Рішення

від 17.01.2017 по справі 910/21550/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2017Справа №910/21550/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр транспортного сервісу "Ліски"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Плюс ЛТД"

про стягнення 761314,61 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Гросман О.В. (довіреність)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Плюс ЛТД" (відповідач) 762 855,00 грн., з яких: 45337,00 грн. - заборгованість за надані послуги, 715978,31 грн. - відшкодування вартості контейнерів, 1539,00 грн. - інфляційне збільшення боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за контрактом № 330-ПК з наданням послуг для здійснення перевезень від 15.06.2016 в частині оплати за надані послуги, у зв'язку із чим, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 45337,00 грн. Внаслідок прострочення грошового зобов'язання, позивачем нараховані інфляційні втрати у розмірі 1539,00 грн. У зв'язку із достроковим розірванням контракту та неповерненням відповідачем контейнерів, позивачем заявлено до стягнення відшкодування вартості контейнерів в розмірі 715978,31 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2016 порушено провадження по справі № 910/21550/16 та призначено її до розгляду на 20.12.2016.

16.12.2016 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення щодо визначеного строку виконання зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи №910/21550/16 відкладено на 17.01.2017.

13.01.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення щодо порядку виставлення рахунків та початку прострочення грошових зобов'язань.

В судове засідання 17.01.2017 з'явився представник позивача, надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог.

В своїй заяві про зменшення позовних вимог, позивачем заявлено до стягнення 715978,31 грн. - відшкодування вартості контейнерів та 45336,30 грн. - заборгованості за надані послуги.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Заява позивача про зменшення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, у зв'язку з чим, подальший розгляд справи буде здійснюватись щодо позовних вимог викладених у даній заяві та відповідно має місце нова ціна позову.

Представник позивача в судовому засіданні 17.01.2017 надав суду пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити у редакції заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання 17.01.2017 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

У відповідності до п. п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані на юридичну адресу відповідача (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань). Ухвала суду від 28.11.2016 була повернута на адресу суду поштовим відділенням зв'язку за закінченням встановленого строку зберігання. Отже, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Оскільки, відповідач не скористався належним йому процесуальними правами, зокрема на подання відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, відповідачем суду не надано, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Водночас, судом, враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Приймаючи до уваги те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 17.01.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.06.2016 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі начальника та заступника начальника Філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес Плюс ЛТД" (замовник, відповідач) укладений контракт №330-ПК з надання послуг для здійснення перевезень (далі - контракт), відповідно до п. 1.1. якого виконавець надає послуги з надання великовантажних контейнерів для здійснення перевезень вантажів по території України та у міжнародному сполученні, а замовник зобов'язується оплачувати за користування контейнерами на умовах даного контракту, а також бере на себе відповідальність за збереження, технічний стан контейнерів та їх повернення згідно з умовами даного контракту.

Відповідно до п. 1.2. контракту замовнику надається право відправлення контейнерів за межі України для завантаження міжнародних вантажів за письмовим погодженням з виконавцем.

Згідно із п. 1.3. контракту, діяльність сторін регламентується положеннями Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - "СМГС"), міжурядовими та прикордонними залізничними угодами, національним та міжнародним транспортним правом, законодавчими актами України.

Пунктом 2.2.6., п. 2.2.8., 2.2.10, 2.2.11 контракту на замовника покладено зобов'язання проводити попередню оплату за підготовку і передачу контейнерів, а також за користування контейнерами, відповідно до виставлених рахунків на умовах розділу 6 контракту; щомісячно підписувати та повертати виконавцю акт виконаних робіт за фактично надані послуги не пізніше 7 робочих днів з моменту його одержання; сумлінно виконувати свої обов'язки та нести відповідальність за їх невиконання на умовах розділу 8 контракту; повертати контейнери не пізніше, ніж через шість місяців після отримання їх за актом прийому-передачі контейнерів.

У пункті 3.1. контракту передбачено, що виконавець надає послуги виключно на умовах повернення контейнерів на станцію Київ-Ліски Південно-Західної залізниці або на інші станції, погоджені сторонами, згідно із додатком №1, який є невід'ємною частиною цього контракту.

Термін надання послуг за цим контрактом не може перевищувати терміну дії цього контракту (п. 3.2. контракту).

Відповідно до п. 4.1. контракту визначено, що факт надання послуг, зазначених у пункті 1.1. підтверджується актом виконаних робіт, що підписується сторонами згідно з умовами цього контракту, та є його невід'ємною частиною.

Датою надання послуг по даному контракту вважається дата, зазначена в двосторонньому акті виконаних робіт, підписаному сторонами (п. 4.2. контракту).

Якщо акт виконаних робіт надісланий замовнику, але ним не підписаний, не оскаржений та не повернутий виконавцю протягом 7 робочих днів з моменту його одержання, він вважається таким, що прийнятий замовником та підлягає оплаті в повному обсязі. Моментом одержання Акту виконаних робіт вважається дата, зазначена у графі "вручено" у повідомленні про вручення поштового відправлення (п. 4.3, п. 4.4. контракту).

Вартість послуг за цим контрактом погоджується сторонами, про що підписується Протокол погодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною цього контракту (п. 5.1. контракту).

Відповідно до Протоколу погодження договірної ціни до контракту сторони дійшли згоди, що ціна за підготовку контейнерів (в т.ч. вантажно-розвантажувальні роботи) становить: за кожен 20-футовий контейнер - 1295,26 грн., за кожен 40-футовий контейнер - 1818,35 грн.; ціна за користування замовником контейнерами виконавця, починаючи з моменту передачі контейнерів замовнику на узгоджену станцію до моменту прийому контейнера на станції Київ-Ліски становить: за кожну добу користування 20-футовим контейнером - 77,72 грн., за кожну добу користування 40-футовим контейнером - 155,43 грн.

Відповідно до п. 6.1. контракту замовник здійснює 100% попередню оплату за підготовку контейнерів (в т.ч. вантажно-розвантажувальні роботи), а також здійснює оплату за надання послуг згідно з умовами контракту протягом звітного місяця шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення виконавцем рахунку.

Пунктом 8.6. контракту передбачено, що у випадку втрати контейнера в "третіх" країнах або неповернення його до закінчення терміну дії даного контракту, замовник відшкодовує виконавцю його вартість в національній валюті у розмірі, еквівалентному 5600 доларів США за один 20-футовий контейнер і 7500 доларів США за один 40-футовий контейнер, по курсу НБУ на день виставлення рахунку, протягом 10 календарних днів з моменту виставлення рахунку.

Контракт набирає сили з моменту підписання і діє до 31 грудня 2016 року (п. 11.1. контракту).

Контракт може бути розірвано достроково з ініціативи виконавця, у разі невиконання замовником будь-якого з обов'язків, визначених у п. 2.2. розділу 2 цього контракту; у разі недодержання замовником вимог, передбачених розділом 6 контракту (пп. 11.3.1., пп. 11.3.3. п. 11.3. контракту).

Згідно із п. 11.5. контракту, розірвання даного контракту не тягне за собою припинення виконання зобов'язання замовником зобов'язань за надані йому виконавцем послуги та обов'язку повернення контейнерів згідно із умовами цього контракту.

Актом прийняття - передачі контейнерів №ОУ-004537 від 07.07.2016 філія "Центр транспортного сервісу "Ліски" 07.07.2016 передала п'ять 20-футових контейнерів ТОВ "Прогрес Плюс ЛТД".

Згідно із наявними в матеріалах справи рахунками №CF-69558 від 07.07.2016 на суму 15414,10 грн., №CF-70194 від 31.08.2016 на суму 12046,60 грн., №CF-70195 від 30.09.2016 на суму 11658,00 грн., №CF-70213 від 17.10.2016 на суму 6217,60 грн. сума попередньої оплати за підготовку контейнерів та плата за користування контейнерами за липень, серпень, вересень та жовтень 2016 року становить 45336,30 грн.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 28.07.2016 (направлений 29.07.2016) та листом-вимогою від 15.08.2016 вих. №Д-10/1111 (направлений 18.08.2016) позивач вимагав від відповідача здійснити оплату рахунку №CF-69558 від 07.07.2016 на суму 15414,10 грн.

Разом із листом від 15.08.2016 позивачем було направлено відповідачу рахунок №CF-69558 від 07.07.2016 та акт №ОУ-004537 виконаних робіт (надання послуг) за липень 2016 року. Акт виконаних робіт за липень 2016 року відповідач позивачу не повернув та не підписав.

07.09.2016 позивач направив на адресу відповідача претензію №ДЗ-9/820 від 06.09.2016 про сплату заборгованості за рахунком №CF-69558 від 07.07.2016. Також у вказаній претензії позивач повідомив відповідача про розірвання контракту через 10 днів з дня отримання повідомлення (у зв'язку з невиконанням відповідачем пунктів 2.2.6 та 2.2.8 розділу 2 контракту та недодержанням вимог, передбачених розділом 6 контракту та пунктом 3 Протоколу погодження договірної ціни). Зазначена вимога була повернута 07.10.2016 на адресу позивача поштовим віддділенням зв'язку із посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення.

Оскільки, як зазначено позивачем, з 17.10.2016 контракт достроково розірваний з ініціативи філії "Центр транспортного сервісу "Ліски", на підставі п. 8.6. контракту, позивачем здійснено нарахування відшкодування вартості контейнерів у сумі 715978,31 грн. та 10.11.2016 направлено на адресу відповідача рахунок №CF-70212 від 08.11.2016 на вказану суму.

Також, 10.11.2016 позивачем на адресу відповідача направлено рахунки на оплату послуг, наданих у серпні-жовтні 2016 року: рахунки №CF-70194 від 31.08.2016 на суму 12046,60 грн., №CF-70195 від 30.09.2016 на суму 11658,00 грн., №CF-70213 від 17.10.2016 на суму 6217,60 грн. Разом із зазначеними рахунками позивач надіслав відповідачу акти виконаних робіт (надання послуг) №ОУ-005215 за серпень 2016 року, №ОУ-005216 за вересень 2016 року, №ОУ-005223 за жовтень 2016 року.

Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань, наданих позивачем у липні - жовтні 2016 року послуг на суму 45336,30 грн. не сплатив, відшкодування вартості контейнерів у сумі 715978,31 грн. не здійснив, у зв'язку із чим, позивач звернувся до суду з даним позовом та у редакції заяви про зменшення позовних вимог заявив про стягнення з відповідача 715978,31 грн. - відшкодування вартості контейнерів та 45336,30 грн. - заборгованості за надані послуги.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як підтверджено наявним в матеріалах справи актом прийняття - передачі контейнерів №ОУ-004537 від 07.07.2016 позивач передав відповідачу, а останній прийняв 7 липня 2016 року п'ять 20-футових контейнерів ТОВ "Прогрес Плюс ЛТД".

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 6.1. контракту сторони погодили, що відповідач здійснює 100% попередню оплату за підготовку контейнерів (в т.ч. вантажно-розвантажувальні роботи), а також здійснює оплату за надання послуг згідно з умовами контракту протягом звітного місяця шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення виконавцем рахунку.

Відповідно до рахунків №CF-69558 від 07.07.2016 на суму 15414,10 грн., №CF-70194 від 31.08.2016 на суму 12046,60 грн., №CF-70195 від 30.09.2016 на суму 11658,00 грн., №CF-70213 від 17.10.2016 на суму 6217,60 грн. сума попередньої оплати за підготовку контейнерів та плата за користування контейнерами за липень, серпень, вересень та жовтень 2016 року становить 45336,30 грн.

З урахуванням пояснень позивача, дати вищевказаних рахунків відповідають даті виставлення їх відповідачу шляхом направлення електронною поштою. Однак докази направлення рахунків електронною поштою у позивача відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що рахунок №CF-69558 від 07.07.2016 направлявся відповідачу 18.08.2016 (листом-вимогою від 15.08.2016) та 07.09.2016 (претензією №ДЗ-9/820 від 06.09.2016).

Оскільки, вищевказані вимоги були повернуті на адресу позивача поштовим відділенням зв'язку 22.09.2016 та 07.10.2016, у відповідності до п. 6.1. контракту строк оплати рахунку №CF-69558 від 07.07.2016 настав.

Рахунки на оплату послуг, наданих у серпні-жовтні 2016 року: №CF-70194 від 31.08.2016 на суму 12046,60 грн., №CF-70195 від 30.09.2016 на суму 11658,00 грн., №CF-70213 від 17.10.2016 на суму 6217,60 грн. були направлені позивачем на адресу відповідача 10.11.2016. Поштовим відділенням зв'язку 12.12.2016 здійснено повернення вищевказаних рахунків за зворотною адресою: за закінченням встановленого терміну зберігання. Відповідне поштове повернення вручене позивачу 21.12.2016.

З огляду на встановлене вище, у відповідності до п. 6.1. контракту та п. 1.7.-1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", строк оплати рахунків станом на час вирішення даного спору та прийняття рішення у справі настав.

Як підтверджено матеріалами справи акти виконаних робіт (надання послуг) №ОУ-004537 за липень 2016 року, №ОУ-005215 за серпень 2016 року, №ОУ-005216 за вересень 2016 року, №ОУ-005223 за жовтень 2016 року також були направлені відповідачу разом із вищевказаними поштовими відправленнями, а саме: 18.08.2016, 07.09.2016 та 10.11.2016. Доказів наявності у відповідача заперечень щодо наданих позивачем послуг матеріали справи не містять.

Факт надання позивачем послуг на суму 45336,30 грн. у липні, серпні, вересні та жовтні 2016 року відповідачем не спростований.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги у липні-жовтні 2016 року в розмірі 45336,30 грн. належним чином доведена, документально підтверджена та відповідачем не спростована.

Враховуючи викладене вище, оскільки, невиконане зобов'язання за контрактом у розмірі 45336,30 грн. підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги у розмірі 45336,30 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Згідно із ч. 1 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За змістом наведеної норми розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Порядок відмови від договору регулюється загальними засадами цивільного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В підпунктах пп. 11.3.1., 11.3.3. пункту 11.3. контракту сторони погодили, що контракт може бути розірвано достроково з ініціативи позивача, у разі невиконання відповідачем будь-якого з обов'язків, визначених у п. 2.2. розділу 2 цього контракту; у разі недодержання замовником вимог, передбачених розділом 6 контракту.

Пунктом 3 протоколу погодження договірної ціни у випадку нездійснення оплати замовником платежів протягом місяця з дати вказаної у виставленому рахунку виконавець має право достроково розірвати контракт і контейнера мають бути повернені на станцію Київ-Ліски.

Матеріалами справи підтверджено, що 07.09.2016 позивач направив на адресу відповідача претензію №ДЗ-9/820 від 06.09.2016 у якій повідомив відповідача про розірвання контракту через 10 днів з дня отримання повідомлення (у зв'язку з невиконанням відповідачем пунктів 2.2.6 та 2.2.8 розділу 2 контракту та недодержанням вимог, передбачених розділом 6 контракту та пунктом 3 Протоколу погодження договірної ціни). Зазначена вимога була повернута 07.10.2016 на адресу позивача поштовим відправленням зв'язку із посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

З урахуванням наведених норм законодавства та положень контракту, у зв'язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині оплати за надані послуги та внаслідок направлення позивачем повідомлення про дострокове розірвання, контракт №330-ПК з надання послуг для здійснення перевезень від 15.06.2016 є розірваним .

Окрім того, у відповідності до приписів п. 11.1. контракту, дія контракту встановлена сторонами до 31 грудня 2016 року.

Згідно із п. 4.5. контракту, замовник повертає всі контейнери, отримані в користування від виконавця за цим контрактом до дня закінчення терміну дії цього контракту, про що оформляється акт прийому-передачі, який підписується сторонами.

В пункті 8.6. контракту сторони погодили, що у випадку неповернення контейнера до закінчення терміну дії даного контракту, відповідач відшкодовує позивачу його вартість в національній валюті у розмірі, еквівалентному 5600 доларів США за один 20-футовий контейнер протягом 10 календарних днів з моменту виставлення рахунку.

Рахунок №CF-70212 від 08.11.2016 на суму 715978,31 грн. було направлено на адресу відповідача 10.11.2016 (докази направлення наявні в матеріалах справи). Згідно із наявним в матеріалах справи витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, 12.12.2016 поштовим відділенням зв'язку здійснено повернення рахунку на оплату відшкодування вартості контейнерів за зворотною адресою: за закінченням встановленого терміну зберігання. Відповідне поштове повернення вручене позивачу 21.12.2016.

З урахуванням наведеного, у відповідності до п. 8.6. контракту та п. 1.7.-1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", строк оплати рахунку №CF-70212 від 08.11.2016 на суму 715978,31 грн. станом на час вирішення даного спору та прийняття рішення у справі настав.

Сума відшкодування вартості контейнерів, що визначена позивачем у рахунку №CF-70212 від 08.11.2016 та заявлена до стягнення відповідає положенням контракту та є арифметично вірною.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, у зв'язка із чим, вимога про стягнення з відповідача відшкодування вартості контейнерів у сумі 715978,31 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідач доказів в спростування обставин викладених у позові не надав.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Плюс ЛТД" про стягнення заборгованості за надані послуги у сумі 45336,30 грн. та 715978,31 грн. - відшкодування вартості контейнерів.

Судовий збір за розгляд справи у розмірі 11419,72 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

При цьому, позивачем у редакції заяви про зменшення позовних вимог було заявлено до стягнення 761314,61 грн., а тому сума судового збору, що підлягала сплаті повинна становити 11419,72 грн.

Як вбачається з платіжних доручень №6365 від 17.11.2016, №5696 від 12.10.2016, позивачем сплачений судовий збір у розмірі 11443,00 грн., тобто у розмірі більшому (на 23,28 грн.), ніж передбачено ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається у разі зменшення розміру позовних вимог.

Однак, суд звертає увагу позивача, що положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено повернення сплаченої суми судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду. Враховуючи те, що відповідне клопотання позивачем не заявлено, то повернення судового збору у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог, не здійснюється. Суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись з відповідним клопотанням у відповідності до положень ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Плюс ЛТД" (03680, м. Київ, вул. Якутська, будинок 8, код 39837100) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, будинок 5, код 40075815) в особі Філії "Центр транспортного сервісу "Ліски" (02092, м. Київ, вул. Довбуша, будинок 22, код ВП: 40081373) 45336,30 грн. - заборгованості за надані послуги, 715978,31 грн. - відшкодування вартості контейнерів та судові витрати у розмірі 11419,72 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 23.01.2017.

Суддя С.О. Турчин