Рішення

від 15.12.2016 по справі 905/3108/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.12.2016 Справа №905/3108/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Соколовій С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Шліфверст"

до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Славмет"

про стягнення 121213,67грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 директор,

ОСОБА_3 за довір. від 23.11.2016р.,

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерно товариства "Шліфверст" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 підприємства "Славмет" про стягнення 121213,67грн. Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 509, 510, 526, 529-534, 610, 629 Цивільного кодексу України, статей 173-175, 193, 197-198 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про погашення заборгованості №10/07-СМ, укладений 10.07.2014 між ПАТ "Шліфверст" та ПП "Славмет" та неналежне виконання відповідачем зобов'язань за даним договором. Зазначив, що ПП "Славмет" не перерахував на розрахунковий рахунок суму у розмірі 12113,67грн., яку повинен був перерахувати згідно акту про взаємне погашення заборгованості.

29.11.2016 через канцелярію суду представник позивача надав клопотанням додаткові документи по справі, які судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Крім того, через канцелярію суду надав пояснення по суті спору. До пояснень додав копію договору №9/03СМ-08 від 11.03.2008 з специфікацією до нього, протоколом розбіжностей та копію договору №10/10-Са про відступлення права вимоги від 10.10.2013 разом з накладними на товар та довіреностями на отримання даного товару. Пояснення та додані до них документи судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте на адресу суду 15.12.2016 через канцелярію суду надав заяву, в якій позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Підстави для неприйняття визнання позову відповідачем у суду відсутні.

Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявив, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

10.07.2014 між Публічним акціонерним товариством "Шліфверст" (Сторона 1) та ОСОБА_1 підприємством "Славмет" (Сторона 2), укладено договір про погашення заборгованості №10/07-СМ (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Сторона 2 має перед Стороною 1 непогашене грошове зобов'язання в сумі 327949,03грн. за договором №9/03СМ-08 від 11.03.2008 (п.1.1.договору).

Відповідно до п.1.2. сторона 1 має перед Стороною 2 непогашене грошове зобов'язання в сумі 206735,36грн. за договором відступлення права вимоги №10/10-СА від 10.10.2013, укладеного між Стороною 1 та ВАТ "Станком-Автоматика", яким здійснюється перехід права вимоги ВАТ "Станком-Автоматика" з оплати боргу ПАТ "Шліфверст" на ПП "Славмет" (п.1.2).

У пункті 1.3.договору зазначено, що строк виконання вказаних зобов'язань в п.п.1.1. та 1.2. договору наступив.

Зобов'язання Сторони 1 перед Стороною 2 припиняються у повному обсязі, а заборгованість Сторони 1 перед Сторони 2 повністю погашеною (п.п.1.5.1).

Зобов'язання Сторони 2 перед Стороною 1 припиняються частково на суму 206735,36грн. (п.п.1.5.2).

Згідно з п.п.1.5.3. договору після проведення взаємозаліку заборгованість Сторони 2 перед Сторони 1 складає 121213,67грн.

Сторона 2 зобов'язується протягом 30 днів з моменту підписання договору перерахувати на розрахунковий рахунок Стороні 1 заборгованість в сумі 121213,67грн. (п.1.6).

Відповідно до п.4.1 договору передбачено, що договір набирає чинність з моменту його підписання та діє до 31.12.2014, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії договору.

На виконання вказаного договору 10.07.2014 між Публічним акціонерним товариством "Шліфверст" (позивачем) та ОСОБА_1 підприємством "Славмет" (відповідачем) підписаний Акт про взаємне погашення заборгованості, згідно з п.п.1.5.1 якого, зобов'язання Сторони 1 перед Стороною 2 припиняються у повному обсязі, а заборгованість Сторони 1 перед Сторони 2 повністю погашеною; зобов'язання Сторони 2 перед Стороною 1 припиняються частково на суму 206735,36грн. (п.п.1.5.2); після проведення взаємозаліку заборгованість Сторони 2 перед Сторони 1 складає 121213,67грн. (п.п.1.5.3).

Акт про взаємне погашення заборгованості підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Згідно з п.1.6. договору відповідач зобов'язався протягом 30 днів з моменту підписання договору перерахувати на розрахунковий рахунок позивачу заборгованість в сумі 121213,67грн., тобто до 09.08.2014.

Проте, у відповідач визначений договором строк зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим позивач надіслав на адресу останнього претензію №48 від 30.05.2016.

Відповідач претензію отримав 09.06.2016, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, але оплату заборгованості в сумі 121213,67грн. відповідач не здійснив.

В матеріалах справи міститься акт звіряння розрахунків станом на 01 жовтня 2016 року, який підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печатками підприємств. З даного акту вбачається, що станом на 01.1.02016 за відповідачем рахується заборгованість у сумі 121213,67грн.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Суд визнав доведеним позивачем факт наявності у відповідача боргу у сумі 121213,67грн. та наявності правових підстав для його стягнення.

Також, відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Шліфверст" до ОСОБА_1 підприємства "Славмет" про стягнення 121213,67грн., задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "Славмет" (84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Сахалінська, 4, ЄДРПОУ 30688572) на користь Публічного акціонерного товариства "Шліфверст" (69068, м. Запоріжжя, вул. Вересаєва, 3а; код ЄДРПОУ 05748909) 121213,67грн., судовий збір у розмірі 2067,00грн.

У судовому засіданні 15 грудня 2016 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 16 грудня 2016 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява