Рішення

від 17.01.2017 по справі 902/403/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 січня 2017 р. Справа № 902/403/16

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді - Матвійчука Василя Васильовича, суддів Тісецького Сергія Сергійовича, Міліціанова Романа Валерійовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці

до Гайсинської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - військова частина НОМЕР_1 , Концерн «Військторгсервіс»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , Гайсинська середня загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ст.- гімназія

про визнання рішення недійсним, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою

шляхом її звільнення

за участю секретаря судового засідання Жиляк С.І.,

представників сторін:

від Міністерства оборони України - Панасюк В.М. за довіреністю № 220/417/д від 22.12.2016р.;

від КЕВ м. Вінниці - Ткачук О.С. за довіреністю № 0921 від 26.12.2016р.;

від Гайсинської міської ради - Кучеренко О.С. за довіреністю № 03.08/03.17-71 від 17.01.2017р.;

від третіх осіб не з`явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Міністерство оборони України, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці звернулися до Господарського суду Вінницької області з позовом до Гайсинської міської ради Вінницької області про визнання рішення недійсним, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом її звільнення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення 6 сесії 24 скликання Гайсинської міської ради від 26.09.2003 року «Про вилучення земельних ділянок» суперечить вимогам чинного законодавства України та прийняте з перевищенням радою меж своєї компетенції, оскільки спірні земельні ділянки площею 0,54009 га та 1,63 га за своїм цільовим призначенням належать до земель оборони, мають спеціальний статус, увійшли до складу військового містечка № НОМЕР_2 , 102 і перебувають на обліку КЕВ м. Вінниці. Згода на припинення права користування земельними ділянками, уповноваженими на те органами, не надавалась. Вилучення спірних земельних ділянок унеможливлює використання земель оборони в цілях їхнього призначення, а саме для виконання військовими формуваннями покладених на них функцій та завдань, що порушує правовий режим земель оборони згідно ст. 2 Закону України «Про використання земель оборони».

Ухвалою суду від 16.05.2016р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/403/16, призначено до розгляду в засіданні на 06.06.2016р., окрім іншого, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Військову частину НОМЕР_1 .

Відповідач в відзиві № 03.08/03.17-783 від 27.05.2016р. заперечує проти позову зазначаючи, що на час винесення оспорюваного рішення земельна ділянка площею 0,5409 га була вже закріплена за Гайсинською філією № 3 Вінницького відділу військової торгівлі № 52 відповідно до державного акту на право постійного користування землею (І-ВН № 000810 від 05.07.2000р.).

Земельна ділянка площею 1,63 га була передана разом з житловою будівлею в комунальну власність міста відповідно до акту прийому-передачі у 2001 році. Так як на час передачі житлового фонду Гайсинська КЕЧ в комунальну власність міста не було виготовлено технічної документації на землі Міністерства оборони на проведення її інвентаризації, не виготовлені державні акти, які б засвідчували право постійного користування землею за Міністерством оборони, то відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України до територіальної громади перейшло право на користування земельної ділянки на якій розміщений переданий житловий фонд. В даний час земельна ділянка площею 1,63 га на якій розміщено приміщення бувшого офіцерського гуртожитку по АДРЕСА_1 переданого до комунальної власності міста розміщений Гайсинський краєзнавчий музей, а на прилеглій території розміщені музейні експонати військових гармат та техніки періоду Великої вітчизняної війни. Дана земельна ділянки використовується для суспільних потреб міста.

01.06.2016р. від третьої особи військової частини НОМЕР_1 надійшли письмові пояснення № 1400 від 26.05.2016р. де зазначено, що земельна ділянка, яка відноситься до земель оборони може бути відчужена лише за згодою Міністра оборони України, що зазначено у п. 45 Положення про порядок надання у користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997р. № 486. Відомості про надання згоди на припинення права користування вказаними земельними ділянками Міністром оборони України відсутні. Будь-які розпорядження Кабінету Міністрів України не приймалися. Отже, вилучення спірних земельних ділянок унеможливлює використання земель оборони в цілях його призначення.

08.07.2016р. від відповідача надійшли заперечення № 03.08/03.17-954 від 02.07.2016р. в яких останній вказує, що із земельної ділянки площею 1,63 га на 0,9634 га виготовлений Державний акт на землю серія ЯЯ № 019155 за Гайсинською школою інтернатом-гімназією, та за цивільно-правовою угодою - договором купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 03.10.2012р. Гайсинська міська рада продала ОСОБА_1 для комерційного призначення земельну ділянку загальною площею 0,0441 га.

20.07.2016р. від позивача Міністерства оборони України надійшли письмові пояснення № 769 від 20.07.2016р. де викладені заперечення на відзив відповідача.

Ухвалою суду від 20.07.2016р. залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , Гайсинську СЗШ-інтернат І-ІІІ ст.- гімназію, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Концерн «Військторгсервіс» .

26.07.2016р. від відповідача надійшли пояснення № 03.08/03.17-1063 від 21.07.2016р. в яких зазначено, що в березні 1983р. начальник Гайсинського КЕЧ передав по акту безоплатно начальнику Вінницького воєнторгу згідно наказу МО СРСР № 222-1980 року Вінницькому воєнторгу 179 два приміщення контори воєнторгу, магазин, кафе балансовою вартістю 69,89 тис. руб., загальною площею 2003 кв.м., та копію плану земельної ділянки. Земельна ділянка, яка відійшла під військторг становила 0,5709 га із земель в/ч НОМЕР_1 та НОМЕР_3 .

Таким чином з березня 1983 року приміщення воєнторгу (контора, магазин, кафе по АДРЕСА_2 ) перейшла в підпорядкування Вінницького воєнторгу 179.

За клопотанням Гайсинської філії № 3 Вінницького відділу військової торгівлі рішенням Гайсинської ради народних депутатів № 363 від 22 грудня 1999 року було надано в постійне користування земельну ділянку площею 0,7855 га в яку і увійшла земельна ділянка по АДРЕСА_2 площею 0,5409 га та виготовлений державний акт на землю. У вересні 2003 року за рішенням 6 сесії 24 скликання Гайсинської міської ради від 26.09.2003р., за клопотанням відділу військової торгівлі та Гайсинської КЕЧ, була вилучена земельна ділянка у в/ч НОМЕР_4 та НОМЕР_3 по АДРЕСА_2 площею 0,5409.

28.07.2016р. від позивача КЕВ м. Вінниці надішли пояснення б/н. від 26.07.2016р. в який позивач наголошує, що приймаючи оспорюване рішення Гайсинська міська рада, порушуючи вимоги земельного законодавства, зокрема ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, передала іншим особам земельну ділянку, що надана в користування Міністерству оборони України відповідно до державного акта серія Б№000318 від 1979 року та яка не була вилучена у встановленому законом порядку.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Військова частина НОМЕР_1 в поясненнях № 2692 від 12.10.2016р. зазначає, що земельна ділянка, яка відноситься до земель оборони може бути відчужена лише за згодою Міністерства оборони України. Відомості про надання такої згоди відсутні. Отже вилучення земельних ділянок є неправомірним. (т.2, а.с. 12,13)

Відповідач в поясненнях б/н. від 24.11.2016р. повідомляє, що земельна ділянка площею 1,63 га, яка передана територіальній громаді міста разом з приміщенням бувшого офіцерського гуртожитку по АДРЕСА_1 в комунальну власність в даний час використовується Гайсинською школою інтернатом під стадіон та спортивний майданчик площею 0,9634 га (державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №019155). Частина вказаної ділянки площею 0,0441 га відчужена за договором купівлі-продажу ОСОБА_1 .. Решта земельної ділянки площею 0,6225 га використовується територіальної громадою під Гайсинським краєзнавчим музеєм.

Що стосується вилучення земельної ділянки у військових частин НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , то остання використовується Гайсинською філією № 3 Вінницького відділу військової торгівлі № 52 (державний акт на право постійного користування землею серія І-ВН №000810).

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав невиконання сторонами вимог суду щодо надання доказів та у зв`язку зі зміною складу суду в даній справі.

Востаннє ухвалою суду від 22.12.2016 р., з метою надання додаткових доказів та пояснень, розгляд справи відкладено на 18.01.2017 р.

На визначену судом дату з`явились представники позивачів, які позов підтримали в повному обсязі, та представник відповідача, який заперечував проти позову. Треті особи військова частина НОМЕР_1 , Концерн «Військторгсервіс», ОСОБА_1 та Гайсинська середня загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ст.- гімназія правом участі в засіданні суду не скористались. При цьому суд зазначає, що про час та місце розгляду справи останні повідомлені завчасно та належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Рішенням виконавчого комітету Гайсинської районної ради народних депутатів Вінницької області № 297 від 06.09.1979р. вирішено затвердити та видати Державні акти на право користування землею Гайсинській КЕЧ району ПРИКВО згідно з додатком загальною площею 207,42 га. (т. 1, а.с. 12)

На підставі даного рішення видано Гайсинській КЕЧ району Державний акт серія Б№000318 на право користування землею загальною площею 207,42 га, в тому рахунку земельні ділянки площею 0,5409 га та 1,63 га. (т. 1, а.с. 14-17)

Відповідно до рішення Гайсинської ради народних депутатів від 22.12.1999р. № 363 Гайсинській філії № 3 Вінницького відділу військової торгівлі № 52 видано Державний акт на право постійного користування землею серія І-ВН №000810 загальною площею 0,7855 га. (т. 1, а.с. 33-36)

16.05.2000р. Гайсинська КЕЧ звернулася до Гайсинського міського голови з листом № 256 про передачу в 2001 році до комунальної власності м. Гайсина весь житловий фонд Гайсинської КЕЧ та комунальні споруди, що до нього відносяться, та просила створити відповідну комісію для обстеження об`єктів, що підлягають передачі. (т.1, а.с. 37)

24.05.2000р. виконавчим комітетом Гайсинської міської ради прийнято рішення № 193 «Про організацію прийому-передачі житлового фонду Гайсинської КЕЧ в комунальну власність міської ради». (т.1, а.с. 38)

За розпорядженням виконавчого комітету Гайсинської міської ради № 15-р від 12.01.2001р. створено комісію з питань прийому-передачі житлового фонду Гайсинської КЕЧ в комунальну власність міської ради. (т. 1, а.с. 40,41)

За Актом приймання-передачі відомчого житлового фонду у комунальну власність Гайсинська КЕЧ передала, а Гайсинська міська рада прийняла документацію на майно. В даному Акті рукописним текстом відображено земельну ділянку площею 1,63 га. (т. 1, а.с. 44-47)

Рішенням 6 сесії 24 скликання Гайсинської міської ради Вінницької області від 26 вересня 2003 року з поміж іншого вирішено вилучити у Військових частин 0707 та 0705 (військове містечко №2) по АДРЕСА_2 площею 0,5409 га (приміщення гуртожитку) та по АДРЕСА_1 , площею 1,63 га (приміщення офіцерського гуртожитку). Пунктом 2 даного рішення вирішено перевести вищевказані земельні ділянки в землі резервних територій міста. (т. 1, а.с. 10,11)

Рішенням 22 сесії 5 скликання Гайсинської міської ради Вінницької області від 22.02.2008 р. вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на землю та надати Гайсинській загальноосвітній школі-інтернат1-3 ст.-гімназії земельні ділянки площею 3,0371 га. (т. 1, а.с. 175)

За Актом прийому (передачі) будинків, споруд і території військового містечка від 02.10.2008р. військова частина НОМЕР_3 передала а КЕВ м. Вінниці прийняв будинки і споруди та земельну ділянку площею 23,27 га. (т. 1, а.с. 65-68)

04.02.2009р. Гайсинській загальноосвітній школі-інтернат1-3 ст.-гімназії видано державні акти на право постійного користування земельними ділянками площею 0,9634 га та 2,0737 га серія ЯЯ №019155 та серія ЯЯ №019154. (т. 1, а.с. 176,177)

Рішенням 15 сесії 6 скликання Гайсинської міської ради від 13.07.2012р. затверджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення по АДРЕСА_1 площею 0,0441 га. Затверджено вартість земельної ділянки в розмірі 45213,00 грн. Вирішено продати шляхом викупу ФОП ОСОБА_1 (власнику майна) земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0441 за 45213,00 грн. (т.1, а.с. 178,179)

03.10.2012р. між Гайсинською міською радою (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення. (т.1, а.с. 183,184)

Згідно з предметом цього Договору Продавець на підставі рішення 15 сесії 6 скликання Гайсинської міської ради від 13.07.2012р. продає, а Покупець купує земельну ділянку площею 0,0441 га, в межах згідно плану земельної ділянки, що додається, кадастровий номер земельної ділянки 0520810100:11:002:0133.

Місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 . (п. 1.2. Договору)

Цільове призначення земельної ділянки: для комерційного використання. (п. 1.3. Договору)

Вартість продажу земельної ділянки за цим Договором становить 45123,00 грн, які Покупець повністю сплатила Продавцеві до підписання цього Договору, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 02.10.2012р. (п. 2.1. Договору)

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає у Покупця з моменту державної реєстрації цього права. (п. 6.2. Договору)

07.11.2012р. ФОП ОСОБА_1 видано Державний акт серія ЯМ №288032 на право власності на земельну ділянку площею 0,0441 га, розташовану по АДРЕСА_1 . (т. 1, а.с. 182)

Позивачі, стверджуючи, що вилучення земельних ділянок по АДРЕСА_2 площею 0,5409 га (приміщення гуртожитку) та по АДРЕСА_1 , площею 1,63 га (приміщення офіцерського гуртожитку) відбулось неправомірно, просять визнати недійсним рішення 6 сесії 24 скликання Гайсинської міської ради від 26.09.2003р. в цій частині.

З урахуванням встановлених обставин, суд виходить з наступного.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України (далі - ЗК України), а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

За змістом ч.1,2 ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних силах України» військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України.

В силу ч.2 ст. 14 Закону України «Про Збройні Сили України» земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних силах України» вирішення питань щодо забезпечення Збройних Сил України військовим майном, а також визначення порядку вилучення і передачі його до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність (за згодою відповідних органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності") належить до компетенції Кабінету Міністрів України.

Статтею 1 Закону України «Про використання земель оборони» землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Частина 1 статті 2 цього Закону передбачає, що військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог земельного кодексу України.

За приписами ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Як встановлено судом, на підставі рішенням виконавчого комітету Гайсинської районної ради народних депутатів Вінницької області № 297 від 06.09.1979р. видано Гайсинській КЕЧ району Державний акт серія Б№000318 на право користування землею загальною площею 207,42 га, в тому рахунку земельні ділянки площею 0,5409 га та 1,63 га.

Згідно ч. 3 ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.

Частина 5 статті 116 цього Кодексу визначає, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

За змістом ч. 2 ст. 149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Відповідно до п. 45 Положення про порядок надання у користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 р. № 483 передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

В матеріалах справи відсутні, і відповідачем не доведено факту наявності згоди відповідно до зазначеного пункту Положення про порядок надання у користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України.

Посилання останнього на наявність розпорядження командуючого військами Одеського військового округу № 23/1/257 від 31.05.1996р., про яке йдеться в акті від 04.04.1996р., судом не беруться до уваги, оскільки у зазначеному акті передбачено передачу земельної ділянки площею 0,54 га військового містечка № НОМЕР_6 в м. Гайсині. При цьому, про спірні земельні ділянки не згадується. До того ж, командуючий військами Одеського військового округу не є уповноваженою особою на відчуження земель в розумінні п. 45 Положення про порядок надання у користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України. (т.2, а.с.27)

Твердження відповідача щодо недійсності Державного акту на право користування земельною ділянкою Б№000318 з підстав його невідповідності положенням Земельного кодексу України спростовуються, оскільки вимога щодо переоформлення суб`єктами права постійного користування, встановлена п. 6 Перехідних положень Земельного кодексу України визнана рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005 року неконституційною.

За змістом ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч.1, 10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії або нормативно-правовий акт, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до п. г ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Відповідно до п.9 ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав такий акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Вище наведене свідчить про незаконність прийняття відповідачем оспорюваного рішення та підлягає визнанню недійсним.

Розглядаючи вимогу про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою по вул. 1 Травня, 48 площею 1,63 га шляхом її звільнення суд зважає на наступне.

Згідно статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення (ч.1). Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч.2).

Подібними положеннями статті 377 Цивільного кодексу України визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Із приписів наведених норм права вбачається, що у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, законом захищаються і права таких осіб на земельні ділянки державної чи комунальної власності, на яких розташовані такі об`єкти.

При цьому з метою реалізації своїх прав на нерухомість та недопущення порушень прав на землю інших осіб, власник об`єктів нерухомого майна має оформити і право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, та необхідну для їх обслуговування.

Відповідно до п. 2.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок (будівлю, споруду), що знаходиться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім`я в установленому законом порядку, в тому числі, з додержанням вимог ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» і ст. 125 ЗК України, яка пов`язує виникнення права на земельну ділянку з моментом державної реєстрації відповідного права.

Як встановлено судом, на частині спірної земельної ділянки площею 0,0441 га знаходиться магазин, який відповідно до Свідоцтва серія НОМЕР_7 на праві власності належить ФОП ОСОБА_1 . Також на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно: нежитлова будівля, яка відповідно до Свідоцтва серія НОМЕР_8 , належить територіальній громаді м. Гайсина в особі Гайсинської міської ради на праві комунальної власності.

З наведеного вбачається, що вимога позивачів про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 1,63 га шляхом її звільнення направлена на порушення прав інших осіб.

При цьому за положеннями ч.ч.1,2 ст. 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Зважаючи на наведене вище, в його сукупності та виходячи з принципів законності, розумності і справедливості, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 1,63 га шляхом її звільнення.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, виходячи з наведених вище обставин справи і норм матеріального права, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення 6 сесії 24 скликання Гайсинської міської ради Вінницької області від 26 вересня 2003 року «Про вилучення земельних ділянок» в частині вилучення в військових частин № НОМЕР_4 та НОМЕР_3 у АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_2 ) земельних ідялнок площею 0,5409 га (приміщення військторгу) та по АДРЕСА_1 , площею 1,63 га (приміщення офіцерського гуртожитку).

3. В позовній вимозі про усунення перешкод у користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 1,63 га (приміщення офіцерського гуртожитку) шляхом її звільнення відмовити.

4. Стягнути з Гайсинської міської ради (вул. 1-го Травня, 7, м. Гайсин, Вінницька область, 23700, код ЄДРПОУ 03084523) на користь Військової частини НОМЕР_9 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ) судовий збір в розмірі 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп..

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити третім особам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 23 січня 2017 р.

Головуючий суддя Матвійчук В.В.

Судді Тісецький С.С.

Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - В/ч НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 )

3 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 )

4 - Гайсинській СЗШ-інтернат І-ІІІ ст.- гімназії (вул. 1 Травня, 52, м. Гайсин, 23700)

5 - Концерн "Військторгсервіс" (вул. Молодогвардійська, 28а, м. Київ, 03151)