Рішення

від 19.01.2017 по справі 916/2958/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" січня 2017 р.Справа № 916/2958/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс";

до відповідача ОСОБА_1 підприємства відкритого акціонерного товариства „Південгідроспецбуд» „Житловик»

про стягнення 90180,13 грн.;

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю;

Від відповідача: ОСОБА_3 керівник;

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 підприємства відкритого акціонерного товариства „Південгідроспецбуд» „Житловик» про стягнення заборгованості у розмірі 90180,13 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.11.2016р. було порушено провадження по справі №916/2958/16.

Позивач неодноразово подавав до суду заяви про зменшення розміру позовних вимог, так відповідно останньої від 18.01.2017р. просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 55784,99грн.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищенаведена редакція позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс", згідно з вказаною заявою є остаточною, у зв'язку з чим приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в них вимог.

Відповідач в судове засідання з'явився, надав відзив на позов. Борг в розмірі 55784,99грн. визнає та просить суд надати розстрочу на погашення боргу строком на шість місяців.

В судових засіданнях від 14.12.2016р. та від 18.01.2017р. в порядку ст. 77 ГПК України проголошувалась перерва до 18.01.2016р. та до 19.01.2016р.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.01.2016 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив .

01.11.2000р. між Комунальним підприємством "Одесводоканал" (правонаступник ТОВ „Інфікс» п.1.1 статуту) (водоканал) та Дочірнім підприємством відкритого акціонерного товариства "Південгідроспецбуд" "Житловик" (абонент) було укладено договір №107/1 на послуги водопостачання та водовідведення(населення), відповідно до умов якого водоканал надає послуги щодо подачі питної води ГОСТ 2847-82 „Вода питна» та прийманню стічних вод на об'єкти абонента, у відповідності з Додатками №1,2,3, які щорічно до 15 листопада кожного року направляються водоканалу (п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.2. договору, абонент своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них в належному стані відповідно до встановлених Правил, перелічених в п.2.1. даного договору та діючого законодавства.

Згідно п.п.2.2.1 договору, водоканал зобов'язується подавати абоненту воду та приймати стоки у відповідності із станом мереж та споруд.

Умовами п.п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.7 п.2.3 договору визначено, що абонент зобов'язується утримувати в належному технічно справному стані водопровідно-каналізаційні мережі, прилади та пристрої, обладнання та споруди, що знаходяться у нього на балансі; забезпечити економне та раціональне витрачання води, не допускати витікання води; забезпечити безпечний та вільний доступ обслуговуючому персоналу водоканалу до систем внутрішнього водопостачання та каналізації у будь-який час доби для перевірки технічного стану внутрішніх мереж та відбору проб, своєчасно виконувати приписи по усуненню витікання.

Відповідно до п.п.2.3.8 п.2.3 зазначеного розділу абонент зобов'язаний щомісячно, за встановленою формою з першого по трете число у письмовій формі, надавати відомості про водоспоживання абонента та фактичної оплаті населенням послуг водопостачання за минулий місяць.

Абонент зобов'язався місячно до 12-го числа поточного місяця оформлювати акт бухгалтерської звірки по розрахунками за отримані послуги(пп.2.3.9 п.2.3 договору).

Розділом 3 даного договору запроваджений порядок та строки розрахунків.

Відповідно до п.3.1 цього розділу облік спожитої води здійснюється за показниками приладів обліку води, встановлених на об'єктах абонента у відповідності з даними додатками №1,2,3. За відсутності приладу обліку води, тимчасово до його влаштування, кількість спожитої води визначається на підставі затверджених у встановленому порядку нормативів водоспоживання.

Оплата послуг водокористування та водовідведення здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок водоканалу (п. 3.2 договору).

Оплата здійснюється за тарифами, затвердженими у встановленому діючим законодавством порядку(п.3.3 цього розділу).

Договір укладено строком на п'ять років і діє з 01.11.2000р. по 01.11.2005р. Договір вважається продовженим на наступні 5 років, якщо до спливу місяця після закінчення строку його дії жодна сторона не заявить про зміну або припинення його дії (п.5.3. договору).

28.12.10р. було укладено додаткову угоду №20/1-4 до договору на послуги водопостачання та водовідведення №107/1 від 01.11.2000р., згідно якої зокрема п.5.3. договору викладено в новій редакції, та зазначено, що договір діє з моменту укладення договору до 31.12.2015р. в частині надання послуг водопостачання. Договір в частині надання послуг водопостачання та водовідведення вважається продовженим на наступні 5 років, якщо за місяць до його закінчення сторона не прийдуть до згоди внесення змін або припинення його дії. В частині розрахунків за отримані послуги водопостачання та водовідведення договір діє до повного погашення заборгованості по договору.

Розрахунки заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення здійснювались позивачем згідно засобів обліку, а також діючих тарифів, затверджених для філії „Інфоксводоканал» ТОВ „Інфікс» Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг: №657 від 13.06.2014р, №900 від 26.03.2015р., №2754 від 12.11.2015р., №1141 від 16.06.2016р. „Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення» .

Позивач вказує, що в період з 01.01.2015р. по 01.09.2016р. надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення житлового будинку по вул.. Марсельська 36 у м. Одеса, що знаходиться на балансі відповідача. Факт надання послуг підтверджується копіями звітів про водопостачання, які ДП ВАТ „Південгідроспецбуд» „Житловик» надавало філії „Інфоксводоканал» ТОВ „Інфікс» на виконання п. 2.3.8 договору.

Однак відповідач не сплачував в повному обсязі за надані послуги, у результаті чого за період з 01.01.2015 року по 01.09.2016 р. утворилась заборгованість в сумі 55784,99грн., що підтверджується розрахунком суми боргу.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №107/1 від 01.11.2000р. щодо своєчасного розрахунку за отримані послуги, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал» Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" звернулось з відповідним позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, судом встановлено наявність надання позивачем послуг за договором № 107/1 від 01.11.2000 року, існування заборгованості відповідача по оплаті, у зв'язку з чим вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2015 р. по 01.09.2016р. у розмірі 55784,99грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, перевіривши правильність нарахування позивачем плати за спожиті послуги водопостачання та водовідведення, а також перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають правове значення для розгляду і вирішення спору по суті, позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал" про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 55784,99грн. є обґрунтованою, підтвердженою наявною у справі матеріалами та підлягає задоволенню.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору на суму 1378,00 грн.

Що ж стосується клопотання відповідача про розстрочку сплати бору, яке викладене у відзиві на позов то суд зазначає наступне.

Пунтком 5 ч. 1 ст. 83 ГПК України передбачено право суду, приймаючи рішення, відстрочити або розстрочити виконання рішення .

За змістом п. 7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Згідно з п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

В той же час, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження необхідності надання розстрочки сплати боргу, в зв'язку з чим суд доходить висновку про відмову в задоволені клопотання про надання розстрочи виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства відкритого акціонерного товариства „Південгідроспецбуд» „Житловик» (65117, м. Одеса, вул.. Задонського, 17, код ЄДРПОУ 30417543) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі філії "Інфоксводоканал"(65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, код ЄДРПОУ 26472133) заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2015 року по 01.09.2016 року у сумі 55784,99грн., витрати по сплаті судового збору на суму 1378 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 23 січня 2017 р.

Суддя С.В. Літвінов