Рішення

від 19.01.2017 по справі 902/1089/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 січня 2017 р. Справа № 902/1089/16

Господарський суд Вінницької області у складі судді Колбасова Ф.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Дочірнього підприємства Вінницький облавтодор ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (м. Вінниця, вул. 40-річчя Перемоги, 27)

до : Криковецької сільської ради (22834, Вінницька область, Немирівський район, с.Криківці)

про стягнення 7 960,71 грн

за участю секретаря судового засідання Вознюк К.В.

представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 02 від 08.11.2016р.

відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ :

Дочірнє підприємство Вінницький облавтодор ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Криковецької сільської ради боргу в сумі 7960,71 грн, з яких: 4588,00 грн - основний борг, 3097,05 грн - інфляційні втрати, 275,66 грн - 3 % річних.

Ухвалою суду від 16.12.2016р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/1089/16 та призначено її до розгляду на 19.01.2017р.

В судовому засіданні 19.01.2017р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Довідкою від 19.01.2017р. позивач повідомив, що станом на час розгляду справи в суді позивачем не здійснювалось погашення суми заборгованості, а тому сума основного боргу по справі складає 4588,00 грн.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, визначених судом доказів не надав, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив. Хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином - ухвалою від 16.12.2016р., яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією, на адресу вказану в позовній заяві. Факт отримання ухвали суду підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за №2143100005495.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

20.09.2013р. між Криковецькою сільською радою (за договором - замовник) та філією "Немирівський райавтодор" Дочірнього підприємства Вінницький облавтодор ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" ( за договором - виконавець) укладено договір про надання послуг № 15.

Відповідно до п. 1.1 договору, в порядку та на умовах визначених цим договором. виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги, поточний ремонт вулиці Центральна, с. Криківці (надалі - послуги), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно п. 1. 2 договору, найменування послуг: поточний ремонт вул. Центральна, с. Криківці.

В п. 3.1. договору, сторони визначили, що ціна цього договору становить двадцять тисяч вісімдесят дві гривні, в тому числі ПДВ- три тисячі триста сорок сім грн, що станом на дату укладення договору дорівнює загальній вартості послуг.

Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки за надані послуги проводяться шляхом: оплати замовником після одержання в виконавця рахунку на оплату послуг та підписання сторонами акту наданих послуг і передачі документів, зазначених п. 4.2. договору, проте в будь-якому випадку після проведення повного розрахунку на користь замовника від ДП "Вінницький облавктодор" на відповідні цілі.

В п. 4.3. договору сторони погодили, що замовник зобов'язується розрахуватись з виконавцем за надані послуги не раніше 180 днів з моменту отримання від виконавця документів, вказаних в п. 4.1. та 4.2. цього договору, проте в будь-якому випадку виключно після повного розрахунку від ДП "Вінницький облавтодор".

Відповідно до п. 6.1 договору, замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги.

Згідно п. 10.1. цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2013р.

На виконання умов договору, позивачем було здійснено поточний ремонт вул. Центральної с. Криківці за завданням відповідача. Після закінчення робіт сторонами по справі обопільно підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт № 3 за жовтень 2013р. Таким чином, відповідачем підтверджено належне виконання позивачем робіт з поточного ремонту вулиці Центральної с. Криківці на загальну суму 20082,00 грн.

Відповідачем частково сплачені грошові кошти за виконані роботи, на загальну суму 15494,00 грн, а саме: 24.02.2014р. сплачено 10386,00 грн, а 13.10.2014р. сплачено 5108,00 грн, що стверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Такими чином, заборгованість відповідача перед позивачем по договору № 15 від 20.09.2013р. склала 4588,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено відповідачу претензію № 237 від 29.11.2016р. разом з актом звірки розрахунків. Отримання вказаної претензії стверджується долученою до матеріалів справи копією претензії на звороті якої є відмітка уповноваженого представника Криковецької сільської ради про її отримання.

Як зазначає позивач, відповідач відповіді на претензію не направив, розрахунки не провів, однак підтвердив суму боргу підписанням акту звірки, що підтверджується наявним в матеріалах справи обопільно підписаним сторонами Актом звірки взаєморозрахунків від 29.11.2016р.

Не проведення відповідачем розрахунків за отриманий товар стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 4588,00 грн правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її у вказаному розмірі.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 275,66 грн 3% річних, які нараховані за період з 14.12.2014р. по 13.12.2016р. та 3097,05 грн інфляційних втрат, які нараховані за період з листопада 2014р. по листопад 2016р. включно, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та вимогам чинного законодавства України.

Перевіркою правильності періодів нарахування та розрахунку інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язань за договорами, судом не виявлено помилок, в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище процесуальним нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення основного боргу, інфляційних нарахувань та 3% річних, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

З урахуванням викладеного вище, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

19.01.2017р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 4-5, 32, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Криковецької сільської ради, код ЄДРПОУ 04327287 (22834, Вінницька область, Немирівський район, с.Криківці) на користь Дочірнього підприємства Вінницький облавтодор ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", код ЄДРПОУ 32054743 (м. Вінниця, вул. 40-річчя Перемоги, 27) 4588,00 грн основного боргу, 3097,05 грн інфляційних втрат, 275,66 грн 3 % річних та 1378,00 грн відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 23 січня 2017 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи.

2 - відповідачу - Криковецькій сільській раді (22834, Вінницька область, Немирівський район, с. Криківці)