1. Договору термін Договору оренди визначений на 2 роки 364 днів з 28 серпня 2008 року до 27 серпня 2011 року.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.01.2012 р. у справі №5015/6917/11 у задоволенні первісного позову про зобов'язання повернути об'єкт оренди відмовлено, у зустрічному позові про визнання за ТзОВ Західне відділення центру антарктичних досліджень України УкрА права на оренду приміщення та визнання договору оренди №Ш-6530-8 нерухомого майна від 28.08.2008 р. продовженим відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2012 р. рішення Господарського суду Львівської області від 30.01.2012 р. скасовано. Позов задоволено частково, зобов'язано ТзОВ Західне відділення центру антарктичних досліджень України УкрА повернути Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Грінченка, 6, загальною площею 36,5 кв.м., по акту приймання-передачі.

Оскільки відповідачем добровільно та своєчасно не повернуто орендоване приміщення, позивач на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України просить стягнути неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення з 27.08.2011 р. по 21.08.2013 р. в розмірі 53.039,73 грн., що підтверджується довідкою позивача №4-2302-556 від 18.05.2016 р.

Станом на момент прийняття рішення доказів повної або часткової оплати заборгованості сторонами до суду не подано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно з статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Приписами статті 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Згідно з частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.04.2012 р. якою скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 30.01.2012 р. встановлено, що Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Ш-6530-8 від 28.08.2008 р. припинив свою дію. Та зобов'язано ТзОВ Західне відділення центру антарктичних досліджень України УкрА повернути Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Грінченка, 6, загальною площею 36,5 кв.м., по акту приймання-передачі.

Враховуючи наведене, та те, що відповідач не повернув позивачеві об'єкт оренди після припинення дії договору, позивач нарахував відповідачу неустойку за користування нежитловим приміщенням у розмірі 53.039,73 грн. за період з 27.08.2011 р. по 21.08.2013 р.

В силу положень частини третьої 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно п. 5.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна застосовуючи приписи статті 785 ЦК України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Згідно з частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Належних та допустимих доказів звернення до позивача про повернення майна, доказів неможливості повернення майна протягом вказаного періоду відповідачем не надано, а судом не встановлено. Обставини справи свідчать проте, що орендоване майно до моменту його передачі орендодавцеві знаходилось у володінні і користуванні відповідача, (з врахуванням правової позиції, зазначено у Постановах Верховного Суду України від 19.08.2014 р. у справі №5015/4879/12 та від 02.09.2014 р. у справі №927/1215/13).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач після припинення дії договору оренди не повернув об'єкт оренди позивачеві, як наслідок останній звернувся до суду з вимогою про стягнення неустойки в розмірі подвійної орендної плати за фактичне користування нежитловим приміщенням. Орендарем добровільно та своєчасно не повернуто орендоване приміщення у встановлений термін, тому орендодавцем нарахована неустойка в порядку статі 785 Цивільного кодексу України за період з 27.08.2011 р. по 21.08.2013 р. у розмірі 53.039,73 грн.

З наведеного вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки у сумі 53.039,73 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 32, 33, 38 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, судовий збір в розмірі 1.378,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

За подання до суду позовної заяви позивачем сплачено платіжним дорученням №2609 від 13.08.2014 р. 1.827,00 грн. судового збору. Суд роз'яснює позивачу, що питання повернення судового збору вирішується відповідно до статті 7 Закону України Про судовий збір .

Враховуючи наведене, керуючись статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Західне відділення Центру антарктичних досліджень УкрА (адреса: вулиця Лобачевського, будинок 23, місто Львів, Львівська область, 79019; ідентифікаційний код 20837473) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (адреса: площа Галицька, будинок 15, місто Львів, Львівська область, 79008; ідентифікаційний код 25558625) 53.039,73 грн. неустойки та 1.378,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.01.2017 р.

Суддя Трускавецький В.П.